Контракти.ua

23.11.2020 — Крым, Украина — Крым. Реалии — 15395
история, заводы, Массандра, виноделие, аннексия Крыма, оккупация, национализация
Деньги и вино. История «Массандры» – от открытия до российского аукциона

Подконтрольное России правительство Крыма продает все акции «Массандры» на электронном аукционе «РосЭлТорг» по стартовой цене в 5,3 млрд рублей. По состоянию на 17 ноября продолжается процедура приема заявок. Пакет из 3 575 899 662 акций с номинальной стоимостью рубль за штуку выставлен на торги. Для участия в них необходимо заплатить 20% от стартовой стоимости акций – 1,06 млрд рублей. Согласно указанной на «РосЭлТорг» информации, прием заявок будут вести до 8 декабря (он прекратится в 18:00). Дата проведения аукциона – 14 декабря. Российский парламент Крыма 27 мая 2020 года внес винзавод в перечень «объектов, подлежащих приватизации путем преобразования в хозяйственное общество», при этом все активы предприятия оценили в в 627,4 млн рублей (почти 240 млн гривен). Тогда о непосредственной приватизации в документах речь не шла, упоминается лишь «преобразование в хозяйственное общество». Однако некоторые представители общественности опасались, что в итоге владельцем предприятия может стать кто-то из российских бизнесменов. Крымчане в соцсетях отмечали, что по схожей схеме уже были проданы в частные руки несколько винодельческих заводов, включая знаменитый «Новый свет». В 2014 году, в Крыму «национализировали» около 480 предприятий и организаций. В их числе – и «Массандра». Украина подала иски в международные суды, где требует в качестве компенсаций не только деньги, но и российское зарубежное имущество. Команда Представительства президента Украины в Автономной Республике Крым направила в Прокуратуру АРК и Севастополя информацию о «национализации» предприятия «Массандра», которое принадлежит Министерству аграрной политики и продовольствию Украины. В ответ на это в Прокуратуре АРК сообщили, что по указанным фактам осуществляется процессуальное руководство досудебным расследованием уголовных производств «по незаконному присвоению и растрате имущества, похищению и присвоению документов, штампов, печатей». Отмечается, что материалы по «Массандре» приобщены к уголовным производствам. Как выглядела «Массандра» в прошлом – и что происходит на заводе в наши дни? Крым.Реалии вспоминают историю легендарной крымской винодельни.

«Массандра» – старейшее винное подземное хранилище в Украине. Главный блок тоннелей построен в 1897 году. В них всегда сохраняется температура 10-12°C – наиболее приемлемая для выдержки вина. На фото: дегустационный зал «Массандры», 1966 год

До 2014 года «Массандра» выпускала 60 марок вин. Ежегодно на предприятии разливались около 10 миллионов бутылок. На фото: дегустационный зал «Массандры», 1966 год

Коллекция вин «Массандры» (около миллиона бутылок) – одна из крупнейших в мире и занесена в 1998 году в Книгу рекордов Гиннесса. На фото: визит первого президента Республики Чад Франсуа Томбалбая (в центре) на завод, 1968 год

Историю виноделия в Массандре возводят к графу Воронцову, который разбил на территории современной Большой Ялты первые 18 гектаров виноградников. На фото: дубовые бочки для выдержки вина, 1968 год

Дело Воронцова продолжил князь Голицын, который прибыл на полуостров в 1892 году в качестве специалиста по виноделию. Именно он заложил первый подземный завод туннельного типа для производства столовых и десертных вин. На фото: закладка коллекционных вин, 1968 год

Весь подземный комплекс построили стараниями Голицына. На то время он являл собой одно из лучших погребных хозяйств в мире. Тоннели были предназначены для созревания и выдержки вин в дубовых бочках. На фото: американский астронавт Фрэнк Борман (в центре) дегустирует крымское вино, 1969 год

На этом снимке показана площадка для изготовления крымской мадеры. Технология изготовления этого напитка требует выдерживать бочки не под землей, а на солнце. Фото: 1975 год

Потомственный винодел Юрий Егоров с бутылкой мадеры, изготовленной в 1900 году. Фото: 1984 год

Разлив вина в комплексе «Массандра». Фото: 1991 год

В подвалах коллекционных вин. Фото: 2007 год

В 2016 году украинские прокуроры возбудили уголовное дело против подконтрольного России гендиректора «Массандры» Янины Павленко. Причина – открытие бутылки старейшего образца хереса стоимостью 100 тысяч долларов. Бутылку открыли во время визита экс-премьер-министра Италии Сильвио Берлускони. Итальянский политик приехал в Крым по приглашению президента России Владимира Путина. На фото: бутылка портвейна Ай-Даниль, 2017 год

Памятник князю Голицыну у старого корпуса завода. Фото: 2015 год

Сбор урожая винограда технических сортов на одном из филиалов в Большой Алуште. Фото: 2019 год

В 1898 году для всех желающих открыли посещение массандровских подвалов, где можно было попробовать предложенные в прейскурантах вина, а также заказать понравившиеся. Уже в советское время в Алупке для дегустаций построили несколько залов. На фото: пробные бутылки, 2019 год

На землях «Массандры» растет не только виноград, но и фруктовые деревья. Фото: 2019 год

Рабочий собирает урожай граната в садах «Массандры» в Кореизе. Фото: 2019 год

Пандемия коронавируса повлияла на работу винзавода. Фото: 2020 год

Ранее, в мае, у одного из сотрудников «Массандры» выявили COVID-19. Об этом сообщила подконтрольный России гендиректор «Массандры» Янина Павленко. Фото: 2020 год

Комментируя разрешение на приватизацию «Массандры», пользователи соцсетей вспоминают о продаже в 2017 году другого крымского винзавода – «Новый свет». Перед этим событием на тот момент вице-премьер российского правительства Крыма Юрий Гоцанюк заявлял, что 100% акций завода будут принадлежать государству. В декабре того же года «Новый свет» продали петербургской компании «Южный проект», которая входит в структуру банка «Россия». Фото: 2016 год

Фоторепортажі
Удар по вокзалу Дніпра 29 жовтня - Зеленський відреагував на загибель 13 людей

Удар по вокзалу Дніпра 29 жовтня - Зеленський відреагував на загибель 13 людей

Зеленський відреагував на кривавий удар по вокзалу Дніпра: до чого закликав США та Європу Після смертельної атаки на вокзал Дніпра Зеленський звернувся до західних партнерів із вимогою жорсткішої реакції на дії Кремля. Президент України Володимир Зеленський відреагував на російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі, внаслідок якого загинули 13 людей, а ще десятеро дістали поранення. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Глава держави закликав США та Європу посилити санкції проти Росії, яка продовжує атакувати цивільне населення. За словами президента, російський безпілотник атакував платформу, де перебували звичайна приміська електричка та пасажирський потяг. «Жахливий російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі. Росіяни атакували дроном перон, де стояли звичайна приміська електричка та регулярний пасажирський потяг. На жаль, станом на зараз відомо про 13 загиблих. Мої співчуття рідним і близьким», — заявив Зеленський. Президент наголосив, що Росія продовжує завдавати ударів по українцях навіть після послаблення санкцій щодо окремих російських олігархів та енергетичного сектору, замість того щоб піти на деескалацію. На його переконання, відповіддю на такі атаки мають стати нові обмеження проти Москви. «Саме тому Україна завжди говорить, що потрібні справедливі й рішучі дії Америки і Європи на російську ескалацію: санкції проти Москви та її воєнної машини не повинні слабшати, поки триває ця російська війна», — наголосив глава держави. Зеленський закликав Європейський Союз, Сполучені Штати та країни G7 до нових, жорсткіших санкційних кроків. Удар по вокзалу в Дніпрі: що відомо про загиблих і постраждалих Нагадаємо, російські війська атакували залізничний вокзал у Дніпрі реактивним безпілотником. Удар припав на одну з платформ, де перебував пасажирський поїзд №866 Дніпро — Запоріжжя. В «Укрзалізниці» повідомили, що, попри оголошену підвищену небезпеку, на платформі залишалися люди. На місці атаки працюють рятувальники, медики та правоохоронці. За даними очільника Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, станом на 12:20 відомо про 13 загиблих і десятьох поранених. Трьох постраждалих госпіталізували у важкому стані. Серед них — 11-річний хлопчик. Поранених продовжують доправляти до лікарень, де їм надають необхідну медичну допомогу. Міський голова Дніпра Борис Філатов також прокоментував атаку, назвавши російські удари по цивільних проявом геноцидальної війни.
29.10.2026 — 4 — 2720

Путіна жорстко висміяли через фото з президентом Мозамбіку: Мережа вибухнула мемами

Путіна жорстко висміяли через фото з президентом Мозамбіку: Мережа вибухнула мемами

Російський диктатор Володимир Путін і президент Мозамбіку стали героями мемів через спільні фото. Уряд Мозамбіку оприлюднив фото з зустрічі в Москві, де добре видно велику різницю у зрості між Володимиром Путіним і президентом Даніелем Чапо. Російські ЗМІ намагалися змінити ракурс чи обрізати кадри, але оригінальні знімки потрапили в Мережу й викликали хвилю мемів. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомляє видання Metro. Різниця між лідерами стала помітною на саміті «Росія — Африка». Зріст Путіна становить близько 170 см, а президента Мозамбіку Даніеля Чапо — щонайменше 195 см. Фотографи Кремля намагалися приховати це: знімали Путіна з нижнього ракурсу та обрізали кадри. Проте уряд Мозамбіку опублікував оригінальні фото й відео, де Чапо помітно вищий за очільника Кремля. Опубліковані кадри швидко поширилися в соціальних мережах і стали приводом для створення мемів. Користувачі масово публікували фотожаби, на одній з яких Чапо зобразили в образі чарівника Гендальфа, а очільника Кремля — у вигляді персонажа-хобіта. В інших дописах до Чапо зверталися із жартівливими запитаннями про те, чому той «збільшив Путіна на своєму фото». Сам президент Мозамбіку у своїх соціальних мережах обмежився лише офіційним коментарем щодо мети візиту до столиці РФ. «Ми перебуваємо в Москві на запрошення президента Російської Федерації Володимира Путіна для участі у 3-му саміті Росія — Африка», — написав Чапо. Він також зазначив, що цей візит підкреслює важливість співпраці та зміцнення відносин між Мозамбіком, Росією та країнами Африки. Нагадаємо, Росія розширює кампанію з вербування громадян африканських країн для служби у своїй армії та дедалі активніше зосереджується на найбідніших державах континенту.
28.10.2026 — 4 — 2399

РФ розривають нові вибухи: у Новомосковську горить хімзавод, росіяни у паніці, місту загрожує хімзабруднення

РФ розривають нові вибухи: у Новомосковську горить хімзавод, росіяни у паніці, місту загрожує хімзабруднення

Вночі проти 28 жовтня Росію розривали вибухи. До міста Новомосковськ Тульської області “завітали” безпілотники. Місцеві жителі панікували через навалу дронів, скаржилися на вибухи і сильну пожежу. Що відомо про атаку - читайте на сайті ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA. Уночі в Тульській області РФ оголосили ракетну та безпілотну небезпеку. Місцеві жителі повідомляли про вибухи, після яких в кількох районах Новомосковська виникли пожежі. У Новомосковську під прицілом опинився хімічний завод «Азот”. На території підприємства виникла пожежа. Губернатор Тульської області Дмитро Міляєв підтвердив атаку на регіон, мовляв, сили ППО працюють по БпЛА. Втім, начебто «інфраструктуру у прилеглій промисловій зоні” пошкодили уламки збитих дронів. За даними OSINT-ресурсів і різних Telegram-каналу Exilenova+, зайнялася установка з виробництва аміаку «Ам-70». На кадрах у мережі видно сильну пожежу і стовпи диму, що затягують місто. Місцева влада закликає мешканців зберігати спокій. Водночас до міста вже направили лабораторії регіонального управління Росспоживнагляду, які мають перевірити рівень можливого хімічного забруднення. Що відомо про завод “Азот” Завод «Азот» входить до групи «ЄвроХім» і є одним із найбільших виробників азотних добрив у Росії. На підприємстві виготовляють аміак, аміачну селітру, карбамід і метанол. Водночас завод має значення не лише для хімічної промисловості РФ. За даними Служби зовнішньої розвідки України, підприємство постачало азотну кислоту заводу імені Свердлова в Дзержинську, який виробляє вибухові речовини для російського військово-промислового комплексу.
28.10.2026 — 5 — 2335

Київ пережив дві хвилі ударів балістикою: є жертва, влучання по мосту і метро — усі деталі

Київ пережив дві хвилі ударів балістикою: є жертва, влучання по мосту і метро — усі деталі

Після нічної російської атаки пошкоджено Південний міст, а в роботі метро сталися зміни. Від вечора 23 жовтня армія Росії здійснила дві хвилі атак по Києву, завдавши ракетних ударів балістикою. Станом на сьогоднішній ранок відомо про одного загиблого і понад десяток поранених мешканців. Що відомо про російські удари по Києву і його наслідки — читайте на сайті ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA. Російські війська напередодні увечері та посеред ночі атакували столицю балістичними ракетами. Остання повітряна тривога червоного рівня тривала від від 03:25 до 04:21. Наслідки атаки фіксують у у шести районах міста. Удари по Києву — які наслідки За даними місцевої влади, зокрема, під під час вечірньої і нічної хвиль росіяни атакували Деснянський, Дніпровський, Подільський і Оболонський райони. У столиці пошкоджено багатоповерхові і приватні житлові будинки, медичні заклади, станцію метро, гуртожиток університету, бізнес-центр, адміністративну будівлю, трамваї та автомобілі. Крім того, РФ вкотре вдарила по Південному мосту і пошкодила інфраструктуру метро. Рух переправою зупинено. У Деснянському районі пошкоджено ТРЦ «Проспект» і супермаркет «Ашан». Зокрема, у ньому вибиті вікна, пошкоджені фасад і покрівля. Супермаркет наразі не працює, однак працівники перебувають на місці. Атака на Київ — що відомо про жертв Зранку мер столиці Віталій Кличко повідомив, що одна людина загинула, а 14 отримали травми. Водночас у Нацполіції уточнили, що Деснянському районі загинула 46-річна жінка. Серед потерпілих є двоє працівників бригади екстреної медичної допомоги. Перекриття мосту і рух транспорту Через російський удар тимчасово перекритий рух транспорту Південним мостом в обох напрямках. Водіям радять їхати через Дарницький міст. Рух поїздів на «зеленій лінії» здійснюється між станціями «Сирець» — «Видубичі». Водночас рух поїздів між «Осокорками» і «Червоним хутором» тимчасово призупинений. На «червоній лінії» рух поїздів здійснюється між станціями «Академмістечко» — «Лісова». Всі станції, зокрема «Чернігівська» та «Лісова», відкриті для пасажирів. Окрім того, у столиці в окремих районах було посилено рух наземного транспорту. На деякі маршрути запустили більшу кількість автобусів. Зокрема, маршрути №22 та №91 спрямували через Дарницький міст. Нагадаємо, увечері та вночі армія РФ атакувала Київ балістичними ракетами. Столицю сколихнули сильні вибухи. Зокрема, вночі Повітряні сили попередили про загрозу застосування балістичного озброєння, а також про пуски ракет.
27.10.2026 — 8 — 2668

Воронеж у вогні: сталися

Воронеж у вогні: сталися "прильоти" по важливих заводах, атакований міст

Вночі у Воронежі були атаковані ключові об’єкти військової та транспортної інфраструктури. У російському Воронежі у ніч проти 26 жовтня пролунала серія потужних вибухів унаслідок масованої атаки. Під ударом опинилися стратегічні підприємства, які працюють на армію РФ, критичний міст та пошкоджені житлові квартали міста. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомили телеграм-канали. Уночі у Воронежі та області оголошували безпілотну й ракетну небезпеку. Повідомлялося про атаки на низку важливих об’єктів міста. Зокрема, під удар потрапило велике нафтохімічне підприємство «Воронежсинтезкаучук», що входить до російської групи «СІБУР». Завод спеціалізується на виробництві синтетичних каучуків, термоеластопластів, бутадієнових і бутадієн-стирольних каучуків, а також полімерних матеріалів. Також атаковано Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство (ВАЛТ). Підприємство входить до структури ПАТ «Іл» Об’єднаної авіабудівної корпорації та є одним із ключових підприємств російської авіаційної промисловості. Валт займається виробництвом авіаційної техніки та комплектувальних. Зокрема, підприємство бере участь у програмі виробництва далекомагістральних широкофюзеляжних літаків Іл-96 та виготовляє окремі компоненти для інших типів повітряних суден. Крім того, у Воронежі був атакований Північний міст. Це одна з трьох основних транспортних артерій міста, яка сполучає його правий і лівий береги. Ймовірно, через наслідки роботи російських ППО був пошкоджений житловий комплекс «Урицький». На вулиці 45-ї Стрілецької Дивізії горіли щонайменше десять автомобілів. Також надходили повідомлення про влучання у бізнес-центр «Галерея Чижова». «Двоє людей загинули (чоловіки 1960 та 1973 років народження) та 17 поранені. Значна частина поранених, у тому числі двоє тяжко поранених, постраждали в поїзді, який рухався у лівобережному передмісті Воронежа, коли на нього впали уламки БПЛА. Також загоряння сталися на кількох промислових підприємствах (без істотних наслідків), діловому центрі у центральній частині міста, багатоквартирному будинку, двох дачних селищах, на шкільному стадіоні та у гаражному кооперативі. Ушкодження фасадів та вікон фіксуються майже у всіх районах міста», — повідомив губернатор Воронезької області Олександр Гусєв. За його словами, сили ППО начебто збили над Воронежем понад 70 дронів, а загалом над агломерацією та кількома районами області — 113 безпілотників. Нагадаємо, 25 жовтня у російському місті Єлець Липецької області крилатими ракетами Storm Shadow був атакований завод «Енергія». Підприємство спеціалізується на виробництві батарей та акумуляторів для ракетних комплексів, авіації й іншої військової техніки. За даними очевидців, на території заводу після влучання кількох ракет було зафіксовано сильне задимлення.
26.10.2026 — 5 — 2668