COVID-19 у Європі: як різні країни посилюють карантинні заходи
Минулого тижня у світі зафіксували рекордну кількість нових випадків захворювання на COVID-19 – понад 3,3 мільйона. Про це мовиться у звіті Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Також зазначається, що найбільш помітний приріст хворих – у європейському регіоні. Як на загострення пандемії реагують уряди Франції, Німеччини, Італії, Данії, Хорватії, Польщі та інших країн, яких карантинних обмежень уживають?
Лор'ян, Франція. Медичні працівники транспортують на ношах пацієнта, інфікованого коронавірусом. Через загострення пандемії у великих містах країни від 17 жовтня запроваджено комендантську годину із 21:00 до 06:00. Також у Франції нині потрапляють під заборону святкування у громадських місцях
Прага, Чехія. Люди у захисних масках прогулюються вулицями міста. В країні також запровадили низку жорстких обмежувальних заходів для запобігання поширенню коронавірусної хвороби. Також уряд рекомендував роботодавцям заохочувати працівників працювати дистанційно та обмежувати особисті робочі контакти
Рим, Італія. Люди вийшли на протест проти посилення карантинних заходів у країні. Провінції та регіони держави поділені на три зони ризику – низького, середнього і високого. У найбільш проблемних регіонах, серед яких Ломбардія і П’ємонт, запроваджується «локдаун», туди заборонено приїжджати з інших регіонів
Відень, Австрія. Люди вийшли на протест проти посилення карантинних обмежень в країні. В Австрії нині діє «правило не більше 6», відповідно до якого у закритих громадських місцях дозволено збиратися компаніям, у яких не більше від шести осіб, а на відкритих – не більше від 12. Також за місцевою владою окремих регіонів закріплено право у разі потреби запровадити жорсткіші обмеження
Ольборґ, Данія. Представники поліції патрулюють вулиці. В країні запровадили масковий режим у громадських місцях, який діятиме щонайменше наступні чотири тижні. Також від 26 жовтня в Данії заборонено продавати алкоголь після 22:00 до 2 січня 2021 року
Неменчин, Литва. Медпрацівник здійснює експрес-тестування на COVID-19. Уряд країни запровадив посилені карантинні заходи у Клайпеді, Вільнюсі, Каунасі та ще у кількох районах, зокрема, діють обмеження у громадському транспорті. Також релігійним організаціям рекомендували уникати скупчень вірян, а у бюджетних установах працівники вже повністю або частково перейшли на дистанційну роботу
Варшава, Польща. Намет для тестування на коронавірус поблизу лікарні. 24 жовтня уряд країни ухвалив рішення про закриття усіх закладів громадського харчування попередньо на два тижні, також діє заборона на групові зібрання понад п'ять осіб. Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький закликав літніх людей за можливості залишатися вдома, він також заявив, що не виключає повномасштабного локдауну в країні
Загреб, Хорватія. Найбільший торговельно-розважальний центр столиці «Арену Загреб» перетворили на польовий госпіталь. Як і в Данії, у Хорватії після запровадження суворіших карантинних заходів діє заборона на продаж алкоголю, тільки з опівночі. Із 26 жовтня в країні заборонені усі зібрання за участі понад 50 осіб. Крім того, в Хорватії запровадили комендантську годину щодо проведення весіль – до опівночі, для решти заходів – до 22:00
Берлін, Німеччина. Представники поліції на станції метро перевіряють, як люди дотримуються заходів безпеки та чи правильно використовують засоби індивідуального захисту. Від 4 листопада в країні набули чинності наступні правила: заклади громадського харчування відкриті лише для їжі на винос; кінотеатри, театри, спортивні комплекси, басейни тощо закриті, а у готелях дозволено переночувати лише за умов поважної причини. Перукарні, магазини та дитячі садки наразі працюють
Барселона, Іспанія. Працівник медичної галузі у захисній масці «Я люблю систему охорони здоров'я» вийшов на мирну акцію медиків за покращення умов праці. Від 25 жовтня по всій країні було запроваджено комендантську годину. Також в Іспанії запровадили, як і в інших країнах Європи, низку обмежувальних заходів, котрі ймовірно згодом подовжать до 9 травня. Країна кордони не закриває та не посилює карантинні обмеження на Канарських островах, на яких зафіксовано одні з найкращих епідеміологічних показників у світі
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 440
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 749
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1580
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2935
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2932
