COVID-19 у Європі: як різні країни посилюють карантинні заходи
Минулого тижня у світі зафіксували рекордну кількість нових випадків захворювання на COVID-19 – понад 3,3 мільйона. Про це мовиться у звіті Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Також зазначається, що найбільш помітний приріст хворих – у європейському регіоні. Як на загострення пандемії реагують уряди Франції, Німеччини, Італії, Данії, Хорватії, Польщі та інших країн, яких карантинних обмежень уживають?
Лор'ян, Франція. Медичні працівники транспортують на ношах пацієнта, інфікованого коронавірусом. Через загострення пандемії у великих містах країни від 17 жовтня запроваджено комендантську годину із 21:00 до 06:00. Також у Франції нині потрапляють під заборону святкування у громадських місцях
Прага, Чехія. Люди у захисних масках прогулюються вулицями міста. В країні також запровадили низку жорстких обмежувальних заходів для запобігання поширенню коронавірусної хвороби. Також уряд рекомендував роботодавцям заохочувати працівників працювати дистанційно та обмежувати особисті робочі контакти
Рим, Італія. Люди вийшли на протест проти посилення карантинних заходів у країні. Провінції та регіони держави поділені на три зони ризику – низького, середнього і високого. У найбільш проблемних регіонах, серед яких Ломбардія і П’ємонт, запроваджується «локдаун», туди заборонено приїжджати з інших регіонів
Відень, Австрія. Люди вийшли на протест проти посилення карантинних обмежень в країні. В Австрії нині діє «правило не більше 6», відповідно до якого у закритих громадських місцях дозволено збиратися компаніям, у яких не більше від шести осіб, а на відкритих – не більше від 12. Також за місцевою владою окремих регіонів закріплено право у разі потреби запровадити жорсткіші обмеження
Ольборґ, Данія. Представники поліції патрулюють вулиці. В країні запровадили масковий режим у громадських місцях, який діятиме щонайменше наступні чотири тижні. Також від 26 жовтня в Данії заборонено продавати алкоголь після 22:00 до 2 січня 2021 року
Неменчин, Литва. Медпрацівник здійснює експрес-тестування на COVID-19. Уряд країни запровадив посилені карантинні заходи у Клайпеді, Вільнюсі, Каунасі та ще у кількох районах, зокрема, діють обмеження у громадському транспорті. Також релігійним організаціям рекомендували уникати скупчень вірян, а у бюджетних установах працівники вже повністю або частково перейшли на дистанційну роботу
Варшава, Польща. Намет для тестування на коронавірус поблизу лікарні. 24 жовтня уряд країни ухвалив рішення про закриття усіх закладів громадського харчування попередньо на два тижні, також діє заборона на групові зібрання понад п'ять осіб. Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький закликав літніх людей за можливості залишатися вдома, він також заявив, що не виключає повномасштабного локдауну в країні
Загреб, Хорватія. Найбільший торговельно-розважальний центр столиці «Арену Загреб» перетворили на польовий госпіталь. Як і в Данії, у Хорватії після запровадження суворіших карантинних заходів діє заборона на продаж алкоголю, тільки з опівночі. Із 26 жовтня в країні заборонені усі зібрання за участі понад 50 осіб. Крім того, в Хорватії запровадили комендантську годину щодо проведення весіль – до опівночі, для решти заходів – до 22:00
Берлін, Німеччина. Представники поліції на станції метро перевіряють, як люди дотримуються заходів безпеки та чи правильно використовують засоби індивідуального захисту. Від 4 листопада в країні набули чинності наступні правила: заклади громадського харчування відкриті лише для їжі на винос; кінотеатри, театри, спортивні комплекси, басейни тощо закриті, а у готелях дозволено переночувати лише за умов поважної причини. Перукарні, магазини та дитячі садки наразі працюють
Барселона, Іспанія. Працівник медичної галузі у захисній масці «Я люблю систему охорони здоров'я» вийшов на мирну акцію медиків за покращення умов праці. Від 25 жовтня по всій країні було запроваджено комендантську годину. Також в Іспанії запровадили, як і в інших країнах Європи, низку обмежувальних заходів, котрі ймовірно згодом подовжать до 9 травня. Країна кордони не закриває та не посилює карантинні обмеження на Канарських островах, на яких зафіксовано одні з найкращих епідеміологічних показників у світі
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 983
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 531
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 427
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 766
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 899
