Контракти.ua

02.10.2020 — Київ, Україна — Радіо Свобода — 20038
протесты, история, студенты, революция, архивы
Революція на граніті 1990 року. 35 архівних фото

30 років тому в центрі Києва протягом 16 днів (2–17 жовтня) відбулися події, які увійшли в історію України як Революція на граніті. За ініціативою Української студентської спілки (УСС) та львівського «Студентського братства» відбулася низка широкомасштабних акцій громадянської непокори. Молоді люди оголосили політичне голодування, утворивши наметове містечко в центрі столиці на тодішній площі Жовтневої революції (нині майдан Незалежності). Головними вимогами Революції на граніті були: – відмова від підписання союзного договору; – проведення позачергових виборів парламенту на багатопартійній основі не пізніше від весни 1991 року; – відставка голови уряду Віталія Масола, який виступав за поступові реформи; – повернення українців строкової служби на територію України; – проведення націоналізації майна КПУ та ЛКСМУ. 15 жовтня відбувся багатотисячний мітинг біля Верховної Ради, протестувальники захопили, зокрема, червоний корпус Київського університету. 16 жовтня було утворено ще одне наметове містечко – біля будівлі парламенту. До студентів почали приєднуватися робітники київських підприємств та організацій. Протестні акції почали охоплювати регіони. Під тиском вулиці влада почала здавати позиції. Була створена погоджувальна комісія парламенту, яка провела переговори з лідерами протестувальників. 17 жовтня Верховна Рада ухвалила постанову «Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року», якою формально було прийнято умови протестувальників, щоправда, у пом’якшеному вигляді. Революція на граніті перемогла – вперше за багато десятиліть громадські активісти у відкритій боротьбі змусили компартійну владу погодитися на їхні політичні вимоги.

Студенти оголосили політичне голодування, утворивши наметове містечко в центрі Києва на тодішній площі Жовтневої революції (нині майдан Незалежності)

Ініціаторами широкомасштабних акцій громадянської непокори були Українська студентська спілка (УСС) та львівське «Студентське братство»

У перший день політичного голодування. Київ, 2 жовтня 1990 року

Голодування студентів. 5-й день

Символічні кайдани на одному з учасників політичного голодування

«Краще вмерти, ніж жити в Радянському Союзі!» – плакат на одному з наметів під час Революції на граніті

Студент Львівського медичного інституту Тарас Семущак (на фото з пов'язкою на руці) стежить за станом здоров'я голодуючих протестувальників. Він був керівником медичної служби Революції на граніті

Студент Андрій Черненко під час Революції на граніті

Студенти голодували, співали, читали і писали вірші

Народна артистка України, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка Ніла Крюкова долучилася до студентського голодування

Українська письменниця, шістдесятниця Ліна Костенко спілкується зі студентами

Народний депутат, академік Ігор Юхновський спілкується з учасниками Революції на граніті

Один із мітингів під час Революції на граніті

Революція на граніті. Під час одного з мітингів

На підтримку голодуючим студентам прийшли їхні колеги з київських вишів

Під час пресконференції у Будинку профспілок координаційного комітету голодуючих студентів. Із мікрофоном – Олесь Доній, один із лідерів Революції на граніті. Київ, 11 жовтня 1990 року

Маркіян Іващишин, керівник львівського «Студентського братства», один із лідерів Революції на граніті

На фото, зокрема, львівські студенти під час голодування в Києві

Під час Революції на граніті. На фото львівські студенти

До голодуючих студентів долучилися і деякі народні депутати

Друга сесія Верховної Ради УРСР ХІІ скликання. Група народних депутатів приєдналася до голодуючих студентів. Київ, 15 жовтня 1990 року

Народний депутат Федір Свідерський зачитує звернення до Верховної Ради від імені голодуючих студентів

Один із учасників політичного голодування

Правоохоронці блокують підхід до будівлі Верховної Ради України. Київ, 15 жовтня 1990 року

Революція на граніті. Деякі учасники протесту вилізли на дах будинку, що розташований біля будівлі Верховної Ради

16 жовтня було утворено ще одне наметове містечко – біля Верховної Ради

До студентів почали приєднуватися робітники київських підприємств та організацій. Протестні акції почали охоплювати регіони

На фото студенти почали розбирати наметове містечко. Вони припинили політичне голодування, частина їхніх вимог задоволена, інші питання в стадії вирішення. Київ, 17 жовтня 1990 року

Революція на граніті перемогла – вперше за багато десятиліть громадські активісти у відкритій боротьбі змусили компартійну владу погодитися на їхні політичні вимоги.

Фоторепортажі

"Перетворився на груду попелу". ЗСУ показали, як виглядає мікрорайон "Канал" у Часовому Яру

Російські окупанти продовжують знищувати Часів Яр у Донецькій області. Мікрорайон "Канал" вже перетворився на груду попелу. Українські бійці показали фото зруйнованого міста. "Часів Яр. Пекло на землі. Росіяни продовжують знищувати місто всіма можливими типами озброєння", - йдеться в повідомленні. Про це пише РБК-Україна з посиланням на Facebook 24 ОМБр імені короля Данила. Про це повідомляють Контракти.UA. Зазначається, що воїни 24 ОМБр імені короля Данила продовжують оборону міста від значно переважаючих сил противника у надважких умовах. "Мікрорайон "Канал" біля каналу Сіверський Донець - Донбас перетворився на груду попелу - такий вигляд він має наразі.Такий пейзаж, який колись був за межами нашої уяви, за два роки війни вже став звичним. Від нашої згуртованості сьогодні залежить те, як виглядатимуть наші міста завтра", - зазначили у бригаді. ЗСУ відійшли з мікрорайону "Канал" у Часовому Яру Вчора, 3 липня, аналітики DeepState повідомили, що окупанти "повністю стерли" мікрорайон "Канал" в Часовому Яру. Окупація цього мікрорайону вартувало росіянам величезних втрат. При цьому вони фактично знищили усі багатоповерхівки у житловому масиві. Сьогодні в Інституті вивчення війни зазначили, що фіксується просування окупантів поблизу Авдіївки, в східній частині Часового Яру, та є тактичний успіх на Торецькому напрямку. Пізніше в ОСУВ "Хортиця" повідомили, що українські військові відійшли з мікрорайону "Канал" у Часовому Яру. Сили оборони зайняли більш вигідні позиції, але ворог продовжує тиснути.      
05.07.2024 — 11 — 222

Росіяни перетворили Часів Яр на тотальну руїну. Фото: Сухопутні війська України

Росіяни перетворили Часів Яр на тотальну руїну. Фото: Сухопутні війська України

Часів Яр перетворився на руїни: ЗСУ показали жахливі кадри. У мирному українському місті не залишилося жодної неушкодженої будівлі. В надважких умовах українська піхота продовжує героїчно стримувати ворога в Часовому Яру на Донеччині. Жахливі кадри з Часового Яру показав Telegram-канал Сухопутних військ ЗСУ. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Страшні фотографії показують, що у місті не залишилося жодної неушкодженої будівлі. "Часів Яр. Ще одне місто, яке росіяни перетворили на тотальну руїну", – йдеться у повідомленні. Нагадаємо, речник ОСУВ "Хортиця" Назар Волошин підтвердив, що ЗСУ відійшли з мікрорайону "Канал" у Часовому Яру. Військові зайняли вигідніші позиції.
05.07.2024 — 7 — 262

У Дніпрі збільшилася кількість загиблих через удари РФ 3 липня і 28 червня

У Дніпрі збільшилася кількість загиблих через удари РФ 3 липня і 28 червня

У Дніпрі у лікарні цієї ночі померла жінка, поранена через вчорашній, 3 липня, російський обстріл. Крім того, на місці ворожого удару було виявлено тіло третьої жертви ворожої атаки, здійсненої 28 червня. "Вночі під завалами дніпровського будинку, який росіяни понівечили у п'ятницю, рятувальники виявили тіло жінки", - розповів чиновник. Про це пише РБК-Україна з посиланням на керівника Дніпропетровської обласної військової адміністрації (ОВА) Сергія Лисака. Про це повідомляють Контракти.UA. "Вночі під завалами дніпровського будинку, який росіяни понівечили у п'ятницю, рятувальники виявили тіло жінки", - розповів чиновник. Він уточнив, що це вже третя жертва тієї ворожої атаки по місту. "У лікарні померла 60-річна жінка, яка отримала поранення під час учорашньої атаки на місто. Загалом загинули шестеро людей", - йдеться в публікації глави ОВА у Telegram. Чиновник розповів, що сьогодні у Дніпрі оголошено траур за жертвами російських обстрілів. Удари РФ по Дніпру Нагадаємо, вранці 3 червня війська РФ завдали комбінованого удару по місту Дніпро, який атакували дронами та ракетами. Внаслідок атаки у Дніпрі спалахнуло декілька пожеж - був пошкоджений один з торгових центрів, автомобілі та АЗС. Станом на вечір було відомо про понад 50 постраждалих, а кількість загиблих була - 5 людей. Також повідомлялося, що 28 червня під час обстрілу Дніпра окупанти поцілили по житловій багатоповерхівці. Згідно з даними рятувальників, в одному із під'їздів будинку зруйновано квартири з 8 по 11 поверх. За минулими даними, було відомо про 2 загиблих та 12 постраждалих осіб, серед яких є дитина. Додамо, що президент Володимир Зеленський тоді після російського удару по Дніпру заявив про підготовку нових рішень для захисту громадян від терору та обстрілів з боку окупантів.  
04.07.2024 — 4 — 489

Удар по Харкову: окупанти поцілили по терміналу «Нової пошти». Кількість постраждалих зросла

Удар по Харкову: окупанти поцілили по терміналу «Нової пошти». Кількість постраждалих зросла

Кількість постраждалих внаслідок російського удару керованою авіаційною бомбою по Харкову зросла до 9. Окупанти влучили в термінал «Нової пошти».  Про це повідомив керівник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. Пише hromadske.ua. Про це повідомляють Контракти.UA. Серед 9 людей, які зазнали травм, — 8-місячна дитина, жінка, решта — чоловіки. Загиблий чоловік був працівником поштового відділення. Росіяни влучили в автопарк. Там знищено 8 автівок, десятки пошкоджено.  В ОВА зауважили, що розбір завалів триває. На місці влучання могли перебувати 9 людей, їх шукають. Доповнено о 18:44. У «Новій пошті» розповіли, що всі працівники зміни сортувального відділення були у бомбосховищі і не постраждали. Але є постраждалі серед населення, а також водіїв вантажівок.  Термінал пошкоджений.
03.07.2024 — 5 — 769

В Дніпрі триває рятувальна операція на місці обстрілу: шукають ще двох людей

В Дніпрі триває рятувальна операція на місці обстрілу: шукають ще двох людей

Пошуково-рятувальні роботи на місці обстрілу Дніпра 28 червня досі тривають. Зниклими безвісти вважаються двоє людей. "Внаслідок ракетного удару загинула 1 особа, постраждало 12 осіб, з них 1 дитина) та врятовано 2 особи. Наразі вважаються зниклими безвісті ще 2 особи", - йдеться у повідомленні. Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС в Дніпропетровській області. Про це повідомляють Контракти.UA. Як зазначають рятувальники, пошуково-рятувальні роботи тривають. Обстріл Дніпра 28 червня російські війська обстріляли Дніпро. Окупанти атакували багатоповерхівку, зруйнувавши квартири з 8 по 11 поверх. На ранок, 29 червня, було відомо про 12 постраждалих, у тому числі вагітна та дитина, і одну жертву внаслідок обстрілу. Пізніше кількість постраждалих зросла до 13, а кількість зниклих безвісти зменшилася до двох.
30.06.2024 — 9 — 1503



Fatal error: Uncaught exception 'ErrorException' with message 'fopen(/var/docker/www/kontrakt/cache/tags): failed to open stream: Permission denied' in /var/docker/www/kontrakt/classes/RLSCache/File.php:36 Stack trace: #0 [internal function]: RLSException::error_handler(2, 'fopen(/var/dock...', '/var/docker/www...', 36, Array) #1 /var/docker/www/kontrakt/classes/RLSCache/File.php(36): fopen('/var/docker/www...', 'a') #2 /var/docker/www/kontrakt/classes/RLSCache/File.php(47): RLSCache_File->writeTags() #3 [internal function]: RLSCache_File->__destruct() #4 {main} thrown in /var/docker/www/kontrakt/classes/RLSCache/File.php on line 36