Контракти.ua

02.10.2020 — Київ, Україна — Радіо Свобода — 28189
протесты, история, студенты, революция, архивы
Революція на граніті 1990 року. 35 архівних фото

30 років тому в центрі Києва протягом 16 днів (2–17 жовтня) відбулися події, які увійшли в історію України як Революція на граніті. За ініціативою Української студентської спілки (УСС) та львівського «Студентського братства» відбулася низка широкомасштабних акцій громадянської непокори. Молоді люди оголосили політичне голодування, утворивши наметове містечко в центрі столиці на тодішній площі Жовтневої революції (нині майдан Незалежності). Головними вимогами Революції на граніті були: – відмова від підписання союзного договору; – проведення позачергових виборів парламенту на багатопартійній основі не пізніше від весни 1991 року; – відставка голови уряду Віталія Масола, який виступав за поступові реформи; – повернення українців строкової служби на територію України; – проведення націоналізації майна КПУ та ЛКСМУ. 15 жовтня відбувся багатотисячний мітинг біля Верховної Ради, протестувальники захопили, зокрема, червоний корпус Київського університету. 16 жовтня було утворено ще одне наметове містечко – біля будівлі парламенту. До студентів почали приєднуватися робітники київських підприємств та організацій. Протестні акції почали охоплювати регіони. Під тиском вулиці влада почала здавати позиції. Була створена погоджувальна комісія парламенту, яка провела переговори з лідерами протестувальників. 17 жовтня Верховна Рада ухвалила постанову «Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року», якою формально було прийнято умови протестувальників, щоправда, у пом’якшеному вигляді. Революція на граніті перемогла – вперше за багато десятиліть громадські активісти у відкритій боротьбі змусили компартійну владу погодитися на їхні політичні вимоги.

Студенти оголосили політичне голодування, утворивши наметове містечко в центрі Києва на тодішній площі Жовтневої революції (нині майдан Незалежності)

Ініціаторами широкомасштабних акцій громадянської непокори були Українська студентська спілка (УСС) та львівське «Студентське братство»

У перший день політичного голодування. Київ, 2 жовтня 1990 року

Голодування студентів. 5-й день

Символічні кайдани на одному з учасників політичного голодування

«Краще вмерти, ніж жити в Радянському Союзі!» – плакат на одному з наметів під час Революції на граніті

Студент Львівського медичного інституту Тарас Семущак (на фото з пов'язкою на руці) стежить за станом здоров'я голодуючих протестувальників. Він був керівником медичної служби Революції на граніті

Студент Андрій Черненко під час Революції на граніті

Студенти голодували, співали, читали і писали вірші

Народна артистка України, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка Ніла Крюкова долучилася до студентського голодування

Українська письменниця, шістдесятниця Ліна Костенко спілкується зі студентами

Народний депутат, академік Ігор Юхновський спілкується з учасниками Революції на граніті

Один із мітингів під час Революції на граніті

Революція на граніті. Під час одного з мітингів

На підтримку голодуючим студентам прийшли їхні колеги з київських вишів

Під час пресконференції у Будинку профспілок координаційного комітету голодуючих студентів. Із мікрофоном – Олесь Доній, один із лідерів Революції на граніті. Київ, 11 жовтня 1990 року

Маркіян Іващишин, керівник львівського «Студентського братства», один із лідерів Революції на граніті

На фото, зокрема, львівські студенти під час голодування в Києві

Під час Революції на граніті. На фото львівські студенти

До голодуючих студентів долучилися і деякі народні депутати

Друга сесія Верховної Ради УРСР ХІІ скликання. Група народних депутатів приєдналася до голодуючих студентів. Київ, 15 жовтня 1990 року

Народний депутат Федір Свідерський зачитує звернення до Верховної Ради від імені голодуючих студентів

Один із учасників політичного голодування

Правоохоронці блокують підхід до будівлі Верховної Ради України. Київ, 15 жовтня 1990 року

Революція на граніті. Деякі учасники протесту вилізли на дах будинку, що розташований біля будівлі Верховної Ради

16 жовтня було утворено ще одне наметове містечко – біля Верховної Ради

До студентів почали приєднуватися робітники київських підприємств та організацій. Протестні акції почали охоплювати регіони

На фото студенти почали розбирати наметове містечко. Вони припинили політичне голодування, частина їхніх вимог задоволена, інші питання в стадії вирішення. Київ, 17 жовтня 1990 року

Революція на граніті перемогла – вперше за багато десятиліть громадські активісти у відкритій боротьбі змусили компартійну владу погодитися на їхні політичні вимоги.

Фоторепортажі
Удар по вокзалу Дніпра 29 жовтня - Зеленський відреагував на загибель 13 людей

Удар по вокзалу Дніпра 29 жовтня - Зеленський відреагував на загибель 13 людей

Зеленський відреагував на кривавий удар по вокзалу Дніпра: до чого закликав США та Європу Після смертельної атаки на вокзал Дніпра Зеленський звернувся до західних партнерів із вимогою жорсткішої реакції на дії Кремля. Президент України Володимир Зеленський відреагував на російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі, внаслідок якого загинули 13 людей, а ще десятеро дістали поранення. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Глава держави закликав США та Європу посилити санкції проти Росії, яка продовжує атакувати цивільне населення. За словами президента, російський безпілотник атакував платформу, де перебували звичайна приміська електричка та пасажирський потяг. «Жахливий російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі. Росіяни атакували дроном перон, де стояли звичайна приміська електричка та регулярний пасажирський потяг. На жаль, станом на зараз відомо про 13 загиблих. Мої співчуття рідним і близьким», — заявив Зеленський. Президент наголосив, що Росія продовжує завдавати ударів по українцях навіть після послаблення санкцій щодо окремих російських олігархів та енергетичного сектору, замість того щоб піти на деескалацію. На його переконання, відповіддю на такі атаки мають стати нові обмеження проти Москви. «Саме тому Україна завжди говорить, що потрібні справедливі й рішучі дії Америки і Європи на російську ескалацію: санкції проти Москви та її воєнної машини не повинні слабшати, поки триває ця російська війна», — наголосив глава держави. Зеленський закликав Європейський Союз, Сполучені Штати та країни G7 до нових, жорсткіших санкційних кроків. Удар по вокзалу в Дніпрі: що відомо про загиблих і постраждалих Нагадаємо, російські війська атакували залізничний вокзал у Дніпрі реактивним безпілотником. Удар припав на одну з платформ, де перебував пасажирський поїзд №866 Дніпро — Запоріжжя. В «Укрзалізниці» повідомили, що, попри оголошену підвищену небезпеку, на платформі залишалися люди. На місці атаки працюють рятувальники, медики та правоохоронці. За даними очільника Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, станом на 12:20 відомо про 13 загиблих і десятьох поранених. Трьох постраждалих госпіталізували у важкому стані. Серед них — 11-річний хлопчик. Поранених продовжують доправляти до лікарень, де їм надають необхідну медичну допомогу. Міський голова Дніпра Борис Філатов також прокоментував атаку, назвавши російські удари по цивільних проявом геноцидальної війни.
29.10.2026 — 4 — 2722

Путіна жорстко висміяли через фото з президентом Мозамбіку: Мережа вибухнула мемами

Путіна жорстко висміяли через фото з президентом Мозамбіку: Мережа вибухнула мемами

Російський диктатор Володимир Путін і президент Мозамбіку стали героями мемів через спільні фото. Уряд Мозамбіку оприлюднив фото з зустрічі в Москві, де добре видно велику різницю у зрості між Володимиром Путіним і президентом Даніелем Чапо. Російські ЗМІ намагалися змінити ракурс чи обрізати кадри, але оригінальні знімки потрапили в Мережу й викликали хвилю мемів. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомляє видання Metro. Різниця між лідерами стала помітною на саміті «Росія — Африка». Зріст Путіна становить близько 170 см, а президента Мозамбіку Даніеля Чапо — щонайменше 195 см. Фотографи Кремля намагалися приховати це: знімали Путіна з нижнього ракурсу та обрізали кадри. Проте уряд Мозамбіку опублікував оригінальні фото й відео, де Чапо помітно вищий за очільника Кремля. Опубліковані кадри швидко поширилися в соціальних мережах і стали приводом для створення мемів. Користувачі масово публікували фотожаби, на одній з яких Чапо зобразили в образі чарівника Гендальфа, а очільника Кремля — у вигляді персонажа-хобіта. В інших дописах до Чапо зверталися із жартівливими запитаннями про те, чому той «збільшив Путіна на своєму фото». Сам президент Мозамбіку у своїх соціальних мережах обмежився лише офіційним коментарем щодо мети візиту до столиці РФ. «Ми перебуваємо в Москві на запрошення президента Російської Федерації Володимира Путіна для участі у 3-му саміті Росія — Африка», — написав Чапо. Він також зазначив, що цей візит підкреслює важливість співпраці та зміцнення відносин між Мозамбіком, Росією та країнами Африки. Нагадаємо, Росія розширює кампанію з вербування громадян африканських країн для служби у своїй армії та дедалі активніше зосереджується на найбідніших державах континенту.
28.10.2026 — 4 — 2401

РФ розривають нові вибухи: у Новомосковську горить хімзавод, росіяни у паніці, місту загрожує хімзабруднення

РФ розривають нові вибухи: у Новомосковську горить хімзавод, росіяни у паніці, місту загрожує хімзабруднення

Вночі проти 28 жовтня Росію розривали вибухи. До міста Новомосковськ Тульської області “завітали” безпілотники. Місцеві жителі панікували через навалу дронів, скаржилися на вибухи і сильну пожежу. Що відомо про атаку - читайте на сайті ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA. Уночі в Тульській області РФ оголосили ракетну та безпілотну небезпеку. Місцеві жителі повідомляли про вибухи, після яких в кількох районах Новомосковська виникли пожежі. У Новомосковську під прицілом опинився хімічний завод «Азот”. На території підприємства виникла пожежа. Губернатор Тульської області Дмитро Міляєв підтвердив атаку на регіон, мовляв, сили ППО працюють по БпЛА. Втім, начебто «інфраструктуру у прилеглій промисловій зоні” пошкодили уламки збитих дронів. За даними OSINT-ресурсів і різних Telegram-каналу Exilenova+, зайнялася установка з виробництва аміаку «Ам-70». На кадрах у мережі видно сильну пожежу і стовпи диму, що затягують місто. Місцева влада закликає мешканців зберігати спокій. Водночас до міста вже направили лабораторії регіонального управління Росспоживнагляду, які мають перевірити рівень можливого хімічного забруднення. Що відомо про завод “Азот” Завод «Азот» входить до групи «ЄвроХім» і є одним із найбільших виробників азотних добрив у Росії. На підприємстві виготовляють аміак, аміачну селітру, карбамід і метанол. Водночас завод має значення не лише для хімічної промисловості РФ. За даними Служби зовнішньої розвідки України, підприємство постачало азотну кислоту заводу імені Свердлова в Дзержинську, який виробляє вибухові речовини для російського військово-промислового комплексу.
28.10.2026 — 5 — 2340

Київ пережив дві хвилі ударів балістикою: є жертва, влучання по мосту і метро — усі деталі

Київ пережив дві хвилі ударів балістикою: є жертва, влучання по мосту і метро — усі деталі

Після нічної російської атаки пошкоджено Південний міст, а в роботі метро сталися зміни. Від вечора 23 жовтня армія Росії здійснила дві хвилі атак по Києву, завдавши ракетних ударів балістикою. Станом на сьогоднішній ранок відомо про одного загиблого і понад десяток поранених мешканців. Що відомо про російські удари по Києву і його наслідки — читайте на сайті ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA. Російські війська напередодні увечері та посеред ночі атакували столицю балістичними ракетами. Остання повітряна тривога червоного рівня тривала від від 03:25 до 04:21. Наслідки атаки фіксують у у шести районах міста. Удари по Києву — які наслідки За даними місцевої влади, зокрема, під під час вечірньої і нічної хвиль росіяни атакували Деснянський, Дніпровський, Подільський і Оболонський райони. У столиці пошкоджено багатоповерхові і приватні житлові будинки, медичні заклади, станцію метро, гуртожиток університету, бізнес-центр, адміністративну будівлю, трамваї та автомобілі. Крім того, РФ вкотре вдарила по Південному мосту і пошкодила інфраструктуру метро. Рух переправою зупинено. У Деснянському районі пошкоджено ТРЦ «Проспект» і супермаркет «Ашан». Зокрема, у ньому вибиті вікна, пошкоджені фасад і покрівля. Супермаркет наразі не працює, однак працівники перебувають на місці. Атака на Київ — що відомо про жертв Зранку мер столиці Віталій Кличко повідомив, що одна людина загинула, а 14 отримали травми. Водночас у Нацполіції уточнили, що Деснянському районі загинула 46-річна жінка. Серед потерпілих є двоє працівників бригади екстреної медичної допомоги. Перекриття мосту і рух транспорту Через російський удар тимчасово перекритий рух транспорту Південним мостом в обох напрямках. Водіям радять їхати через Дарницький міст. Рух поїздів на «зеленій лінії» здійснюється між станціями «Сирець» — «Видубичі». Водночас рух поїздів між «Осокорками» і «Червоним хутором» тимчасово призупинений. На «червоній лінії» рух поїздів здійснюється між станціями «Академмістечко» — «Лісова». Всі станції, зокрема «Чернігівська» та «Лісова», відкриті для пасажирів. Окрім того, у столиці в окремих районах було посилено рух наземного транспорту. На деякі маршрути запустили більшу кількість автобусів. Зокрема, маршрути №22 та №91 спрямували через Дарницький міст. Нагадаємо, увечері та вночі армія РФ атакувала Київ балістичними ракетами. Столицю сколихнули сильні вибухи. Зокрема, вночі Повітряні сили попередили про загрозу застосування балістичного озброєння, а також про пуски ракет.
27.10.2026 — 8 — 2670

Воронеж у вогні: сталися

Воронеж у вогні: сталися "прильоти" по важливих заводах, атакований міст

Вночі у Воронежі були атаковані ключові об’єкти військової та транспортної інфраструктури. У російському Воронежі у ніч проти 26 жовтня пролунала серія потужних вибухів унаслідок масованої атаки. Під ударом опинилися стратегічні підприємства, які працюють на армію РФ, критичний міст та пошкоджені житлові квартали міста. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомили телеграм-канали. Уночі у Воронежі та області оголошували безпілотну й ракетну небезпеку. Повідомлялося про атаки на низку важливих об’єктів міста. Зокрема, під удар потрапило велике нафтохімічне підприємство «Воронежсинтезкаучук», що входить до російської групи «СІБУР». Завод спеціалізується на виробництві синтетичних каучуків, термоеластопластів, бутадієнових і бутадієн-стирольних каучуків, а також полімерних матеріалів. Також атаковано Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство (ВАЛТ). Підприємство входить до структури ПАТ «Іл» Об’єднаної авіабудівної корпорації та є одним із ключових підприємств російської авіаційної промисловості. Валт займається виробництвом авіаційної техніки та комплектувальних. Зокрема, підприємство бере участь у програмі виробництва далекомагістральних широкофюзеляжних літаків Іл-96 та виготовляє окремі компоненти для інших типів повітряних суден. Крім того, у Воронежі був атакований Північний міст. Це одна з трьох основних транспортних артерій міста, яка сполучає його правий і лівий береги. Ймовірно, через наслідки роботи російських ППО був пошкоджений житловий комплекс «Урицький». На вулиці 45-ї Стрілецької Дивізії горіли щонайменше десять автомобілів. Також надходили повідомлення про влучання у бізнес-центр «Галерея Чижова». «Двоє людей загинули (чоловіки 1960 та 1973 років народження) та 17 поранені. Значна частина поранених, у тому числі двоє тяжко поранених, постраждали в поїзді, який рухався у лівобережному передмісті Воронежа, коли на нього впали уламки БПЛА. Також загоряння сталися на кількох промислових підприємствах (без істотних наслідків), діловому центрі у центральній частині міста, багатоквартирному будинку, двох дачних селищах, на шкільному стадіоні та у гаражному кооперативі. Ушкодження фасадів та вікон фіксуються майже у всіх районах міста», — повідомив губернатор Воронезької області Олександр Гусєв. За його словами, сили ППО начебто збили над Воронежем понад 70 дронів, а загалом над агломерацією та кількома районами області — 113 безпілотників. Нагадаємо, 25 жовтня у російському місті Єлець Липецької області крилатими ракетами Storm Shadow був атакований завод «Енергія». Підприємство спеціалізується на виробництві батарей та акумуляторів для ракетних комплексів, авіації й іншої військової техніки. За даними очевидців, на території заводу після влучання кількох ракет було зафіксовано сильне задимлення.
26.10.2026 — 5 — 2670