Поліцейські у США висловлюють підтримку мирним акціям, що проходять із вимогою справедливості
Фотографії демонструють акти солідарності американських поліцейських із учасниками мирних протестів, що охопили США після смерті афроамериканця Джорджа Флойда. Він помер, коли поліцейський став йому коліном на горло під час затримання у Міннеаполісі 25 травня 2020 року. Мирні протести поширилися усією країною. Проте у деяких містах сталися і заворушення, акти вандалізму, підпали та погроми. Намагаючись протидіяти цьому, поліція застосувала кийки, сльозогінний газ та шумові гранати. За наказом президента США Трампа до припинення протиправних дій залучили Національну гвардію США. У багатьох містах запровадили комендантські години. Лос-Анделес, Чикаго, Маямі, Детройт, Сан-Франциско та Філадельфія – серед 40 міст, у яких заборонили акції протесту у темну пору доби. Режим надзвичайного стану задіяли губернатори Техасу та Вірджинії. За даними Associated Press, за минулі вихідні у США заарештували близько чотирьох тисяч людей.
Заступник комісара поліції Філадельфії Мелвін Сінґлтон опустився на коліно і просить колег підтримати його. Під час мирної акції, учасники якої вимагають справедливості щодо смерті Джорджа Флойда. Філадельфія, штат Пенсільванія. 1 червня 2020 року (Фото AP/Matt Slocum)
Поліцейський та протестувальник вітаються ударом кулаками під час протесту в Атланті, штат Джорджія. 1 червня 2020 року (Фото REUTERS/Dustin Chambers)
Начальник управління поліції Нью-Йорка Теренс Монахан став на одне коліно разом з активістами, коли протестувальники зупинилися під час протестної ходи Нью-Йорком.1 червня 2020 року (Фото AP/Craig Ruttle)
Начальник відділу поліції Нью-Йорка Теренс Монахан обіймає активістку. Нью-Йорк. 1 червня 2020 року (Фото AP/Craig Ruttle)
Офіцери поліції стали на одне коліно на знак солідарності із учасниками протестів, які вимагають справедливості щодо загибелі в Міннеаполісі афроамериканця Джорджа Флойда. Атланта, штат Джорджія. 1 червня 2020 року (Фото REUTERS/Dustin Chambers)
Співробітник поліції Брентвуда приєднується до протестувальників, які вимагають справедливості за смерть Джорджа Флойда. Брентвуд, штат Каліфорнія. 31 травня 2020 року
Стоун Поллард, праворуч, тисне руку поліцейському. Сент-Пол, штат Міннесота. 1 червня 2020 року (Фото AP/Julio Cortez)
Капітан поліції східного округу міста Сіетл Брайан Ґренон слухає протестувальників, які зупинилися біля поліцейського відділку під час демонстрації проти жорстокості поліції і вимогами справедливості щодо смерті Джорджа Флойда. Сіетл, штат Вашингтон. 1 червня 2020 року (Фото REUTERS/Lindsey Wasson)
Учасник мирної акції протесту вітається із філадельфійським поліцейським. Так він реагує на те, що представники поліції та Національної гвардії Пенсільванії опустилися на коліно на знак солідарності із вимогами справедливості. Це сталося із ініціативи заступника комісара поліції Філадельфії Мелвіна Сінґлтона під час ходи демонстрантів, які вийшли на вулицю, подивившись відео загибелі Джорджа Флойда. Філадельфія, штат Пенсільваня. 1 червня 2020 року (Фото AP/Matt Rourke)
Представники Філадельфійської поліції та Національної гвардії стоять на колінах перед протестувальниками за пропозицією заступника комісара поліції Філадельфії Мелвіна Сінґлтона. Філадельфія, штат Пенсільванія. 1 червня 2020 року (Фото AP/Matt Rourke)
Шеф поліції міста Оклі Ерік Крістенсен розмовляє із активісткою, опустившись на одне коліно перед протестувальниками, які вийшли на демонстрацію, вимагаючи справедливості через смерть Джорджа Флойда в Міннеаполісі. Оклі, штат Каліфорнія. 31 травня 2020 року (Фото з відео зі соцмереж. MARC ANTHONY LOPEZ /via REUTERS)
Представники поліції та Національної гвардії Пенсільванії опустилися на коліно на знак солідарності із вимогами справедливості, які озвучують учасники мирної акції протесту. Це була ініціатива заступника комісара поліції Філадельфії Мелвіна Сінґлтона. Філадельфія, штат Пенсільваня. 1 червня 2020 року (Фото AP/Matt Rourke)
Лейтенант Алекс Рено, з поліцейсьного відділку міста Гемптон (праворуч), та заступник шефа поліції Кевін Ґелано, з поліцейсьного відділку міста Сібрук (посередині), приєдналися до протестувальників та опустилися на коліно на пляжі у Гемптоні. Люди вимагають справедливості щодо факту загибелі Джорджа Флойда. Гемптон, штат Вірджинія. 1 червня 2020 року (Фото AP/Charles Krupа)
Емоційна реакція учасника акції на акт демонстрації підтримки від поліцейських. Вони опустилися на одне коліно, підтримуючи вимогу справедливого розслідування причин смерті Джорджа Флойда. Вашингтон, округ Колумбія, неподалік Білого дому. 31 травня 2020 року (Фото ROBERTO SCHMIDT/AFP)
Офіцери поліції опустилися на одне коліно на знак солідарності із учасниками акції протесту, які у мирний спосіб вимагають справедливості щодо факту загибелі в Міннеаполісі Джорджа Флойда. Атланта, штат Джорджія. 1 червня 2020 року (Фото REUTERS/Dustin Chambers)
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 433
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 742
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1570
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2924
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2923