Поліцейські у США висловлюють підтримку мирним акціям, що проходять із вимогою справедливості
Фотографії демонструють акти солідарності американських поліцейських із учасниками мирних протестів, що охопили США після смерті афроамериканця Джорджа Флойда. Він помер, коли поліцейський став йому коліном на горло під час затримання у Міннеаполісі 25 травня 2020 року. Мирні протести поширилися усією країною. Проте у деяких містах сталися і заворушення, акти вандалізму, підпали та погроми. Намагаючись протидіяти цьому, поліція застосувала кийки, сльозогінний газ та шумові гранати. За наказом президента США Трампа до припинення протиправних дій залучили Національну гвардію США. У багатьох містах запровадили комендантські години. Лос-Анделес, Чикаго, Маямі, Детройт, Сан-Франциско та Філадельфія – серед 40 міст, у яких заборонили акції протесту у темну пору доби. Режим надзвичайного стану задіяли губернатори Техасу та Вірджинії. За даними Associated Press, за минулі вихідні у США заарештували близько чотирьох тисяч людей.
Заступник комісара поліції Філадельфії Мелвін Сінґлтон опустився на коліно і просить колег підтримати його. Під час мирної акції, учасники якої вимагають справедливості щодо смерті Джорджа Флойда. Філадельфія, штат Пенсільванія. 1 червня 2020 року (Фото AP/Matt Slocum)
Поліцейський та протестувальник вітаються ударом кулаками під час протесту в Атланті, штат Джорджія. 1 червня 2020 року (Фото REUTERS/Dustin Chambers)
Начальник управління поліції Нью-Йорка Теренс Монахан став на одне коліно разом з активістами, коли протестувальники зупинилися під час протестної ходи Нью-Йорком.1 червня 2020 року (Фото AP/Craig Ruttle)
Начальник відділу поліції Нью-Йорка Теренс Монахан обіймає активістку. Нью-Йорк. 1 червня 2020 року (Фото AP/Craig Ruttle)
Офіцери поліції стали на одне коліно на знак солідарності із учасниками протестів, які вимагають справедливості щодо загибелі в Міннеаполісі афроамериканця Джорджа Флойда. Атланта, штат Джорджія. 1 червня 2020 року (Фото REUTERS/Dustin Chambers)
Співробітник поліції Брентвуда приєднується до протестувальників, які вимагають справедливості за смерть Джорджа Флойда. Брентвуд, штат Каліфорнія. 31 травня 2020 року
Стоун Поллард, праворуч, тисне руку поліцейському. Сент-Пол, штат Міннесота. 1 червня 2020 року (Фото AP/Julio Cortez)
Капітан поліції східного округу міста Сіетл Брайан Ґренон слухає протестувальників, які зупинилися біля поліцейського відділку під час демонстрації проти жорстокості поліції і вимогами справедливості щодо смерті Джорджа Флойда. Сіетл, штат Вашингтон. 1 червня 2020 року (Фото REUTERS/Lindsey Wasson)
Учасник мирної акції протесту вітається із філадельфійським поліцейським. Так він реагує на те, що представники поліції та Національної гвардії Пенсільванії опустилися на коліно на знак солідарності із вимогами справедливості. Це сталося із ініціативи заступника комісара поліції Філадельфії Мелвіна Сінґлтона під час ходи демонстрантів, які вийшли на вулицю, подивившись відео загибелі Джорджа Флойда. Філадельфія, штат Пенсільваня. 1 червня 2020 року (Фото AP/Matt Rourke)
Представники Філадельфійської поліції та Національної гвардії стоять на колінах перед протестувальниками за пропозицією заступника комісара поліції Філадельфії Мелвіна Сінґлтона. Філадельфія, штат Пенсільванія. 1 червня 2020 року (Фото AP/Matt Rourke)
Шеф поліції міста Оклі Ерік Крістенсен розмовляє із активісткою, опустившись на одне коліно перед протестувальниками, які вийшли на демонстрацію, вимагаючи справедливості через смерть Джорджа Флойда в Міннеаполісі. Оклі, штат Каліфорнія. 31 травня 2020 року (Фото з відео зі соцмереж. MARC ANTHONY LOPEZ /via REUTERS)
Представники поліції та Національної гвардії Пенсільванії опустилися на коліно на знак солідарності із вимогами справедливості, які озвучують учасники мирної акції протесту. Це була ініціатива заступника комісара поліції Філадельфії Мелвіна Сінґлтона. Філадельфія, штат Пенсільваня. 1 червня 2020 року (Фото AP/Matt Rourke)
Лейтенант Алекс Рено, з поліцейсьного відділку міста Гемптон (праворуч), та заступник шефа поліції Кевін Ґелано, з поліцейсьного відділку міста Сібрук (посередині), приєдналися до протестувальників та опустилися на коліно на пляжі у Гемптоні. Люди вимагають справедливості щодо факту загибелі Джорджа Флойда. Гемптон, штат Вірджинія. 1 червня 2020 року (Фото AP/Charles Krupа)
Емоційна реакція учасника акції на акт демонстрації підтримки від поліцейських. Вони опустилися на одне коліно, підтримуючи вимогу справедливого розслідування причин смерті Джорджа Флойда. Вашингтон, округ Колумбія, неподалік Білого дому. 31 травня 2020 року (Фото ROBERTO SCHMIDT/AFP)
Офіцери поліції опустилися на одне коліно на знак солідарності із учасниками акції протесту, які у мирний спосіб вимагають справедливості щодо факту загибелі в Міннеаполісі Джорджа Флойда. Атланта, штат Джорджія. 1 червня 2020 року (Фото REUTERS/Dustin Chambers)
6 травня в київському Будинку Архітектора в рамках «Тижня дизайну» відбувся концерт цієї легендарної київської групи.
Колектив існує майже сорок років і став невід’ємною частиною самого Києва. Його склад змінюється, збільшується чи зменшується, якийсь час виступи можуть бути регулярними, раптом вони майже припиняються і пізніше виникають на новому місці. Концерти великим складом нечасті і збирають своєрідний клуб шанувальників, в якому всі знають один одного.
Участь в Ukrainian Design & Innovation Week не є випадковою, тому що від перших днів колектив активно співпрацює з художниками: колись це виставки, що поєднані з концертами, колись — художньо-музичні перформенси. Цього разу глядачів зустрічали експонати виставок, що проходять в рамках вже шостого «Тижня дизайну», який триває в Києві з 4 по 10 травня. Він складається з експозицій, майстер-класів, лекцій та воркшопів, екскурсій до майстерень, кінопоказів та іншого. З 2023 року Ukrainian Design & Innovation Week доєднався до World Design Weeks, куди на сьогодні входять сорок чотири країни. Події відбуваються на кількох майданчиках, повна програма є на сайті фестивалю.
Er. J. Orchestra:Олексій Александров — блокфлейти, перкусіяВіктор Крисько — електроскрипка, клавішіВолодимир Сороченко — гітараОлексій Колесніченко — клавішіОльга Прудей — вокалКатерина Александрова — флейтиЯрослав Бендерук — перкусія, вокал
Текст та фото — Олександр Зубко. 07.05.2026 — 16 — 1275
Призначити 30 квітня кожного року як дату, присвячену цьому музичному жанру — таке рішення було оголошено ЮНЕСКО ще у 2011 році, а перші події відбулися вже наступного року.
Вони включають великі та малі концерти, освітні події та інші заходи, які відбуваються безпосередньо або віддалено. Більшість з них припадають на останній день квітня, але значна частина відбувається раніше. Організатором є неурядова організація Інститут джазу Хербі Хенкока (Herbie Hancock Institute of Jazz) (США) та дирекція ЮНЕСКО. В новині сайту Міжнародного дня джазу від 2 травня сказано, що цього року заходи відбулися більше, ніж в 190 країнах та на всіх континентах. Так, включно з Антарктидою.
Звісно, відзначають це свято і в Україні. Якщо скласти афішу джазових подій, стане очевидно, що 30 квітня їх більше, ніж в будь-який інший день року. Більшість концертів офіційно оголошують себе причетними до свята, проте не всі здогадуються зареєструвати свої заходи на офіційному веб-сайті Міжнародного дня джазу. Проте деякі з джазових діячів таке зробили, їх можна знайти у відповідній вкладці.
Ми пропонуємо вашій увазі репортажі з двох концертів, що відбулися в Києві 30 квітня. Перший — звітний концерт кафедри джазу Київської муніципальної академії музики ім. Р.М. Глієра, він пройшов в одному з концертних залів цього навчального закладу і відомий як 43JazzClub. Цей концерт був підтверджений як подія в рамках Дня джазу. Другий — виступ вокалісти Аніко Долідзе з її біг-бендом. Він також присвячений святу джазу, про що було вказано на афіші. Цікаво, що перший концерт цього колективу також відбувся саме 30 квітня, але дев’ять років тому, і так само був присвячений Дню джазу, і на цій же сцені — у Caribbean Club.
А головною подією свята традиційно є Зірковий глобальний концерт (All-Star Global Concert), який вже давно транслюється у прямому ефірі на Youtube. Цього року він відбувся у Ліричній опері Чикаго (Lyric Opera of Chicago) — одному з найбільших оперних залів США.
Текст та фото — Олександр Зубко.
03.05.2026 — 23 — 3478
6 квітня в одному з залів готелю «Хілтон» відбувся конкурс, який вже майже два десятиріччя щорічно проводить Асоціація сомельє України — член Міжнародної асоціації сомельє (Association de la Sommellerie Internationale, ASI). Із зрозумілих причин переривався він у 2020, 2022, 2023 та 2024 роках.
З дванадцятьох півфіналістів до фіналу вийшли Євген Олійник, Дмитро Лазорка та Богдан Павлюх. За збігом обставин, всі мешкають у Львові та працюють тут сомельє.
Частина завдань були традиційними: подача напоїв, пошук помилок у винній карті, дегустація наосліп міцного алкоголю. А були і незвичні. Так, треба було за слайдами на екрані визначити регіон походження напою. Або ж дати вичерпну характеристику єдиному зразку вина у келиху та поради щодо страв до нього. Чи навпаки: отримавши тарілку з їжею підібрати напої до неї.
Переможцем було оголошено Богдана Павлюха. З усіх трьох конкурсантів він єдиний вже потрапляв у фінал, причому чотири рази: у 2014 та 2015 роках посів третє місце, у 2017 та 2020 роках — друге.
На нашому сайті є фоторепортажі про конкурс 2016, 2017, 2018, 2019 років. А також про перший міжнародний жіночий кубок.
Текст та фото — Олександр Зубко
01.05.2026 — 30 — 3542
Ціна помилки та сила природи: подорож у Чорнобильську зону, яка назавжди змінила хід історії.
Виповнюється 40 років з дня аварії на Чорнобильській АЕС. Катастрофа 1986 року не лише змінила хід історії, а й створила унікальну зону відчуження, де час фактично зупинився. ЧАЕС залишається об’єктом уваги людей з усього світу, а покинуті міста Прип’ять та Чорнобиль поступово переходять під контроль природи.
Фотограф Дмитро Дятлов відвідав Зону і зафіксував, як виглядає епіцентр катастрофи. Як працює станція, чому дика природа витісняє залишки цивілізації та як виглядають покинуті локації – у фоторепортажі та тексті Дмитра для РБК-Україна. Публікуємо пряму мову автора. Більшість кадрів публікується в медіа вперше. Про це повідомляють Контракти.UA.
Чорнобиль: катастрофа, яка так і не закінчилась
Я народився у 1986 році – рівно через п’ять місяців після аварії на Чорнобильській АЕС. У Києві – за дві години їзди від місця, яке назавжди змінило хід історії. Чорнобиль весь час був поруч – як точка на мапі і як нав’язливий образ у підсвідомості.
Чорнобиль – це не лише минуле. Це місце, де можна побачити майбутнє без людини. З дитинства мене тягнуло туди майже фізично. Зовсім поруч – епіцентр однієї з найбільших техногенних катастроф. Хотілося пізнати це місце не з чужих розповідей, а самому.
Потрапити в Зону вдалося лише багато років потому – вже з камерою, у складі знімальної групи. Це було кілька років тому, ще до війни. Але навряд чи там щось могло кардинально змінитися. Час тут не рухається – він накопичується.
Зона: територія зупиненого часу
Дорога до Зони – це перехід. Перехід із звичної реальності у простір, де минуле не пішло, а залишилося.
Ми їхали мовчки. Говорити не хотілося. Хотілося слухати тишу. Обабіч дороги – покинуті села. Хати з перекошеними дахами, вибитими вікнами, облупленою фарбою. Колись тут топили печі, пахло хлібом, звучали голоси. Тепер – лише вітер у порожніх рамах і гілки, що тягнуться всередину, ніби ліс повільно, але невідворотно освоює чужий простір.
Люди виїжджали "на три дні". Незаперті двері. Недопитий чай. Покинуті іграшки. Але ніхто так і не повернувся. З часом розумієш: для цих місць аварія була не просто катастрофою. Це був розрив часу – миттєвий і незворотний. І водночас – початок іншого процесу.
Природа: життя після людини
Людина пішла – і природа повернулася. Стіни заростають мохом молодою порослю, стежки розчиняються в траві. Усе, що колись утримувалося зусиллям людини, поступово, подвір’я зникають під відпускається.
Якщо відволіктися від попереджувальних знаків про радіацію, помічаєш інше. Це територія, де відбувся один із найрідкісніших експериментів в історії – без участі вчених. У якийсь момент розумієш, що Зона стала притулком – саме тому, що людина пішла.
Рослинність тут буйна, комах стільки, що повітря здається густим, птахів чути всюди. Вода в каналах і озерах повна життя. Дикі тварини почуваються впевнено – їх ніхто не витісняє і не переслідує.
Тут живуть рисі, кабани, козулі, олені. Щільність вовків – вища, ніж у багатьох європейських заповідниках. У лісах зустрічаються навіть ведмеді та зубри. Коні Пржевальського, завезені у 1990-х, прижилися і утворили стійку популяцію. Радіація залишилася. Людина – ні. І саме це виявилося вирішальним фактором.
Для мене Чорнобиль – це не лише місце катастрофи. Це ще й наочна відповідь на питання, якою могла б бути наша земля без постійного втручання людини.
ЧАЕС: станція, яка не може померти
Сама станція – місце парадоксальне. Це не руїна – це працюючий механізм, просто з іншою функцією. Територія контрольованої небезпеки. Після аварії вийшов з ладу лише четвертий енергоблок. Інші ще довго працювали. Остаточно станцію зупинили лише у 2020 році.
На момент зйомки над зруйнованим блоком уже височіла нова захисна арка – "Укриття-2". Гігантська конструкція, що мала ізолювати реактор і зробити можливою подальшу роботу з нейтралізації наслідків вибуху.
Територією ми пересувалися лише з провідником і за суворо визначеними маршрутами. Фон змінюється: десь майже спокійно, десь дозиметр починає нервово потріскувати.
Усередині адміністративних будівель – те саме відчуття застиглого часу. Радянські таблички, схеми, плакати. Назад у СРСР. Особливе враження справляють вітражі художника Миколи Лінника, завершені буквально напередодні аварії. На них – історія освоєння «мирного атома»: від Прометея до підкорення космосу.
І ще один майже сюрреалістичний образ – ставок-охолоджувач. Вода буквально "кипить" від руху величезних сомів. Ловити їх, звісно, заборонено. Це радіоактивний "заповідник", де екосистема десятиліттями живе в особливих умовах.
Сьогодні ЧАЕС не виробляє електроенергію. Вона перебуває у стадії виведення з експлуатації. Але це не "мертве" місце – тут постійно працює персонал, підтримуючи складну й вразливу систему.
Пропонуємо почитати ексклюзивний матеріал РБК-Україна про ліквідаторів та про те, як у 2022 році працівники ЧАЕС добровільно йшли в окупацію.
Також ми підготували підбірку книг, яку варто прочитати про трагедію Чорнобиля та її наслідки.
фото: Дмитро Дятлов 26.04.2026 — 17 — 3623
Дрони прилетіли по трьох резервуарах з нафтою.
В ніч на четвер, 23 квітня, безпілотники Центру спецоперацій "Альфа" СБУ уразили нафтоперекачувальну станцію "Горький" у Нижньогородській області РФ.
Про це РБК-Україна повідомили джерела в СБУ. Про це повідомляють Контракти.UA.
НПС "Горький" є важливою ланкою нафтотранспортної системи Росії та входить до структури АТ "Транснефть - Верхняя Волга".
Станція транспортує нафту магістральними трубопроводами, зокрема за напрямком Сургут - Горький - Полоцьк. Вона забезпечує перекачування сировини на внутрішні маршрути, зокрема до НПЗ "Лукойл" у місті Кстово.
Згідно з попередніми даними, внаслідок удару було пошкоджено три резервувари з нафтою. Виникла масштабна пожежа площею 20 тисяч метрів квадратних.
"Ураження таких системоутворюючих станцій створює серйозні перебої в логістиці постачання нафти всередині РФ. Порушується робота магістральних трубопроводів, знижується ефективність переробки на НПЗ та зростають витрати на транспортування", - наголосило джерело.
Воно зазначило, що у підсумку це безпосередньо впливає на доходи російського бюджету, які використовуються для фінансування війни проти України.
Нагадаємо, у країні-агресорці після атаки безпілотників зупинили роботу одразу два нафтопереробні заводи, що належать компанії "Роснефть". Йдеться про Туапсинський та Новокуйбишевський НПЗ.
Крім того, в ніч на 22 квітня безпілотники атакували російське місто Сизрань у Самарській області. На місцевому НПЗ пролунали вибухи. 23.04.2026 — 4 — 3935
