Як українські пожежники боролися із вогнем у Чорнобильській зоні
Протягом 10 днів сотні українських пожежників боролися із вогнем у зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Пожежа розпочалася 4 квітня у західній частині зони. Людей звідси виселили ще у квітні 1986 року після аварії на четвертому енергоблоці ЧАЕС. Виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції Єгор Фірсов 14 квітня заявив, що пожежникам вдалося остаточно загасити осередки вогню у зоні.
10 квітня у 30-кілометровій зоні відчуження ЧАЕС, неподалік від Прип'яті і Чорнобиля, палають лісові пожежі. Виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції Єгор Фірсов 14 квітня заявив, що пожежникам вдалося остаточно загасити вогонь.
У зоні відчуження Чорнобильської АЕС, біля села Рахівка, вирує пожежа. 5 квітня 2020 року
Українські пожежники борються із вогнем Чорнобильській зоні поблизу села Рахівка, 10 квітня 2020 року. Пожежі розпочалися від 4 квітня. Гасіння ускладнювала суха і вітряна погода. Національна поліція повідомляла про затримання двох підозрюваних у спричинення пожеж.
Пожежа у зоні відчуження ЧАЕС з висоти пташиного польоту. 12 квітня 2020 року. Голова Державної служби з надзвичайних ситуацій Микола Чечоткін повідомив, що ДСНС не допустила перекидання вогню на військові склади, об’єкти «Укриття», «Вектор», розподільчу електростанцію ЧАЕС та сховище радіоактивних відходів.
На цьому знімку, зробленому з повітря 12 квітня 2020 року, видно наслідки лісової пожежі неподалік Чорнобильської АЕС
Стовп диму від пожежі поблизу Чорнобильської АЕС. Фото від 10 квітня 2020 року. У «Грінпіс» заявили, що пожежа у зоні відчуження становить небезпеку радіаційного забруднення. Натомість. українські органи влади запевняють, що підвищення радіаційного фону у Києві було зафіксовано лише один раз і то, воно не вийшло за межі норми.
Помаранчевий дим пожежі у зоні відчуження ЧАЕС. 10 квітня 2020 року. ДСНС повідомляє, що для гасіння пожежі задіювала понад 90 одиниць техніки, зокрема літак і гелікоптери, осередки вогню заливали з повітря водою, а на землі оточували захисними ровами. Участь у гасінні пожежі у Чорнобильській зоні взяли понад 400 пожежників.
Українські пожежники біля села Рахівка. Понад 400 пожежників боролися з вогнем у зоні відчуження протягом десяти днів.
Стовпи диму піднімаються неподалік Чорнобилької АЕС
Вигляд із даху Чорнобильської атомної електростанції 10 квітня 2020 року
Супутникове зображення пожежної інформації NASA показує зону пожежі поблизу Чорнобиля. Саркофаг Чорнобильської електростанції зображений у вигляді срібного прямокутника ліворуч на мапі. Червоний та помаранчевий квадратии вказують на місце пожеж 13 квітня 2020 року
Лічильник Гейґера показав підвищення рівня радіації поблизу села Володимирівка в зоні відчуження 5 квітня 2020 року
У боротьбі з пожежами використали близько 100 пожежних машин
У зоні відчуження ЧАЕС в селі Стара Марківка Поліського району палає будинок, у якому жили самосели. 9 квітня 2020 року
Для гасіння лісових пожеж використовувались три літаки та три вертольоти. За даними Служби надзвичайних ситуацій 13 квітня на осередки вогню вилили близько 530 тонн води
Важка техніка переорала понад 100 кілометрів землі, щоб зупинити поширення вогню
Цей знімок, зроблений із повітря 12 квітня 2020 року. Горить ліс у Чорнобильській зоні
Лісова пожежа залишила після себе обгорілі дерева поблизу населеного пункту Поліське. 12 квітня 2020 року. Директор Департаменту реагування на надзвичайні ситуації ДСНС України Володимир Демчук заявив 13 квітня, що пожежа не несе загрози для АЕС
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 430
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 742
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1570
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2924
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2923
