Контракти.ua

21.11.2019 — Фінляндія — Радіо Свобода — 23827
война, история, СССР, зима, вторжение, Финляндия, архивы
«Зимова війна»: вторгнення Радянського Союзу у Фінляндію в 1939 році в кришталево чистих фотографіях

30 листопада 1939 року війська Радянського Союзу (близько пів мільйона людей, – ред.) вторглися у Фінляндію, це стало початком так званої «Зимової війни». Неочікуваний напад стався після того, як Кремль, побоюючись можливого нацистського наступу через Фінляндію, наполегливо закликав до обміну територіями. Це відсунуло б фінський кордон від Ленінграда на декілька десятків і сотень кілометрів. Остерігаючись радянських намірів, уряд Фінляндії відмовився. Радянський Союз розпочав, але не оголосив, війну. Радянські планувальники передбачили легку перемогу до 60-річчя Йосипа Сталіна 21 грудня. Та цього не сталося. Хоча Червона Армія в результаті стане переможцем у цій війні, поразка країни з населенням 3,7 мільйона людей сталася тільки через декілька місяців – і страшною ціною. На тлі міжнародного гніву щодо неоголошеного нападу на Фінляндію, міністр закордонних справ Радянського Союзу В’ячеслав Молотов стверджував по радіо, що літаки скидали не бомби, а запаси їжі для голодних фінів. Недооснащені фіни спершу з усіх сил намагалися протистояти радянським бронетранспортним колонам.  Однією дешевою протитанковою зброєю, яку розробили фіни, були коктейлі Молотова, виготовлені з бензину та дьогтю. Показуючи свій чорний гумор, оборонці назвали цю зброю ім’ям радянського міністра закордонних справ, в сенсі «випивка до їжі», про яку Молотов говорив по радіо, мовляв радянські літаки скидали на Фінляндію їжу. Так з’явилася зброя, яку й досі часто використовують у різних конфліктах. Чималу частину зброї, яку використовували фіни, вони конфіскували в радянських військових. Впродовж років, які передували радянському нападу на Фінляндію, у зв’язку з чисткою серед радянських військових під час «Великого терору» Сталіна, командування армії СРСР перебувало в повному хаосі. У січні 1941 року Вінстон Черчилль сказав про триваючу війну, що «Фінляндія показала, що вільні люди можуть зробити... Кожен може побачити, як комунізм розкладає душу нації; як робить її мерзенною та голодною в час миру, й доводить її ницість та огидність під час війни. Ми не можемо сказати, якою може бути доля Фінляндії, та не може бути більш сумного видовища... ніж те, що ця чудова північна раса може бути в результаті переможена і приведена до неволі гіршої, ніж смерть тупою, бридкою переважаючою силою». Під час допиту один в'язень згадував, що йому сказали, що він повинен «звільнити наших фінських трудящих друзів від капіталізму». Незабаром вояк зрозумів, що його обдурили: «Я на власній шкірі відчуваю те, як нас привітали ті, кого ми прийшли «звільнити»». Після тижнів руйнівних втрат на сході Фінляндії, радянське командування врешті змінило тактику та зосередилося на захопленні Гельсинкі на добре захищеному півдні країни. Своєю переважаючою кількістю радянські війська змусили виснажених фінів відступати. У березні 1940 року, коли червоноармійці увійшли до передмість Віїпурі, у фінів не було іншого вибору, як прийняти жорсткі радянські умови перемир'я. Прийняття перемир’я коштувало Фінляндії 11 відсотків її території, включно з другим містом країни Віїпурі, який росіяни назвали Виборгом. «Зимова війна» залишила після себе понад 25 тисяч загиблих фінів. СРСР у підсумку втратив понад 126 тисяч солдатів. Радянський лідер Микита Хрущов пізніше згадував «Усі ми – і в першу чергу Сталін – відчували у нашій перемозі поразку від фінів. Це була небезпечна поразка, оскільки вона заохочувала наших ворогів і залишала їх у переконанні, що Радянський Союз – це колос на глиняних ногах». Вже через рік після закінчення «Зимової війни» Фінляндія ухвалила рішення приєднатися до нацистського вторгнення в СРСР. Це тільки декілька знімків з приблизно 7000 фотографій з архіву Сил оборони Фінляндії, які оцифрували та опублікували в 2013 році.

Знищені будівлі та палаюче авто в Гельсінкі після повітряного нальоту в перший день «Зимової війни»

Жінка плаче, спускаючись разом з іншими мешканцями Гельсінкі у бомбосховище

Палаючі будівлі в передмісті Гельсінкі

Радянський літак під час бомбардувального пробігу

Протигаз на військовій собаці. Існували побоювання, що Червона Армія використовуватиме отруйний газ під час вторгнення

Радянські танки (на дорозі на задньому фоні) 17 грудня входять на територію Фінляндії

Артилерійський снаряд вибухає біля садиби під час радянського наступу

Танк Радянської армії «котиться» по фінляндській землі. Недооснащені фіни спершу з усіх сил намагалися протистояти радянським бронетранспортним колонам

Однією дешевою протитанковою зброєю, яку розробили фіни, були коктейлі Молотова (на фото), виготовлені з бензину та дьогтю

Фінський патруль розбирає збитий радянський літак

Незважаючи на переваги радянської армії в озброєнні та чисельності, фінські бійці використали кілька власних переваг, які мали згубний ефект для противника

Одягнені в білі камуфляжі, фінські захисники були майже непомітні поміж засніженими деревами. Війська радянської армії спочатку носили темні уніформи і через це були легкою мішенню для фінських снайперів.

Сімо Хайха, фінський снайпер на прізвисько «Біла смерть». Професійний фермер та мисливець, за повідомленнями, вбив понад 500 радянських солдат впродовж «Зимової війни» перед тим, як сам отримав поранення в обличчя та був важко поранений радянським снайпером. Пізніше, коли в нього запиталися, чи жалкує він, що вбив стільки молодих людей, він відповів: «Я робив тільки те, що мені наказали, і так добре, як міг». Хайха помер у 2002 році. На його могилі стоїть надгробний пам’ятник з надписом: «Дім – релігія – Батьківщина».

Фіни широко використовували оленів, це дозволяло бійцям майже нечутно перевозити кулемети та міномети лісами. Радянські ж бронетанкові колони навпаки було чутно вже за декілька кілометрів, та й просуватися вони могли тільки декількома дорогами, які пролягали фінськими хащами.

Тіла радянських військових після розгромного нападу на колону Червої Армії на раатській дорозі в січні 1940 року. Коли колони радянських військових з технікою зупинилися вздовж лісових доріг, фінські лижні війська могли крадькома проникнути на їхні позиції та знищити бойові машини спереду та ззаду. З перекритої дороги потім фіни могли оточити і знищити захоплені колони Червоної Армії.

Поранені та змерзлі червоноармійці після захоплення у полон в лютому 1940 року

Тіла радянських військових лежать в снігу після атаки фінів

Фінська жінка з пістолетом на стіні своєї садиби. Війна стала для фінів кризою, яка об’єднала людей. Бойовий дух захисників був на високому рівні

Фінські бійці визирають зі сауни під час війни

Захисники Фінляндії позують для фото під час війни

Замерзле тіло радянського солдата. Упродовж війни температура у Фінляндії впала до мінус 40 градусів за Цельсієм. У той час Червона армія не тренувала свої війська при температурі нижчій, ніж мінус 15 градусів Цельсія.

Радянські солдати та бойові машини пронизані кулями. Одна група оточених радянських солдатів надіслала таке повідомлення своєму керівництву: «Ми помираємо, просимо, виплатіть наші зарплати за березень нашим родинам. Скажіть усім, що ми померли, як герої... ми не здалися».

Фінські офіцери із захопленими радянськими пропагандистськими банерами, мапами, листами тощо

Захоплений у полон радянський солдат у позиченій шапці

Фінський військовий вивчає ліс

Кафедральний собор у місті Віїпурі (після радянської окупації - Виборг), що лежить між СРСР та Гельсінкі, зруйнований під час радянського повітряного нападу

Палаюче місто на півдні Фінляндії після радянської повітряної атаки. Фінські поселення, зроблені з дерева, радянські війська бомбили запальними касетними бомбами

Фінські військові відступають через Віїпурі (Виборг)

13 березня 1940 року після оприлюднення мирного договору, фінські прапори в Гельсінкі були приспущені

Місто на сході Фінляндії евакуювали у березні 1940 року, після передачі його території Радянському Союзові

Фіни свою незалежність відвоюївали

Фоторепортажі
Софі Лорен виповнилося 90 років: який вигляд мала легендарна акторка у молодості

Софі Лорен виповнилося 90 років: який вигляд мала легендарна акторка у молодості

Вона — культурне явище, чий вплив виходить далеко за межі кіно. 20 вересня легендарній акторці Софі Лорен виповнилося 90 років. Вона є однією з останніх нині живих зірок Золотого віку Голлівуду і є однією з найвидатніших акторок кіно. Попри поважний вік, Лорен хоча й не часто, але іноді з'являється на світських заходах, а також 2020 року знялася у фільмі "Життя попереду" свого сина Едоардо Понті. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Лорен народилася у бідній сім'ї 1934 року і була вихована матір'ю. Її кар'єра була довгою, але розпочалася не з кіно. У віці 14 років Лорен взяла участь у конкурсі краси, який вона не виграла, але це стало початком її кар'єри. Вона привернула увагу кінопродюсера Карло Понті, який згодом став її наставником, чоловіком та партнером на все життя. Понті помітив потенціал дівчини і допоміг їй отримати невеликі ролі в італійських фільмах і таким чином розпочалася її кар'єра, яка тривала понад 70 років. 1962 року Софі здобула "Оскар" і це стало проривом у її кар'єрі, адже перемога була новаторською: вперше актор чи акторка здобули премію за роль у фільмі не англійською мовою. Кар'єра злетіла до нових висот. Вона успішно перейшла до Голлівуду, знімалась разом з деякими найгучнішими іменами в індустрії того часу. За свою блискучу кар'єру Софі Лорен здобула безліч нагород та почестей. Крім премії "Оскар" за роль у фільмі "Чочара", вона отримала другий "Оскар" 1991 року — почесну нагороду, яка визнає її внесок у світовий кінематограф. Лорен також отримала премію "Золотий глобус", премію BAFTA та премію Каннського кінофестивалю. Що стосується особистого життя Софі Лорен, то вона була одружена лише один раз. Її чоловіком був Карло Понті, за якого вона вийшла заміж 1957 року. Вони були віддані одне одному до смерті Понті 2007 року. У них народилося двоє синів — Карло Понті-молодший та Едоардо Понті.
20.09.2024 — 14 — 421

У Львові підпалили кінотеатр

У Львові підпалили кінотеатр "Дзвін": будівля вигоріла вщент

У Львові під ранок, 18 вересня, згорів кінотеатр "Дзвін". Будівля повністю згоріла, попередньо, її підпалили. "Сьогодні, близько 06:00, здійнялася пожежа в кінотеатрі "Дзвін", що біля памʼятника Бандери у Львові", - йдеться у повідомленні. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Львівську міськраду. Про це повідомляють Контракти.UA Приміщення повністю вигоріло, за попередньою інформацією, причина пожежі - підпал. "Постраждалих в пожежі немає. Натомість зазнали пошкоджень сусідні будівлі - бізнес та приватні помешкання", - додали в міськраді. Зараз на місці працюють рятувальники та правоохоронні органи. Як повідомлялося, раніше в центрі Львова сталася пожежа на площі Ринок. Пожежа сталася в одному із закладів харчування. Крім того, у січні минулого року у Львові пожежники врятували на пожежі 60 людей, із них 10 дітей та евакуювали 20 осіб. Трьох людей було врятовано.
18.09.2024 — 4 — 807

Другий БойчукFest відбувся у Києві

Другий БойчукFest відбувся у Києві

З 11 по 15 вересня у Київській державній академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука проходив другий культурно-мистецький захід «БойчукFest». Про це повідомляють Контракти.UA. Він включав кілька художніх виставок, більшість — на території інституту, одну — у Літературно-меморіальному музеї-квартирі П. Г. Тичини і одну — у Національному музеї декоративного мистецтва України. Проводилися лекції, було показано кілька кінокартини і спектакль «Алла Горська: вітражі долі». Проходили і майстер-класи. 25 березня цього року на головний корпус академії впали уламки ракети, внаслідок чого був повністю зруйнований спортивний зал та частково пошкоджено актовий зал. Тоді ніхто не постраждав. Навчання тривають. Всі фотографії зроблені 15 вересня, в день закриття фестивалю.
16.09.2024 — 28 — 2204

Відоме польське місто пішло під воду: з'явилися страшні кадри наслідків масштабної повені

Відоме польське місто пішло під воду: з'явилися страшні кадри наслідків масштабної повені

За словами місцевих, у місті немає ні води, ні світла, ні зв'язку. Відоме польське курортне місто Льондек-Здруй, яке біля кордону з Чехією, напередодні затопила сильна повінь. Величезна кількість бруду та гравію, розтрощені навпіл будинки, зруйновані мости — такі наслідки стихії. Видання RMF24 опублікувало страшні кадри наслідків повені. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. У неділю, 15 вересня, потужна хвиля прорвала дамбу і вода затопила курортне місто. Дістатися до населеного пункту з польського боку неможливо, оскільки всі дороги непроїзні. Сусіднє Шльонське також відрізане від світу. За словами місцевих, ця повінь була страшнішою та більш масштабною, ніж 1997 року. У місті немає ні води, ні світла, ні зв'язку. Люди змушені підніматися на пагорб над курортною частиною, щоб зателефонувати. Також вода зруйнувала майже всі мости. "Друге обличчя Льондек-Здруя після великої води – це бруд, смуги та гравій, включно з побутовою технікою, уламки дерев, паркани та пінопласт. Це краєвид, який виникає раптово, за сто метрів нижче курортної частини. Що ближче до річки, то більше мулу, а також видно цілі дерева, які несло водою. Розбиті навпіл будинки біля річки, зруйнований історичний ресторан", —  йдеться на сайті інформаційного агентства. Нагадаємо, вихідними Східну Європу накрив циклон "Борис", який приніс рекордні опади. Через масштабні повені "Укрзалізниця" повідомила про нові зміни в русі поїздів.  
16.09.2024 — 10 — 969

Сьогодні 40 років виповнюється британському принцу Гаррі

Сьогодні 40 років виповнюється британському принцу Гаррі

Принцу Гаррі сьогодні 40: десять фактів з біографії улюбленого онука королеви Єлизавети II Молодший син принца Чарльза і принцеси Діани народився 15 вересня 1984 року. Читайте кілька цікавих фактів з біографії улюбленого онука королеви Єлизавети II. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. 1. Принц Гаррі народився в госпіталі Святої Марії в Паддінгтоні, центральному районі Лондона, там же народився і його старший брат Вільям (а також діти Вільяма і принцеси Кейт - принци Джордж і Луї та принцеса Шарлотта). До того моменту діти в королівській родині народжувалися в палаці, а не в госпіталі. 2. Мама Гаррі - принцеса Діана - наполягла на тому, щоб її сини навчалися в школі з однолітками, а не були на домашньому навчанні, як це було прийнято раніше в королівських сім'ях. Тому Гаррі відвідував дитячий садок, а потім і школу Везербі в Лондоні, а від 1992 року приєднався до принца Вільяма і став учнем школи Ладгроув в Беркширі, де провчився наступні п'ять років. 3. Мама принца Гаррі загинула в автокатастрофі, коли йому було 12 років. Це сильно вплинуло на хлопчика. У підлітковому віці і пізніше Гаррі вважали "шаленою дитиною", він захоплювався алкоголем і курив марихуану. 4. Після школи Гаррі вступив до Ітонського коледжу, який закінчив в червні 2003 року з поганою оцінкою з географії. Потім взяв академічну відпустку на рік і вирушив подорожувати Австралією і Африкою. 5. У юності Гаррі захоплювався грою в регбі. 6. Закінчив Королівську військову академію в Сандхерсті, отримавши звання другого лейтенанта. Служив в Афганістані, як авіаційний навідник. 7. У 34 роки принц Гаррі одружився з американською акторкою Меган Маркл, з якою прожив у королівській родині два роки. У січні 2020 року подружжя оголосило про свій намір покинути королівську сім'ю, переїхати жити до Канади і скласти з себе повноваження старших членів сім'ї. Вони також відмовилися від фінансування. Королева Єлизавета II задовольнила прохання онука і його дружини. 8. У Гаррі і Меган є син Арчі. У червні 2021 року у пари народилася також дочка Лілібет Діана. Їхні діти отримали титули принца і принцеси. 9. У принца Гаррі дуже теплі стосунки з його двоюрідною сестрою - принцесою Євгенією. Ходять чутки, що, живучи в Америці, принц найбільше сумує за спілкуванням з нею, а не з рідним братом Вільямом. 10. Принц Вільям не підтримав Гаррі в бажанні швидше одружитися з Меган Маркл через що їхні стосунки стали більш прохолодними, ніж раніше. Найкращий друг Гаррі теж радив йому не поспішати з весіллям.
15.09.2024 — 6 — 962