Контракти.ua

21.11.2019 — Фінляндія — Радіо Свобода — 28730
война, история, СССР, зима, вторжение, Финляндия, архивы
«Зимова війна»: вторгнення Радянського Союзу у Фінляндію в 1939 році в кришталево чистих фотографіях

30 листопада 1939 року війська Радянського Союзу (близько пів мільйона людей, – ред.) вторглися у Фінляндію, це стало початком так званої «Зимової війни». Неочікуваний напад стався після того, як Кремль, побоюючись можливого нацистського наступу через Фінляндію, наполегливо закликав до обміну територіями. Це відсунуло б фінський кордон від Ленінграда на декілька десятків і сотень кілометрів. Остерігаючись радянських намірів, уряд Фінляндії відмовився. Радянський Союз розпочав, але не оголосив, війну. Радянські планувальники передбачили легку перемогу до 60-річчя Йосипа Сталіна 21 грудня. Та цього не сталося. Хоча Червона Армія в результаті стане переможцем у цій війні, поразка країни з населенням 3,7 мільйона людей сталася тільки через декілька місяців – і страшною ціною. На тлі міжнародного гніву щодо неоголошеного нападу на Фінляндію, міністр закордонних справ Радянського Союзу В’ячеслав Молотов стверджував по радіо, що літаки скидали не бомби, а запаси їжі для голодних фінів. Недооснащені фіни спершу з усіх сил намагалися протистояти радянським бронетранспортним колонам.  Однією дешевою протитанковою зброєю, яку розробили фіни, були коктейлі Молотова, виготовлені з бензину та дьогтю. Показуючи свій чорний гумор, оборонці назвали цю зброю ім’ям радянського міністра закордонних справ, в сенсі «випивка до їжі», про яку Молотов говорив по радіо, мовляв радянські літаки скидали на Фінляндію їжу. Так з’явилася зброя, яку й досі часто використовують у різних конфліктах. Чималу частину зброї, яку використовували фіни, вони конфіскували в радянських військових. Впродовж років, які передували радянському нападу на Фінляндію, у зв’язку з чисткою серед радянських військових під час «Великого терору» Сталіна, командування армії СРСР перебувало в повному хаосі. У січні 1941 року Вінстон Черчилль сказав про триваючу війну, що «Фінляндія показала, що вільні люди можуть зробити... Кожен може побачити, як комунізм розкладає душу нації; як робить її мерзенною та голодною в час миру, й доводить її ницість та огидність під час війни. Ми не можемо сказати, якою може бути доля Фінляндії, та не може бути більш сумного видовища... ніж те, що ця чудова північна раса може бути в результаті переможена і приведена до неволі гіршої, ніж смерть тупою, бридкою переважаючою силою». Під час допиту один в'язень згадував, що йому сказали, що він повинен «звільнити наших фінських трудящих друзів від капіталізму». Незабаром вояк зрозумів, що його обдурили: «Я на власній шкірі відчуваю те, як нас привітали ті, кого ми прийшли «звільнити»». Після тижнів руйнівних втрат на сході Фінляндії, радянське командування врешті змінило тактику та зосередилося на захопленні Гельсинкі на добре захищеному півдні країни. Своєю переважаючою кількістю радянські війська змусили виснажених фінів відступати. У березні 1940 року, коли червоноармійці увійшли до передмість Віїпурі, у фінів не було іншого вибору, як прийняти жорсткі радянські умови перемир'я. Прийняття перемир’я коштувало Фінляндії 11 відсотків її території, включно з другим містом країни Віїпурі, який росіяни назвали Виборгом. «Зимова війна» залишила після себе понад 25 тисяч загиблих фінів. СРСР у підсумку втратив понад 126 тисяч солдатів. Радянський лідер Микита Хрущов пізніше згадував «Усі ми – і в першу чергу Сталін – відчували у нашій перемозі поразку від фінів. Це була небезпечна поразка, оскільки вона заохочувала наших ворогів і залишала їх у переконанні, що Радянський Союз – це колос на глиняних ногах». Вже через рік після закінчення «Зимової війни» Фінляндія ухвалила рішення приєднатися до нацистського вторгнення в СРСР. Це тільки декілька знімків з приблизно 7000 фотографій з архіву Сил оборони Фінляндії, які оцифрували та опублікували в 2013 році.

Знищені будівлі та палаюче авто в Гельсінкі після повітряного нальоту в перший день «Зимової війни»

Жінка плаче, спускаючись разом з іншими мешканцями Гельсінкі у бомбосховище

Палаючі будівлі в передмісті Гельсінкі

Радянський літак під час бомбардувального пробігу

Протигаз на військовій собаці. Існували побоювання, що Червона Армія використовуватиме отруйний газ під час вторгнення

Радянські танки (на дорозі на задньому фоні) 17 грудня входять на територію Фінляндії

Артилерійський снаряд вибухає біля садиби під час радянського наступу

Танк Радянської армії «котиться» по фінляндській землі. Недооснащені фіни спершу з усіх сил намагалися протистояти радянським бронетранспортним колонам

Однією дешевою протитанковою зброєю, яку розробили фіни, були коктейлі Молотова (на фото), виготовлені з бензину та дьогтю

Фінський патруль розбирає збитий радянський літак

Незважаючи на переваги радянської армії в озброєнні та чисельності, фінські бійці використали кілька власних переваг, які мали згубний ефект для противника

Одягнені в білі камуфляжі, фінські захисники були майже непомітні поміж засніженими деревами. Війська радянської армії спочатку носили темні уніформи і через це були легкою мішенню для фінських снайперів.

Сімо Хайха, фінський снайпер на прізвисько «Біла смерть». Професійний фермер та мисливець, за повідомленнями, вбив понад 500 радянських солдат впродовж «Зимової війни» перед тим, як сам отримав поранення в обличчя та був важко поранений радянським снайпером. Пізніше, коли в нього запиталися, чи жалкує він, що вбив стільки молодих людей, він відповів: «Я робив тільки те, що мені наказали, і так добре, як міг». Хайха помер у 2002 році. На його могилі стоїть надгробний пам’ятник з надписом: «Дім – релігія – Батьківщина».

Фіни широко використовували оленів, це дозволяло бійцям майже нечутно перевозити кулемети та міномети лісами. Радянські ж бронетанкові колони навпаки було чутно вже за декілька кілометрів, та й просуватися вони могли тільки декількома дорогами, які пролягали фінськими хащами.

Тіла радянських військових після розгромного нападу на колону Червої Армії на раатській дорозі в січні 1940 року. Коли колони радянських військових з технікою зупинилися вздовж лісових доріг, фінські лижні війська могли крадькома проникнути на їхні позиції та знищити бойові машини спереду та ззаду. З перекритої дороги потім фіни могли оточити і знищити захоплені колони Червоної Армії.

Поранені та змерзлі червоноармійці після захоплення у полон в лютому 1940 року

Тіла радянських військових лежать в снігу після атаки фінів

Фінська жінка з пістолетом на стіні своєї садиби. Війна стала для фінів кризою, яка об’єднала людей. Бойовий дух захисників був на високому рівні

Фінські бійці визирають зі сауни під час війни

Захисники Фінляндії позують для фото під час війни

Замерзле тіло радянського солдата. Упродовж війни температура у Фінляндії впала до мінус 40 градусів за Цельсієм. У той час Червона армія не тренувала свої війська при температурі нижчій, ніж мінус 15 градусів Цельсія.

Радянські солдати та бойові машини пронизані кулями. Одна група оточених радянських солдатів надіслала таке повідомлення своєму керівництву: «Ми помираємо, просимо, виплатіть наші зарплати за березень нашим родинам. Скажіть усім, що ми померли, як герої... ми не здалися».

Фінські офіцери із захопленими радянськими пропагандистськими банерами, мапами, листами тощо

Захоплений у полон радянський солдат у позиченій шапці

Фінський військовий вивчає ліс

Кафедральний собор у місті Віїпурі (після радянської окупації - Виборг), що лежить між СРСР та Гельсінкі, зруйнований під час радянського повітряного нападу

Палаюче місто на півдні Фінляндії після радянської повітряної атаки. Фінські поселення, зроблені з дерева, радянські війська бомбили запальними касетними бомбами

Фінські військові відступають через Віїпурі (Виборг)

13 березня 1940 року після оприлюднення мирного договору, фінські прапори в Гельсінкі були приспущені

Місто на сході Фінляндії евакуювали у березні 1940 року, після передачі його території Радянському Союзові

Фіни свою незалежність відвоюївали

Фоторепортажі
Чорнобильська АЕС потопає у квітах: який вигляд має станція зараз

Чорнобильська АЕС потопає у квітах: який вигляд має станція зараз

Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку. На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження. «Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні. У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії. Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого.
23.06.2026 — 14 — 86

Горить нафтобаза біля Кримського мосту та порт: показали наслідки атаки по Керчі

Горить нафтобаза біля Кримського мосту та порт: показали наслідки атаки по Керчі

Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти. Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA. Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова. Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ». Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ. Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту. Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові.
21.06.2026 — 5 — 836

Потужний удар по НПЗ в Москві: з’явилися супутникові фото масштабних руйнувань і слідів пожежі

Потужний удар по НПЗ в Москві: з’явилися супутникові фото масштабних руйнувань і слідів пожежі

Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки. Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода». На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання. Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч. Атака на НПЗ у Москві 18 червня Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального. Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ. Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби.
20.06.2026 — 5 — 893

Москва у вогні: ППО не влучила по дронах і влаштувала хаос у столиці РФ

Москва у вогні: ППО не влучила по дронах і влаштувала хаос у столиці РФ

Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву. Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомили телеграм-канали. Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно. На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується. Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки. Наслідки атаки на Москву 18 червня «Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці. Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги. Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків». Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони.
18.06.2026 — 12 — 1523

ХXІV Kyiv Food and Wine Festival проходив 30 та 31 травня

ХXІV Kyiv Food and Wine Festival проходив 30 та 31 травня

Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.  Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.  Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю. Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг. Текст та фото — Олександр Зубко Всі фотографії зроблені 30.05.2026
17.06.2026 — 45 — 3060