Контракти.ua

12.07.2019 — Япония — birdinflight.com — 13730
Япония, спорт, общество, традиции, единоборства, сумо
Не пузом единым: Будни борцов сумо

В 2011 году, всего за три дня до того, как по Японии прокатилось разрушительное землетрясение, французский фотограф Людовик Исмаэль отправился в центр культуры сумо в квартале Регоку, Токио, чтобы запечатлеть повседневную жизнь современных сумоистов в своем проекте Morning Sumos. Согласно легенде, Япония появилась в результате поединка сумо. Когда бог грома и меча Такэмикадзути встретил своего противника, бога воды и ветра Такэминаката, он вступил с ним в смертельную схватку и победил, после чего подарил своим последователям остров в океане, чтобы они жили там и славили его победу. Сумо ведет свою историю уже две тысячи лет и до сих пор остается одним из главных символов Страны восходящего солнца. Но древним традициям просвещенных мастеров и самураев становится все сложнее сохранять свою аутентичность в бурлящих мегаполисах. Истоки сумо можно найти в древних ритуальных танцах, которые сильнейшие мужчины японских поселений исполняли перед духами и богами, чтобы те даровали людям хороший урожай риса. Свой современный вид поединки сумо приобрели в период Эдо, начавшийся в 1602 году, когда самураи, нуждаясь в дополнительном источнике дохода, стали продавать билеты на свои выступления и превратили сумо в профессиональный вид спорта. Правила поединков сумо представляют собой смесь давних ритуалов и более прогрессивного, спортивного регламента. Как и сотни лет назад, накануне соревнований в центр дохе — круглого ринга диаметром 4,55 метра — помещается подношение богам: соль, рис, сушеные орехи, водоросли и мускат. В день поединка сумоисты ступают на дохе с двух сторон — с востока и запада, причем борец с восточной стороны всегда заходит первым. Отдавая дань религиозному происхождению сумо, борцы совершают ряд ритуальных движений: хлопают в ладоши, чтобы привлечь внимание богов, поднимают руки, чтобы продемонстрировать отсутствие оружия, и с силой топают ногами, чтобы раздавить закравшихся злых духов. После этого сумоисты покидают дохе, выпивают «воду силы» (chikara-mizu), выбрасывают на ринг пригоршню соли и приступают к схватке. В самом поединке, который обычно длится не больше минуты, уже четко прослеживаются современные спортивные правила. Чтобы победить, сумоист должен либо вытолкнуть противника за пределы дохе, либо заставить коснуться пола, но борцам запрещено тянуть друг друга за волосы, бить кулаками, душить, тыкать в глаза и бить в пах. В начале XX века под влиянием европейской культуры было установлено еще одно правило: потеря набедренной повязки (mawashi) приравнивается к проигрышу. Раньше японских зрителей не смущала случайная нагота сумоистов, но в наше время борцы придерживаются более цивилизованного подхода. Именно такой подход стоил победы сумоисту Асанокири, потерявшему набедренную повязку в 2000 году. С другой стороны, в некоторых вопросах японское сумо остается непреклонно консервативным, и это в первую очередь касается женщин. Женские поединки проходят по всему миру, но не в Японии, где сумо остается исключительно мужской привилегией. Женщины не только не могут принимать участие в соревнованиях, но и в принципе ступать на дохе. Это правило соблюдают настолько строго, что женщине-мэру Томоко Накагаве не разрешили подняться на ринг, чтобы произнести традиционную речь в честь открытия соревнований. В другой раз, когда несколько женщин выбежали на ринг, чтобы помочь потерявшему сознание мэру Резо Татами, соревнования приостановили и долго «очищали» дохе священной солью, что вызвало шквал обвинений в отсталости и сексизме.

Строгие правила присущи не только соревнованиям, но и обычной жизни сумоистов. Стать профессиональным борцом можно до 23 лет, получив среднее образование, при росте не менее 173 сантиметров и весе не менее 75 килограмм.

Сумоисты живут в общежитиях по 15 человек, где действует жесточайшая дисциплина, иерархия и дедовщина. Младшие борцы должны прислуживать старшим, вставать раньше всех — около четырех утра, так как первая тренировка начинается в пять, — готовить еду, стирать одежду, убирать в комнатах. Малейшее нарушение дисциплины и субординации сурово карается. Молодые борцы часто подвергаются не только буллингу, но и серьезным физическим истязаниям, которые могут длиться до 45 минут.

В 2007 году 17-летний Такаси Саито умер прямо на тренировке вследствие полученных накануне тяжелых травм. Как выяснилось позже, он несколько раз пытался сбежать из школы и в качестве наказания был избит бейсбольной битой и бутылкой пива.

После этого резонансного случая в Японии стали обращать больше внимания на происходящее в школах сумо и приняли закон об обязательной аутопсии в случае смерти сумоиста. Однако несмотря на это, телесные наказания никуда не исчезли — в 2016 году один из сумоистов получил 288 тысяч долларов компенсации за то, что лишился глаза во время такой экзекуции.

Обычный день сумоистов состоит из долгих изнурительных тренировок, сна и, конечно, еды. Сумо и еда неразрывно связаны в сознании зрителей, но, как ни странно, образ тучных великанов появился всего несколько столетий назад. Раньше сумоисты были мускулистыми и подтянутыми, но по мере коммерциализации спорта стали набирать вес. Дело в том, что в правилах поединков нет распределения по весовым категориям, как в боксе. А значит, чем массивнее спортсмен, тем выше его шансы удержаться на дохе и победить.

Сумоисты потребляют около 4-5 тысяч калорий в день, что, в принципе, не так много. Вес спортсмены набирают в основном за счет режима питания. Ученики школ сумо никогда не завтракают, так как утренние часы заняты долгими тренировками. Борцы едят два раза в день, утром и вечером, и спят после каждого приема пищи, чтобы «завязался жирок».

Основу их рациона составляет тянконабэ (chankonabe) — наваристое рагу, в состав которого входят белковые продукты (курица, говядина, рыба или тофу), овощи (картошка, капуста), грибы и бульон. Кроме тянконабэ сумоисты едят много риса, лапши и пельменей, а также не отказывают себе в пиве и саке.

Глядя на объемные тела борцов сумо, сложно поверить, что они не страдают от проблем, связанных с ожирением. В реальности же сумоисты вполне здоровы, а их уровень глюкозы и холестерина ничем не отличается от показателей обычного человека. Это объясняется тем, что они много тренируются и не едят сладкой пищи или полуфабрикатов. Исследования показали, что брюшной жир сумоистов располагается прямо под кожей, а не вокруг стенок желудка и внутренних органов, как бывает у людей с ожирением, и это в некоторой степени снижает для борцов риск лишнего веса.

Но стоит спортсменам прекратить тренировки, как их настигают всевозможные проблемы: диабет, болезни сердца и суставов. Средняя продолжительность жизни сумоистов — 55 лет, что на 20 лет меньше, чем у среднестатистического японца.

Во время активных тренировок у сумоистов не так много свободного времени, но когда они все-таки выбираются за пределы школы, их внешний вид должен соответствовать строгому регламенту. Все сумоисты отращивают длинные волосы и завязывают их в пучок на манер самураев эпохи Эдо. Они также носят традиционные платья, по которым их легко узнать в метро — а именно там ездят сумоисты, потому что водить машину из-за объемного живота им запрещается.

Младшие воспитанники школ сумо носят платья из дешевой хлопковой ткани и деревянные сандалии, которые нельзя сменить даже зимой. Старшим сумоистам достаются более удобные и красивые наряды, которые иногда они могут выбрать самостоятельно. Находясь на публике, борцы сумо должны вести себя с достоинством, говорить не повышая голоса и оберегать незыблемость давних традиций. Но в реальности современные борцы сумо все чаще нарушают самурайский кодекс чести.

В последнее время в прессе стали появляться сообщения о сумоистах, которые ведут себя неподобающе: водят машину без прав, играют на тотализаторе, устраивают пьяные драки в барах и даже подозреваются в сексуальных домогательствах. Имидж японского сумо настолько пошатнулся, что в 2018 году император Акихито и императрица Митико отказались присутствовать на торжественной церемонии открытия соревнований.

Свою лепту вносят и иностранные спортсмены, в частности монгольские борцы, которые не слишком чтят японские традиции, злоупотребляют алкоголем, выходят на дохе с похмельем и при этом побеждают. Если раньше у японских мастеров сумо не было отбоя от учеников, основу которых составляли голодные бедняки, мечтающие выбиться в люди, то сейчас юноши не так охотно записываются в школы сумо. В 2012 году всего 55 человек подали заявки на вступление в школу, а число профессиональных японских сумоистов за последние двадцать лет сократилось с 800 до 700 спортсменов.

Возможно, в будущем японскому сумо придется пересмотреть свои древние традиции, чтобы выжить в изменяющемся мире, но пока этого не случилось, борцы сумо в Регоку и других школах начинают свои дни так же, как до них веками делали отважные и благородные самураи.

Фоторепортажі
9 та 10 листопада пройшов ювілейний Kyiv Food and Wine Festival

9 та 10 листопада пройшов ювілейний Kyiv Food and Wine Festival

Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше. Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival. Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine. Фото зроблені 10 листопада 2024 року.  
21.11.2024 — 31 — 965

У Києві спалахнула багатоповерхівка: серед постраждалих дитина

У Києві спалахнула багатоповерхівка: серед постраждалих дитина

20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина. Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA. "20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні. До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина. "Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС. Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці.
20.11.2024 — 6 — 529

У Києві автомобіль на смерть збив жінку на

У Києві автомобіль на смерть збив жінку на "зебрі"

В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу. Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA. Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада. "58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні. Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці. "Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві. Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди. Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей.
20.11.2024 — 3 — 424

РФ збільшує потужності з виробництва двигунів для ракет: супутникові знімки заводів

РФ збільшує потужності з виробництва двигунів для ракет: супутникові знімки заводів

Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року. Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA. Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах. Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі. "Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц. Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю. "У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц. Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців.
19.11.2024 — 5 — 764

Українські розвідники з'ясували

Українські розвідники з'ясували "начинку" російського дрона "Гербера"

Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО. Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA. За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні. Імітація "Шахеда" Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР. З чого складаються ці БПЛА Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів. "Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР. Крім того: Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди). В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР). Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358. Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії. Використання дронів Росією у війні в Україні Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників. При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди". Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.    
18.11.2024 — 3 — 897