Здесь было море: как живут на берегах высохшего Арала
Аральское море — соленое озеро, которое находилось на границе Казахстана и Узбекистана и входило в тройку самых больших озер планеты. Неразумно высокое потребление его воды для орошения хлопковых полей привело к тому, что Аральское море стало высыхать. За последние сорок лет площадь озера сократилась в десять раз. Из-за снижения уровня воды погибла рыба. Высыхание моря не только лишило людей работы, но и сказалось на экологии: Арал был огромным терморегулятором, поэтому, когда вода ушла, максимальная температура в окрестностях стала достигать 60°C.Документальный фотограф и журналист Юлия Галушина путешествовала по Приаралью, снимая жизнь людей, которые верят, что Аральское море возродится. — В бассейне Аральского моря проживает 40 миллионов человек, из них 4 миллиона — в зоне экологического бедствия. Все, кто мог, давно уехали отсюда. Остались пенсионеры и те, кто присматривает за пожилыми родителями. Местные работают в госучреждениях, в поселках люди зарабатывают на жизнь разводя овец, лошадей и верблюдов. Молодежь при первой возможности уезжает на заработки в большие города России и Казахстана. Еще в окрестностях Арала живут романтики, которые верят, что море возродится. Меня впечатлила история одной семьи из села Акеспе. Когда море ушло, песок завалил его по самые крыши. Местные жители построили аул в трех километрах от старого селения и перебрались туда. В поселке осталось десять семей. Одну из жительниц Акеспе зовут Турсун. Ее муж несет вахту на Урале, четверо детей каждый день ездят в школу в соседнее село. Несмотря на то что в Акеспе нет ни магазинов, ни канализации, Турсун не хочет бросать свой дом. В поселке Шеге я познакомилась с художником. Он видел Аральское море в детстве, но до сих пор продолжает рисовать его. Еще есть ученый, который собирает у себя дома документы о катастрофе на Арале. Однажды во время аэросъемки он увидел на дне огромные рисунки и вот уже двадцать пять лет пытается разгадать их значение. Все эти люди заботятся об Аральском море, как о больном ребенке, и ждут его выздоровления. Люди на Арале живут воспоминаниями. После их историй я невольно представляла, как здесь было раньше: море, корабли, обжитые дома на берегу. Я снимала в Узбекистане и Казахстане. Начала в Аральске — бывшем порту Аральского моря, — потом побывала в рыбацких поселках Акеспе, Тастубек, Жаксыкылыш, Шеге, и Муйнаке — узбекском городе, в котором тоже когда-то был порт. Сюда приезжает так много журналистов, киношников и блогеров, что местные шутят: если бы каждый из них привозил с собой ведро воды, Аральское море удалось бы спасти. За снимок некоторые местные жители просят деньги — люди слишком устали от внимания фотографов. Туристы — один из основных источников дохода для местных, которые селят их у себя дома и проводят для них экскурсии. Особо предприимчивые открывают заправки и гостиницы. Кроме сумок с национальной вышивкой, других сувениров здесь нет. Но путешественники из Европы, США и Японии едут сюда не за ними, а чтобы увидеть сюрреалистические пейзажи в духе Сальвадора Дали и ржавые суда в песчаных дюнах. До недавнего времени на Арале было два кладбища кораблей — в Муйнаке и Жаланаше. Но пять лет назад местные жители растащили двенадцать кораблей в Жаланаше на металлолом. Туристы, которые сегодня приезжают в Жаланаш ради селфи на фоне ненужных судов, находят только длинные ржавые пятна на земле. Дно высохшего моря покрылось слоем соли; местами почва поросла саксаулом и желтым камышом. Внедорожники, на которых ездят путешественники и местные жители, отполировали землю до блеска. Поблескивающие на солнце солончаки издалека напоминают водную гладь. В Приаралье регулярно случаются бури. Ветер поднимает со дна пыль, соль и химикаты, которые оседают в селах Каракалпакстана и Туркменистана. Песком покрыты дороги, площади, тротуары; чтобы защитить свои дома, местные жители наглухо закрывают окна. Когда ходишь по здешним местам, каждый шаг поднимает облако пыли. Из-за сухого воздуха все время кашляешь, поэтому некоторые люди здесь ходят в защитных масках. Осолонение Арала привело к тому, что подземные воды тоже стали солеными, поэтому пить воду из-под крана нельзя (но люди все равно ее используют). В Казахстане большие природные запасы соли, в Приаралье она считается природным богатством. По иронии судьбы, соль убила все живое в районе Арала. Правительство СССР знало, что Аральское море исчезнет, но продолжало выкачивать из него воду. Арал «выпивали» пять республик: Таджикистан, Кыргызстан, Казахстан, Туркменистан и Узбекистан. Они и должны были его спасать. Первые шаги были сделаны в девяностых: страны Центральной Азии подписали соглашение о спасении водоема и создали Международный Фонд спасения Арала. Вода из Арала шла на снабжение городов, орошение хлопковых полей, а также использовалась на заводах, которые находятся в бассейнах рек Амударьи и Сырдарьи. Чтобы спасти море, пришлось бы остановить промышленность на сорок лет. Чиновники бы на это никогда не пошли, поэтому многие проекты по восстановлению умирающего Арала остались на бумаге. Четырнадцать лет назад власти Казахстана построили Кокаральскую плотину, которая спасла Малый Арал от пересыхания. После того как в водоеме появилась рыба, сюда на двухнедельную вахту начали приезжать молодые люди из Кызылорды и Аральска. Живут они в землянках по несколько человек, пойманную рыбу сдают на предприятия. Если повезет, одна лодка с несколькими рыбаками может заработать за день около $200. Больше всего платят за сазана и судака. Власти Казахстана и Узбекистана пытаются смягчить последствия катастрофы. На дне высохшего моря высаживают кустарник. По расчетам чиновников, через десять лет растения покроют всю площадь и остановят эрозию грунта. На берегу высаживают фруктовые деревья. Но пока эффект едва заметен. Я продолжаю снимать на берегах Арала. Чтобы найти явления, скрытые от туристов, специально отхожу от популярных маршрутов. В моих планах издать фотокнигу под названием «Почти море». Я посвящу ее людям, которые потеряли море и привыкают жить без него.
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 733
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 502
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 402
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 738
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 874
