Путешественник и фотограф Дмитрий Дятлов показывает нам прекрасные летние Карапты и делится опытом своих походов с теми, кто планирует покорить наши горы этим летом. Ну, или следующим. Примерно с конца апреля, когда на хребтах остаются только кляксы талого снега, лето вступает в свои права, и Карпаты предстают перед путешественниками совсем в ином виде. Путешествовать в горах летом намного проще, чем зимой. Долгий световой день, как правило, теплая погода, дают возможность проходить по 25 – 30 км в день. Но и летом Карпаты капризны и непредсказуемы, как и любые другие горы. И прежде чем отправляться в путь – будь-то просто прогулка за грибами, или длительный поход, нужно усвоить ряд правил. В этом репортаже собраны фото из многих походов: как коротких, так и многодневных. Один из походов был одиночным и растянулся более чем на 300 км. Цель была – зайти в как можно более дикие места и как можно меньше сталкиваться с цивилизацией. Так что могу дать несколько советов тем, кто планирует долгие вылазки в горы. Главная проблема – это дожди. Они могут идти очень и очень долго. Так что если прогноз погоды обещает сплошные ливни, лучше не ехать. Себе дороже. Или готовиться к очень специфическому походу, в котором, конечно, тоже есть своя романтика. Промокает все, что бы вы на себя ни надели – это вопрос времени. Поэтому необходима качественная непромокаемая куртка, комплект сменной одежды (а лучше несколько) и хорошая обувь, может быть очень грязно и сыро! Флис – отличный вариант утепления: легкий, греет даже будучи мокрым, и отлично сохнет. Все вещи должны быть упакованы в пакеты, и только потом – в рюкзак. На рюкзак покупается специальная накидка. Очень спасает тент от палатки, уложенный сверху в рюкзак. Когда резко налетает гроза, им можно накрыться и переждать непогоду, оставшись практически сухим. Но если дождь затяжной, а надо идти дальше, спасают целлофановые плащи. Лучше иметь с собой несколько, поскольку они быстро рвутся. Стоит помнить про молнии и пережидать грозы в безопасном месте. Год на год не приходится, но бывают очень сильные бури. Лично я попадал под град с грецкий орех с рвущим палатку ветром. Не стоит ставить палатку на хребтах и вблизи рек. Костры в сырую погоду можно раскладывать смело, поскольку риск пожара равен нулю. Сложнее добыть огонь. Большой костер проще поддерживать, и тепло от него распространяется на несколько метров. Ночью может быть достаточно холодно и сыро. Полезно иметь горелку, поскольку иногда разводить костер слишком энергозатратно.Учтите, что связи может не быть, поэтому на онлайн-карты лучше не рассчитывать. Бумажные карты большей части Карпат можно купить в туристических магазинах, так что особых проблем с ориентированием не будет. Хотя, стоит помнить, что проблемы бывают всегда, и многие приключения начинаются с фразы «Я знаю короткую дорогу». В горах всегда можно заблудиться, но при наличии всех необходимых туристических вещей, это скорее приключение, нежели проблема. Даже в самых диких местах можно выйти к людям по воде. Любой ручей впадает в реку, а река рано или поздно приведет к людям. Иногда очень здорово сойти с туристических троп и побродить в диком лесу, наблюдая местную живность и сказочные растения. Имея достаточно времени, желание и элементарный набор навыков, можно затеряться в Карпатах на несколько недель, не встречая признаков цивилизации. А можно проложить свой маршрут таким образом, чтобы каждые три-четыре дня выходить в села с магазином и едой. Все зависит от того, что вам надо. Найти колыбу и пожить в ней – тоже очень хорошо. На таких долгих стоянках обычно получаются самые удачные кадры. В репортаж вошли фото из самых разных районов Карпат. Все Горганы – западные, центральные и восточные, хребты Свидовець и Братківський, малоизвестные массивы невысоких гор Ивано-Франковской и Закарпатской областей, бескрайние полонини Кривопілля и высочайшие горы Украины на Черногорском хребте.
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 433
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 744
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1570
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2924
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2923
