День виборів: як голосували кандидати у президенти, прості громадяни та бійці поруч з війною
В Україні 31 березня відбувалося голосування на чергових виборах президента країни. Голосування закінчилося о 20:00. У бюлетень були внесені прізвища 39 кандидатів. За даними ЦВК, явка склала понад 63%. Як свідчать дані Національного екзит-полу, президента України оберуть у другому турі (21 квітня). Відповідно до соціологічних опитувань, перше місце в першому турі посів Володимир Зеленський (30,6%). Друге – Петро Порошенко (17,8%). За ними йдуть Юлія Тимошенко (14,2%), Юрій Бойко (9,7%), Анатолій Гриценко (7,1%), Ігор Смешко (6,5%), Олег Ляшко (4,7%), Олександр Вілкул (4%), Руслан Кошулинський (1,7%) та Олександр Шевченко (0,5%). Численні українські та закордонні спостерігачі впродовж голосування фіксували незначну кількість порушень і досі ніхто з них не поставив результати виборів під сумнів. Щоправда, Юлія Тимошенко не погодилась із даними Національного екзит-полу. Зеленський заявив, що йому байдуже, з ким бути у другому турі. Порошенко сказав, що готовий до «глибокого та предметного діалогу з тими, кого не зміг переконати перед першим туром». Крім того, Бойко заявив, що також розраховує потрапити у другий тур виборів.
Актор і кандидат у президенти Володимир Зеленський голосує на виборчій дільниці у Києві
Кандидат у президенти Петро Порошенко виходить із кабіни для таємного голосування в Києві
Президент України і кандидат на президентських виборах Петро Порошенко зі своїм онуком на виборчій дільниці у Києві
Кандидат у президенти України Юлія Тимошенко голосує у Києві
Кандидат у президенти Юрій Бойко спілкується з журналістами на виборчій дільниці в селі Іванковичі Київської області
Колишній міністр оборони та кандидат у президенти України Анатолій Гриценко на виборчій дільниці у Києві
Кандидат Олег Ляшко під час голосування у Києві
Кандидат у президенти Роман Безсмертний голосує в Києві
Виборча дільниця в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна (останні 30 хвилин перед закриттям)
Станиця Луганська розташована за 15 кілометрів від окупованого російськими гібридними силами Луганська. У 2014–2016 роках тут відбувалися запеклі бої. Не тихо тут і зараз. Відстань між позиціями сторін від сотень метрів до кількох кілометрів. Однак, попри це, вибори президента України тут таки відбулися. На фото – вхід до виборчої дільниці у центрі містечка
Останнім часом у Станично-Луганський район почали повертатися люди, серед них чимало дітей. Але основна проблема, яка заважає поверненню – нестабільна ситуація та відсутність роботи
Унаслідок війни велика кількість людей із цих територій виїхала. Переважна більшість зараз – це люди літнього віку. Вони охоче брали участь у голосуванні
Попри очікування, явка на дільницях у Станиці Луганській була відносно невелика. У середньому близько 20-30% від кількості виборців за списками
Люди скаржилися на занадто довгий бюлетень, особливо літні люди зі слабим зором
Виборчі дільниці були розташовані в основному у школах, клубах, залізничних вокзалах. На фото – дільниця у школі мікрорайону Кіндрашівка
Усі дільниці міста у день виборів охоронялися воєнізованими загонами поліції
Українські військові обирали головнокомандувача на польовій виборчій дільниці поблизу передових позицій ЗСУ в Станиці Луганській. Військових привозили до дільниці невеликими групами, аби не зменшувати боєздатність передових позицій
Кореспонденти Радіо Свобода зазначають, що голосування відбувалося з дотриманням усіх процедур
Військові говорили про важливість участі в голосуванні в країні, де йде війна
Виборча дільниця на станції Вільхова, яка до війни була транспортним вузлом. Зараз на одній з вулиць цього села живуть лише у трьох із майже сотні будинків. Люди втекли від війни і не повернулися
На виборчій дільниці у віддаленому селищі Вільхова у Станично-Луганському районі. Звідси до кордону з Росією лише 11 кілометрів
Не зовсім «традиційна» агітація, яку не прибрали у день голосування. Селище Верхня Вільхова
Дільниця, на якій кореспонденти Радіо Свобода спостерігали за підрахунком голосів, розташована у центрі Станиці Луганської. Голова цієї дільниці відзначив низьку явку. Зареєстровано було 1365 виборців, однак проголосувало лише 374 людини
Через низьку явку підрахунок голосів тривав лише годину. Найбільшу кількість голосів люди віддали за опозиційного кандидата Юрія Бойка, на другому місці, з утричі меншою кількістю голосів – діючий президент України Петро Порошенко. Інші кандидати набрали небагато
Білборд «Думай». Він залишався і в день голосування
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 429
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 741
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1567
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2920
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2920
