Україна без ядерної зброї: 25 років Будапештському меморандуму
25 років тому Україна домовилася знищити третій за чисельністю боєзарядів ядерний арсенал у світі. Після розпаду СРСР, Україна успадкувала 175 ракет великої досяжності і 1800 боєголовок. Після дворічних переговорів між США, Росією і Україною президент США Білл Клінтон 10 січня 1994 року оголосив, що домовленість досягнута. Україна погодилася знищити всю ядерну зброю на своїй території в обмін на те, що Росія буде поважати її суверенітет і територіальну цілісність
4 січня 1992 року, військовослужбовці кладуть ядерну боєголовку в контейнер
Вибух ракети СС-24 на полігоні у Первомайську 29 вересня 1998 року. Ці стратегічні ракети були здатні нести ядерні боєзаряди
Офіцер української армії проводить інспекцію знищення пускової установки ракети СС-24 неподалік від Первомайська в Миколаївської області. До кінця 2001 року Україна знищила всі 46 міжконтинентальних балістичних ракет
Президент США Білл Клінтон оголошує про домовленість між США, Росією і Україною на прес-конференції в Брюсселі 10 січня 1994 року. Він каже, що Україна погодилася знищити всі стратегічні ядерні запаси, треті за величиною в світі, на своїй території
Президент Росії Борис Єльцин (ліворуч), президент США Білл Клінтон (в центрі), президент України Леонід Кучма і прем'єр-міністр Великої Британії Джон Мейджор (праворуч) на церемонії підписання Україною Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Будапешт, 5 грудня 1994 року. Угоду офіційну називають Будапештським меморандумом, й вона вимагає від Росії дотримуватися територіальної цілісності України
Міліція затримує учасника акції протесту в Києві 12 січня 1996 року. Кілька членів українського парламенту організували протест проти договору про без'ядерний статус України. У той час, коли міліціонери запихають його в міліцейський фургон, він тримає плакат із вимогою відставки тодішнього міністра оборони України Валерія Шмарова
Офіцер української армії спостерігає за тим, як пускову установку ракети РС-24 витягають із шахти на військовій базі поруч із Первомайським на півдні України. 29 вересня 1998 року
Інженер розбирає ракету УР-100Н на спеціальній станції зі знищення ракет в Дніпропетровську 26 липня 1996 року. Станція була побудована на гроші США
Військовослужбовці проходять тренування щодо переміщення ядерної боєголовки з вагона поїзда на вантажівку неподалік від українського міста Кропивницького (на той час Кіровограда), 7 грудня 1995 року. Такі тренування були запроваджені для того, щоб запобігти можливим ексцесам під час транспортування ядерних вибухових речовин. Це також підвищувало ступінь безпеки і готовність персоналу
Сенатори США Сем Нанн і Річард Лугар повертають ключі, щоб привести в дію вибуховий пристрій, закладений в ядерний об'єкт на раніше абсолютно секретній базі в Хмельницькому, 23 жовтня 1996 року. Поворотом цих ключів раніше можна було привести в дію радянські стратегічні ракети УР-100Н
Дим від вибуху пускової установки поблизу міста Первомайська, 5 січня 1996 року
Журналісти та офіційні особи зі США, Росії та України оглядають воронку після вибуху пускової установки на базі в Первомайську в 1996 році. У червні 1996 року Україна перевезла в Росію останні 40 ядерних боєголовок і офіційно стала без'ядерною державою
Офіцер української армії відпочиває перед тим, як підірвати пускову установку поблизу міста Деражня в Хмельницькій області, 23 жовтня 1996 року
Із пускової установки ракети УР-100Н на військовій базі в Красилові викачують пальне, 14 травня 1997 року
Українські робітники розрізають протикорабельну ракету повітряного базування Х-22 «Буря» біля села Озерне, 6 листопада 2002 року
Остання пускова установка ракети РС-22 знищена поблизу Первомайська. Всього на території України було знищено 46 пускових установок РС-22
Українські фахівці розрізали останній стратегічний бомбардувальник Tу-22M3 неподалік від Полтави, 27 січня 2006 року. Після розпаду СРСР Україна успадкувала 60 надзвукових бомбардувальників Ту-22 і 423 надзвукові крилаті протикорабельні ракети Х-22 «Буря»
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 732
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 501
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 401
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 737
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 873
