Чим запам'ятався 2018 рік для України. Фотопідбірка від Радіо Свобода
Від боїв на Донбасі і до автокефалії Православної церкви України. Найяскравіші події року в Україні від Радіо Свобода
Українські військовослужбовці стріляють із СПГ під час нічного бою поблизу Зайцевого у Донецькій області, 10 січня 2018 року.
Щодня десятки людей приходили на пішохідний міст над залізничною колією на околиці окупованого Донецька, аби зловити стільниковий сигнал Vodafone Ukraine (колишній МТС). Донецьк, 2 лютого 2017 року
Південна Корея, Пхьончхан – Церемонія відкриття XXIІI Зимових Олімпійських ігор. Прапороносець збірної України Олена Підгрушна. 9 лютого 2018 року.
Жінка плаче під час урочистої церемонії вшанування пам'яті загиблих Героїв Небесної сотні, Київ, вулиця Інститутська, 20 лютого 2018 року
Окупований Росією український Крим. Хлопчик і літня жінка з автоматами під час святкування «Дня захисника вітчизни» в Сімферополі, 23 лютого 2018 року
Зіткнення під Верховною Радою України між правоохоронцями та прибічниками партії «Рух нових сил», яку заснував колишній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі. Київ, 27 лютого 2018 року.
Президент Петро Порошенко підняв шапку, що впала з голови солдата почесної варти. Це сталося під час церемонії привітання президента Австрії Александера ван дер Беллена, який прибув до Києва з офіційним візитом. Шапка лежала на землі кілька хвилин під час виконання гімнів двох країн, і солдат не наважувався її підняти. Потім Порошенко підняв шапку і надів її на голову солдату. Київ, 14 березня 2018 року
Матрос морської піхоти копає окоп на передовій української армії під Маріуполем, весна 2018 року.
Позафракційний депутат Верховної Ради України Надія Савченко після допиту в будівлі СБУ у справі керівника Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимира Рубана, 14 березня 2018 року. Пізніше, 22 березня, Верховна Рада Рада дала згоду на арешт і самої Савченко
Учасники маршу «за гідну працю» в Києві, 1 травня 2018 року.
Президент Росії Володимир Путін на «Камазі» проїхався Керченським мостом із материкової частини Росії до окупованого українського Криму, 15 травня 2018 року.
Випробування військовими ЗСУ американських ракетних комплексів «Джавелін» (Javelin) на військовому полігоні, 22 травня 2018 рік.
Дівчина-фристайлер у день фінального футбольного матчу Ліги чемпіонів у Києві, 26 травня 2018 року.
Український військовий міняє стрічку з набоями на кулеметі під час бою у селищі Південне, що під Горлівкою, 17 червня 2018 року.
Акція з вимогою звільнити Олега Сенцова та інших українських політв'язнів із російських тюрем. Київ, 1 липня 2018 року.
Посол США Марі Йованович під час акції до другої річниці вбивства Павла Шеремета в Києві, 20 липня 2018 року. «Ми нещодавно чули від деяких друзів та журналістської спільноти, що вони відчувають великий тиск. І я знову думаю, що це роль уряду – створити середовище, де журналісти зможуть займатися своєю професією, що є особливо cуттєвим у будь-якій демократичній країні: повідомляти чесно, об’єктивно, зрозуміло та незаангажовано, неупереджено, так, щоб українці у цьому випадку могли б зробити власні висновки», – сказала посол журналістам
Український боксер Олександр Усик став абсолютним чемпіоном світу у ваговій категорії до 90,7 кілограма. Українець зберіг свої пояси чемпіона світу за версіями WBO та WBC, а також долучив до них пояси WBA Super й IBF (ними володів його суперник росіянин Мурат Гассієв) та пасок журналу The Ring, який зазвичай вручають звитяжцеві поєдинку двох найсильніших бійців вагової категорії. Крім того, Усик отримав Кубок Мохаммеда Алі
Віряни УПЦ (МП) зустрічають митрополита Тернопільського і Кременецького Сергія під час молебню на Володимирській гірці з нагоди річниці Хрещення Русі-України, Київ, 27 липня 2018 року
Учасники хресної ходи «За єдину помісну церкву» з нагоди 1030-річчя хрещення Русі-України. Київ, 28 липня 2018 року.
У центрі Сімферополя 3 серпня учасник акції протесту намагався вчинити акт самоспалення. Один із кримськотатарських активістів облив себе горючою рідиною і здійснив підпал, однак присутнім вдалося оперативно загасити одяг, що загорівся на ньому. Перед підпалом чоловік заявив, що здійснює акт самоспалення на знак протесту проти свавілля влади. Окупований Крим, Сімферополь, 3 серпня 2018 року.
Президент України Петро Порошенко під час відкриття виробничої лінії з виготовлення артилерійських снарядів великих калібрів на ДАХК «Артем» Державного концерну «Укроборонпром», 9 серпня 2018 року
Жінки-військові під час репетиції військового параду, приуроченого до Дня Незалежності України. Київ, 20 серпня 2018 року.
Під час церемонії прощання з ватажком угруповання «ДНР» Олександром Захарченком, якого підірвали в окупованому Донецьку 31 серпня в кафе «Сепар». Фото – Донецьк, 2 вересня 2018 року.
В Умані, що на Черкащині, тисячі паломників із усього світу зустріли єврейський Новий рік – Рош-га-Шана. Умань, 10 вересня 2018 року
Український військовий стріляє з гранатомета під час нічного бою з бойовиками в районі Авдіївки, Донецька область, 13 вересня 2018 року
Президент України Петро Порошенко під час урочистої церемонії передачі Сполученими Штатами Військово-морським силам України двох патрульних катерів класу «Айленд». Балтимор, 27 вересня 2018 року.
Першу сонячну електростанцію «Солар Чорнобиль-1 МВт» відкрито в Чорнобилі, 5 жовтня 2018 року
Покинута машина на дорозі в селище Дружба, позаду – дими від вибухів на складах боєприпасів Міноборони поблизу Ічні в Чернігівській області. Вибухи почалися близько 3:30 ранку. Евакуювали близько 12 тисяч осіб. 9 жовтня 2018 року.
Вирва на місці катастрофи винищувача Су-27 біля села Уланів у Хмельницькому районі Вінницької області, 17 жовтня 2018 року. Військовий літак впав близько 17-ї години 16 жовтня. Екіпаж у складі 2 осіб, в тому числі військового США, загинув. Командиром екіпажу був полковник Повітряних сил ЗСУ Іван Петренко. Су-27 брав участь в навчаннях «Чисте небо-2018»
Еліна Світоліна стала першою українкою, яка перемогла в підсумковому турнірі Жіночої тенісної асоціації (WTA). Сингапур, 20 жовтня 2018 року
Мама зі сльозами щастя зустрічає чемпіонку ІІІ Юнацьких Олімпійських ігор Ярославу Магучіх (стрибки у висоту). Збірна України повернулася з ІІІ літніх Юнацьких Олімпійських ігор, які відбулися в аргентинському Буенос-Айресі, де українці здобули 23 нагороди в 13 видах спорту: сім золотих та по вісім срібних і бронзових нагород. Київ, 22 жовтня 2018 року.
Так зване «голосування» під час псевдовиборів в окупованому російськими гібридними силами Донецьку, 11 листопада 2018 року
Медики надають допомогу учасникам акції на підтримку трансгендерних людей «ТрансМарш 2018», які постраждали в сутичці з опонентами біля метро «Університет» у Києві, 18 листопада 2018 року.
Акція протесту водіїв на «єврономерах» у Києві, 20 листопада 2018 року.
Президент України Петро Порошенко під час промови перед бійцями десантно-штурмових військ ЗСУ на полігоні в Житомирській області, 21 листопада 2018 року
У Пирогові біля «Зони вітряків» вшановували пам’ять жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років, Київ, 22 листопада 2018 року
Засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО) щодо ситуації в Керченській протоці, в ніч на 26 листопада 2018 року. Секретар РНБО Олександр Турчинов на засіданні вніс пропозицію запровадити воєнний стан в Україні терміном на 60 діб. Верховна Рада України наступного дня ухвалила законопроект, який дозволяє введення воєнного стану на 30 днів в частині областей країни.
Співробітники спецслужб Росії етапують захопленого українського моряка до суду в Сімферополі. Окупований Крим, 27 листопада 2018 року
Російська ракетна система «земля-повітря» С-400 під час розгортання біля міста Джанкой (12 кілометрів від адміністративного кордону між материковою частиною України і українським Кримом, який окупувала Росія), 29 листопада 2018 року
Об'єднавчий собор українських православних церков у Софійському соборі за участі президента України Петра Порошенка (на фото посередині на задньому плані). Київ, 15 грудня 2018 року.
6 травня в київському Будинку Архітектора в рамках «Тижня дизайну» відбувся концерт цієї легендарної київської групи.
Колектив існує майже сорок років і став невід’ємною частиною самого Києва. Його склад змінюється, збільшується чи зменшується, якийсь час виступи можуть бути регулярними, раптом вони майже припиняються і пізніше виникають на новому місці. Концерти великим складом нечасті і збирають своєрідний клуб шанувальників, в якому всі знають один одного.
Участь в Ukrainian Design & Innovation Week не є випадковою, тому що від перших днів колектив активно співпрацює з художниками: колись це виставки, що поєднані з концертами, колись — художньо-музичні перформенси. Цього разу глядачів зустрічали експонати виставок, що проходять в рамках вже шостого «Тижня дизайну», який триває в Києві з 4 по 10 травня. Він складається з експозицій, майстер-класів, лекцій та воркшопів, екскурсій до майстерень, кінопоказів та іншого. З 2023 року Ukrainian Design & Innovation Week доєднався до World Design Weeks, куди на сьогодні входять сорок чотири країни. Події відбуваються на кількох майданчиках, повна програма є на сайті фестивалю.
Er. J. Orchestra:Олексій Александров — блокфлейти, перкусіяВіктор Крисько — електроскрипка, клавішіВолодимир Сороченко — гітараОлексій Колесніченко — клавішіОльга Прудей — вокалКатерина Александрова — флейтиЯрослав Бендерук — перкусія, вокал
Текст та фото — Олександр Зубко. 07.05.2026 — 16 — 1320
Призначити 30 квітня кожного року як дату, присвячену цьому музичному жанру — таке рішення було оголошено ЮНЕСКО ще у 2011 році, а перші події відбулися вже наступного року.
Вони включають великі та малі концерти, освітні події та інші заходи, які відбуваються безпосередньо або віддалено. Більшість з них припадають на останній день квітня, але значна частина відбувається раніше. Організатором є неурядова організація Інститут джазу Хербі Хенкока (Herbie Hancock Institute of Jazz) (США) та дирекція ЮНЕСКО. В новині сайту Міжнародного дня джазу від 2 травня сказано, що цього року заходи відбулися більше, ніж в 190 країнах та на всіх континентах. Так, включно з Антарктидою.
Звісно, відзначають це свято і в Україні. Якщо скласти афішу джазових подій, стане очевидно, що 30 квітня їх більше, ніж в будь-який інший день року. Більшість концертів офіційно оголошують себе причетними до свята, проте не всі здогадуються зареєструвати свої заходи на офіційному веб-сайті Міжнародного дня джазу. Проте деякі з джазових діячів таке зробили, їх можна знайти у відповідній вкладці.
Ми пропонуємо вашій увазі репортажі з двох концертів, що відбулися в Києві 30 квітня. Перший — звітний концерт кафедри джазу Київської муніципальної академії музики ім. Р.М. Глієра, він пройшов в одному з концертних залів цього навчального закладу і відомий як 43JazzClub. Цей концерт був підтверджений як подія в рамках Дня джазу. Другий — виступ вокалісти Аніко Долідзе з її біг-бендом. Він також присвячений святу джазу, про що було вказано на афіші. Цікаво, що перший концерт цього колективу також відбувся саме 30 квітня, але дев’ять років тому, і так само був присвячений Дню джазу, і на цій же сцені — у Caribbean Club.
А головною подією свята традиційно є Зірковий глобальний концерт (All-Star Global Concert), який вже давно транслюється у прямому ефірі на Youtube. Цього року він відбувся у Ліричній опері Чикаго (Lyric Opera of Chicago) — одному з найбільших оперних залів США.
Текст та фото — Олександр Зубко.
03.05.2026 — 23 — 3504
6 квітня в одному з залів готелю «Хілтон» відбувся конкурс, який вже майже два десятиріччя щорічно проводить Асоціація сомельє України — член Міжнародної асоціації сомельє (Association de la Sommellerie Internationale, ASI). Із зрозумілих причин переривався він у 2020, 2022, 2023 та 2024 роках.
З дванадцятьох півфіналістів до фіналу вийшли Євген Олійник, Дмитро Лазорка та Богдан Павлюх. За збігом обставин, всі мешкають у Львові та працюють тут сомельє.
Частина завдань були традиційними: подача напоїв, пошук помилок у винній карті, дегустація наосліп міцного алкоголю. А були і незвичні. Так, треба було за слайдами на екрані визначити регіон походження напою. Або ж дати вичерпну характеристику єдиному зразку вина у келиху та поради щодо страв до нього. Чи навпаки: отримавши тарілку з їжею підібрати напої до неї.
Переможцем було оголошено Богдана Павлюха. З усіх трьох конкурсантів він єдиний вже потрапляв у фінал, причому чотири рази: у 2014 та 2015 роках посів третє місце, у 2017 та 2020 роках — друге.
На нашому сайті є фоторепортажі про конкурс 2016, 2017, 2018, 2019 років. А також про перший міжнародний жіночий кубок.
Текст та фото — Олександр Зубко
01.05.2026 — 30 — 3565
Ціна помилки та сила природи: подорож у Чорнобильську зону, яка назавжди змінила хід історії.
Виповнюється 40 років з дня аварії на Чорнобильській АЕС. Катастрофа 1986 року не лише змінила хід історії, а й створила унікальну зону відчуження, де час фактично зупинився. ЧАЕС залишається об’єктом уваги людей з усього світу, а покинуті міста Прип’ять та Чорнобиль поступово переходять під контроль природи.
Фотограф Дмитро Дятлов відвідав Зону і зафіксував, як виглядає епіцентр катастрофи. Як працює станція, чому дика природа витісняє залишки цивілізації та як виглядають покинуті локації – у фоторепортажі та тексті Дмитра для РБК-Україна. Публікуємо пряму мову автора. Більшість кадрів публікується в медіа вперше. Про це повідомляють Контракти.UA.
Чорнобиль: катастрофа, яка так і не закінчилась
Я народився у 1986 році – рівно через п’ять місяців після аварії на Чорнобильській АЕС. У Києві – за дві години їзди від місця, яке назавжди змінило хід історії. Чорнобиль весь час був поруч – як точка на мапі і як нав’язливий образ у підсвідомості.
Чорнобиль – це не лише минуле. Це місце, де можна побачити майбутнє без людини. З дитинства мене тягнуло туди майже фізично. Зовсім поруч – епіцентр однієї з найбільших техногенних катастроф. Хотілося пізнати це місце не з чужих розповідей, а самому.
Потрапити в Зону вдалося лише багато років потому – вже з камерою, у складі знімальної групи. Це було кілька років тому, ще до війни. Але навряд чи там щось могло кардинально змінитися. Час тут не рухається – він накопичується.
Зона: територія зупиненого часу
Дорога до Зони – це перехід. Перехід із звичної реальності у простір, де минуле не пішло, а залишилося.
Ми їхали мовчки. Говорити не хотілося. Хотілося слухати тишу. Обабіч дороги – покинуті села. Хати з перекошеними дахами, вибитими вікнами, облупленою фарбою. Колись тут топили печі, пахло хлібом, звучали голоси. Тепер – лише вітер у порожніх рамах і гілки, що тягнуться всередину, ніби ліс повільно, але невідворотно освоює чужий простір.
Люди виїжджали "на три дні". Незаперті двері. Недопитий чай. Покинуті іграшки. Але ніхто так і не повернувся. З часом розумієш: для цих місць аварія була не просто катастрофою. Це був розрив часу – миттєвий і незворотний. І водночас – початок іншого процесу.
Природа: життя після людини
Людина пішла – і природа повернулася. Стіни заростають мохом молодою порослю, стежки розчиняються в траві. Усе, що колись утримувалося зусиллям людини, поступово, подвір’я зникають під відпускається.
Якщо відволіктися від попереджувальних знаків про радіацію, помічаєш інше. Це територія, де відбувся один із найрідкісніших експериментів в історії – без участі вчених. У якийсь момент розумієш, що Зона стала притулком – саме тому, що людина пішла.
Рослинність тут буйна, комах стільки, що повітря здається густим, птахів чути всюди. Вода в каналах і озерах повна життя. Дикі тварини почуваються впевнено – їх ніхто не витісняє і не переслідує.
Тут живуть рисі, кабани, козулі, олені. Щільність вовків – вища, ніж у багатьох європейських заповідниках. У лісах зустрічаються навіть ведмеді та зубри. Коні Пржевальського, завезені у 1990-х, прижилися і утворили стійку популяцію. Радіація залишилася. Людина – ні. І саме це виявилося вирішальним фактором.
Для мене Чорнобиль – це не лише місце катастрофи. Це ще й наочна відповідь на питання, якою могла б бути наша земля без постійного втручання людини.
ЧАЕС: станція, яка не може померти
Сама станція – місце парадоксальне. Це не руїна – це працюючий механізм, просто з іншою функцією. Територія контрольованої небезпеки. Після аварії вийшов з ладу лише четвертий енергоблок. Інші ще довго працювали. Остаточно станцію зупинили лише у 2020 році.
На момент зйомки над зруйнованим блоком уже височіла нова захисна арка – "Укриття-2". Гігантська конструкція, що мала ізолювати реактор і зробити можливою подальшу роботу з нейтралізації наслідків вибуху.
Територією ми пересувалися лише з провідником і за суворо визначеними маршрутами. Фон змінюється: десь майже спокійно, десь дозиметр починає нервово потріскувати.
Усередині адміністративних будівель – те саме відчуття застиглого часу. Радянські таблички, схеми, плакати. Назад у СРСР. Особливе враження справляють вітражі художника Миколи Лінника, завершені буквально напередодні аварії. На них – історія освоєння «мирного атома»: від Прометея до підкорення космосу.
І ще один майже сюрреалістичний образ – ставок-охолоджувач. Вода буквально "кипить" від руху величезних сомів. Ловити їх, звісно, заборонено. Це радіоактивний "заповідник", де екосистема десятиліттями живе в особливих умовах.
Сьогодні ЧАЕС не виробляє електроенергію. Вона перебуває у стадії виведення з експлуатації. Але це не "мертве" місце – тут постійно працює персонал, підтримуючи складну й вразливу систему.
Пропонуємо почитати ексклюзивний матеріал РБК-Україна про ліквідаторів та про те, як у 2022 році працівники ЧАЕС добровільно йшли в окупацію.
Також ми підготували підбірку книг, яку варто прочитати про трагедію Чорнобиля та її наслідки.
фото: Дмитро Дятлов 26.04.2026 — 17 — 3645
Дрони прилетіли по трьох резервуарах з нафтою.
В ніч на четвер, 23 квітня, безпілотники Центру спецоперацій "Альфа" СБУ уразили нафтоперекачувальну станцію "Горький" у Нижньогородській області РФ.
Про це РБК-Україна повідомили джерела в СБУ. Про це повідомляють Контракти.UA.
НПС "Горький" є важливою ланкою нафтотранспортної системи Росії та входить до структури АТ "Транснефть - Верхняя Волга".
Станція транспортує нафту магістральними трубопроводами, зокрема за напрямком Сургут - Горький - Полоцьк. Вона забезпечує перекачування сировини на внутрішні маршрути, зокрема до НПЗ "Лукойл" у місті Кстово.
Згідно з попередніми даними, внаслідок удару було пошкоджено три резервувари з нафтою. Виникла масштабна пожежа площею 20 тисяч метрів квадратних.
"Ураження таких системоутворюючих станцій створює серйозні перебої в логістиці постачання нафти всередині РФ. Порушується робота магістральних трубопроводів, знижується ефективність переробки на НПЗ та зростають витрати на транспортування", - наголосило джерело.
Воно зазначило, що у підсумку це безпосередньо впливає на доходи російського бюджету, які використовуються для фінансування війни проти України.
Нагадаємо, у країні-агресорці після атаки безпілотників зупинили роботу одразу два нафтопереробні заводи, що належать компанії "Роснефть". Йдеться про Туапсинський та Новокуйбишевський НПЗ.
Крім того, в ніч на 22 квітня безпілотники атакували російське місто Сизрань у Самарській області. На місцевому НПЗ пролунали вибухи. 23.04.2026 — 4 — 3954
