Від Лапландії до Середземного моря: як Європа потерпає від спеки
Поки Україну заливає дощами, Європа потерпає від посухи й аномальної спеки. Ось уже декілька тижнів на термометрах у Британії, Бельгії, Норвегії, Франції та інших країн позначка стабільно тримається в межах 32-35 градусів Цельсія. У зазвичай дощових Ірландії та Нідерландах дощу не бачили вже близько місяця, а через спеку в Греції почалися великі лісові пожежі. Утім, вогонь охопив не лише південь Європи. Від пожеж потерпають і холодніші країни: Швеція та Латвія, для яких посуха в принципі — рідкісне явище. Гектари лісу на півночі горять від Лапландії і до Балтійського моря. Від рекордних засух потерпає і бізнес. Ірландські фермери кажуть, що для збереження врожаю та налагодження виробництва молочної та м'ясної продукції, країні потрібен бодай місяць безперервного дощу. Дана Брантьєс-Микитюк, що мешкає в нідерландському Ейндговені, розповіла: в країні температура коливається від 36 до 40 градусів за Цельсієм. «Така спекотна і суха погода — неприродна для нашого літа. Червень і липень — вологі місяці, коли стовпчик термометра тримається на рівні 20 градусів і майже щодня йде дощ. Нідерландці просто не пристосовані до такої спеки, і саме тому в країні вже другий день поспіль оголошено помаранчевий код (система інформування про стан погоди, де зелений колір — це звичайна погода, а червоний — стихійне лихо — ред.). Жваві нідерландські містечка протягом дня абсолютно безлюдні, оскільки перебування на сонці є просто нестерпним. Життя починається близько 8 вечора, коли нідерландці заповнюють тераси з морозивом та прохолодними напоями. А вічнозелені газони в міських парках і спортивні громадські майданчики повністю вигоріли та пожовкли, адже міська влада просто заборонила їх поливати через засуху».
Відпочивальники засмагають на катамарані, інші — рятуються від спеки в тіні дерев на березі річки Шпрее в Берліні, Німеччина, 25 липня 2018 року Фото: EPA-EFE/OMER MESSINGER
Молоді люди на байдарці пропливають каналом у центрі Утрехта повз вуличну кав'ярню з відпочивальниками, Нідерланди, 22 липня 2018 року Фото: EPA-EFE/ROBIN VAN LONKHUIJSEN
Підлітки розважаються в струменях фонтану біля меморіалу Вінкельріду на площі селища Штанс — комуна в кантоні Нідвальден, Швейцарія, 1 липня 2018 року Фото: EPA-EFE/URS FLUEELER
Відпочивальники на березі озера Eau d'Heure в спекотний день у комуні Фройд-Шапель, Бельгія, 25 липня 2018 року
Дівчинка грається у воді біля фонтану «Водяне Дзеркало» в центрі Бордо, Франція, 24 липня 2018 року. Франція переживає аномально теплий циклон, температура місцями перевищує 36 градусів за Цельсієм Фото: EPA-EFE/CAROLINE BLUMBERG
Літній день у Французькій Рив'єрі. Відпочивальники на пляжі в Антібі, на півдні Франції, 29 червня 2018 року. Температура в регіон Прованс-Альпи-Лазурний берег сягає 28 градусів за Цельсієм Фото: EPA-EFE/SEBASTIEN NOGIER
Відпочивальники в Ріджентс-парк в Лондоні, Велика Британія, 23 липня 2018 року. Синоптики зафіксували цей день «найгарячішим» у Британії — 33,3 градуси за Цельсієм Фото: EPA-EFE/ANDY RAIN
Хлопці купаються в протоці Босфор біля мосту в Стамбулі, Туреччина, 14 липня 2018 року. Другий тиждень липня в Стамбулі температура залишається на позначці близько 28 градусів за Цельсієм Фото: EPA-EFE/ERDEM SAHIN
Туристи спекотного дня біля найбільшого в Римі фонтану Треві, Італія, 14 липня 2018 року. Міністерство охорони здоров'я Італії попередило, що температура в Римі в другій половині липня може піднятися вище 36 градусів за Цельсієм Фото: EPA-EFE/GIUSEPPE LAMI
Громадський піщаний пляж біля озера Велике Ванзеє в Берліні, Німеччина, 25 липня 2018 року. Озеро Ванзеє утворилося внаслідок розширення русла річки Хафель, серед усіх озерних європейських пляжів цей — найдовший Фото: EPA-EFE/CLEMENS BILAN
Люди прогулюються в човні каналом Ріджентс у Лондоні (на північ від історичного центру і Темзи), Велика Британія, 25 липня 2018 року. Несподівано висока температура повітря на острові спричинила збільшення синьо-зелених водоростей у річках і каналах Британії Фото: EPA-EFE/NEIL HALL
Молодь насолоджується сонячною і теплою літньою погодою на дайвінг-платформі для стрибків на березі Женевського озера в місті Лутри, Швейцарська Рів'єра, 25 липня 2018 року. У більшій частині західно-європейських країн температура повітря тримається близько 35 градусів за Цельсієм, водночас майже не йдуть дощі Фото: EPA-EFE/VALENTIN FLAURAUD
Хлопці стрибають у Женевське озеро спекотного дня в містечку Веве, франкомовний кантон Во, Швейцарія, 2 червня 2018 року. Температура в регіонах біля озера підвищилася до 25 градусів за Цельсієм Фото: EPA-EFE/JEAN-CHRISTOPHE BOTT
Містяни на пірсі прибережного курортного містечка Каструп, неподалік Копенгагена, Данія, 1 червня 2018 року. Температура в столиці Данії в липні сягає 30 градусів за Цельсієм Фото: EPA-EFE/MADS CLAUS RASMUSSEN
Двоє дівчат граються біля струму води — частини зрошувальної системи, яка поливає поля в районі Амеронген, Нідерланди, 18 липня 2018 року. Більшість європейських країн переживає довгий період спеки, яка провокує збільшення випаровування вологи з ґрунту Фото: EPA-EFE/ROBIN VAN LONKHUIJSEN
Перехожі та велосипедист на містку в Берліні на тлі шпилю Берлінської телевежі (найвища споруда Німеччини й четверта за висотою в Європі), Німеччина, 3 липня 2018 року. У німецькій столиці в липні стовпчик термометра піднімається до 28 градусів за Цельсієм Фото: EPA-EFE/FILIP SINGER
Відкритий басейн Parliament Hill Lido в лондонському парку Хампстед-Хіт, Лондон, Велика Британія, 24 липня 2018 року. Британське міністерство охорони здоров'я попередило про небезпеку перегріву на сонці. У деяких регіонах країни в липні зафіксували рекордно високі температури — до 35 градусів за Цельсієм Фото: EPA-EFE/NEIL HALL
Відпочивальники засмагають на березі річки в центрі Стокгольма, Швеція, 16 червня 2018 року. Шведський метеорологічний та гідрологічний інститут попередив про надзвичайно високі температури в деяких частинах країни, включно зі столицею — Стокгольм Фото: EPA-EFE/HOSSEIN SALMANZADEH
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 433
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 744
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1570
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2924
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2923
