Тревел-блогер nastya_paw: "В Вилково мы попали по дороге на озера, рассказ о которых еще ждет вас впереди. Я с трепетом ждала встречи с городом и мне казалось, что это будет одно из самых удивительных и запоминающихся путешествий за последнее время. Так и случилось".
Мы въехали в город, километры на спидометре менялись, а асфальтированная дорога все не заканчивалась
По обе стороны от нас стояли вполне обычные дома. Правда, многие уже из них заброшены, как и местный завод, производивший в советское время черную икру. Это в корне отличалось от моих представлений о городе
На карте я увидела обозначение причала и мы направились туда в надежде взять лодку и увидеть хоть какую-то часть образов, созданных СМИ и общепринятыми ахами и вздохами. Приехав на место, мы увидели довольно большую туристическую базу с причалом, волейбольными площадками, рыбацкими мостиками, припаркованными лодками и корчмой
Нам показалось, что мы спасены и кто-то покажет нам город, а заодно отвезет в находящийся поблизости заповедник. Но не тут-то было. На нас посмотрели, как на чудаков и сказали, что где-то через пол часа скажут, смогут ли найти для нас места в лодках. После этого мы решили перекусить, но нам это тоже не удалось, т.к. просто покушать было нельзя, обед нужно было заказывать заранее. В общем, думаю, вы понимаете, что ждать мы не стали
Уезжать несолоно хлебавши не хотелось и мы пытались найти выход. К счастью, мы вспомнили, что единожды мы проезжали через мост, и решили вернуться к нему в поисках местных жителей с лодками. Наши надежды оправдались сполна. За 1800 грн. нас ждала отдельная лодка и персональный гид из числа местных жителей. Наконец-то мы отправились на поиски цапель, бакланов и пеликанов
Уже через несколько минут мы смотрели на старую часть города, где дома расположены вдоль каналов, в а качестве тротуаров используются дощатые кладки
У каждого дома, как и положено, припаркована лодка
Чуть дальше мы увидели огороды местных жителей, которые расположены на насыпных островах: прорывая каналы, люди забирали часть земли и ила, поднимали тем самым уровень участка, и потом разбивали огород или сад. Конечно, привозить инструмент, стройматериалы, как и увозить урожай, можно только по воде
Не скажу, что все это выглядит завораживающе красиво, но уважение вызывает. Это же колоссальный труд освоить такие сложные земли! Просто преклоняюсь перед трудолюбием этих людей!
А за пределами города начинается заповедник, а самый легкий и быстрый способ попасть на его земли - моторная лодка
Невероятное количество птиц просто поражает. Бакланы, белые, серые и черные цапли, журавли и чайки вызывали у нас просто по-детски искренний восторг. Их так много, что они постоянно присутствуют рядом, успевай только головой вертеть
Но больше всего меня впечатлили стаи пеликанов. Я, конечно, не раз видела их в зоопарках, но никогда не задумывалась о том, что эти большие и довольно необычные птицы живут не где-то далеко и недоступно, а совсем рядом с нами
Вообще все здесь преисполнено жизнью и для меня всегда приятна возможность прикоснуться к таким диким и настоящим местам
Безусловно, одной из самых известных достопримечательностей, является так называемый «Нулевой километр» - место впадения Дуная в море. Но оказывается место это далеко не так однозначно и об этом говорит само название города. Вилково произошло от слова «вилка», как напоминание о том, что Дунай разветвляется на три рукава перед впадением в Черное море. Мы не стали плыть к известному «0», а отправились к его собрату, где берег усыпан ракушками, а на берегу стоят рыбацкие времянки
Очень красивое место, а главное - ни души!
Обратный путь в город лежал через русло Дуная. Говорят, что в этом месте он не так глубок и широк, но меня впечатлил все равно
Граница с Румынией здесь проходит именно по реке и противоположный берег - уже другая страна. Для меня это всегда волнующий и даже романтичный момент
За целый день мы изрядно проголодались и, конечно, очень надеялись попробовать разрекламированные блюда липованской кухни. Больше скажу, мы искренне верили, что купим на местном рынке что-то необычное и увезем друзьям в Киев. Но все снова оказалось не просто. Рынок в 12 дня оказался практически пустым, а те несколько человек, которые продавали вяленую и копченую рыбу, совсем ничем удивительным не обладали, да и товара у них было откровенно мало. Кафе в Вилково вообще не много. Отзывы местных жителей совпали с опубликованными в интернете и мы попали в кафе, которое славится тем, что готовит не впрок, а прямо при госте. Однако все, что нам смогли предложить из блюд местной кухни, это жареная дунайка. Было по-домашнему вкусно, но нашего любопытства не утолило. Вот так день, выделенный на посещение Вилково, оказался достаточно сумбурным и противоречивым. Главный вывод: он абсолютно не удобен для хаотичных туристов типа меня, которые не любят подготовленные специально для них истории, а любят окунаться в атмосферу, которая существовала до них и останется после их отъезда
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 1264
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 599
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 492
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 831
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 966
