Блогер Андрей Шокотко: "Покажу вам как выглядит глухое и ничем не примечательное село в Нидерландах. В интернете о нем пишет лишь Википедия, предельно кратко – год основания, 6 000 жителей, и никаких достопримечательностей национального масштаба. Совершенно нетуристическое место, захолустье Северного Брабанта. Таких сел здесь огромное количество, каждые 3-4 километра по любой дороге. До войны я показывал вам убитые агрохолдингами села Донбасса, а потом - несколько более развитые, но все равно убогие села Волыни, Закарпатья. Посмотрите теперь как живут люди в цивилизованной стране, по-настоящему аграрной, обеспечивающей весь мир картошечкой с помидорчиками – несмотря на крошечные размеры и далеко не идеальную почву. Украина не аграрная страна, а аграрная пустыня, где обычный пейзаж - бесконечные поля и ни единой живой души. Западнее линии советской границы до 1939 года ситуация чуть получше. Украинским агрохолдингам, этим наследникам колхозов, люди вообще не нужны. Тракториста можно привозить два раза в год за сотню километров. По сути, агрохолдинги – это продолжение и логичное завершение начатой Сталиным коллективизации, а также прямое следствие Голодомора, физического уничтожения миллионов крестьян и панического бегства выживших в города. Украина не может быть аграрной страной еще и потому, что над чудом сохранившимися немногочисленными фермерами нависают бандитские кланы чиновников, ментовских, прокурорских, судейских. Отбирают и распределяют между собой землю, регулярно грабят тех, кто живет и работает на земле. Это кроме отсутствия присутствия дорог, так необходимых сельскому хозяйству. Так что не обманывайтесь и не называйте Украину аграрной страной. Вот Нидерланды, да – настоящая аграрная страна. Кроме всего прочего".
Главная улица села
Сельская школа
Школьный двор
Рядом полицейский участок. Построен так, чтобы максимально просматривать школу
Справа от входа фирма, чье название переводится как "Тигель", а слева - сельская библиотека
Медицинский центр, физиотерапевт. Аналог наших фельдшерских пунктов, как я понимаю. Причем, в соседнем селе (5 километров) стоит полноценная многоэтажная больница, обслуживающая весь "муниципалитет", состоящий из нескольких сел с общим количеством населения около 20 000 человек
Рядом домик с надписью "врачебная практика"
Пожарные
Отделения банка в этом селе нет. Видимо, нет такой необходимости - интернет-сервисы и почта работают как надо
В этом здании на первом этаже галерея современного искусства. Скульптуры-кракозябры
На первом этаже большой продуктовый супермаркет, один из двух
В этом месте на душе у меня потеплело - неужели и здесь процветают обычные для Украины сельские рыгаловки, с раскрашенными старыми покрышками и железными бочками-клумбами?
Надпись над входом - "Музыкальный дом". Как оказалось, здесь тусуются местные неформалы. Дом стоит на окраине села, сразу за ним поле
А вот еще - практически дачный участочек рядом с шумоизолирующими бетонными заграждениями трассы, тоже на окраине села. Кто-то любит копаться в земле на шести сотках
Но в целом пейзажи здесь другие
На самом деле, из местных мало кто занимается сельским хозяйством. Живут здесь, в сельском раю, а работают в городах, каждый день преодолевая десятки километров в одну сторону за 20-30 минут, что возможно благодаря развитому общественному транспорту и хорошим дорогам. Скоростные поезда "Интерсити" ходят как трамваи, станция есть и в этом селе. Сеть железных дорог очень густая.
Жить в селе - работать в городе. Так и должно быть в нормальной стране
Огромные внедорожники здесь не в моде, автомобильные понты не наблюдаются - не то, что в богатой и процветающей Украине
Машинка ничего не напоминает?
Недавно построенные сельские домики. Минимализм.
Но если с другой стороны посмотреть, не такие уж они маленькие. Здесь считается, что люди побагаче живут в одноэтажных домах, а победнее в двухэтажных. Земля дорогая и ее мало
Одна из детских площадок
Сельская дорога. Найдите хотя бы одну трещину
Старый дом, не менее сотни лет ему
Старый дом, не менее сотни лет ему
Окна в гостиной на всю стену и без штор - голландская традиция. Особенно вечером с улицы хорошо видно интерьеры и отдыхающие в конце дня семьи. Настоящая выставка. Народ не боится показывать как живет. Семья и дом - причина для гордости. И нет страха перед окружающим внешним миром, нет стремления закрыться, огородиться решетками или высокими заборами
Обычная сельская улица, на которой не бывает луж и грязи
Высокие изгороди тоже есть, но их делают зелеными, у оживленных дорог, ради шумоизоляции
Лежачие полицейские, не такие уродливые как у нас
В селе два кладбища, одно старое
Другое новое, с колумбарием
Католический храм
Повсюду очень много лошадей. Но их не запрягают в телеги, держат для верховой езды, соревнований
Специальный прицеп для транспортировки лошадей, бабулька шурует куда-то на велосипеде - типичная голландская сельская картина
В селе четыре полноценных футбольных поля, которые активно используются
А теперь о сельском хозяйстве. Фермеры, как правило, живут в своих усадьбах посреди полей
Типичное жилище нидерландского фермера в Северном Брабанте
Усадьба блестит крышей посреди поля. Вообще, практически на каждом поле стоит дом. По сравнению с Нидерландами Украина настоящая пустыня - огромные поля без людей
Частная собственность священна. На табличке написано "Проход запрещен" и ссылка на номер статьи соответствующего закона. В Украине не раз наблюдал, как люди останавливали свои машины рядом с полем, набирали кукурузу в багажник и ехали дальше, как будто так и надо. Воровство у нас общепринятая нормой. Здесь такая дикость невозможна
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 407
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 730
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1555
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2908
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2907