В крошечном селе Панасовка Полтавской области живет 80-летний скульптор-самоучка Валерий Ермаков. Благодаря случайно нашедшей его команде Ukraїner он впервые выехал за границу — в Грецию, которая вдохновляла его с детства. Музеи античности, цветущие лимоны и даже встречи с мэрами — Bird in Flight рассказывает, как прошло путешествие. В детстве Валерий любил древнегреческие мифы и произведения Гоголя. Он родился в Новочеркасске, в юности уехал на Сахалин. Там кто-то сказал ему, что в Украине есть город Полтава — родина Гоголя и «город раков». Не задумываясь о том, что это значит, Валерий продал мотоцикл и отправился туда. Объяснял это тем, что по гороскопу он Рак. Так Валерий оказался в Полтаве, где работал на заводе. Потом переехал в село Панасовка Полтавской области — тупик, далекий от крупных магистралей. Сегодня здесь всего 20 обжитых домов, остальные разбросаны по Панасовке пустыми коробками. Дом Валерия стоит на самом краю села — скульптор говорит, что живет в лесу. Тут он провел последние 30 лет — сейчас ему 80. Несколько лет назад умерла его жена, а сын в 90-х уехал на заработки в Россию и там пропал.
Двадцать пять лет назад Валерий вспомнил о своей любви к греческой культуре и начал создавать скульптуры, которые теперь стоят вокруг его дома. Он скульптор-любитель, хотя большую часть времени проводит в мастерской. За все эти годы Валерий не продал ни одной работы — говорит, скромность не позволяет, — но раздает их бесплатно соседним школам и всем желающим.
Команда портала Ukraїner узнала о Валерии почти случайно: у нее отменилась съемка неподалеку. При встрече скульптор так много и так захватывающе говорил о Греции, в которой никогда не был, что Ukraїner загорелся идеей отправить Валерия в эту страну.
Автор портала Богдан Логвиненко несколько раз обращался в разные компании с предложением организовать поездку для Валерия, но интереса к идее никто не проявил. Тогда он решил найти деньги через фейсбук. Богдан не рассчитывал на больше чем 20 тысяч гривен (около $800), но всего за три часа благодаря посту было уже 40 тысяч, а в итоге сумма дошла до 100 тысяч гривен ($3800).
Когда деньги были собраны, оказалось, что Валерий не может получить загранпаспорт: в его внутреннем паспорте не хватало какой-то печати, и документ считался недействительным. Пришлось несколько раз ездить в Сумы, но безрезультатно. Выручил еще один пост в фейсбуке — через полчаса Богдану позвонил глава миграционной службы Украины, и ситуация разрешилась.
Валерий впервые за почти 50 лет приехал в Киев, впервые в жизни путешествовал на самолете и впервые попал за границу. Богдан Логвиненко, Валерий Ермаков, Павел Пашко
Поездка длилась 11 дней. Специально для Валерия команда придумала маршрут, который позволил бы увидеть как можно больше городов. Валерий, Богдан и оператор Павел взяли напрокат машину и преодолели 1 300 километров: побывали в Афинах, Дельфах и объехали весь полуостров Пелопоннес — Патры, Метони, Спарту, Коринф.
«Когда я ступил на эту землю, первое, что я сказал, — „Здравствуй, страна богов“, — говорит Валерий. — Согласно мифам, все боги пошли оттуда.
Если в Греции дорога платная, то это настоящая дорога, по которой можно ехать 130 километров в час. А бесплатные дороги почти такие же, как у нас.
С одной стороны дороги — гора до самого неба, с другой — разливается Средиземное море. Думал, что меня ждут холмы, а там сплошные горы со снегом на верхушках.
В Греции я впервые увидел, как цветет лимон.
Там интересная архитектура. Не какие-то маленькие балконы, а целые широкие лоджии, где можно поставить столик, четыре стула, можно даже потанцевать.
Еще меня удивили столики у кафе — вдоль всех улиц, и там все время кто-то сидит. Я недоумевал: когда вы работаете, раз вы все время за этими столиками?»
Неожиданно почти каждый день путешественники стали встречать украинцев, многие приглашали их на обеды и ужины. С Валерием захотели встретиться мэры городов Олимпия и Захаро.
В каждом городе гости из Украины ходили в музеи. В Афинах, помимо исторических и археологических, посетили еще и музей современного искусства, где Валерий впервые увидел, каким стало искусство. А недалеко от Спарты заехали в самый сохранившийся древнегреческий амфитеатр.
«В Греции очень много ступенек и лестниц. А в амфитеатрах совершенно удивительная акустика. Если декламировать в самом низу, слышно в самой верхней точке амфитеатра».
Особое впечатление на Валерия произвел Коринфский канал, соединяющий Эгейское и Ионическое моря. Из Коринфа на пароме команда отправилась на остров Саламин, откуда вернулась в Афины, а оттуда — в Украину.
После прилета Ukraїner устроил встречу с фанатами, на которую неожиданно пришли 200 человек. А видео в фейсбуке посмотрели более 100 тысяч человек.
Сейчас Ukraїner работает над документальным фильмом о поездке Валерия, который планируют выпустить осенью. А Валерий вернулся домой в Панасовку — по его словам, впечатлений и новых знаний хватит на много скульптур. Но ехать еще куда-то он не планирует: скульптор должен творить, а не «кататься по заграницам».
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 397
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 725
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1543
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2897
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2896
