Афганистан сегодня: микрорайон Макрорейян - минареты над хрущевками
Блогер Максим Мирович: "Недавно я вернулся из Афганистана и сейчас публикую серию интересных фоторепортажей из этой далёкой страны. Сегодня мы пройдёмся по одному очень интересному месту в Кабуле под названием Макрорейян. Что это вообще такое, откуда взялось такое название? Район был построен "шурави-мушавер" (советскими специалистами) ещё в семидесятые годы и должен был служить "витриной социализма" для всего Афганистана. Слово "микрорайон" перекочевало в язык дари как имя собственное, превратившись в "Макрорейян" — собственно, современное название района. Макрорейян примечателен тем, что его часто показывали в телевизионных репортажах о советско-афганской войне — где-то в Афгане, на пыльных караванных тропах, вчерашние советские школьники рвались на минах, а в СССР шли бравурные репортажи о "мирном советском строителстве в Афганистане" — мол, наши солдаты строят там дома и дороги, а бандиты-басмачи мешают им это делать. О том что у СССР были планы присоединить Афганистан в виде 16-й республики, и афганцы воюют против этого — по советскому телевизору не рассказывали. Итак, в сегодняшнем посте мы прогуляемся по Макрорейяну в Кабуле и посмотрим, что показывалив СССР в годы советско-афганской войны. Для начала немного истории. Макрорейян был построен Кабуле в семидесятые годы, а отдельные его кварталы достраивались ещё и в восьмидесятые. Внутренние кварталы района назывались "блоками" — блок один, блок два, блок три и так далее. Внутри района были магазины и несколько клубов, а также была центральная площадь и здание Дома культуры. Жилые дома представляли собой типичные панельные хрущевки высотой в 4-5 этажей — в самом СССР к семидесятым годам такие здания уже почти не строились, но в Кабуле по какой-то причине было решено возводить именно такие дома. Жить в этих домах должны были советские специалисты, а негласной целью застройки района была "демонстрация советского образа жизни" афганцам — мол, посмотрят сейчас простые афганцы на все преимущества жизни в советской хрущевке и тут же попросятся в СССР шестнадцатой республикой. А теперь давайте посмотрим, как выглядят эти кварталы изнутри".
Макрорейян находится недалеко от центра Кабула — едем туда на автомобиле
Въезжаем в район. Очень непривычно видеть посреди восточного города типовые советские пятиэтажки — серии домов немного отличаются от например минских или вильнюсских панелек, но стиль зданий угадывается безошибочно
Подстанция для питания близлежащих домов. В Макрорейяне все огорожено заборами — война, которая пришла сюда в семидесятые годы вместе с хрущевками, в каком-то смысле не закончилась до сих пор
Внутри кварталов встречаются вот такие указатели, на них указано административное деление кварталов — Третий Макрорейян, блок 125
Внутри Макрорейяна есть парк — его построили украинцы уже после вывода советских войск из Афганистана. Название парка по-украински "Дитячий парк" также вошло в язык дари в качестве имени собственного
В парке играют дети и можно увидеть велосипедистов. В центре парка — футбольная площадка. Сейчас детям можно играть в любые игры, а при режиме талибов футбол был запрещен
Идём дальше по улицам Макрорейана. Как и везде в Кабуле, на улицах идёт бойкая торговля всем подряд — от баклажанов до модных кофточек
Один из популярных товаров, который можно встретить везде в городе — охлажденная бутилированная вода; воду как правило продают мальчишки. Электрических холодильников у них нет, и бутылочки с водой чаще всего продаются просто из тележки со льдом
Девушка в маске изучает цены на продукты. Маски в Кабуле носят просто от пыли, которую несут сильные порывы ветра-"афганца"
А вот это газовые баллоны — магистрального газа в Кабуле до сих пор нет из-за постоянных войн, и людям приходится пользоваться привозным газом. Газовые баллоны в Афганистане не красные (привычные нам), а сине-серых оттенков, а вокруг вентиля есть ещё дополнительная защита — чтобы его не сбило во время транспортировки. Такими баллонами питаются абсолютно все плиты в Афганистане
Улицы Макрорейяна. В бывших советских "стекляшках" сейчас кипит бойкая восточная торговля
Тележка с фруктами и лавки
Давайте заглянем внутрь кварталов. Начиная с семидесятых годов в Кабуле неспокойно, и поэтому нередко отдельные кварталы в Макрорейяне охраняются. Охрана сидит под импровизированными навесами и следит за всеми, кто входит внутрь квартала
Нередко дополнительные заборы есть также и непосредственно у самих зданий — они огораживают территорию возле окон первого этажа
За загородками можно увидеть автомобили, велосипеды и даже небольшие детские площадки
А иногда за загородками просто растет зелень
Давайте посмотрим, как выглядят подъезды — домофонов на дверях нет, но есть замки-засовы — предположу, что на ночь все подъезды просто запираются жильцами изнутри
Сам подъезд представляет собой стандартный "хрущевский" подъезд, неотличимый от такого же в каком-нибудь Саратове или Калуге. Под лестницей слева жители соорудили запирающуюся кладовку с дверью из гофрированного профиля
Из необычного — можно отметить решетки, которые установлены у некоторых квартир в качестве дополнительной защиты дверей. Видимо, решетки запираются на ночь изнутри — точно так же как и дверь подъезда
Ещё один дом, чуть победнее — окна в подъезде здесь настежь открыты, а в окне между первым и вторым этажом установлена решетка — чтобы злоумышленник не проник в подъезд с козырька подъезда. Практичиески все балконы застеклены, а на некоторых окнах ещё и установлены дополнительные защитные решетки
Внутри — обычный подъезд с кладовкой. Бросается в глаза полное остутствие почтовых ящиков
Пролет между этажами
Въезд во двор. На заборе, что ограждает квартал, можно увидеть мотки колючей проволоки типа "егоза"
Кварталы Макрорейяна
В восьмидесятые годы по советскому телевидению эти хрущевки показывали как "великое достижение СССР, что должно будет принести счастье народу Афганистана"
О том, что вместе с этими хрущёвками в Афганистан пришла война, последствия которой продолжают сотрясать эту страну до сих пор — по советскому телевидению не рассказывали
Говорили лишь о том, что вот мол мы сейчас понастроим в Афганистане хрущевок, и заживут они там счастливо и богато — точно так же, как и мы
Ведь как известно — советский образ жизни самый лучший в мире — так говорят по телевизору, а там врать не будут
Надежды на то, что поселившись в хрущевки, афганцы станут жить "обычной советской жизнью", оказались тщетными — нынешний Макрорейян живет своей, непривычной нам, но абсолютно органичной для Афгана жизнью
Афганская культура впитала в себя и переварила советские хрущевки — не они изменили Афганистан, а Афганистан изменил их. Здешние улицы живут привычной жизнью восточного города, которая протекала в этих горах столетия назад
В советской "стекляшке" внутри квартала сейчас работает аптека
Как и в любом восточном городе — хозяин аптеки очень уважаемый человек, к которому можно придти в гости, выпить чаю, поговорить о здоровье или просто обсудить последние новости
Посреди типовых советских кварталов появилась мечеть — сейчас в Макрорейяне функционирует несколько мечетей, куда люди приходят на намаз или просто пообщаться между собой, обсудить последние новости. По рассказам местных — сейчас на проповедях муллы уделяют большое внимание светским делам и говорят о важности жизни в мире и согласии
Часть мечетей перестроена из бывших зданий советских клубов — СССР пытался отучить афганцев от религии, но тем самым вызвал ещё большее сопротивление советской идеологии
Минарет над хрущевками. В старые времена на минареты поднимался мулла, чтобы созывать мусульман на намаз — сейчас это делается с помощью громкоговорителей, а минареты остались скорее для красоты
Базарная площадь посреди Макрорейяна
Как и столетия назад, торговцы продают здесь живых кур, баранину
Овощи, фрукты
Одежду
Прямо здесь можно починить обувь
И дать немного денег нищему — в исламе это считается очень хорошим делом
Вот так сейчас живет район, который часто показывали в СССР во времена советско-афганской войны. А закончить пост мне хотелось бы цитатой одного бывшего жителя Макрорейана родом из СССР, что жил там в восьмидесятые годы: "Каждый хочет жить счастливо, без войны. Мы отняли у многих из афганцев простое счастье – быть дома, рядом со своими детьми, женами, любимыми, ездить на рыбалку, просто шептаться в кустах. Почему мы все думаем, что это нужно только нам? Почему никогда не думаем, что эти «дикие средневековые люди» не хотят того же? В конце концов, многие из них просто были такими же, как мы – горячими, ничего не понимающими и стремившимися уничтожить врага, вторгшегося на их Родину. Оставьте их в покое, наконец. Они достойны лучшей жизни. Они люди и, наверное, лучше многих из нас". Сложно с этим не согласиться.
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 91
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 836
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 893
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1523
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3060
