Москва стала домом для большой афганской общины, сосредоточенной вокруг гостиницы «Севастополь». Около 8 тысяч афганцев живут в комплексе и вокруг него, который превратился в торговый и бизнес-центр с афганскими базарами, мясными магазинами и ресторанами.
В России живут около 150 тысяч афганцев, примерно треть из них – в Москве. Большинство бежало из Афганистана в результате вывода советских войск, закончившегося в 1989 году, и жестокой гражданской войны 1990-х годов.
Здание комплекса «Севастополь»
Вход в торговый центр «Севастополь». Многие местные жители по-прежнему относятся к нему как к гостинице, хотя она была преобразована в бизнес-центр в конце 1990-х годов местной афганской общиной.
Мохаммад входит в число сотен афганских лавочников в «Севастополе». Он был солдатом в афганской армии в 1980-х и прибыл в Москву в начале 1990-х годов. «Я уже говорил по-русски, когда был в Афганистане, и я встречал русских, поэтому здесь было не так сложно интегрироваться», – говорит он. Он все еще мечтает вернуться в Афганистан.
Продуктовый магазин, где Мохаммад и его жена продают сухофрукты и другую афганскую пищу
Вахидулла родился в Москве в семье иммигрантов из Афганистана. 25-летний парень никогда не был в Афганистане, но он надеется посетить город Мазари-Шариф, откуда родом его родители. «Я далек от своей родины, но в то же время я близок, из-за большой афганской общины здесь».
Абдул Карим Тухи является менеджером гостиницы «Севастополь». Отец троих детей, он переехал в Москву в 1991 году, за несколько месяцев до краха коммунистического афганского правительства. Тухи, который в 1980-х годах учился в Москве, был командиром афганской армии. «Было небезопасно там оставаться, особенно для меня, потому что я был частью коммунистического правительства. Поэтому нам пришлось уйти»
Центр афганской диаспоры
Гулам Джалал является главой Центра афганской диаспоры, которая находит работу для афганцев в России и сохраняет свою культуру и язык. Джалал, бывший командир афганской армии, покинул Кабул и прибыл в Москву в 1992 году в начале гражданской войны. «Мне пришлось уйти. Правительство рухнуло, и в стране была анархия. Недавно я побывал в Афганистане, но это не та страна, которую я помню. Старый Афганистан был разрушен. Теперь он существует только в моем сознании».
Афиша в гостинице «Севастополь»
Карпал Сингх покинул Кабул в 1990 году. Являясь членом сикхского религиозного меньшинства, он был богатым торговцем в афганской столице. «Тогда сикхи и индусы хорошо жили, – говорит он. – Но все изменилось в 1980-х годах, когда моджахеды и их экстремистская исламская идеология охватила Афганистан». Сингх говорит, что в Москве живут около 2 тысяч афганских сикхов и индусов.
Абдулла, приехавший из Таджикистана, управляет традиционной пекарней с двумя афганскими пекарями. Уроженец Душанбе, Абдулла работает здесь уже 10 лет. «Наш язык, еда и культура одинаковы, поэтому приятно работать здесь с моими афганскими сотрудниками», – говорит 62-летний Абдулла.
В мясной лавке
Остатки еженедельной газеты «Навид», издающейся афганской общиной в «Севастополе»
Подія відбулася 16 травня, експозицію розміщено в Українському домі. Обидва творчі об’єднання, «Живописний заповідник» та «Паризька комуна», утворилися наприкінці 1980-х — початку 1990-х років, і стали важливим етапом у формуванні великої кількості нині відомих в Україні та за кордоном художників. Багатьох вже нема на світі. На виставці представлено близько трьох сотень робіт від півсотні авторів, і були вони створені в часи активної діяльності об’єднань. Академічних творів серед них нема. Більшість картин ніколи не експонувалися. Виставка триватиме по 30 червня. 17.05.2024 — 9 — 136
Фотограф Ян Доброносов: "Сьогодні випадково вийшло потрапити до підземної школи Харкова. Був дуже приємно вражений. Усміхнені діти, купа позитивної енергії. І головне дуже велика кількість у вишиванках. Ось така вона, Українська підземна школа Харкова". 15.05.2024 — 18 — 1637
Попри критику міжнародних партнерів парламент в третьому, остаточному, читанні схвалив закон про «іноагентів». «За» проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів – проти. На акції протесту в Тбілісі співробітники МВС Грузії зайняли територію біля парламенту та затримували демонстрантів, передає грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу». Громадські організації та опозиційні партії називають прийнятий парламентом Грузії закон «російським» і вважають, що його метою є ліквідація організацій, які опікуються розвитком демократії, і блокування процесу вступу до Євросоюзу. Негативно висловлюються про законопроєкт ЄС та США. Партія «Грузинська мрія» стверджує, що законопроєкт має на меті стимулювати прозорість неурядових організацій і засобів інформації 14.05.2024 — 13 — 1348
Частина польських фермерів з аграрної організації Orka у четвер розпочала окупацію польського Сейму, вимагаючи відмови від зеленої угоди і блокади імпорту з України, а також зустрічі у цих справах з прем’єр-міністром країни Дональдом Туском. До Сейму кільканадцять протестувальників увійшли на запрошення опозиційних партій "Право і Справедливість" і "Конфедерація", передає Укрінформ з посиланням на PAP. "Ми сьогодні прийшли сюди, аби протестувати проти зеленої угоди, проти відкриття кордону для продуктів з України. Ми б хотіли, щоб нарешті хтось сприйняв нас, фермерів, дуже серйозно", - сказав один з протестувальників. Аграрії мають намір залишатися у приміщенні Сейму, поки з ними не зустрінеться прем’єр. Вони задекларували, що їх згодом замінять представники інших фермерських організацій. Вони мають намір просити маршалка Сейму Шимона Головню, аби той дозволив їм легально протестувати у будинку парламенту. Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський зустрівся з представниками групи фермерів, що протестують в Сеймі. У п’ятницю у Варшаві має відбутися маніфестація фермерів, які протестуватимуть проти зеленої угоди й імпорту з України. 29 квітня польські фермери повністю припинили блокаду кордону з Україною. Польсько-український кордон від листопада минулого року блокували перевізники, а з лютого цього року – польські аграрії. Фото: PAP 09.05.2024 — 8 — 2341
