Большой спорт предполагает большие жертвы: что происходит с ногами велосипедистов на Tour de France
21-й этап, 3 540 километров и пять горных гонок – это все о Tour de France-2017. Все эти испытания гонщикам нужно пройти за 21 день, имея при этом всего два выходных дня. Не удивительно, что для большинства спортсменов французская многодневка – главный старт сезона, к которому нужно подходить в максимально идеальных кондициях и выкладываться изо всех сил. Накануне спортивную общественность взбудоражило фото польского велогонщика Павела Полянски, который показал состояние своих ног после 16 этапов «Большой петли» - а это, на секундочку, только 75% дистанции. Мягко говоря, у большинства может сложиться впечатление, что этим ногам сложно будет ходить в ближайшие полгода, не то, что соревноваться в максимальном режиме.
При этом на момент публикации фото Полянски находился только на 75-м месте в генеральной классификации и обывателю сложно представить, какие же ноги имеют лидеры многодневки – точно что-то на уровне фильмов о супергероях.
Как оказалось, ничего подобного. Вот, к примеру, «икра» ноги семикратного победителя Tour de France Лэнса Армстронга.
Ноги 11-кратного победителя этапов Tour de France Андре Грайпеля впечатляют рельефностью и мощью.
Полянски был не единственным гонщиком, который выставил на обзор общественности свои ноги. Даже раньше, чем поляк, это сделал канадец Антуан Дюшесн, который похвастался своей формой, но в то же время и пожаловался, что с такими «ногами терминатора» его даже не взяли на Tour de France – команда Direct Energie остановила свой выбор на других кандидатах.
Однако, для самих велогонщиков фотографии Полянски и Дюшесна, скорее всего, не вызвали никакого удивления. Для них это – обыденность. В голову сразу приходит любопытный эпизод в 2014 году, когда соотечественник Полянски Бартош Хузарски опубликовал подобное фото и тут же подвергся обвинениям чуть ли не в применении допинга. «Для меня это было совершенным откровением. Возможно, это из-за того, что такими я свои ноги вижу если не каждый день, то очень часто, особенно после сложной гонки при высокой температуре». Но главным посылом гонщика, который вызывал у спортивной общественности если не удивление, то серьезные сомнения, было то, что такое состояние ног Хузарски – это абсолютно нормально и невредно для здоровья. Кстати, на Tour de France-2015 Хузарски также не блистал – всего 68-е место.
Большие нагрузки – это не единственная беда, которая может поджидать ноги велосипедистов во время длительной дистанции Tour de France. Не меньшую опасность для главного источника заработка спортсменов несут частые падения и завалы во время гонок.
Наверное, самое известное подобное бедствие случилось с испанцем Хуаном Антонио Флеха и голландцем Джонни Хугерландом в 2011 году, которых угораздило сначала столкнуться с машиной, которая сопровождает гонщиков, а затем упасть, наверное, на самый неподходящий для этого предмет – забор с колючей проволокой.
Что из этого вышло – смотрите сами. Заметим только одно – испанец отделался самым меньшим уроном из всех возможных и смог даже продолжить гонку. Для Хугерланда все закончилось более печально – ему пришлось накладывать на ногу 33 (!) шва, а соревнования для него на этом закончились.
Не обходили неприятные травмы также ноги олимпийского чемпиона, трехкратного чемпиона мира и победителя Tour de France Яна Ульриха. В 2005 году, несмотря на обильное кровотечение на правой ноге, легендарный немец смог продолжить гонку.
О простых синяках и ссадинах в велоспорте даже говорить не приходится – их бесконечное множество. Демонстрируем наиболее впечатляющие варианты самых распространенных травм ног велосипедистов.
С полной уверенностью можно сказать одно – на крупных многодневках, таких как Tour de France, побеждает не только самый быстрый и выносливый, но и тот, кому повезет избежать травм.
Только в этом году из-за повреждений по причине падений с дистанции сошли Марк Кэвендиш, Герейнт Томас и Марсель Киттель.
Поэтому неудивительно, что велосипедисты едва ли не более чем другие спортсмены огромное внимание уделяют своим ногам – главному источнику их успеха и мировой славы.
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 64
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 828
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 881
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1514
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3052
