Киев – один из самых древних городов Европы. Опираясь на современные источники, можно утверждать, что столице Украины – полторы тысячи лет. Несмотря на столь почтенный возраст, в городе сохранилось не так много старинных зданий и построек.
Дом по улице Богдана Хмельницкого, 50 построен в 1894-95 годах по проекту архитектора Я. Вольмана в усадьбе дворянкиС.Хомицкой.
«Дом Петра I», построенный на рубеже 17-18-го века, расположен на улице Константиновской. Факт пребывания в доме царя Петра не подтвержден, скорее всего, это одна из киевских легенд. С 2002-го года в здесь расположился Музей истории благотворительности.
Доходный Дом Подгорского. Улица Ярославов вал, 1. Дом сооружён в 1896-1897 годах по проекту инженера Добачевского.С июня 1986 года находится на государственном учёте как памятник архитектуры и градостроения. Сейчас дом ожидает реставрации.
«Замок Ричарда Львиное сердце» — поэтизированное название дома №15 на Андреевском спуске в Киеве — памятника архитектуры XIX века, сооружённого в стиле британской готики. Построен дом в 1904 году.
Дом под № 10 на Андреевском спуске построен в 1899-1900 годах. Это характерная для Киева начала XIX века "пятиоконка" с так называемым образцовым фасадом №2, популярным в городской застройке в 1802-12 годах.
Старинный двухэтажный кирпичный дом по улице Гоголевская, 12 был построен в 1880-х годах. В то время улица носила название Кадетский переулок. В 1902 году, к 50-й годовщине со дня смерти знаменитого писателя Н. Гоголя улица получила нынешнее название.
Двухэтажный дом по адресу Боричев Ток, 27 . Известно, что в 1890-х годах здание принадлежало священнику Ивану Правикову, а в конце 1890-х перешло во владение семьи Чернявских. Ныне особняк находится в аварийном состоянии и в нем живут бомжи.
Крещатик, 32. Здание Российского банка для внешней торговли 1913 – 1915 годов. Теперь в доме содержится Главное управление градостроительства, архитектуры и дизайна городской среды Киевской городской государственной администрации.
«Дом Мазепы», расположенный на Спасской, 16-б. Дом был сооружен в конце 17-го столетия в стиле украинского барокко. Ныне в доме расположен Музей гетьманства, но точных данных, что именно в этом доме проживал Иван Мазепа, нет.
Дом на улице Боричев Ток, 20/4 - характерный образец застройки улицы 1-й половины XIX в. На сегодня является одним из самых старых зданий Киева.
Доходный дом Септера по улице Бульварно-Кудрявская, 19. Особняк принадлежал владельцу кондитерской и булочной, купцу 2-й гильдии Августу Септеру. Дом спроектировал архитектор Мартин Клуг – автор более десятка других прибыльных домов Киева.
По адресу ул. Ярославов Вал,7 была построена Караимская кенасса. Построили кенассу в течение 1898-1902 годов архитектор Владислав Городецкий и инженер Антон Страус. Ныне в здании (с утраченными куполом и элементами интерьера) размещается Дом актера.
Гоголевская, 23. Дом был построен известным инженером-архитектором Владимиром Бессмертным по заказу полковника Фёдора Ягимовского в 1909 году. Архитектурный стиль: модерн с элементами готики.
Контра́ктовый дом — исторический торговый дом на Контра́ктовой площади в Киеве. Построен в 1815—1817 годах. Один из многочисленных образцов архитектуры классицизма в городе.
Переулок Шевченко, 8 а. Дом построен в 1835 году, а в 1846- 47 годах в нем проживал украинский писатель Тарас Шевченко. Сейчас в этом доме находиться музей Шевченка.
Доходный дом Сироткина. Здание начали строить в 1900 году для купца «оружейного магната» Петра Григоровича-Барского, архитектором являлся Карл Шиман. Находится он на улице Прорезной, 39/24.
Некоторое время этот доходный дом был самым высоким жилым строением в Киеве (40 метров). Первый в Киеве лифт, а также первая система парового отопления были установлены тоже в доходном доме Сироткина.
Здание по ул. Ярославов Вал, 7 построено в 1903 г., по заказу врача-психиатра И. Сикорского. Сын врача Игорь Сикорский, строил во дворе отцовской усадьбы первые модели своих летательных аппаратов.
Жилой дом по адресу Бульварно-Кудрявская, 34 является памятником архитектуры. Построен в 1901-1902 годах. Часть здания двухэтажная, другая часть состоит из трех этажей, а еще одна — из четырех. В доме два подъезда и 17 квартир.
Жилой дом по улице Ивана Франко, 42 расположен напротив Владимирского собора. Дом был построен в 1873-74 годах владельцем земельного участка, профессором Киевского университета М. Ващенко-Захарченко.
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 447
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 752
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1587
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2944
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2939
