Восени 1941 року в порізаному яром урочищі на околиці окупованого нацистами Києва був здійснений один із найтяжчих злочинів XX століття. Розстріл 33 771 єврея протягом двох днів у Бабиному Ярі став одним із перших прикладів масових убивств, до яких вдавалися нацисти в намаганні винищити євреїв. «Є речі, є трагедії, перед безмірністю яких будь-яке слово безсиле і про які більше скаже мовчання – велике мовчання тисяч людей. Може, і нам годилося б тут обійтися без слів і мовчки думати про одне й те ж. Однак мовчання багато говорить лише там, де все, що можна сказати, вже сказане. Коли ж сказано ще далеко не все, коли ще нічого не сказано – тоді мовчання стає спільником неправди й несвободи. Тому ми говоримо, і мусимо говорити, де можна й де не можна, використовуючи всяку з нагод, які трапляються нам так нечасто», — з виступу письменника Івана Дзюби в Бабиному Ярі 1966 року
Нацистський вартовий у Києві, 19 вересня 1941 року. В червні того року, по двох роках дії договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом, війська нацистів несподівано напали на СРСР. Протягом кількох тижнів нацисти захопили схід Польщі й інші окуповані Радянським Союзом території, а також більшу частину Української РСР та інші території радянських республік.
Юрба знущається з єврея біля погруддя Леніна на заході України. Після окупації нацистські війська відкрили в’язниці радянських спецслужб. Злочини сталінізму стали відомі, і їх використали нацистські пропагандисти, щоб розпалити антисемітизм, роблячи наголос на єврейському походженні частини тодішніх радянських керівників.
Нацистський пропагандистський плакат закликає: «Смерть єврейсько-більшовицькій заразі вбивства!» Українці гинули не тільки при стратах від рук радянських спецслужб – мільйони українців загинули й унаслідок сталінського Голодомору. Нацистська пропаганда, що ототожнювала євреїв із радянським режимом, вчинила свій вплив на частину українського націоналістичного руху в регіоні, де й раніше ставалися випадки антисемітського насильства.
Єврейка втікає від юрби у Львові, місті, що в міжвоєнний час було польським, потім окуповане СРСР і врешті нацистами, фото червня чи липня 1941 року. За активного заохочення нацистів євреї радянської України й інших окупованих територій зазнавали справжніх жахіть. Тисячі їх були замучені і вбиті в перебігу погромів, влаштованих у Центральній і Східній Європі.
У Києві спрацювали вибухові заряди, закладені при відступі радянськими військами, загинули кілька нацистів. Людина, що пережила Бабин Яр, пригадує: «Звісно, в цьому звинуватили євреїв. Нас завжди в усьому звинувачують». 26 вересня, лише через тиждень після захоплення Києва, нацисти видали цей наказ.
На вимогу наказу, що був виданий українською, російською і німецькою мовами, близько 30 000 євреїв із Києва й околиць прибули 29 вересня в кілька місць у центрі міста. Звідти їх погнали пішки на північний захід на тодішній край міста, до урочища Бабин Яр. Дехто з людей, наближаючись до залізничної станції неподалік, вважав, що їх депортують до Палестини.
По двох роках нейтралітету між нацистською Німеччиною й СРСР, за умов суворо контрольованої інформації в радянських ЗМІ, київські євреї не усвідомлювали небезпеки.
Один із німецьких військових пригадував, що радянські євреї були «разюче погано поінформовані про наше ставлення до них».
Частина Бабиного Яру. Це місце нацисти обрали як фактично готову могильну яму. Коли люди наближалися до яру, нацисти й їхні місцеві добровільні помічники наказували їм роздягатися. Євреїв оточували люди з собаками і групами по десять підганяли до краю урвища. Як пригадує одна з тих небагатьох, хто вижив, тільки в той момент вона зрозуміла, що їх зараз уб’ють.
Жертви вбивства в Бабиному Ярі. Після першого дня розстрілів нацисти підірвали схили яру, і земля засипала і мертвих, і поранених, та ще живих. До кінця другого дня був розстріляний чи задихнувся під тілами й землею 33 771 єврей.
Дехто з дітей, що стали жертвами вбивства в Бабиному Ярі. Зліва праворуч: Анна Глінберг, Мальвіна й Поліна Бабат, Вельвеле-Валентин Пінкерт. Одна з тих, хто вижив, пригадувала через десятиліття, що так само розстрілювали й неєвреїв, які йшли попрощатися зі своїми єврейськими сусідами перед «депортацією» й зайшли надто близько до яру.
Радянські військовополонені в яру після розстрілів. Бабин Яр нацисти використовували як місце для страт для радянських військовополонених, ромів та інших «небажаних».
Бабин Яр після закінчення Другої світової війни. 1961 року там збудували греблю, щоб заповнити яр напіврідкими відходами сусідньої цегельні, і це спричинило сель, що змив сусідні квартали. За офіційними радянськими даними, внаслідок Куренівської трагедії загинули 146 людей. За сучасними оцінками, загиблих було насправді приблизно півтори чи й дві тисячі. В Києві казали: «Бабин Яр помстився».
Через більш ніж три десятиліття після війни події Бабиного Яру все ще не мали достатнього офіційного визнання, хоча ще в 1960-х єврейські активісти почали збиратися там без дозволу влади, щоб не втрачати пам’ять про трагедію. 1976 року збудували цей меморіал пам’яті всіх жертв нацистського режиму, що загинули там. Але окремої згадки про євреїв, яких загинуло найбільше, в ньому не було – центральною постаттю став радянський солдат.
9 травня 1985 року в Києві святкували річницю перемоги над нацизмом. Влада радянської України розглядала події в Бабиному Ярі через призму «страждань усього радянського народу» за нацистської окупації
Аж через півстоліття після трагедії, по тому, як Україна здобула незалежність від СРСР 1991 року, на місці тих подій звели окремий меморіал, присвячений єврейським жертвам. На відкриття пам’ятника у вигляді менори зібралися сотні людей.
А сам Бабин Яр нині – це тихий парк, де за доброї погоди гуляють під деревами парочки чи катаються велосипедисти.
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 1204
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 580
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 471
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 810
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 945
