Восени 1941 року в порізаному яром урочищі на околиці окупованого нацистами Києва був здійснений один із найтяжчих злочинів XX століття. Розстріл 33 771 єврея протягом двох днів у Бабиному Ярі став одним із перших прикладів масових убивств, до яких вдавалися нацисти в намаганні винищити євреїв. «Є речі, є трагедії, перед безмірністю яких будь-яке слово безсиле і про які більше скаже мовчання – велике мовчання тисяч людей. Може, і нам годилося б тут обійтися без слів і мовчки думати про одне й те ж. Однак мовчання багато говорить лише там, де все, що можна сказати, вже сказане. Коли ж сказано ще далеко не все, коли ще нічого не сказано – тоді мовчання стає спільником неправди й несвободи. Тому ми говоримо, і мусимо говорити, де можна й де не можна, використовуючи всяку з нагод, які трапляються нам так нечасто», — з виступу письменника Івана Дзюби в Бабиному Ярі 1966 року
Нацистський вартовий у Києві, 19 вересня 1941 року. В червні того року, по двох роках дії договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом, війська нацистів несподівано напали на СРСР. Протягом кількох тижнів нацисти захопили схід Польщі й інші окуповані Радянським Союзом території, а також більшу частину Української РСР та інші території радянських республік.
Юрба знущається з єврея біля погруддя Леніна на заході України. Після окупації нацистські війська відкрили в’язниці радянських спецслужб. Злочини сталінізму стали відомі, і їх використали нацистські пропагандисти, щоб розпалити антисемітизм, роблячи наголос на єврейському походженні частини тодішніх радянських керівників.
Нацистський пропагандистський плакат закликає: «Смерть єврейсько-більшовицькій заразі вбивства!» Українці гинули не тільки при стратах від рук радянських спецслужб – мільйони українців загинули й унаслідок сталінського Голодомору. Нацистська пропаганда, що ототожнювала євреїв із радянським режимом, вчинила свій вплив на частину українського націоналістичного руху в регіоні, де й раніше ставалися випадки антисемітського насильства.
Єврейка втікає від юрби у Львові, місті, що в міжвоєнний час було польським, потім окуповане СРСР і врешті нацистами, фото червня чи липня 1941 року. За активного заохочення нацистів євреї радянської України й інших окупованих територій зазнавали справжніх жахіть. Тисячі їх були замучені і вбиті в перебігу погромів, влаштованих у Центральній і Східній Європі.
У Києві спрацювали вибухові заряди, закладені при відступі радянськими військами, загинули кілька нацистів. Людина, що пережила Бабин Яр, пригадує: «Звісно, в цьому звинуватили євреїв. Нас завжди в усьому звинувачують». 26 вересня, лише через тиждень після захоплення Києва, нацисти видали цей наказ.
На вимогу наказу, що був виданий українською, російською і німецькою мовами, близько 30 000 євреїв із Києва й околиць прибули 29 вересня в кілька місць у центрі міста. Звідти їх погнали пішки на північний захід на тодішній край міста, до урочища Бабин Яр. Дехто з людей, наближаючись до залізничної станції неподалік, вважав, що їх депортують до Палестини.
По двох роках нейтралітету між нацистською Німеччиною й СРСР, за умов суворо контрольованої інформації в радянських ЗМІ, київські євреї не усвідомлювали небезпеки.
Один із німецьких військових пригадував, що радянські євреї були «разюче погано поінформовані про наше ставлення до них».
Частина Бабиного Яру. Це місце нацисти обрали як фактично готову могильну яму. Коли люди наближалися до яру, нацисти й їхні місцеві добровільні помічники наказували їм роздягатися. Євреїв оточували люди з собаками і групами по десять підганяли до краю урвища. Як пригадує одна з тих небагатьох, хто вижив, тільки в той момент вона зрозуміла, що їх зараз уб’ють.
Жертви вбивства в Бабиному Ярі. Після першого дня розстрілів нацисти підірвали схили яру, і земля засипала і мертвих, і поранених, та ще живих. До кінця другого дня був розстріляний чи задихнувся під тілами й землею 33 771 єврей.
Дехто з дітей, що стали жертвами вбивства в Бабиному Ярі. Зліва праворуч: Анна Глінберг, Мальвіна й Поліна Бабат, Вельвеле-Валентин Пінкерт. Одна з тих, хто вижив, пригадувала через десятиліття, що так само розстрілювали й неєвреїв, які йшли попрощатися зі своїми єврейськими сусідами перед «депортацією» й зайшли надто близько до яру.
Радянські військовополонені в яру після розстрілів. Бабин Яр нацисти використовували як місце для страт для радянських військовополонених, ромів та інших «небажаних».
Бабин Яр після закінчення Другої світової війни. 1961 року там збудували греблю, щоб заповнити яр напіврідкими відходами сусідньої цегельні, і це спричинило сель, що змив сусідні квартали. За офіційними радянськими даними, внаслідок Куренівської трагедії загинули 146 людей. За сучасними оцінками, загиблих було насправді приблизно півтори чи й дві тисячі. В Києві казали: «Бабин Яр помстився».
Через більш ніж три десятиліття після війни події Бабиного Яру все ще не мали достатнього офіційного визнання, хоча ще в 1960-х єврейські активісти почали збиратися там без дозволу влади, щоб не втрачати пам’ять про трагедію. 1976 року збудували цей меморіал пам’яті всіх жертв нацистського режиму, що загинули там. Але окремої згадки про євреїв, яких загинуло найбільше, в ньому не було – центральною постаттю став радянський солдат.
9 травня 1985 року в Києві святкували річницю перемоги над нацизмом. Влада радянської України розглядала події в Бабиному Ярі через призму «страждань усього радянського народу» за нацистської окупації
Аж через півстоліття після трагедії, по тому, як Україна здобула незалежність від СРСР 1991 року, на місці тих подій звели окремий меморіал, присвячений єврейським жертвам. На відкриття пам’ятника у вигляді менори зібралися сотні людей.
А сам Бабин Яр нині – це тихий парк, де за доброї погоди гуляють під деревами парочки чи катаються велосипедисти.
Попри війну, Київ зберігає традиції, щоб подарувати дітям відчуття свята. Напередодні Дня святого Миколая на Софійській площі офіційно засвітили вогні на головній ялинці країни.
У Києві на Софійській площі офіційно засяяла вогнями головна новорічна ялинка країни. Цьогоріч, попри воєнний стан, столиця вирішила зберегти традицію, щоб подарувати хоча б трохи світла та різдвяного дива дітям і дорослим.
Як повідомляє кореспондентка ТСН.ua Ірина Кондрачук з місця події, цього року запровадили особливу новацію. Вперше в історії головну ялинку допомагали вбирати всі охочі — кияни та гості міста мали змогу долучитися до процесу декорування. Саме новорічне дерево штучне, заввишки 16 метрів, і воно світиться різними кольорами — від теплого золотого до насичених відтінків синього, зеленого та фіолетового. Про це повідомляють Контракти.UA.
Тематика та символізм
На церемонії засвічення був присутній мер Києва Віталій Кличко. У своєму Telegram-каналі він розкрив деталі оздоблення. Тематика цьогорічного декору натхненна старовинними фресками Софії Київської, які крізь століття зберігають тепло та «м’які відтінки часу».
Ялинку прикрасили чотирма з половиною тисячами іграшок та підсвітили теплою гірляндою. За задумом, новорічне дерево перетворює площу на символічне місце сили, світла й тихого зимового свята.
Свято завдяки захисникам
Міський голова наголосив, що навіть в умовах війни такі моменти радості є життєво необхідними для психологічного стану суспільства.
«Бо у наших дітей має бути свято, мають бути моменти радості. Потрібні позитивні емоції і дорослим», — зазначив Кличко.
Водночас мер підкреслив, що можливість відчувати цю атмосферу українці мають виключно завдяки відвазі військових.
«Перш за все, дякуємо нашим захисникам та захисницям за те, що маємо можливість відчувати атмосферу свята і сподіватися на дива. Шануємо відвагу та подвиг кожного військового!», — додав міський голова, привітавши всіх із прийдешнім Днем Святого Миколая.
Нагадаємо, у Львові теж вже встановили головну ялинку міста. За традицією, це живе дерево, яке Львову дерево подарували жителі села Сокільники. 05.12.2025 — 7 — 154
Українські захисники цієї осені атакували понад 50 об'єктів паливної та військово-промислової інфраструктури Росії. З'явилися знімки наслідків таких ударів.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на "Радіо Свобода".Про це повідомляють Контракти.UA.
Як пише видання, такої великої кількості успішних ударів за сезон в українських захисників ще не було.
"Радіо Свобода" за допомогою супутникових зображень створила карту уражених стратегічних об'єктів Росії. На ній позначено військові об'єкти, нафтопереробні та газопереробні заводи, нафтові бази та термінали.
Зокрема, українським воїнам вдалося уразити:
"Саранський механічний завод"
"Саранський механічний завод" - одне з підприємств корпорації "Ростех", яка є ключовим виробником зброї та боєприпасів для окупантів.
Атака на завод відбулася в ніч на 22 жовтня. Супутникові знімки свідчать про те, що було пошкоджено дах однієї з будівель заводу.
Нафтовий термінал у Туапсе
Порт у Туапсе - один із найважливіших для Росії в Чорному морі. За даними Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, Росія перевозить через нього техніку, боєприпаси, паливо і не тільки.
У ніч на 1 листопада українські захисники вдарили по нафтовому терміналу в Туапсе.
На супутникових знімках можна помітити, що був "приліт" по нафтовому трубопроводу. Також було пошкоджено один із танкерів, який стояв у порту в момент атаки українських воїнів.
Морський нафтовий термінал у Феодосії
Морський нафтовий термінал у Феодосії - найбільший у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів.
Тільки восени українські захисники тричі били по морському нафтовому терміналу у Феодосії в тимчасово окупованому Криму.
Згідно із супутниковими знімками, було знищено та пошкоджено 13 резервуарів із паливом.
Будівлі "Транснафти" і "Лукойлу"
Наприкінці вересня українські воїни завдавали ударів по п'яти нафтогазових об'єктах, які розташовані на правому березі річки Волга.
Журналісти стверджують, що на супутникових знімках помітні ушкодження на території "Зензеватки", проміжної нафтоперекачувальної станції держкомпанії "Транснефть" і Коробківського газопереробного заводу компанії "Лукойл", Ці об'єкти розташовані за 60 кілометрів один від одного.
Саратовський НПЗ
Також українські захисники восени сім разів атакували Саратовський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших у Росії.
На супутникових знімках, які було зроблено 16 листопада, через два дні після удару, можна помітити пошкодження щонайменше однієї цистерни для зберігання нафтопродуктів і руйнування технологічного трубопроводу.
До слова, раніше стало відомо, що українські воїни з Головного управління розвідки Міноборони України знищили МіГ-29 на території тимчасово окупованого Криму.
04.12.2025 — 12 — 402
Будівля ФСБ у Чечні згоріла після атаки невідомих дронів: що відомо.
В Чечні в ніч на 2 грудня зафіксовано чергову масовану атаку безпілотників по військових та силових об’єктах.
Як пише РБК-Україна, про це повідомляє опозиційний ресурс NIYSO, посилаючись на місцевих жителів та отримані фото й відеоматеріали. Про це повідомляють Контракти.UA.
Місцеві мешканці зазначають, що вибухи в ніч на 2 грудня були надзвичайно потужними, а ніч видалася "наповненою подіями".
Так, повідомляється про удари у Гуьмсі (Гудермесі) та Тlехьа-Марті в Ачхой‑Мартановському районі.
Зокрема, у Тlехьа-Марті удар був спрямований по будівлі Управління ФСБ, яка розташована безпосередньо поруч із будівлею ОМВС (РОВД).
На фото, які активно поширюють у соцмережах, видно серйозні руйнування приміщення. Співробітникам спецслужби, ймовірно, доведеться тимчасово шукати інше місце для роботи.
Чи було уражено прилеглу будівлю ОМВС та які там масштаби збитків - наразі невідомо.
При цьому структури ФСБ та підконтрольна Кремлю місцева влада намагаються приховати факт чергової атаки, змушуючи співробітників не розголошувати деталі та не коментувати подію.
Втім, місцеві жителі стверджують, що "переплутати такий вибух з чимось іншим неможливо" - інформація миттєво розлетілася месенджерами, а очевидці надсилають кадри з місця події.
Атака дронів по Росії
Нагадаємо, в ніч на 28 листопада "Птахи Мадяра" атакували та вивели з ладу Саратовський нафтопереробний завод в Росії. Загалом протягом ночі було атаковано десять об'єктів на території РФ.
А у четвер, 27 листопада вибухи пролунали на території військового містечка Росгвардії "Ахмат-Північ" у Грозному.
Крім того, в ніч на четвер, 27 листопада, вибухи пролунали у Новокуйбишевську Самарської області. Імовірно, ціллю безпілотників став місцевий нафтопереробний завод. 02.12.2025 — 4 — 749
Вогні, ялинки, мерч і портрети Трампа: перша леді Меланія Трамп показала, як прикрасила Білий дім до Різдва.
1 грудня Білий дім показав оздоблення залів до зимових свят, за яке за традицією відповідала перша леді.
Перша леді США Меланія Трамп прикрасила Білий дім до Різдва. Щорічно, згідно з традицією, дружина президента має обирати тему для декорування резиденції. Цього року тема звучить так: «Дім там, де серце». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У декорі було задіяно понад 50 різдвяних ялинок, 75 вінків, 75 000 метрів стрічок і 10 000 синіх декоративних метеликів.
«У це Різдво святкуймо любов, яку ми зберігаємо в собі, і діліться нею з навколишнім світом», — написала перша леді в заяві, у якій вона сказала, що її надихають радощі, труднощі та рух материнства й бізнесу.
«Зрештою, де б ми не були, ми можемо створити дім, сповнений витонченості, сяйва і нескінченних можливостей».
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Золоті зірки на ялинці, що символізують вищу жертву, доповнюються прикрасами, що представляють офіційні птаха та квітку кожного штату і території США.
У Зеленій кімнаті невелика ялинка розташована між двома портретами президентів, зробленими з 6000 деталей пазла — один Джорджа Вашингтона, інший президента Дональда Трампа.
У Державній їдальні розмістили 120-фунтову пряникову модель Білого дому, прикрашену вінками та американським прапором.
Презентувала перша леді США свою роботу також у 65-секундному відеоролику, який опублікували на YouTube Білого дому. У відео вона була в тому самому вбранні, в якому її сфотографували раніше на Південній галявині. 01.12.2025 — 21 — 843
Це перший український великий джазовий конкурс, та ще й з міжнародним журі. Зазвичай змагання між музикантами відбуваються в режимі безпосереднього концертного виступу, протягом короткого часу — від одного до кількох днів, іноді оцінювання проходить за відеозаписом.
В цьому випадку робота журі триватиме стільки, скільки буде потрібно, а матеріали приймаються від 25 листопада 2025 року по 15 січня 2026 року. До оцінювання очікуються відеозаписи не менше двох концертних номерів — в номінації Best Ukrainian Jazz Band 2025 («Найкращий український джазовий гурт 2025 року»), та необмежена кількість аудіо альбомів — в номінації Best Jazz Album Release 2025 («Найкращий джазовий реліз 2025 року») — але оцінюватиметься кожен окремо, та і записані вони мають бути протягом 2025 року.
Вік учасників починається від 18 років, група має знаходитись в Україні, учасники повинні бути громадянами України. Гран-прі серед кращих бендів дасть можливість виступити на п’ятьох провідних європейських джазових майданчиках та на церемонії нагородження в рамках Європейської джазової конференції. Друга премія дарує один день студійного запису в DUMA Studios. Володарі третьої премії зможуть отримати консультації з промоушену від лейблу Pomitn.
Найкращий український джазовий альбом отримає рецензії, а його автори — інтерв'ю в кількох великих міжнародних джазових засобах масової інформації.
Конкурс Ukrainian Jazz Prize організовують Український інститут та Europe Jazz Network (EJN). Про нього вони сповістили 25 листопада на прес-конференції. Всі деталі є на веб-сайті УІ.
Текст та фото — Олександр Зубко. 29.11.2025 — 18 — 2050
