Погляньте вгору: монументальні твори, що змінюють Київ
Від часу протестів Євромайдану, з 2014 року, на вулицях столиці України почали масово з’являтися мурали – монументальні картини на стінах будівель. Багато з них – роботи місцевих художників із політичним підтекстом. Деякі – масштабні епічні твори іноземних художників. Але всі вони відображають молоду енергію і національний дух, притаманні сьогоднішньому Києву.
Мурали італійського художника, що підписується 2501 (ліворуч, проспект Володимира Маяковського, 1В), і іспанського художника на псевдо Okuda (бульвар Академіка Вернадського, 87). Як стверджують, твір італійця заввишки 28 поверхів – найвищий мурал у Європі
Мурал В’ячеслава Шуми на західному краю Києва (вулиця Академіка Туполєва, 13А)
«Відродження», автори Seth Globepainter і український художник Kislow (вулиця Боричів Тік, 33)
«Свобода», автор – український художник Alex Maksiov (вулиця Івана Франка, 12)
«Стриж», автор Alex Maksiov. Молодий український художник витратив на цей мурал 90 літрів фарби. В оці птаха відображається український прапор (вулиця Академіка Булаховського, 40)
«Мрійниця» (The Dreamer), автор Fintan Magee, – це портрет української гімнастки Ганни Різатдінової. Вона родом із Криму, але зараз живе в Києві. Про насильницьку анексію Росією її рідного півострова вона каже: «Не можу зрозуміти, чому, як Крим може бути російським? Як наша сімферопольська школа може тренуватися під російським прапором? Мене це обурює» (вулиця Стрілецька, 12)
«Нестабільність», твір грецького художника INO. На 50-метровому муралі – танцівниця на бомбі (проспект Миколи Бажана, 7)
«Переправа», автор – австралійський художник Fintan Magee. Спалах вуличного мистецтва в Києві частково є результатом роботи місцевої молоді, зокрема, об’єднань Mural Social Club і Art United Us, які організовують приїзд іноземних художників для відвідин і роботи в Україні (вулиця Волоська, 19/22)
«Лабіринт», автор – російський художник Rustam QBic. Багато муралів – на тихих малолюдних вуличках, і їх буває непросто знайти (вулиця Дмитрівська, 62/20)
«Відбудова», автор Fintan Magee. Австралійський художник каже, що моделлю для твору була його українська подруга, киянка Катерина (вулиця Сергія Гусовського, 10/8)
«Дівчинка, що співає», автор Саша Корбан. Український художник утік від війни на сході країни, де перед тим, як стати професійним художником, він працював шахтарем на Донбасі (вулиця Академіка Туполєва, 3)
«Зіткнення й відкриття», автор – канадський художник Li-Hill, прикрашає одну з будівель Київського політехнічного інституту (ЦКМ КПІ, проспект Перемоги, 37)
«Архангел Михаїл», автор Gaia. Американський художник каже, що до архангела Михаїла звертаються як до захисника від вторгнення ворогів, від громадянської війни. На цій картині прибраний диявол, у якого архангел цілить списом – натомість унизу його зображення відображене дзеркально. Картина є свідченнями конфлікту з Росією через Крим і частину Донбасу (проспект Миколи Бажана, 9)
Портрет академіка Михайла Грушевського, одного з провідних діячів українського національного відродження початку 20-го століття, автор Kailas-V (вулиця Січових Стрільців, 75)
Портрет дівчини з традиційною українською вишиванкою, автор – австралійський художник Guido van Helten. Мурал вкриває 18 поверхів радянської багатоповерхівки (бульвар Лесі Українки, 36Б)
Мурал бразильського художника на псевдо Nunca. Ідея твору – поєднати бразильську й українську культуру в одній поставі (вулиця Спаська, 6А)
На цьому фото, зробленому 16 серпня, – ще не закінчений твір Саші Корбана. Мешканці північної околиці міста кажуть: «Це чудово. Тут роками не було на що дивитися, самий бетон» (проспект Героїв Сталінграду, 60)
«Обійми безтурботності» – повсталі фенікси, що обіймають людську душу, автор Ana Marietta. Ця пуерториканська художниця про своє перебування в Києві розповіла: «Я побачила стільки краси – архітектура, чудові люди, їхня доброта… Я хотіла перейти через мовний бар’єр, … дати їм сигнал солідарності, любові» (вулиця Тургенєвська, 2)
Мурал роботи іспанського художника на псевдо Aryz у дворику в центрі Києва (вулиця Велика Житомирська, 6А).
«Я люблю Україну!» української команди Uptown Team (Виноградний провулок, 4)
Мурал французького художника, що виступає під іменем Seth Globepainter. Він на тихій вуличці над майданом Незалежності в Києві, відомим просто як Майдан. Саме там десятки людей загинули в перебігу противладних протестів 2014 (вулиця Ольгинська, 4)
На протилежному боці від Майдану є «Берегиня», її автор – костариканський художник Mata Ruda. На муралі зображена слов’янська богиня в оточенні соняшників, що є символічною для України квіткою (провулок Тараса Шевченка, 1)
«Мрійниця» (The Visionary), автор – австралійський художник Fintan Magee (проспект Володимира Маяковського, 2/1)
Художник під час роботи над цим 17-поверховим муралом на Троєщині на півночі Києва. Австралієць каже, що йому подобається працювати над масштабними творами поза межами елітарної атмосфери художніх галерей. «Мене захопила робота на Троєщині. Цей район географічно відокремлений від центру Києва, тому так важливо, щоб ми працювали й тут – таким чином ми можемо інтегрувати мистецтво у щоденне життя людей»
SelfMadeMan («Людина, що зробила себе сама») українського художника Олександра Гребенюка (вулиця Олеся Гончара, 24А)
«Конвалія», портрет української поетеси і громадської діячки Лесі України, автор Guido van Helten (вулиця Стрілецька, 28)
Мурали грецького художника INO (ліворуч; вулиця Мечникова, 18) і португальського Pantonio (проспект Перемоги, 95)
Портрет Сергія Нігояна, першого, хто загинув під час протестів Євромайдану. Вірменин за національністю, він був убитий незадовго до наступу силовиків на демонстрантів зимового ранку 22 січня 2014 року. Батько Нігояна, побачивши цей портрет, сказав: «Ми пишаємося ним. Дякуємо всім, хто поважає і береже його пам’ять». Автор – португальський художник Vhils (вулиця Михайлівська, 22Б)
«Хлопчик із літачками» Саші Корбана (вулиця Антоновича, 48А)
Калейдоскопічний баклан, автор якого Ernesto Maranje, – одна з перших речей, які бачать гості Києва, що їдуть до міста з летовища «Бориспіль»: він дивиться на схід сонця на шляху з аеропорту (проспект Миколи Бажана, 5Е)
Іще один із помітних творів Ernesto Maranje в Києві. Цей американський художник кубинського походження про свій стиль каже: «Я намагаюся намалювати у своїх творах багато деталей, бо люблю сам знаходити в них щоразу щось нове… Я закінчую твір, відходжу і бачу: «А я й забув, що намалював он там ось ту квіточку». Щоразу бачиш щось нове. Мені це подобається» (бульвар Лесі Українки, 5)
Мурал художника Олександра Брітцева на будинку, у дворі якого у вольєрі живуть відомі в окрузі ворони (вулиця Рейтарська, 7Б)
Ще один твір Саші Корбана в центрі Києва (вулиця Антоновича, 138)
«Український святий Георгій», авторства українського арт-дуету Interesni Kazki, зображає змія, що хапає землю і зі сходу, і з заходу. Художники написали про цей мурал на своєму сайті: «Наша країна в центрі геополітичної конфронтації. Її намагаються розділити й розірвати на шматки дві цивілізації: східна – Росія і західні країни у формі блоку НАТО. А для України ці дві цивілізації – по суті, одне чудисько-змій» (вулиця Велика Житомирська, 38)
Рекламний мурал із закликом «Мир Україні!» в центрі Києва (вулиця Велика Васильківська, 37).
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 386
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 481
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 382
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 714
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 853
