Контракти.ua

22.03.2016 — Киев, Украина — Александр Зубко — 30341
фестивали, джаз, Александр Зубко, Єдність
Джазовый фестиваль «Єдність»

18 и 19 марта в Киевском национальном академическом театре оперетты проходил юбилейный, XV международный джазовый фестиваль «Еднисть» («Єдність»). В нем приняли участие музыканты из Польши, Словакии, Украины, Швейцарии, Венгрии, Литвы и Молдовы. Последние годы фестиваль был однодневным, в этом году праздник удалось развернуть на два дня: оба концерта начинались в шесть вечера и заканчивались около одиннадцати.

Валентин Корниенко, бас-гитара (Украина)

Мария Выдренко, вокал (Украина)

Марина Кривошей, вокал, в составе «Bedrychuk's Band» (Украина)

Анна Эль, вокал, в составе «Bedrychuk's Band» (Украина)

Сергей Харченко, вокальный коллектив «Менсаунд» («ManSound») (Украина)

Вокальный коллектив «Менсаунд» («ManSound») (Украина)

Слева направо: Вилен Кильченко, Сергей Харченко, Юрий Роменкский, Владимир Сухин, вокальный коллектив «Менсаунд» («ManSound») (Украина)

Яна Безек (Jana Bezek), фортепиано, «Квартет Анны Гадт» («Anna Gadt Quartet») (Польша, Словакия, Украина)

Гадт (Anna Gadt), вокал, «Квартет Анны Гадт» («Anna Gadt Quartet») (Польша, Словакия, Украина)

Алан Выпис (Alan Wykpisz), контрабас, «Квартет Анны Гадт» («Anna Gadt Quartet») (Польша, Словакия, Украина)

Игорь Гнидин, барабаны, «Квартет Анны Гадт» («Anna Gadt Quartet») (Польша, Словакия, Украина)

Ведущий фестиваля Алексей Коган

Альбин Брюн (Albin Brun) саксофон, Бруно Амстад (Bruno Amstad), вокал, дуэт «Албирео» («Albireo») (Швейцария)

Назгуль Шукаева, вокал (Украина)

Денис Кънчев, балалайка (Украина)

Владимир Соляник, клавиши (Украина)

Алексей Коган, бас-гитара, «Джаз ин Киев бенд» («Jazz in Kiev Band») (Украина)

Владимир Каминский, клавиши, «Джаз ин Киев бенд» («Jazz in Kiev Band») (Украина)

Владимир Лихошва, гитара, «Джаз ин Киев бенд» («Jazz in Kiev Band») (Украина)

Лаура Марти, вокал, «Джаз ин Киев бенд» («Jazz in Kiev Band») (Украина)

«Джаз ин Киев бенд» («Jazz in Kiev Band») (Украина)

Артем Менделенко, саксофон, «Джаз ин Киев бенд» («Jazz in Kiev Band») (Украина)

Гергей Кольта (Gergő Kolta), бас-гитара, Мики Бирта (Miki Birta ), гитара, «Мики Бирта и друзья» («Miki Birta & Friends») (Венгрия)

Золтан Зана (Zoltán Zana), электронный духовой инструмент (EWI), «Мики Бирта и друзья» («Miki Birta & Friends») (Венгрия)

Силард Бонай (Szilárd Banai), барабаны, «Мики Бирта и друзья» («Miki Birta & Friends») (Венгрия)

Анатолие Стефанет (Anatolie Stefanet), альт, «Тригон» («Trigon») (Молдова)

Гари Твердохлеб (Gari Tverdohleb), барабаны, «Тригон» («Trigon») (Молдова)

Дорел Бурлаку (Dorel Burlacu), клавиши, «Тригон» («Trigon») (Молдова)

Валериу Богану (Valeriu Bogheanu), флейта, «Тригон» («Trigon») (Молдова)

Дайнюс Пулаускас (Dainius Pulauskas), клавишные, «Группа Дайнюса Пулаускаса» («Dainius Pulauskas Group») (Литва)

Слева направо: Дайнюс Пулаускас (Dainius Pulauskas) клавишные, Домас Алекса (Domas Aleksa) бас-гитара, Линас Буда (Linas Buda) барабаны, Лютаурас Янушайтис (Liutauras Janusaitis) саксофон, Кястутис Вайгинис (Kestutis Vaiginis) саксофон, Валериюс Рамошка (Valerijus Ramoska) труба, «Группа Дайнюса Пулаускаса» («Dainius Pulauskas Group») (Литва)

Валериюс Рамошка (Valerijus Ramoska), флюгельгорн, «Группа Дайнюса Пулаускаса» («Dainius Pulauskas Group») (Литва)

Фоторепортажі
9 та 10 листопада пройшов ювілейний Kyiv Food and Wine Festival

9 та 10 листопада пройшов ювілейний Kyiv Food and Wine Festival

Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше. Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival. Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine. Фото зроблені 10 листопада 2024 року.  
21.11.2024 — 31 — 1201

У Києві спалахнула багатоповерхівка: серед постраждалих дитина

У Києві спалахнула багатоповерхівка: серед постраждалих дитина

20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина. Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA. "20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні. До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина. "Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС. Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці.
20.11.2024 — 6 — 580

У Києві автомобіль на смерть збив жінку на

У Києві автомобіль на смерть збив жінку на "зебрі"

В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу. Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA. Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада. "58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні. Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці. "Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві. Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди. Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей.
20.11.2024 — 3 — 470

РФ збільшує потужності з виробництва двигунів для ракет: супутникові знімки заводів

РФ збільшує потужності з виробництва двигунів для ракет: супутникові знімки заводів

Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року. Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA. Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах. Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі. "Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц. Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю. "У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц. Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців.
19.11.2024 — 5 — 808

Українські розвідники з'ясували

Українські розвідники з'ясували "начинку" російського дрона "Гербера"

Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО. Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA. За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні. Імітація "Шахеда" Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР. З чого складаються ці БПЛА Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів. "Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР. Крім того: Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди). В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР). Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358. Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії. Використання дронів Росією у війні в Україні Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників. При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди". Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.    
18.11.2024 — 3 — 944