Контракти.ua

15.03.2016 — Украина — https://birdinflight.com — 27667
война, общество, Украина, Донбасс, фотопроект
Британский фотограф Кристофер Нанн, два года снимающий в Украине — о том, какой эта страна видится его соотечественникам и насколько их представления соответствуют правде.

"Впервые я оказался в Украине 10 лет назад. Эта страна влекла меня ещё и потому, что во мне течёт украинская и польская кровь. Украина — страна диких контрастов. В столице чувствуешь себя как в обыкновенном европейском городе, но стоит выехать за её пределы, как начинается страшная разруха. Временами кажется, что ты в стране третьего мира. Когда среднестатистический англичанин слышит об Украине, в голову ему приходят повальный алкоголизм, наркомания и бандиты, контролирующие целые города. Увы, но в западный мир страна пришла с багажом, от которого будет избавляться не один десяток лет. Может быть, этот образ утрирован, но он прижился. Благодаря фотографии стереотипы только укрепились. Вспомните работы Бориса Михайлова или серии о странах бывшего Союза Люка Делайе.Население западных областей Украины любит порассуждать о жителях Востока, хотя чаще всего судит о них по слухам или по сообщениям из телевизора. Безусловно, между людьми есть некоторые различия, но СМИ их преувеличивают. Информационная война переходит из одной фазы в другую, из-за чего старые раны снова кровоточат, а общество пропитывается взаимной ненавистью. Я ненавижу игру «Восток против Запада», которая идёт по всему миру. Мне кажется, украинцы давно не верят своему правительству, а каждая новая попытка поверить оборачивается для них разочарованием. Коррупция здесь всюду. Как я понял, для многих ностальгия — это побег от нищей реальности. Даже в мелочах: я часто слышал, как гривны между собой до сих пор называют рублями.Мне запомнился разговор с пожилой женщиной из прифронтового Дзержинска. Тридцать лет назад у неё была возможность работать и путешествовать по стране. Сейчас она живёт гораздо хуже, чем во времена Советского Союза, и еле сводит концы с концами. С началом войны бюрократия стала мучить местных жителей пуще прежнего. Некоторые безумно страдают из-за того, что не могут видеть своих близких, оказавшихся на территории ДНР. Практически невозможно получить пропуск туда, не заплатив, а въехать в Донецкую область со стороны России — ещё дороже.Сбрасывание советских памятников под агрессивные выкрики и размахивание флагами «Правого сектора» — точно не лучшее, что можно предпринять. В Киеве и других городах Украины я видел множество красивых мозаик, но сегодня их хотят уничтожить, потому что они были созданы в советское время. Думаю, взявшиеся за дело ребята пытаются переписать историю, не имея на это морального права. Я отправился в Донбасс в январе 2014 года, когда ещё ничто не предвещало беды. Когда ситуация развивается столь стремительно, надо остановиться прежде, чем воронка затянет тебя полностью. Я видел войну ближе, чем кто-нибудь может себе представить. Весна и лето 2014 года — по-настоящему тяжёлое и запутанное время. Сегодня на Востоке Украины все привыкли к тому, что идёт война. Идти на рынок или отводить детей в школу под залпы «Града» — это уже нормально.Когда меня спрашивают, смог ли бы я остаться в Украине навсегда, я говорю «да», потому что люблю эту страну."

Донецк, 2015 год

Дружковка, Донецкая область

Дружковка, Донецкая область

Доброполье, Донецкая область, 2015 год

Доброполье, Донецкая область, 2015 год

Белицкое, Донецкая область, 2015 год

Константиновка, Донецкая область, 2015 год

Калуш, Ивано-Франковская область, 2014 год

Доброполье, Донецкая область, 2014 год

Ивано-Франковская область

Пески, Донецкая область, 2015 год

Донецк, 2014 год

Дружковка, Донецкая область

Бердянск, Запорожская область, 2015 год

Курахово, Донецкая область

Курахово, Донецкая область

Дружковка, Донецкая область

Курахово, Донецкая область, 2015 год

Донецк, 2015 год

Артёмовск, Донецкая область

Артёмовск, Донецкая область

Доброполье, Донецкая область

Белицкое, Донецкая область

Водяное, Донецкая область

Белицкое, Донецкая область, 2015 год

Фоторепортажі
Теракт у Бучі: усе про затриманого підозрюваного та нові деталі

Теракт у Бучі: усе про затриманого підозрюваного та нові деталі

Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель. У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН. Про це повідомив Офіс генпрокурора. «Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні. За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити. Що відомо про затриманого У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет. Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном. Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера. З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому. Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці. Теракт у Бучі 23 березня За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух. Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути. За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно. Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною. Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради.
23.03.2026 — 4 — 440

Помер Філарет: прощання з патріархом триватиме до неділі

Помер Філарет: прощання з патріархом триватиме до неділі

Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі. Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA. Про це сказано на сайті Православної церкви України. Церемонія прощання Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду. Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин». Поховання Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха. Помер патріарх Філарет 20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб. 9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета. «Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент.
21.03.2026 — 4 — 749

В Антарктиді кит влаштував унікальне

В Антарктиді кит влаштував унікальне "прощальне шоу" для українських науковців

У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків. Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр. Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції. Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень. На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових. За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували. Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних. У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки. Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів.
17.03.2026 — 4 — 1580

Три великих художніх виставки відкрилися у Києві протягом тижня, що минає

Три великих художніх виставки відкрилися у Києві протягом тижня, що минає

Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку. Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток. Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів. А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни. Текст та фото — Олександр Зубко
15.03.2026 — 18 — 2935

Весна. Жіночі імена бойчукізму

Весна. Жіночі імена бойчукізму

Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж. Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися. Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників. Текст та фото — Олександр Зубко
14.03.2026 — 21 — 2932