Уходящий 2015 год был как никогда насыщен событиями: миграционный кризис в Европе, войны, теракты и природные катаклизмы сотрясают нашу планету. Обо всём этом нам становится известно благодаря неустанной работе репортёров и фотожурналистов, и сегодня у нас есть возможность оглянуться назад и оценить их труд по достоинству.
Мигранты направляются в лагерь для беженцев в Брежице из посёлка Ригонце в Словении. По оценкам ООН, в этом году более 750 тысяч человек переплыли Средиземное море и достигли берегов Европы, спасаясь от нищеты и насилия в странах Африки и Ближнего Востока.
Ледяные горы и равнины простираются до самого горизонта Плутона на снимке, сделанном межпланетной автоматической станцией НАСА «Новые горизонты» с расстояния 18 тысяч километров над поверхностью планеты 14 июля 2015 года.
Девушка позирует на Таймс-сквер в Нью-Йорке за чаевые, 18 августа 2015 года
Спасатели эвакуируют жертву землетрясения в Катманду, Непал, 25 апреля 2015 года. В результате двух землетрясений магнитудой 7,8 балла в апреле и мае этого года в Непале погибли более 9 тысяч человек.
Демонстрант протестует против решения конституционного суда, позволяющего действующему президенту Пьеру Нкурунзизе баллотироваться на третий срок, в Бужумбуре, Бурунди, 5 мая 2015 года.
Венгерская журналистка Петра Лазло (Petra Laszlo) подставила подножку сирийскому беженцу в населённом пункте Рьоске в Венгрии, 8 сентября 2015 года. Этот поступок стоил ей карьеры. Впоследствии Лазло заявила, что её жизнь разрушена, и она намерена подать в суд на Facebook за разжигание ненависти по отношению к её личности.
Военнослужащий 10-го парашютно-десантного полка сил специального назначения Армии США прыгает с парашютом с борта военно-транспортного самолёта C-130 Hercules, пролетающего над Германией, 24 февраля 2015 года.
Демонстранты громят полицейский автомобиль во время беспорядков, вспыхнувших после похорон Фредди Грея в Балтиморе, штат Мэриленд, 27 апреля 2015 года.
Горожане убирают улицы Балтимора после беспорядков, вспыхнувших после похорон Фредди Грея, умершего во время задержания полицией, 28 апреля 2015 года.
арш солидарности с жертвами теракта в редакции сатирического журнала Charlie Hebdo, на который вышли сотни тысяч французов, в Париже, 11 января 2015 года.
ло жертвы теракта возле театра «Батаклан» в Париже, 13 ноября 2015 года.
Бездыханное тело трёхлетнего Айлана Курди, вынесенное волнами на побережье близ города Бодрум, Турция, 2 сентября 2015 года. Семья Курди бежала из Сирии на небольшой надувной лодке, отчалившей из Турции к берегам греческого острова Кос. Лодка потерпела крушение. Айлан, его брат Галиб и мать Рехана утонули. Этот снимок вызвал большой резонанс и породил широкую общественную дискуссию. По официальным данным Международной организации по миграции, более 3400 мигрантов погибли или пропали без вести, пытаясь переплыть через Средиземное море в 2015 году.
Биолюминесценция ночесветок (Noctiluca scintillans), вызванная загрязнением в результате сельскохозяйственной деятельности, которое может представлять опасность для морских организмов, у берегов Гонконга, 22 января 2015 года.
День открытия фестиваля Сан-Фермин в Памплоне, Испания, 6 июля 2015 года.
Солист группы Foo Fighters Дэйв Грол выступает на стадионе «РФК Стэдиум» в Вашингтоне, округ Колумбия, 4 июля 2015 года. Трон был изготовлен специально для того, чтобы музыкант смог продолжить давать концерты несмотря на перелом ноги в результате падения во время выступления в Швеции.
Первое за последние 50 лет извержение вулкана Кальбуко на юге Чили, 22 апреля 2015 года. Вид из города Пуэрто-Монт.
Встреча канцлера Германии Ангелы Меркель и президента США Барака Обамы во время саммита «Большой семёрки» в Гармиш-Партенкирхене на юге Баварии, 8 июня 2015 года.
Британский комик Ли Нельсон (за кадром) символично бросил пачку денег в скандально известного президента ФИФА Йозефа Блаттера во время его пресс-конференции в штаб-квартире ФИФА в Цюрихе, Швейцария, 20 июля 2015 года.
Ри Кэри (слева) целует свою супругу, Маргарет Конвей, у здания Верховного суда, узаконившего однополые браки на всей территории США, в Вашингтоне, округ Колумбия, 26 июня 2015 года.
Водохранилище Пауэлл, обмелевшее в результате сильной засухи в штате Юта, США, 28 марта 2015 года.
Раненая девочка во временном госпитале в подконтрольном повстанцам городе Дума к востоку от Дамаска, Сирия, 22 августа 2015 года.
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 450
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 753
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1588
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2945
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2940
