15.09.2013
— Франкфурт, Германия — Михаил Захарко — 20769 нет
Ford Mondeo Vignale: хорошо забытое старое
10 сентября, на автосалоне во Франкфурте компания Ford Motor представила свое видение будущого: новый концепт Ford Mondeo Vignale. По замыслу маркетологов Ford, суббренд Vignale (произносится как «Виньяле(-лэй)» должен олицетворять роскошь и престиж.
По словам Мартина Смита — исполнительного директора по дизайну европейского отделения компании, Ford Mondeo Vignale является носителем «усовершенствованной ДНК марки Ford». «Видение нами линейки продукции Vignale предусматривает появление действительно престижных автомобилей. Мы хотели создать что-то уникальное и первоклассное, выполненное с высоким мастерством», — заявил Смит на презентации.
По сравнению со стандартным Mondeo, Vignale будет иметь новую хромированную решетку радиатора, измененный передний бампер, светодиодные противотуманные фары, хромированные дверные ручки и корпуса зеркал, уникальные 20-дюймовые диски и подпись Vignale, которая заменит шильдики Mondeo. Авто выкрашено в особый цвет «Niccola».
В роскошном салоне: стеганая кожа на сиденьях с перекликающимся рисунком в виде ромбов и декоративной прострочкой, кожаные приборная панель, подлокотники, центральная консоль и руль, а также эксклюзивная кожаная дорожная сумка в багажнике. Вдобавок ко всему, Vignale получил встроенную точку доступа в Интернет — хот-спот Wi-Fi,
Серийная версия Mondeo Vignale будет запущена в рамках новой линейки Mondeo в начале 2015 года. Следующими «подопытными» Vignale станут новый S-Max, Edge и (возможно) модели ST. По оценкам концерна, около 10-15% клиентов Ford сделают выбор в пользу версий Vignale.
Покупка автомобиля Vignale будет означать для европейского клиента не просто приобретение автомобиля с максимальным оборудованием, но и особый сервис. В него входят полёты первым классом и программы для часто летающих VIP-пассажиров, специальные банковские карты, услуги и спецпредложения от брендов-партнёров (рестораны, развлекательные центры и гостиничные сети), приглашения на эксклюзивные мероприятия и события, и даже бесплатная «пожизненная» автомойка автомобиля.
Вывод линии Vignale на рынок планируется в 2015 году; в Европе модели этой линейки будут продавать отдельно от остальных моделей Ford.
Но почему именно Vignale? И откуда это странное, совсем не английское, произношение?
Бренд Vignale родом из Италии. В 1946 году 33-летний жестянщик Альфредо Виньяле вместе с братьями основал кузовное ателье Carrozzeria Vignale. Ее первые мастерские находились на виа Чильяно в Ванчильетта, в пригороде Турина.
На Carrozzeria Vignale применялся уникальный способ постройки кузовов. Для изготовления кузовных панелей здесь не использовали дорогостоящие полноразмерные деревянные макеты. Вместо этого алюминиевые элементы кузова формировались высококвалифицированными жестянщиками непосредственно с выполненных в натуральную величину чертежей. Вот почему большинство кузовов Vignale слегка несимметричны.
Решающим фактором в успехе Vignale стало сотрудничество с заводом Ferrari. Первая встреча Альфредо Виньяле и Энцо Феррари произошла в начале лета 1950 года, а уже в июле был выполнен первый заказ Маранелло – купе на шасси модели 166 Mille Miglia.
За пять лет предприятие выпустило около 160 кузовов для различных моделей Ferrari. На протяжении двух сезонов 1952–1953 годов почти все участвовавшие в разного рода состязаниях Ferrari несли кузова от Vignale.
Но производство Ferrari неуклонно увеличивалось, автомобили выпускались все более крупными сериями, счет пошел на сотни. Возможностей Carrozzeria Vignale было уже недостаточно, к тому же резко возросла активность конкурентов из Pininfarina. В конце концов Ferrari отказались от дальнейшего сотрудничества с Vignale.
После «развода» с Ferrari Виньяле начал создавть кузова для автомобилей других марок: итальянских производителей Abarth, Cisitalia, FIAT и Maserati; европейских BMW, Volvo и Aston Martin; американских Packard и Cadillac; и даже единичный кузов для Rolls-Royce Silver Wraith.
Большинство дизайнерских домов со временем пришло к мелкосерийному производству кузовов, но Альфредо Виньяле предпочитал продолжать строить единичные кузова и прототипы. К концу 60-х годов тотальная зависимость Carrozzeria Vignale от штучной и мелкосерийной продукции поставила ее в крайне сложное положение.
В 1969 году утопающую фирму приобрела промышленная группа De Tomaso, которая вместе с Ford была совладельцем компании Ghia. В 1973-м Ghia была полностью поглощена Фордом, а годом позже бренд Vignale прекратил свое существование… до сентября 2013.
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 465
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 763
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1602
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2960
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2967