Біля берегів російського Сочі спалахнула масштабна пожежа на нафтовому танкері, який входить до «тіньового флоту» РФ та перебуває під українськими санкціями. Біля берегів російського Сочі (Краснодарський край) у морі спалахнула масштабна пожежа на танкері. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомляють Телеграм-канали ASTRA і Exilenova+. «У місті Сочі місцеві жителі фіксують масштабну пожежу на одному за танкерів, що знаходився в акваторії порту. При цьому зазначається, що звуків вибуху чи повітряної тривоги не було», — пишуть у Exilenova+. За даними російських пропагандистських пабліків, пожежа, попередньо, почалася після атаки безекіпажного катера. Проте Сили оборони поки не підтверджували це. За даними прокремлівського пабліка Mash, судно перевозило сиру нафту з Новоросійська до Індії та було завантажено «майже під зав’язку». Згодом стало відомо, що це горить нафтовий танкер AFRAMAX RIO. Він «ходить» під прапором Ліберії і включений до списку санкцій України як судно «тіньового флоту» РФ, але не значиться у списках санкцій ЄС. У 2024–2026 роках танкер неодноразово вивозив нафту з російських портів. У списку адрес доставки, крім Індії — Сінгапур та Саудівська Аравія.
У ніч проти 22 жовтня російські війська завдали масованого балістичного удару по Києву. Наслідки є одразу в шести районах столиці, зокрема значні руйнування припали на Оболонський р-н.
Кореспондент РБК-Україна побувала на місці події та показує, який вигляд мають Retail Park, "Епіцентр" та "Ашан" на Почайній. Про це повідомляють Контракти.UA.
Зруйнований "Епіцентр", потрощений Retail Park
Найбільших руйнувань на Почайній зазнав гіпермаркет "Епіцентр" - будівлю частково знищено вогнем. На місці працюють підрозділи ДСНС, триває ліквідація наслідків та розбір завалів.
Також серйозно потрощило сусідній торгівельний комплекс Retail Park.
Зокрема, повністю знищено магазин меблів та товарів для дому JYSK, який розташовувався всередині комплексу.
(Оновлено 13:20). Унаслідок нічної російської атаки магазин JYSK на Почайній у Києві повністю знищений, повідомила пресслужба компанії в коментарі РБК-Україна.
"На щастя, ніхто зі співробітників не постраждав. Для нас це найважливіше", - наголосили в компанії.
Наразі JYSK оцінює масштаби збитків та подальші кроки щодо роботи магазину.
"Ашан" зазнав ушкоджень
Поруч з епіцентром вибуху опинився й гіпермаркет "Ашан". Наразі біля будівлі працюють комунальники та працівники магазину: вони прибирають вибите скло.
На майданчику перед входом уже підвезли плити ДСП, якими оперативно забивають пошкоджені віконні отвори та елементи фасаду.
У коментарі РБК-Україна в пресслужбі Auchan підтвердили, що торгівельний заклад не зазнав критичних руйнувань.
"Фасад та вхідна група магазину Auchan Почайна зазнали незначних ушкоджень", - уточнили виданню в пресслужбі мережі.
Попри нічний обстріл та пошкодження вхідної групи, магазин уже працює в штатному режимі та приймає покупців.
Обстріл Києва
У ніч на 22 жовтня Росія випустила по Києву 21 балістичну ракету впродовж трьох хвиль ударів. Пошкоджень також зазнали енергетичні об'єкти, залізнична та метрополітенівська інфраструктура, торговельні центри й підприємства.
За даними Київської міської прокуратури, станом на 9:30 ранку загинула одна людина, ще 24 постраждали, серед них - семеро дітей.
Наслідки ударів зафіксували у шести районах столиці. У Дніпровському районі зруйновано 13 приватних будинків. В інших районах пошкоджено вісім багатоповерхівок, станцію швидкої допомоги, будівельний гіпермаркет, ресторан, монастир, поштове відділення та офісне приміщення.
22.10.2026 — 4 — 162
Окупанти вдруге атакували Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеска у Києві. Під ударом 20 жовтня опинилася операційна.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву прем'єр-міністра України Сергія Корецького у Telegram. Про це повідомляють Контракти.UA.
Росія ударила по операційній
Корецький зазначив, що росіяни вдарили по лікарні вдруге.
"Цього разу - по операційній Інституту Стражеска Національної академії медичних наук у Києві", - уточнив він.
За його словами, торік удар припав на четвертий поверх інституту, а тепер - на шостий, де розташована операційна.
"На щастя, обійшлося без загиблих. Один пацієнт дістав поранення, йому надали усю необхідну допомогу", - каже прем'єр.
Інститут рятує людей із хворобами серця з усієї України, зазначив чиновник. Тут оперують, виходжують після інфарктів і повертають українцям життя.
Раніше РБК-Україна писало, що уранці 20 жовтня дрон РФ вдарив біля АЗС у Голосіївському районі Києва. Одна людина загинула.
Крім того, сьогодні вранці також ворог атакував автомобілі на трасі Київ-Одеса. Унаслідок атаки загинуло троє людей, є поранені.
20.10.2026 — 3 — 706
Сотні акцій протесту проти Дональда Трампа пройшли у різних містах США. Учасники руху No Kings виступили на захист виборчих прав і закликали громадян достроково голосувати на виборах до Конгресу.
У різних містах США 17 жовтня відбулися сотні акцій руху No Kings («Жодних королів»), учасники яких виступили проти політики президента Дональда Трампа та закликали американців достроково голосувати на проміжних виборах до Конгресу 3 листопада. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляє Associated Press.
Організатори позиціонували акції як позапартійні та намагалися продовжити хвилю протестів No Kings, які протягом майже двох років проводять противники політики Трампа.
У Вашингтоні кількасот людей зібралися біля Меморіалу Лінкольна. Учасники тримали плакати з написами «Голосуйте достроково» та «Руки геть від мого голосу».
В Атланті член міської ради Майкл Джуліан Бонд закликав учасників переконувати інших американців прийти на вибори.
«Конституція дає вам одне право, правда? Це право голосувати. Ви збираєтеся ним скористатися?» — звернувся він до присутніх.
Бонд порівняв голосування із «суперсилою» та закликав американців не відмовлятися від можливості впливати на вибори.
Суперечка навколо голосування загострюється
Акції проходять на тлі нових суперечок щодо виборчих процедур у США. Трамп давно критикує голосування поштою та без доказів стверджує, що фальсифікації позбавили його перемоги на президентських виборах 2020 року.
У четвер його адміністрація подала позов проти виборчих посадовців Каліфорнії та попросила суд заборонити підрахунок окремих бюлетенів, надісланих поштою, доки не буде перевірено імміграційний статус виборців, яких федеральна влада визначила як «ймовірних» негромадян.
Наступного дня Міністерство юстиції попередило місцевих посадовців, що опрацювання таких бюлетенів може стати підставою для кримінального розслідування.
Протести також відбуваються у Франції
Нагадаємо, у Франції спалахнули масштабні протести проти зростання цін. За даними AFP, на вулиці в різних містах країни вийшли щонайменше 550 тисяч людей, а правоохоронці затримали близько 160 учасників акцій.
У низці міст демонстрації переросли у сутички, пожежі та погроми. У Марселі група протестувальників у масках вибила двері мерії та проникла всередину. У Парижі учасники акцій перекривали дороги, запускали піротехніку й вступали у сутички з поліцією, яка застосовувала водомети та сльозогінний газ. Через протести також закривали окремі станції метро.
Масові акції посилили тиск на президента Емманюеля Макрона та його уряд на тлі невдоволення французів зростанням вартості життя. Водночас частина громадян критикує дії правоохоронців, вважаючи застосовані ними заходи непропорційними.
18.10.2026 — 3 — 1033
14 жовтня 2026 року в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбувся спеціальний закритий показ повнометражного документального фільму «Битва за гривню». Подія об’єднала людей, які творили історію української фінансової незалежності, представників державних установ, банківської спільноти, дипломатичного корпусу та українського кінематографа.
Фільм розповідає про один із визначальних етапів становлення незалежної України — боротьбу за власну національну валюту. Адже гривня стала не лише символом державності, а й важливим інструментом економічного суверенітету країни. Про це повідомляють Контракти.UA.
У перші роки незалежності Україні довелося долати залежність від радянського рубля, економічну кризу, дефіцит і гіперінфляцію. Водночас тривала складна робота над створенням власної грошової системи, виготовленням українських банкнот за кордоном і підготовкою грошової реформи 1996 року.
Голова Державного агентства України з питань кіно Андрій Осіпов привітав присутніх із показом, відзначив велику роботу творчої команди та наголосив на актуальності фільму для сучасної України. До події долучилися представники керівництва Національного банку України, зокрема Ярослав Мотузка, заступник Голови Правління НБУ, а також керівники Асоціації українських банків.
Особливого значення події надала присутність людей, які безпосередньо брали участь у становленні української фінансової незалежності, та героїв документальної стрічки. Серед гостей були генерал-лейтенант Служби безпеки України Василь Крутов і члени команди «Альфа», які брали участь в операції «Щит України-2», зокрема в першому рейсі з доставлення української гривні.
На спеціальному показі були присутні герої та спікери фільму: Іван Заєць — народний депутат України I, II, III, IV та VI скликань; Олександр Кірєєв — заступник Голови Національного банку України у 1993–2003 роках; Олександр Савченко — заступник Голови Правління Національного банку України у 1991–1992 роках, із 2010 року — керівник Міжнародного інституту бізнесу;Алла Ковтун — економічна журналістка, редакторка газети «Урядовий кур’єр», авторка книги «Сальдо великих грошей». Анатолій Савченко – розробник української СЕП, директор департаменту інформатизації НБУ, 1991- 2010 рр.
Серед гостей були представники дипломатичного корпусу — посольств Канади, Швеції, Хорватії та Іраку. Їхня присутність підкреслила важливість розповіді про український шлях до незалежності для міжнародної аудиторії.
«Битва за гривню» — це історія про те, що політична незалежність не може бути повною без фінансової та економічної самостійності. І про людей, які розуміли це ще тоді, коли майбутнє української держави лише формувалося.
Поява гривні у 1996 році стала визначним кроком у зміцненні української державності. Однак фінансова незалежність не є раз і назавжди здобутим результатом. Вона потребує постійної праці, відповідальних рішень, стійкості державних інституцій і довіри суспільства. Саме тому історія, розказана у фільмі, набуває особливого звучання сьогодні, коли Україна захищає свій суверенітет і право самостійно визначати майбутнє. Стрічка поєднує свідчення учасників подій, архівні матеріали, документи та людські історії, перетворюючи складну фінансову хроніку на документальну розповідь про ціну незалежності.
Створення фільму стало можливе за підтримали Державне агентство України з питань кіно.
Партнером фільму виступив ТАСКОМБАНК, для якого участь у проєкті стала продовженням підтримки ініціатив, присвячених історії українських грошей та їхньому значенню для державності. Підтримка документального кіно дає можливість зберігати історичну пам’ять і передавати наступним поколінням знання про людей та події, які визначили шлях України.
Авторка ідеї та продюсерка фільму Тетяна Лазарева, режисер і автор Володимир Сидько разом із творчою командою працювали над тим, щоб розповісти історію української гривні як історію боротьби за самостійність держави.
Фільм має англомовну версію, що відкриває можливості для його представлення міжнародній аудиторії. Попереду — фестивальний шлях і подальше знайомство українських глядачів зі стрічкою.
«Битва за гривню» — це більше, ніж історія національної валюти. Це історія про людей, які виборювали фінансову незалежність України, і про державу, чия незалежність сьогодні знову потребує захисту.
«Битва за гривню» - 90 хвилин, Жанр: повнометражний документальний фільм. Рік виробництва: 2026. Авторка ідеї та продюсерка: Тетяна Лазарева. Режисер та автор: Володимир Сидько. Виробник: Продюсерська агенція ACCA. За підтримки: Державного агентства України з питань кіно
15.10.2026 — 16 — 1949
Зеленський заслухав доповідь української делегації після зустрічей у США.
Україна повністю підтримала ініціативу США щодо енергетичного перемир’я, проте Росія ігнорує ці домовленості та продовжує щоденні масовані атаки. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це заявив президент Володимир Зеленський за підсумками доповіді української переговорної групи після зустрічей у Вашингтоні.
«Позиція абсолютно чітка: Україна готова гарантувати енергетичне припинення вогню, як і було оголошено президентом Америки, і Росія має зробити відповідні кроки», — пояснив глава держави.
Зеленський нагадав, що станом на зараз не фіксується виконання Росією цих умов, які були озвучені Дональдом Трампом. Натомість, були російські удари по україській енергетиці вчора, тривають удари по енергетиці й сьогодні. Увесь день в Україні повітряні тривоги, РФ б’є «шахедами» і авіабомбами.
«Якщо удари і є відповіддю Росії на заяву Президента Америки, то це означає, що росіяни змарнували чергову можливість наблизити мир. Багато залежить саме від позиції Америки, щоб деескалація все ж таки спрацювала. Потрібен тиск на Росію. Продовжуємо говорити з американською стороною на всіх рівнях. Визначили подальші кроки і дипломатичні рамки», — підсумував Зеленський.
Нагадаємо, 11 жовтня Трамп заявив про негайний початок «енергетичного перемир’я» між Україною та Росією, стверджуючи, що обидві сторони погодилися на умови.
Володимир Зеленський заявив, що оголошення Дональда Трампа про енергетичне перемир’я стало для нього новиною. Водночас він запевнив, що Україна готова до енергетичного припинення вогню.
Проте Росія порушила «енергетичне перемир’я» у першу годину, одразу після його оголошення президентом США Дональдом Трампом.
12.10.2026 — 5 — 2231




