"Малевич": квадрат свободи, що оживає на великому екрані
У національний прокат вийшов фільм, який відображає символічний портрет України крізь призму творчості митця.
Казимир Малевич — постать-міф, яку десятиліттями називали «російським авангардистом». Але його життя і творчість мають інше підґрунтя. Сьогодні його історичне значення повертається не лише через книжки та дослідження, а й через кіно. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Фільм Дар’ї Онищенко «Малевич», який вийшов у широкий український прокат сьогодні, 11 вересня, — це не просто байопік. Це культурний маніфест, який об’єднує мистецтво, ідентичність і сучасний досвід України у війні.
Стрічка нагадує: Малевич був не лише автором «Чорного квадрата», а й людиною, глибоко зануреною в український простір. У 1928–1930 роках він працював у Києві: викладав у Художньому інституті, друкувався у журналах «Нова генерація» та «Альманах-Авангард». Саме тут кристалізувалася його пізня теорія. Для західної аудиторії це стає відкриттям: іноземні медіа пишуть, що фільм «коригує історичну несправедливість» і вперше показує художника в українському світлі.
Дар’я Онищенко будує фільм як серію «квадратів», кожен з яких розповідає про окремий етап життя Малевича. Така форма перегукується з супрематизмом, але водночас створює ритм, який відчувається як сучасна кіномова. Важливим стає поєднання історії й сьогодення: героїня Соломія бачить «Чорний квадрат» у своїй кімнаті, а сцени війни накладаються на супрематичні образи. Це діалог між минулим і теперішнім, між боротьбою митця за свободу і боротьбою України сьогодні.
Стрічку знімали під час повномасштабного вторгнення: оператор працював на передовій, частину сцен знімали в деокупованому Мощуні. Війна тут — не тло, а органічна присутність. Як Малевич свого часу протистояв радянській цензурі, так сучасна Україна протистоїть імперській агресії.
Таємниця фільму — в силі акторів. Віталій Ажнов втілює Малевича: строгого, пристрасного, водночас вразливого. Його гра надає митцеві людяності, яку часто гублять у міфології. Ірма Вітовська, Марина Кошкіна, Олексій Горбунов, Олександр Рудинський, Олександр Новіков створюють палітру голосів, що оточують митця: від інтелектуальної конкуренції з Татліним до особистих драматичних історій. Христина Федорак у ролі Софії додає жіночої перспективи та емпатії.
Актори з трупи Національного драматичного театру ім. Франка привносять у кіно театральну дисципліну та глибину. Їхня гра робить фільм не лише інтелектуальним, а й емоційним — глядач вірить кожному жесту. На кінофестивалі «Молодість» прем’єра зібрала аншлаг. У Ризі показ фільму поєднали з виставками та лекціями мистецтвознавців, а в Мюнхені стрічку представили на безпековій конференції як приклад культурної дипломатії. Іноземна преса підкреслює: фільм — не лише мистецький, а й політичний жест, що повертає авторство Україні.
«Ми знімали цей фільм у час, коли війна змінювала буквально все — від планів продакшну до внутрішнього стану команди. І в цьому є певний парадокс: що складнішими були умови, то сильніше ми відчували, що історія Малевича сьогодні звучить ще актуальніше. Він теж жив у часи, коли за мистецтво можна було втратити свободу. Тому для мене цей фільм — не просто про художника, а про силу залишатися вірним собі навіть у найтемніші часи», — сказала продюсерка фільму Марі Каель.
«Малевич» — це кіно, яке говорить водночас двома голосами: голосом митця і голосом країни. Воно нагадує, що за кожною формою стоїть людина і за кожним художником — Батьківщина, яка його сформувала. Історія художника стає історією України, а мистецтво — доказом того, що навіть у найтемніші часи можна творити форму світла.
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 440
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 749
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1580
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2935
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2932
