Місто, яке вбила катастрофа на ЧАЕС. Прип’ять через 39 років після найбільшої аварії в історії ядерної енергетики
У ніч проти 26 червня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції, розташованій на півночі Київщини, пролунали вибухи, що спричинили найбільшу техногенну катастрофу в історії людства. Відтоді минуло 39 років, однак зона відчуження довкола ЧАЕС залишається найкрасномовнішим нагадуванням про масштаб лиха.
Чорнобильська катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики. Аварії на ЧАЕС та АЕС Фукусіма-1 в Японії, яку в 2011 спричинили руйнівний землетрус і цунамі, є двома катастрофами, як отримали найвищий ступінь тяжкості (сьомий) за Міжнародною шкалою ядерних подій, іншою є ядерна катастрофа на Фукусімі в Японії 2011 року. Пише NV. Про це повідомляють Контракти.UA.
Хмара радіоактивних викидів, спричинених Чорнобильскою катастрофою, пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, досягнувши навіть східної частини США. Близько 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Із зони забруднення довелося евакуювати до 300 тис. осіб, а наслідки катастрофи допомагали ліквідовувати близько 500 тис. осіб. Чимало з них зазнали радіоактивного ураження.
Намагання керівництва СРСР применшити масштаб наслідків аварії на контрасті зі справжнім розмахом трагедії мали суттєві наслідки для радянського режиму: криза довіри до нього після аварії на ЧАЕС лише поглибилася.
Довкола зруйнованої Чорнобильської станції було створено 30-кілометрову зону відчуження. Через неї у лютому 2022 року Росія намагалася розгорнути наступ на Київ з території Білорусі, однак згодом була змушена відвести свої війська, розбиті на правобережжі Київщини, цим же шляхом.
Через 39 років після Чорнобильської катастрофи Прип’ять залишається порожнім знелюдненим містом, а закрита новим «саркофагом» ЧАЕС — символом однієї з найбільших трагедій, які принесла Україні епоха СРСР.
Український фотограф агентства Reuters Валентин Огіренко показав, який вигляд має Прип’ять і ЧАЕС 39 років потому. Усі фото нижче зроблені 12 квітня 2025 року, незадовго до чергової річниці катастрофи.
Табличка з назвою міста Прип’ять, яке стало містом-привидом після Чорнобильської катастрофи
Прип’ять було містом обласного значення у Вишгородському районі Київської області. Його заснували 4 лютого 1970 року на березі річки Прип’ять, коли тут будували одну з найбільших в Європі атомних електростанцій — ЧАЕС.
Місто розташоване на півночі Київської області, приблизно за 112 км від Києва, на березі річки Прип’ять. До ЧАЕС від нього — близько 2 км.
За пів року до вибуху на ЧАЕС, у листопаді 1985 року, населення Прип’яті сягало близько 47 500 осіб.
Закинуті порожні житлові будинки в Прип’яті
Сумнозвісне колесо огляду в Прип’яті - один з найвідоміших символів міста-привида
Атракціон ніколи не працював: його мали відкрити на свято 1 травня 1986 року.
Машинки дитячого атракціону в парку у Прип’яті
Цей парк, де знаходиться і колесо огляду, розташований в центрі Прип’яті - позаду площі з будинками універмагу, палацу культури Енергетик і готелю Полісся
Одна зі шкіл у Прип’яті: загалом у місті працювали п’ять середніх загальноосвітніх шкіл на 6,8 тис. Місць
Знаки про радіаційну небезпеку в «рудому лісі» біля ЧАЕС
Ця лісиста територія, прилегла до ЧАЕС, взяла на себе значу частку викидів радіоактивного пилу під час Чорнобильської катастрофи. Висока доза поглинутої радіації призвела до загибелі дерев і забарвлення їх у буро-рудий колір. Під час робіт з дезактивації території значну частину того лісу знесли й поховали.
Одне з «кладовищ» техніки, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, на території транспортного підприємства в Прип’яті
Загальний вигляд нового конфайнменту (укриття або нового «саркофагу») над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС. На фото добре видно слід від удару шахедом, якого Росія завдала по цьому об'єкту у лютому 2025 року
Новий безпечний конфайнмент Чорнобильска АЕС отримала в листопаді 2016 року, коли відбулася офіційна церемонія фінального насування на четвертий енергоблок ЧАЕС більш сучасної захисної споруди. Конфайнмент має форму аркової споруди, яка накрила собою застарілий об'єкт Укриття і стала найбільшою у світі наземною рухомою конструкцією.
Будувати цей об'єкт почали ще в 2007 році. Загалом до будівництва нового конфайнменту для ЧАЕС були залучені спеціалісти з підрядних організацій 27 різних країн.
Фото: REUTERS/Valentyn Ogirenko
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 50
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 823
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 877
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1510
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3047
