Вчені відтворили обличчя єгипетського фараона, що заснував Долину царів: який він мав вигляд
Він помер 3500 років тому.
Експерти з графіки відтворили обличчя фараона, який заснував Долину царів і переписав історію Стародавнього Єгипту.Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляє Daily Mail.
Аменхотеп I – другий правитель 18-ї династії Єгипту – як вважають, помер 3500 років тому у віці близько 35 років, після чого його ретельно зберегли за допомогою муміфікації.
Він був першим, кого поховали в Долині царів — місці упокою майже всіх фараонів 18-ї, 19-ї та 20-ї династій.
Після смерті йому поклонялися як богу, насамперед тому, що він запровадив Єгипет у нову епоху миру та процвітання під час свого правління.
Сісеро Мораєс, бразильський 3D-дизайнер, що спеціалізується на судово-медичній реконструкції облич, створив ці зображення різними методами.
Один із них містив розподіл маркерів товщини м'яких тканин по черепу фараона, керуючись даними комп'ютерної томографії (КТ) живих донорів. Інший метод – це метод, званий анатомічною деформацією, за якого цифрове відтворення голови донора коригувалося доти, доки череп не збігався з черепом фараона. Цей метод став можливим завдяки сканування КТ черепа Аменхотепа, зробленому 2021 року.
Ця робота була проведена палеорадіологом Сахаром Н. Салімом з Каїрського університету та єгиптологом Захі Хавассом, які не схвалюють цифрові відтворення та описують їх як "науково некоректні".
Попри це, їхня робота "фактично розпакувала" муміфіковані рештки Аменхотепа за допомогою КТ-сканування і розкрила деталі його зовнішності, структури скелета і деяких внутрішніх органів, що збереглися, зокрема серце і мозок.
Сканування не вказало причину смерті, але оцінило вік померлого приблизно в 35 років.
Їхня робота також показала, що він отримав низку посмертних травм, "ймовірно, завданих грабіжниками гробниць або бальзамувальниками, які пізніше перевернули мумію", — сказав співавтор Мораєса, археолог Майкл Габігт з Університету Фліндерса в Австралії.
Воно також показало, що Аменхотеп був зростом близько 167 см, його зуби були в хорошому стані, і у нього було кучеряве волосся.
"Схрестивши дані з усіх проекцій, ми створили остаточне погруддя і доповнили структуру історичним костюмом", - сказав Мораєс.
Коли Мораєс показав обличчя фараона, він помітив, що він не відповідає богу, зображеному на статуях.
"Багато мумій, таких як Аменхотеп I, демонструють ретрогнатизм або перекус, і це, як правило, не відображається в статуях сумісним чином", - сказав він. "Загалом, статуї Аменхотепа I сумісні у зоні носа, але граційні у сфері глабели і більше виступають у зоні підборіддя".
Правління Аменхотепа I настало після вигнання його батьком Яхмосом I гіксосських загарбників і успішного возз'єднання Єгипту – і являло собою щось на зразок золотого віку для Стародавнього Єгипту.
"Нове царство" не лише процвітало та було безпечним, а й Аменхотеп I також керував релігійним будівництвом та успішними військовими кампаніями проти Лівії та північного Судану.
"За мирного правління Аменхотепа I почався підйом Єгипту і розквіт Нового царства", - сказав Хабіхт.
Ім'я Аменхотеп означало "Амон задоволений" — відсилання до давньоєгипетського бога повітря.
Цифрова реконструкція Мораєса і Хабіхта пропонує перший свого роду погляд на обличчя цього уславленого царя. Це стало можливо завдяки єгиптологам, які проклали шлях для цієї роботи.
"Цю роботу було зроблено не лише нами, а й усіма тими, хто серйозно вивчав та вивчає Стародавній Єгипет, завжди ділячись інформацією", — сказав Мораєс.
Нагадаємо, раніше вчені нарешті відтворили справжнє обличчя єгипетської мумії, що кричить у муках. Вона була знайдена 1935 року в Дейр-Ель-Бахарі і лише тепер її реконструювали.
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 154
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 865
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 926
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1552
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3097
