30.06.2024
— Україна, Київ — Ветерани російсько-української війни, учасники виставки, з художницею CHEPURNA, Контракти — 3524 Україна, Київ
Виставка картин ветеранів ЗСУ відкрилася в Києві
З 28 червня по 12 липня в Києві працюватиме виставка картин, створених ветеранами російсько-української війни під час реабілітації.
Назва виставки – «Мир можливий лише тоді, коли ти здатен його захистити». За допомогою пензлика та фарб наші воїни відновлюють фізичний та емоційний стан. Двічі на тиждень українська художниця CHEPURNA навчає поранених олійному живопису на території військового госпіталю.
Кошти на матеріали художниця збирає на своїх сторінках у соцмережах. Серед митців-початківців захисники Азовсталі, колишні полонені Оленівки, військові зі складними контузіями та неврологічними ускладненнями. Про це повідомляють Контракти.UA.
«Ці хлопці – прості люди, вони мають звичайні почуття, страхи, болі, бажання та мрії. Багато з них зневірилися та почуваються непотрібними й покинутими державою та людьми. Живопис надав надію і віру в себе. Вони розкрили свою творчу сторону, про яку навіть не здогадувалися. Через малювання хлопці проживали власні історії, відчували й усвідомлювали самих себе. Я не називаю наші уроки арт-терапією, хоча вони мають терапевтичний ефект, бо додають впевненості та самостійності. Після війни, поранень, болю вони вчаться бути вільними в самовираженні без тиску очікування чи осуду з боку соціуму. Навіть якщо людина не має досвіду в образотворчому мистецтві, це не є перешкодою. Єдина умова – усвідомлення зображуваного та відвертість», – пояснює ідею реабілітації через майстер-класи з олійного живопису художниця.
Роботи ветеранів дійсно вражають різноманітністю. На малюнках Андрія Донецького, 47-річного навідника протитанкового відділення роти вогневої підтримки, багато війни: силует смерті; кривавий відбиток долоні на броні з білим хрестом; колючий дріт; воїн, що схилив голову на фоні неба, яке палає від вибуху; солдат на червоному полі, із якого підіймається до неба душа. Від споглядання цих образів – боляче. До війни Андрій був оцінювачем у місті Краматорськ.
У малюнках Руслана Різника, 34-річного кулеметника з Білої Церкви, навпаки багато яскравих фарб: соняхи, вітрильник, місяць над тихої рікою, зелене дерево. До війни Руслан працював на шинному заводі майстром зі складання автопокришок.
Олександр Морозов, 31 рік, оборонець Азовсталі, який провів 21 місяць у російському полоні, зокрема в сумнозвісній колонії суворого режиму – Оленівці, зобразив Ейфелеву вежу та червоне серце в долонях як символ любові. До війни Олександр був шахтарем та підземним електрослюсарем.
Олег Скрипка, командир стартового взводу ППО, який до війни був підприємцем з Києва, намалював усмішку. 37-річний Дмитро Ничволод, офіцер пунктів управління представив на виставці образ золотої рибки. До війни він працював дизайнером та захоплювався альпінізмом.
Олександр Куколенко, 47 років, старший стрілець-оператор, до війни був сценаристом актором театру та кіно, створив цікавий образ кита в океані.
Усього на виставці представлені картини 11 ветеранів російсько-української війни. Усі автори – добровольці.
Микита Зубенко, 31 рік, бойовий медик, родом із міста Торецьк Донецької області. До війни працював шахтарем. Леонід Чигар, 23 роки, стрілець-доброволець із міста Рівне. Напередодні війни закінчив факультет музичного мистецтва естради. Байгуш Михайло, 37 років, кулеметник роти швидкого протидиверсійного підрозділу, родом із Луганської області. До війни займався ремонтом та реставрацією будівель. Олександр Морозов, 42 роки, старший солдат, розвідник, далекомірник взводу управління мінометної батареї. До війни був підприємцем, займався металообробкою, художнім куванням. Дмитро Ломінога, 34 роки, оборонець заводу ім. Ілліча в Маріуполі, був у полоні, до війни працював пожежником.
Кураторка проекту художниця CHEPURNA пояснює, що метою виставки є: підтримати ветеранів, посприяти їхній інтеграції у нинішнє суспільство й життя, показати багатогранний внутрішній світ наших захисників, їхню здатність бачити і творити красу.
Для відвідувачів виставка працюватиме з понеділка, 1-го липня, вхід вільний у робочий час КМДА, за адресою Хрещатик, 36.
Ветерани російсько-української війни, учасники виставки, з художницею CHEPURNA.
В роботах Андрія Донецького – багато спогадів про війну.
Олександр Морозов, оборонець Азовсталі, колишній в’язень сумнозвісної Оленівки, поруч з власними картинами.
Микита Зубенко, 31 рік, бойовий медик, біля власних картин.
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 407
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 730
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1553
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2906
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2905