У глибинах «Азовсталі»: фотощоденник бойового медика з бункерів оточеного заводу
20 травня 2022 року українські підрозділи остаточно покинули територію заводу «Азовсталь», який залишався останнім рубежем українських військ у зруйнованому Маріуполі. Наказу українського командування про вихід військових з «Азовсталі» передували 86 днів запеклих боїв із ризикованими спецопераціями, проривами в облогу противника та місіями з доставки зброї та продовольства. Бійцям вдалося перетворити металургійний комбінат на «фортецю», яку вони до останнього боронили в умовах повного оточення і безперервних бомбардувань. Радіо Свобода показує реалії цієї оборони з самого її епіцентру – за допомогою світлин, які зробив всередині «Азовсталі» бойовий медик полку «Азов» Асан Ісенаджиєв.
Маріуполь, 2022 рік. В центрі на цьому знімку – бойовий медик Асан Ісенаджиєв, який надав Радіо Свобода ці фотографії. Він вийшов з «Азовсталі» у травні 2022 року з останніми українськими підрозділами, що залишалися на оточеному заводі. Разом з іншими бійцями він був ув’язнений в колонії в Оленівці і вижив після підриву бараку з полоненими. 31 грудня 2022 року Асана обміняли. З ним на цій світлині позують бійці «Вишня», «Шпрот» та «Грян» (зліва направо). Вони прорвалися в оточений Маріуполь на гвинтокрилах. Із них трьох в живих залишився лише «Вишня» – він також пройшов російський полон, а після обміну повернувся у військо. «Шпрот» та «Грян» загинули в Маріуполі навесні 2022 року
Військовий шпиталь в одному з бомбосховищ «Азовсталі». Асан розповідає, що іноді кількість поранених тут сягала пів тисячі: «Запах крові, ампутованих кінцівок, гною, калу, сечі, поту… І величезна вологість. Тому що, мінімум, 300 людей одночасно дихають в одному приміщенні у величезному підвалі»
На «Азовсталі» Асан надавав допомогу пораненим військовим. На фото – офіцер Нацгвардії Ренат Мусаєв, який отримав важке поранення ока. За словами Асана, тоді вони припускали, що боєць, скоріш за все, не виживе: його намагалися евакуювати, однак евакуаційний вертоліт не зміг потрапити в оточений Маріуполь. Але військовий не тільки вижив, а й пройшов полон, обмін та реабілітацію і згодом повернувся у лави Нацгвардії
Приміщення шпиталю на «Азовсталі». Асан Ісенаджиєв розповів, що кількасот поранених лежали «буквально один на одному». Їхній одяг був просочений кров’ю, на декого одягали речі загиблих бійців. Продовольства на всіх не вистачало: часом одну тарілку їжі доводилося ділити на кількох людей
Подружжя Алла і Максим з медичної служби полку «Азов» разом опинилися на «Азовсталі». Коли Максим отримав важке поранення, Алла не відходила від чоловіка і особисто його доглядала
Медикаментів та засобів першої допомоги у шпиталі також бракувало: бинти для перев’язування поранень кип’ятили та використовували по кілька разів, або ж замість них застосовували розрізані білі простирадла. Антисептичні засоби розводили з водою. При цьому, як каже Асан, шпиталь регулярно перебував під обстрілами російських військ: «Знаєте, як вібрує телефон, коли лежить на столі? Так само постійно вібрували стіни бункера»
Операційна на «Азовсталі». Сюди потрапляло все, що було максимально стерильним: наприклад, бинти, які ще не були використані. Інструменти стерилізували антисептиками або полум’ям, і зайвий раз в операційну не заходили, «щоб не підіймати пил». Медикаменти та нові перев’язувальні матеріали військові періодично здобували під час вилазок у місто – забирали аптечки з покинутих автомобілів чи розбитих бойових машин російських військ
Коробка з перев'язувальними матеріалами. «Азовсталь», 2022 рік
Цей військовий помер на території «Азовсталі». Він отримав тяжкі поранення, потрапивши під вогонь армії РФ. Попри всі зусилля медиків, його не вдалося врятувати. За словами Асана, військові помирали, зокрема й через те, що бракувало медикаментів та антисептиків
«Азовсталь», 2022 рік. Цю собаку військові забрали із заводської прохідної у бункер. Там вона і померла: під час одного з обстрілів «Азовсталі» на неї обвалилася стеля бункера
Центральне бомбосховище «Джерело» на «Азовсталі», 2022 рік. Військові смажать оладки з борошна та води. «Влаштували собі свято», – пригадує Асан. Звичайний раціон військових на оточеному заводі – пів склянки каші на добу
На цій світлині – руки медика Асана Ісенаджиєва у крові на «Азовсталі». Опублікувавши її в інстаграмі, Асан написав: «Передайте моїй мамі слова – я побачив стільки болю, але не зламаюся ніколи». Витримавши 83 дні оборони та 227 днів полону, Асан завершив військову службу. Зараз він проводить курси з надання домедичної допомоги
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 935
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 524
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 421
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 757
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 894
