У глибинах «Азовсталі»: фотощоденник бойового медика з бункерів оточеного заводу
20 травня 2022 року українські підрозділи остаточно покинули територію заводу «Азовсталь», який залишався останнім рубежем українських військ у зруйнованому Маріуполі. Наказу українського командування про вихід військових з «Азовсталі» передували 86 днів запеклих боїв із ризикованими спецопераціями, проривами в облогу противника та місіями з доставки зброї та продовольства. Бійцям вдалося перетворити металургійний комбінат на «фортецю», яку вони до останнього боронили в умовах повного оточення і безперервних бомбардувань. Радіо Свобода показує реалії цієї оборони з самого її епіцентру – за допомогою світлин, які зробив всередині «Азовсталі» бойовий медик полку «Азов» Асан Ісенаджиєв.
Маріуполь, 2022 рік. В центрі на цьому знімку – бойовий медик Асан Ісенаджиєв, який надав Радіо Свобода ці фотографії. Він вийшов з «Азовсталі» у травні 2022 року з останніми українськими підрозділами, що залишалися на оточеному заводі. Разом з іншими бійцями він був ув’язнений в колонії в Оленівці і вижив після підриву бараку з полоненими. 31 грудня 2022 року Асана обміняли. З ним на цій світлині позують бійці «Вишня», «Шпрот» та «Грян» (зліва направо). Вони прорвалися в оточений Маріуполь на гвинтокрилах. Із них трьох в живих залишився лише «Вишня» – він також пройшов російський полон, а після обміну повернувся у військо. «Шпрот» та «Грян» загинули в Маріуполі навесні 2022 року
Військовий шпиталь в одному з бомбосховищ «Азовсталі». Асан розповідає, що іноді кількість поранених тут сягала пів тисячі: «Запах крові, ампутованих кінцівок, гною, калу, сечі, поту… І величезна вологість. Тому що, мінімум, 300 людей одночасно дихають в одному приміщенні у величезному підвалі»
На «Азовсталі» Асан надавав допомогу пораненим військовим. На фото – офіцер Нацгвардії Ренат Мусаєв, який отримав важке поранення ока. За словами Асана, тоді вони припускали, що боєць, скоріш за все, не виживе: його намагалися евакуювати, однак евакуаційний вертоліт не зміг потрапити в оточений Маріуполь. Але військовий не тільки вижив, а й пройшов полон, обмін та реабілітацію і згодом повернувся у лави Нацгвардії
Приміщення шпиталю на «Азовсталі». Асан Ісенаджиєв розповів, що кількасот поранених лежали «буквально один на одному». Їхній одяг був просочений кров’ю, на декого одягали речі загиблих бійців. Продовольства на всіх не вистачало: часом одну тарілку їжі доводилося ділити на кількох людей
Подружжя Алла і Максим з медичної служби полку «Азов» разом опинилися на «Азовсталі». Коли Максим отримав важке поранення, Алла не відходила від чоловіка і особисто його доглядала
Медикаментів та засобів першої допомоги у шпиталі також бракувало: бинти для перев’язування поранень кип’ятили та використовували по кілька разів, або ж замість них застосовували розрізані білі простирадла. Антисептичні засоби розводили з водою. При цьому, як каже Асан, шпиталь регулярно перебував під обстрілами російських військ: «Знаєте, як вібрує телефон, коли лежить на столі? Так само постійно вібрували стіни бункера»
Операційна на «Азовсталі». Сюди потрапляло все, що було максимально стерильним: наприклад, бинти, які ще не були використані. Інструменти стерилізували антисептиками або полум’ям, і зайвий раз в операційну не заходили, «щоб не підіймати пил». Медикаменти та нові перев’язувальні матеріали військові періодично здобували під час вилазок у місто – забирали аптечки з покинутих автомобілів чи розбитих бойових машин російських військ
Коробка з перев'язувальними матеріалами. «Азовсталь», 2022 рік
Цей військовий помер на території «Азовсталі». Він отримав тяжкі поранення, потрапивши під вогонь армії РФ. Попри всі зусилля медиків, його не вдалося врятувати. За словами Асана, військові помирали, зокрема й через те, що бракувало медикаментів та антисептиків
«Азовсталь», 2022 рік. Цю собаку військові забрали із заводської прохідної у бункер. Там вона і померла: під час одного з обстрілів «Азовсталі» на неї обвалилася стеля бункера
Центральне бомбосховище «Джерело» на «Азовсталі», 2022 рік. Військові смажать оладки з борошна та води. «Влаштували собі свято», – пригадує Асан. Звичайний раціон військових на оточеному заводі – пів склянки каші на добу
На цій світлині – руки медика Асана Ісенаджиєва у крові на «Азовсталі». Опублікувавши її в інстаграмі, Асан написав: «Передайте моїй мамі слова – я побачив стільки болю, але не зламаюся ніколи». Витримавши 83 дні оборони та 227 днів полону, Асан завершив військову службу. Зараз він проводить курси з надання домедичної допомоги
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 93
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 838
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 895
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1525
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3062
