ЗСУ збили російський надсучасний літак-розвідник А-50 ракетою ЗРК Patriot? Фотогалерея
15 січня Збройні сили України заявили, що збили російський літак-розвідник А-50. Знищення цього літака стало серйозним ударом по військових зусиллях Росії. ЗСУ також заявили, що знищили Іл-22 тієї ж ночі, що й А-50. Пізніше з'явилися світлини, які показують, що Іл-22, мабуть, пережив аварійну посадку із щонайменше сильно пошкодженим шрапнеллю хвостом. На самому літаку внаслідок ураження виникла пожежа. Джерело: Телеканал «Настоящее время» (створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки»).
Російський літак далекого радіолокаційного виявлення та управління А-50 пролітає над центром Москви у травні 2019 року. 15 січня ЗСУ заявили, що українські військові збили А-50 над Азовським морем. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що «немає інформації» про те, що Україна завдала удару по літаку. Російським журналістам він сказав звернутися за інформацією в Міністерство оборони, яке не коментувало цю заяву
Російські військові радіолокаційної служби всередині А-50 під час тренувального польоту. Літаки-розвідники є дуже цінною ціллю через їхню вартість (до пів мільярда доларів за літак) та поінформованість про ситуацію в режимі реального часу, якою вони забезпечують російську армію. Літак є своєрідною повітряною «диспетчерською вежею» з радаром на 360 градусів, здатним відстежувати та ідентифікувати літаки чи кораблі на відстані сотень кілометрів
А-50 летить у супроводі винищувачів над Москвою у 2010 році. Потужне випромінювання реактивного літака-розвідника може бути виявлено силами супротивника, але завдяки його мобільності та радіусу дії його радара «за горизонтом», в A-50 значно важче влучити, ніж, скажімо, у наземні радіолокаційні системи противника
Російський А-50 на білоруському аеродромі в 2005 році. Радіолокаційна система літака розміщена у майже 10-метровій «ротокупі», що обертається приблизно зі швидкістю машини для сльоти. Вікна літака покриті золотим шаром, щоб захистити екіпаж від високих доз радіації, які випромінює радар
Елементи управління Іл-76, літаком, на базі яких за радянського часу було збудовано радіолокаційну інфраструктуру А-50. Український авіаційний експерт зазначив, що А-50, ймовірно, був збитий американською ракетою ЗРК Patriot. Деякі інші аналітики вважають, що причиною знищення літака міг бути і дружній вогонь російської ППО
Ракети С-400 під час спільних навчань російських та білоруських сил у Білорусі за кілька днів до початку масштабного вторгнення Росії до України в лютому 2022 року. Повідомляється, що під час війни проти України російські літаки А-50 використовувалися для наведення надводних ракет на повітряні цілі. У жовтні 2023 року Кремль стверджував, що нібито «24 українські бойові літаки» були збиті за п’ять днів екіпажами ракет С-400 за допомогою інформації про ціль в режимі реального часу, надісланої з літака А-50. У цій неперевіреній заяві не уточнювалося, чи до вказаної цифри зараховані також дрони
Російський А-50 злітає з аеропорту в російській Республіці Комі в березні 1995 року. Костянтин Криволап, авіаційний експерт і колишній інженер-випробувач української авіабудівної компанії «Антонов», заявив, що втрата одного з найсучасніших і важливих російських літаків-розвідників матиме значний вплив на протиповітряну оборону Росії. За оцінками, Москва має в експлуатації до дев'яти А-50. Експерт зазначив, що «втрата такого літака буде мати вирішальне значення, оскільки вісім, що залишилися, повинні контролювати весь повітряний простір вздовж російського кордону, починаючи від Арктики до Балтійського моря, території навколо Центральної Азії і особливо України». Він додав, що «теоретично навколо України необхідно як мінімум два-три такі літаки для контролю цього повітряного простору»
Літак Іл-22 злітає з московського аеродрому у травні 2016 року. ЗСУ також заявили, що знищили Іл-22 тієї ж ночі, що й А-50. Пізніше з'явилися світлини, які показують, що Іл-22, мабуть, пережив аварійну посадку із щонайменше сильно пошкодженим шрапнеллю хвостом. На самому літаку внаслідок ураження його виникла пожежа
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 433
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 744
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1570
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2924
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2923
