ЗСУ збили російський надсучасний літак-розвідник А-50 ракетою ЗРК Patriot? Фотогалерея
15 січня Збройні сили України заявили, що збили російський літак-розвідник А-50. Знищення цього літака стало серйозним ударом по військових зусиллях Росії. ЗСУ також заявили, що знищили Іл-22 тієї ж ночі, що й А-50. Пізніше з'явилися світлини, які показують, що Іл-22, мабуть, пережив аварійну посадку із щонайменше сильно пошкодженим шрапнеллю хвостом. На самому літаку внаслідок ураження виникла пожежа. Джерело: Телеканал «Настоящее время» (створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки»).
Російський літак далекого радіолокаційного виявлення та управління А-50 пролітає над центром Москви у травні 2019 року. 15 січня ЗСУ заявили, що українські військові збили А-50 над Азовським морем. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що «немає інформації» про те, що Україна завдала удару по літаку. Російським журналістам він сказав звернутися за інформацією в Міністерство оборони, яке не коментувало цю заяву
Російські військові радіолокаційної служби всередині А-50 під час тренувального польоту. Літаки-розвідники є дуже цінною ціллю через їхню вартість (до пів мільярда доларів за літак) та поінформованість про ситуацію в режимі реального часу, якою вони забезпечують російську армію. Літак є своєрідною повітряною «диспетчерською вежею» з радаром на 360 градусів, здатним відстежувати та ідентифікувати літаки чи кораблі на відстані сотень кілометрів
А-50 летить у супроводі винищувачів над Москвою у 2010 році. Потужне випромінювання реактивного літака-розвідника може бути виявлено силами супротивника, але завдяки його мобільності та радіусу дії його радара «за горизонтом», в A-50 значно важче влучити, ніж, скажімо, у наземні радіолокаційні системи противника
Російський А-50 на білоруському аеродромі в 2005 році. Радіолокаційна система літака розміщена у майже 10-метровій «ротокупі», що обертається приблизно зі швидкістю машини для сльоти. Вікна літака покриті золотим шаром, щоб захистити екіпаж від високих доз радіації, які випромінює радар
Елементи управління Іл-76, літаком, на базі яких за радянського часу було збудовано радіолокаційну інфраструктуру А-50. Український авіаційний експерт зазначив, що А-50, ймовірно, був збитий американською ракетою ЗРК Patriot. Деякі інші аналітики вважають, що причиною знищення літака міг бути і дружній вогонь російської ППО
Ракети С-400 під час спільних навчань російських та білоруських сил у Білорусі за кілька днів до початку масштабного вторгнення Росії до України в лютому 2022 року. Повідомляється, що під час війни проти України російські літаки А-50 використовувалися для наведення надводних ракет на повітряні цілі. У жовтні 2023 року Кремль стверджував, що нібито «24 українські бойові літаки» були збиті за п’ять днів екіпажами ракет С-400 за допомогою інформації про ціль в режимі реального часу, надісланої з літака А-50. У цій неперевіреній заяві не уточнювалося, чи до вказаної цифри зараховані також дрони
Російський А-50 злітає з аеропорту в російській Республіці Комі в березні 1995 року. Костянтин Криволап, авіаційний експерт і колишній інженер-випробувач української авіабудівної компанії «Антонов», заявив, що втрата одного з найсучасніших і важливих російських літаків-розвідників матиме значний вплив на протиповітряну оборону Росії. За оцінками, Москва має в експлуатації до дев'яти А-50. Експерт зазначив, що «втрата такого літака буде мати вирішальне значення, оскільки вісім, що залишилися, повинні контролювати весь повітряний простір вздовж російського кордону, починаючи від Арктики до Балтійського моря, території навколо Центральної Азії і особливо України». Він додав, що «теоретично навколо України необхідно як мінімум два-три такі літаки для контролю цього повітряного простору»
Літак Іл-22 злітає з московського аеродрому у травні 2016 року. ЗСУ також заявили, що знищили Іл-22 тієї ж ночі, що й А-50. Пізніше з'явилися світлини, які показують, що Іл-22, мабуть, пережив аварійну посадку із щонайменше сильно пошкодженим шрапнеллю хвостом. На самому літаку внаслідок ураження його виникла пожежа
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 952
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 526
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 423
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 759
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 896
