Оборонці країни віддають життя за те, щоб державний прапор вільно майорів над усією Україною у її визнаних світом кордонах. Фотосвідчення про український прапор і людей, які його захищають – дивіться у фоторепортажі Сергія Нужненка.
Державний прапор на бронетехніці – як символ звільнення Київської, Чернігівської та Сумської областей. Кінець березня, початок квітня 2022 року
Прапор України у Чернігові. Місто було оточене російською армією, піддавалося жорстоким бомбардуванням з повітря і обстрілам, але не здалося. Квітень 2023 року
Дівчинка на символічному блокпості. Донецька область, серпень 2022 року
країнський піхотинець, дорога на Ізюм, вересень 2022 року
Трофейний російський танк з намальованим українським прапором. На шляху до Ізюму, вересень 2022 року
Український військовий фотографується біля стели із синьо-жовтими кольорами міста «Ізюм», звільненого напередодні. Вересень, 2022 року
Український прапор на балконі квартири, яка зазнала руйнування внаслідок російського ракетного обстрілу в Шевченківському районі Києва, жовтень 2022 року
Український військовий підписує херсонцям прапори у день звільнення міста від російської окупації. Херсон, листопад 2022 року
Україна – всюди: у серці, на обличчі – у посмішці, в руках – стяг. Херсон, листопад 2022 року
Хлопчик на березі Дніпра, неподалік Антонівського мосту. Листопад 2022 року
Звільнена територія Миколаївщини. Жовтий шлях під синім небом і український прапор на дереві. Листопад 2022 року
Медики обробляють рану на обличчі молодого військового, Бахмутський стабпункт. Листопад 2022 року
Дружина Геннадія Афанасьєва, Людмила, тримає український прапор, яким була накрита домовина під час церемонії поховання загиблого оборонця України. Київщина, грудень 2022 року
Жінка гріється у відділенні ДСНС в Бахмуті, січень 2023 року
Марсове поле на Личаківському військовому цвинтарі – де від початку повномасштабної війни Росії проти України ховають загиблих воїнів. Львів, лютий 2023 року
Україна на шевроні,.. Оборонці Бахмута під час запеклих боїв за місто. Лютий 2023 року
Бахмут, лютий 2023 року
Медик в стабпункті в очікуванні поранених, Донецька область, березень 2023 року
З прапором на плечах... Перше Великоднє богослужіння ПЦУ в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври. Квітень 2023 року
Державний прапор на труні героя. Прощання на Майдані Незалежності у Києві із Юрієм Морозом – молодшим сержантом Сил ТрО ЗСУ, членом Спілки Української Молоді в Україні, учасником Революції Гідності у складі 4 козацької сотні Самооборони Майдану, інструктором Всеукраїнської дитячо-юнацької патріотичної гри «Сокіл» («Джура»), військово-історичним реконструктором Армії УНР, УСС та УПА. Квітень 2023 року
Український військовий й пес Кубик несуть і вдень і вночі варту на передовій російсько-української війни, оберігаючи життя людей у тилу. Позиції ЗСУ, район Красногорівки і Мар’їнки. Донецька область. Травень 2023 року
Український військовий із позивним «Борода» з 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша розправляє український прапор у звільненому селі Благодатне на Донеччині. Червень 2023 року
Знак «Я люблю Оріхів» пошкоджений російськими обстрілами. Запоріжжя, червень 2022 року
Працівники, які брали участь у заміні герба СРСР на Тризуб на щиті монумента «Батьківщина-мати», святкують цей історичний момент із українським прапором у руках. Серпень 2023 року
Поле синьо-жовтих прапорців на Майдані Незалежності, які символізують загиблих оборонців України. Київ, серпень 2023 року
У Києві підняли прапор України з «особливими словами й підписами», які зробили на полотнищі українські захисники та захисниці. 23 серпня 2023 року (фото Офіс Президента)
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 430
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 742
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1570
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2924
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2923