Травень – ідеальний час для відвідування Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка у Києві. Саме у цей період тут активно квітне бузок – візитівка столичного ботсаду. Будівництво Сирінгарію (так офіційно зветься сад бузків) у столичному ботсаду розпочалось в 1948 році. Нині там можна побачити блищько 1500 кущів бузку понад 20 видів і понад 90 сортів. Також тут є близько сотні декоративних гібридів бузку власної селекції ботсаду імені Гришка. Втім, не бузком єдиним столичний ботанічний сад приваблює відвідувачів. Також у травні тут можна побачити рододендрони, азалії, півонії, каштани та багато інших неймовірно красивих весняних квітів. Загалом же ботанічний сад імені Гришка має що запропонувати відвідувачам протягом усього року. Так, влітку там можна буде побачити лілії, троянди і хризантеми, а в холодну пору року можна відвідувати оранжерею. Також там приємно просто прогулятися – що під час "золотої" осені, що під снігом, що на початку весни. Звісно, уся ця краса приваблює величезну кількість киян та гостей міста, особливо у вихідні. Тож якщо у вас є можливість відвідати ботанічний сад Гришка посеред тижня – скористайтеся нею. Якщо ж ви можете піти туди лише на вихідних – будьте готові до великих черг до кас, часом вони тягнуться на десятки метрів. Однак тут є одна хитристь: виявляється, далеко не усі знають, що за квиток можна заплатити безконтактною карткою на турнікетах прямо біля входу – тут зазвичай все проходить набагато швидше. Щодо натовпів в самому ботсаду, то оскільки він дуже великий – місця там вистачить усім. Звісно, на найбільш популярних локаціях людей багато, тож якщо захочете зробити красиве фото з бузком чи рододендронами – доведеться трохи почекати. Також важко буде знайти місце на лавках чи в кафе. Однак ніхто не забороняє відвідувачам брати до ботсаду власні їжу та напої, щоб влаштувати пікніки на галявинах чи посеред дерев. Вартість вхідного квитка до ботсаду імені Гришка становить 100 гривень, для дітей шкільного віку – 50 гривень. Також можна придбати місячний абонемент вартістю 1000 гривень. Для дітей до 7 років, пенсіонерів та пільгових категорій відвідувачів – вхід безкоштовний. Вартість вхідного квитка в Оранжерейний комплекс становить 50 гривень для всіх категорій відвідувачів. Відкритий ботсад Гришка щоденно у травні-серпні з 8:30 до 21:00, у вересні-квітні з 8:00 до настання сутінок. Оранжерейний комплекс відкритий для відвідування з 10:00 до 17:00 (вихідний – понеділок, вівторок). Після початку повномасштабного російського військогово вторгнення до України у лютому 2023 року столичний ботсад імені Гришка залишався закритим для відвідувачів більше трьох місяців. Відкрили його лише наприкінці травня 2022 року, тож цвітіння бузку минулого року кияни пропустили.
Поштова площа – одна з найдавніших в Києві, яка у наші дні є улюбленим місцем відпочинку та зустрічей. Проте у 1985 році це місце виглядало зовсім інакше.
Знімки опублікували у спільноті "Kyiv Online" у соціальній мережі Facebook. Можна побачити, якою була ця локація 40 років тому. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
"Поштова площа з трамваями. 1985 рік. Фотографії Гордона Стюарта", – йдеться в повідомленні.
На знімках іноземця можна побачити, якою була ця локація до масштабної реконструкції. Зокрема, тоді тут ще зупинялись трамваї, які їздили на Лівий берег Києва.
Поштова – одна з найдавніших площ Києва. Археологічні дослідження виявили, що торговельні поселення були тут ще в IV столітті. За часів Київської Русі, ймовірно, на ній розміщувалося одне з восьми київських торговищ, що згадуються в літописах.
Нагадаємо, на офіційних знімках радянських часів Київ – зелене місто, з чудовою архітектурою та усміхненими мешканцями. Проте, завдяки роботам українського фотографа Олександра Ранчукова ми можемо побачити іншу столицю та її мешканців, якими вони були у 1970-1980-тих роках.
У далекому 1938 році в Києві були встановлені, у якості пам’ятників, справжні британські танки часів Першої світової війни – Марк V. Один з них можна було побачити на Подолі, а інший – у самісінькому центрі столиці.
Як повідомляв OBOZ.UA, Труханів острів у наші дні – відоме місце відпочинку мешканців Києва, де є пляжі, зокрема й нудистській. Проте мало хто знає, що приймати сонячні ванни "у чому матір народила" тут почали ще в 1918 році.
22.04.2025 — 4 — 65
На офіційних знімках радянських часів Київ – зелене місто, з чудовою архітектурою та усміхненими мешканцями. Проте, завдяки роботам українського фотографа Олександра Ранчукова ми можемо побачити іншу столицю та її мешканців, якими вони були у 1970-1980-тих роках.
Фото опублікували на сторінці спільноті "Клуб корінного киянина" в соцмережі Facebook. Митець вміло передав настрої тієї епохи. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
"1970-1980-ті роки. Київ очима вуличного фотографа Олександра Ранчукова. Це не Київ з листівок, які показують тільки гарні види, це реальне життя... Життя без прикрас, як воно було насправді", – додали в спільноті.
Олександр Ранчуков (1943-2019, Київ) – український фотограф. Навчався у Київському політехнічному інституті та Інституті журналістської майстерності в Києві. Працював фотографом в Науково-дослідницькому інституті теорії та історії архітектури і містобудування (1978 - 1996). Співпрацював з численними архітектурними журналами.
Нагадаємо, Труханів острів у наші дні – відоме місце відпочинку мешканців Києва, де є пляжі, зокрема й нудистській. Проте мало хто знає, що приймати сонячні ванни "у чому матір народила" тут почали ще в 1918 році.
Як повідомляв OBOZ.UA, у першій половині 20-го століття з Києва до Броварів можна було доїхати без пересадок. Для цього існував спеціальний бензотрамвай, який сполучав середмістя столиці та Поштову площу. 20.04.2025 — 13 — 1414
Поліція Києва затримала чотирьох підлітків, які напали на військовослужбовця. Їм загрожує до 4 років в’язниці.
У Києві правоохоронці затримали чотирьох підлітків, які жорстоко напали на військовослужбовця у Гідропарку. Інцидент стався 18 квітня — група юнаків спровокувала конфлікт, повалила чоловіка на землю та била його ногами. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомила пресслужба поліція Києва.
Першими поліція затримала двох 17-річних мешканців столиці. Сьогодні, завдяки оперативним діям, вдалося знайти ще двох учасників нападу — 15-річного та 17-річного киян.
За фактом нападу слідчі Дніпровського управління відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 296 КК України (хуліганство). Нападникам загрожує до 4 років позбавлення волі.
Нагадаємо, у Києві підлітки жорстоко побили чоловіка у військовій формі. 19.04.2025 — 4 — 562
Російські окупанти завдали ракетного удару по Харкову у Страсну п'ятницю, 18 квітня. Внаслідок ворожої атаки є жертва, а кількість постраждалих перевищила 70 осіб.
Що відомо про ракетний удар по Харкову - у матеріалі РБК-Україна нижче. Про це повідомляють Контракти.UA.
За словами мера Харкова Ігоря Терехова, удари по Харкову було завдано балістичними ракетами з касетними боєприпасами. Під час огляду правоохоронці, що підрив ворожої ракети відбувся у повітрі для ураження більшої території та об'єктів.
Варто наголосити, що Росія не вперше б'є по цивільних балістикою з касетними боєприпасами, а ракета вибухає у повітрі. Загарбники вже застосовували таку тактику під час смертоносних ударів по Кривому Рогу та Сумах у квітні.
Також додамо, що російські терористи вдарили по Харкову у важливий для християн день - Страсну п'ятницю, який вважається днем скорботи та тиші. У Вербну неділю, 13 квітня, росіяни завдали ракетного удару по Сумах, внаслідок чого загинуло десятки українців.
Жертва та постраждалі
Після удару по Харкову місцева влада повідомила про п'ятьох постраждалих, але кількість поранених стрімко зростала. Станом на 9:50 мер міста повідомив, що кількість постраждалих зросла до 74 осіб.
За даними Харківської обласної прокуратури, поранення та гострий шок отримали 59 людей. Серед постраждалих - четверо дівчат віком 3, 4, 14 і 16 років, а також 17-річний хлопець.
Голова Харківської ОВА уточнює, що госпіталізували 13 поранених, з них двоє дітей. Четверо постраждалих у важкому стані.
Крім того, у Харкові є жертва російського обстрілу - загинув 79-річний чоловік. Він під час ракетного удару перебував у своїй квартирі.
Пошкодження у Харкові
Під атакою російських терористів опинився Основ'янський район Харкова.
Влучання зафіксовані по житловому кварталу серед багатоквартирних будинків. Ще одна ракета поцілила у цивільне підприємство, внаслідок чого виникла пожежа.
"Внаслідок обстрілу постраждало понад 50 багатоквартирних житлових будинків, а також понад 30 автівок", - повідомив представник Харківської обласної прокуратури.
У ДСНС уточнюють, що через обстріл у Харкові пошкоджені багатоповерхові житлові будинки, навчальний заклад, легкові авто. На території підприємства загорівся дах двоповерхового корпусу, цех та будівля. Вогонь поширився на площу близько 450 квадратних метрів.
Варто зазначити, що у Страсну п'ятницю, 18 квітня, російські загарбники атакували не лише Харків. Під ударом також було місто Дніпро та область. У Дніпрі через ворожу атаку були пошкоджені фітнес-центр, офіс та готель.
Також армія РФ вдарила дронами по Сумах. Окупанти завдали удару по цеху з випікання пасок, внаслідок чого загинув підприємець.
18.04.2025 — 12 — 764
Науковці помітили незвичайне стадо оленів шляхетних — до його складу входять 23 особини, що є рекордною кількістю для заповідника.
У Чорнобильському заповіднику зафіксували рекорд: там помітили унікальне стадо, яке складається з рекордних 23 особин. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це стало відомо з результатів щорічних маршрутних обліків копитних тварин, розповіли в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.
Працівники установи використовують метод обліку за екскрементами диких тварин. Копитні залишають фекалії до 20 разів на добу, тому завдяки цьому способу вдається точно визначати розміщення та шляхи міграції тварин.
Також вчені використовують різні форми візуальних спостережень — самих звірів найчастіше вдається побачити з авто. Помітивши транспортний засіб, тварини на мить зупиняються, придивляються, але зрештою зникають у хащах.
Крім того, за копитними можна детально спостерігати, замаскувавшись у довкіллі.
У ході аналізу фахівці виявили, що на території заповідника зросло навантаження на пасовища. Наслідками цього стало скорочення запасів сухої трав’яної маси, що позитивно впливає на біорізноманіття та зменшує ризики масштабних пожеж.
Водночас великі скупчення сухої рослинності утворюють види, які копитні майже не їдять — куничник та осока.
Працівники заповідника визначили, що там зросла чисельність червонокнижних коней Пржевальського та оленя шляхетного. Науковцям навіть вдалося помітити незвичайне стадо останніх — до його складу входять 23 особини, що є рекордною кількістю для заповідника.
Нагадаємо, у Чорнобильському заповіднику помітили непроханого хижака. 17.04.2025 — 3 — 751
