08.05.2023
— Донецька обл., Україна — Радіо Свобода — 16258 война, Бахмут, ЗСУ
Битва за «дорогу життя» до Бахмуту: фоторепортаж із передової
Російська армія намагається усіма силами захопити місто, розгортаючи бойові дії широко за межами міста. Українські війська утримують усі важливі напрямки, щоб запобігти просуванню армії РФ. Не секрет, що одна із найбільш ефективних професій на фронті – аеророзвідка. Саме аеророзвідники шукають цілі для артилерії, мінометів, підтримують піхоту і дають актуальну інформацію, що допомагає ефективно вражати супротивника. Як воюють ЗСУ під Бахмутом та як виглядає сусідній Часів Яр.
На світанку група аеророзвідників на чолі з командиром Назаром висувається на бойове чергування на передові позиції
За кілька хвилин вони розкладають «Старлінк», отримують доступ до інтернету і одразу ж злітають
Бійці здіймають у ясне небо дрон – Mavick 3 – найбільш поширений у військах квадрокоптер, який застосовують як і для розвідування цілей, підтримки піхоти, так і коригування артилерійського вогню
Як правило аеророзвідники ретельно оглядають кожен сантиметр землі через невеликі монітори і вишукують ціль, яку артилерія може вразити й тим самим запобігти активним діям російських сил проти ЗСУ
Серед таких цілей часто саме такими дронами засікають переміщення особового складу російської армії чи, можливо, місця розташування вогневих засобів
Квадрокоптери довго у повітрі перебувати не можуть. Їх регулярно доводиться повертати, змінювати акумуляторні батареї та відправляти назад. Для цього хлопці працюють парою
Трансляція має бути завжди, адже саме від цього залежить життя і здоров’я більшості особового складу. Завдяки цій картинці з неба командування може бачити реальну картину бою 24/7
Звичайний дрон, який ніколи не був призначений для військової справи, став надійною частиною оборони
Аеророзвідники знаходять ціль – це скупчення російських військових у посадках неподалік Бахмуту. Командир групи аеророзвідників Назар передає координати командуванню
Там ухвалюють рішення застосувати міномет калібру 120 міліметрів
Цей мінометний розрахунок є виїзним і застосовується тоді, коли є цілі, які необхідно швидко вразити. Володимир (31 рік) з Франківщини, до 24 лютого 2022 року працював монтером кабельного виробництва, і Влад, (21 рік) з Одещини, працював різноробочим (зліва направо)
На заздалегідь визначену позицію мінометники приїжджають уже готові. Виставляють зв'язок, готують міни до бою і стають на чергування
Часто доводиться чергувати тривалий час: без сну, здорової їжі і у вкрай складних умовах
Денис родом з Луганщини, працював шахтарем до служби в ЗСУ, розповідає шахтарські історії
Влад (21 рік), як і багато військових, які понад рік на фронті, каже, що тяжко без заміни і ротацій, і на запитання, що він би сказав цивільним, відповідає: «Та що їм сказати... Хто пішов воювати, той молодець. Хто не пішов, то нехай готується»
Коли мова заходить про сім'ї, всі військові стають сумними. Багато хто не бачив свої родини місяцями. У Дениса родина розкидана по всій Україні, і з ними він теж давно не бачився. На запитання, що він би сказав цивільним, Денис каже: «Я навіть не знаю. Що я можу сказати жінкам. Більшість жінок моляться, це те, що я знаю. Я взагалі атеїст. Моляться, підтримують, переживають. Чоловіки, ті хто хотів, ті, хто справді хотів, вони вже давно тут. Ті, хто не тут, уже не з нами. Це ті, хто хотів. Ті, хто не бажає. У мене просто таке питання виходить: чому, коли все почалося, коли Сумська, Харківська, Чернігівська, Київська, Житомирська були в окупації під гнітом небезпеки нападу, вся Україна, всі згуртувалися. Через рік війни всі втомилися від війни. Що я можу сказати чоловікам? Прийдете – молодці. Не прийдете – ну, як би вам із цим жити. Головне, щоб нас військових після війни.. я не прошу поваги, головне, щоб не гнобили»
Коли прийшла команда «до бою» військові миттєво підбігли до міномета, отримали координати і навелися на ціль
Цей процес на перший погляд не складний, утім необхідно мати певні знання та досвід. Цього, кажуть військові, за рік повномасштабної війни у них вдосталь.
Закидають міну калібром 120 міліметрів. І в укриття.
«Постріл». Міна відправляється у бік цілі. Аеророзвідники корегують, туди летить ще кілька мін. І далі чекають наступної цілі.
За якусь мить навколо усе загуділо, зашуміло і на наш напрямок полетіли снаряди від російської армії. Кажуть військові, що, ймовірно, таким чином намагаються погасити вогневу точку.
Кожен рятується як може.
В якийсь момент у той же бік запускають ракети із РСЗО. Обстріл посилюється, навколо усе здригається, трясеться. Бійці перебувають в укритті, та, здається, що небо от-от обвалиться на голову.
Перечекали.
Тим часом сусідній Часів Яр, який якраз межує із Бахмутом, добряче побитий. Як кажуть військові, нагадує Бахмут кількома місяцями раніше.
Утім, якби не було складно, бійцям хочеться на мить розслабитися.
На вечір бійці змінюються і частина з них відправляється на відпочинок.
За кілька кілометрів від вогневої позиції, так би мовити, в тилу, кожен займається своїми справами: готують вечерю, приводять себе до ладу, спілкуються із рідними.
Однак у всіх є розуміння, що знову прийде день і необхідно готуватися. Війна триває. Війна ще довго буде тривати.
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 440
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 750
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1582
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2938
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2934
