Російські війська протягом восьми місяців війни не залишають надії захопити Бахмут. Хоча більшість бойових дій минулого місяця розгорталися в Херсонській та Харківській областях, загострення битви навколо Бахмута демонструє бажання путіна досягти видимих здобутків після тижнів явних невдач в Україні. Взяття Бахмута розірве лінії постачання України та відкриє шлях для наступу російських військ у напрямку Краматорська та Слов’янська, ключових українських опорних пунктів у Донецькій області. Сепаратисти контролюють частину Донецької та сусідньої Луганської областей з 2014 року.Росія понад п'ять місяців ракетами та артилерієй обстрілювала Бахмут. Наземний штурм активизувався після того, як її війська змусили українців відійти з Луганська в липні. Зараз лінія зіткнення проходить на околиці міста. Повідомляється, що найманці з ПВК Вагнера очолюють атаку. Тривалий рух Росії до Бахмута викриває «божевілля» Москви, заявив президент України Володимир Зеленський у нічному зверненні до нації цього тижня. «День за днем, місяцями, вони зганяють туди людей на смерть, зосереджуючи там максимальну потужність артилерійських ударів», – сказав Зеленський. За даними місцевої влади, в результаті обстрілу в період із середи по четвер загинули щонайменше три людини. Ще четверо людей загинули в Донецькій області між четвергом і п’ятницею під час мпроби російського наступу на Бахмут і Авдіївку, яка приблизно за 90 кілометрів на південь; це місто також залишається під контролем України.«Мирні жителі, які залишаються в регіоні, живуть у постійному страху, без опалення та електрики», – голова ОВА Павло Кириленко. – Їхній ворог не тільки російські гармати, а й холод». «Росія зазнає поразок за всіма напрямками. ... Їм потрібна оптика якоїсь наступальної перемоги, щоб заспокоїти критиків вдома та показати російській громадськості, що ця війна все ще планується», – сказав Семюель Рамані, науковий співробітник Королівського інституту об’єднаних служб (аналітичний центр з питань оборони та безпеки, що базується в Лондоні). Група Вагнера відіграла помітну роль у війні, а правозахисні організації звинуватили її найманців у скоєнні звірств. Їх розміщення навколо Бахмута відображає стратегічне значення міста для Москви. Однак, за словами Рамані, незрозуміло, чи досягли найманці відчутних здобутків. «Ми бачимо ситуацію, коли «Група Вагнера» досить ефективна в створенні терору серед місцевих жителів, але набагато менш ефективна в фактичному захопленні та утриманні території», – сказав він. За його словами, у найкращому випадку вони набирають 1 кілометр на тиждень у напрямку Бахмута. Перебуваючи в місті цього тижня, журналісти Associated Press бачили згорілі автомобілі, зруйновані будівлі та людей, які намагалися вижити серед какофонії постійних обстрілів. Місяць у Бахмуті немає світла та води, а жителі хвилюються за опалення своїх домівок через зниження температури. «Ми сподівалися, що ця (війна) закінчиться або що у нас будуть умови, які дозволяють нам жити. Але з минулого місяця умови жахливі», – розповів житель Леонід Тарасов. Лише кілька магазинів відкрито. Люди використовують дрова для приготування їжі на вулицях і черпають воду з колодязів. Населення Бахмута до війни становило близько 73 тисяч осіб, але, за словами Павла Кириленка, приблизно 90% залишили місто. Дехто з тих, хто залишився, останніми днями попросив їх евакуювати з районів, куди зараз надто небезпечно для волонтерів чи військових через бойові дії, розповів волонтер місцевої групи допомоги «Восток-SOS» Роман Жиленков. Інші відчувають себе в пастці. «Люди, які виїхали, переїхали, щоб залишитися до своїх дітей або братів і сестер. Їм було куди піти», – розповіла Ілона Єргілєєва, змішуючи суп на відкритому вогні біля дороги. – Але нам нема куди йти. Ось чому ми тут».
Фото: Єфрем Лукацький
Українські військові стріляють з міномета на передовій біля Бахмута, 27 жовтня 2022
Український військовий несе снаряд із письмовим повідомленням для російської армії на передовій біля Бахмута, 27 жовтня 2022
Український офіцер командує під час бою на передовій біля Бахмута, 27 жовтня 2022
Місцеві жителі готують їжу біля свого будинку в Бахмуті, 26 жовтня 2022
Чоловік ховає свого кота в коробку всередині евакуаційного автобуса, залишаючи своє рідне місто Бахмут, 26 жовтня 2022
Наш воїн Дмитро
Перехожий дивиться на автомобіль, пошкоджений російськими обстрілами в центрі Бахмута, 26 жовтня 2022
Місцевий житель Леонід Тарасов зі своїм котом і речами спускається вниз, виходячи з дому в Бахмуті, 26 жовтня 2022
Українські військові працюють із трофейним російським танком Т-80 по дорозі на Бахмут, місце найзапеклішого бою з російськими військами в Донецькій області, 27 жовтня 2022
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 982
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 531
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 427
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 766
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 899
