Російські війська протягом восьми місяців війни не залишають надії захопити Бахмут. Хоча більшість бойових дій минулого місяця розгорталися в Херсонській та Харківській областях, загострення битви навколо Бахмута демонструє бажання путіна досягти видимих здобутків після тижнів явних невдач в Україні. Взяття Бахмута розірве лінії постачання України та відкриє шлях для наступу російських військ у напрямку Краматорська та Слов’янська, ключових українських опорних пунктів у Донецькій області. Сепаратисти контролюють частину Донецької та сусідньої Луганської областей з 2014 року.Росія понад п'ять місяців ракетами та артилерієй обстрілювала Бахмут. Наземний штурм активизувався після того, як її війська змусили українців відійти з Луганська в липні. Зараз лінія зіткнення проходить на околиці міста. Повідомляється, що найманці з ПВК Вагнера очолюють атаку. Тривалий рух Росії до Бахмута викриває «божевілля» Москви, заявив президент України Володимир Зеленський у нічному зверненні до нації цього тижня. «День за днем, місяцями, вони зганяють туди людей на смерть, зосереджуючи там максимальну потужність артилерійських ударів», – сказав Зеленський. За даними місцевої влади, в результаті обстрілу в період із середи по четвер загинули щонайменше три людини. Ще четверо людей загинули в Донецькій області між четвергом і п’ятницею під час мпроби російського наступу на Бахмут і Авдіївку, яка приблизно за 90 кілометрів на південь; це місто також залишається під контролем України.«Мирні жителі, які залишаються в регіоні, живуть у постійному страху, без опалення та електрики», – голова ОВА Павло Кириленко. – Їхній ворог не тільки російські гармати, а й холод». «Росія зазнає поразок за всіма напрямками. ... Їм потрібна оптика якоїсь наступальної перемоги, щоб заспокоїти критиків вдома та показати російській громадськості, що ця війна все ще планується», – сказав Семюель Рамані, науковий співробітник Королівського інституту об’єднаних служб (аналітичний центр з питань оборони та безпеки, що базується в Лондоні). Група Вагнера відіграла помітну роль у війні, а правозахисні організації звинуватили її найманців у скоєнні звірств. Їх розміщення навколо Бахмута відображає стратегічне значення міста для Москви. Однак, за словами Рамані, незрозуміло, чи досягли найманці відчутних здобутків. «Ми бачимо ситуацію, коли «Група Вагнера» досить ефективна в створенні терору серед місцевих жителів, але набагато менш ефективна в фактичному захопленні та утриманні території», – сказав він. За його словами, у найкращому випадку вони набирають 1 кілометр на тиждень у напрямку Бахмута. Перебуваючи в місті цього тижня, журналісти Associated Press бачили згорілі автомобілі, зруйновані будівлі та людей, які намагалися вижити серед какофонії постійних обстрілів. Місяць у Бахмуті немає світла та води, а жителі хвилюються за опалення своїх домівок через зниження температури. «Ми сподівалися, що ця (війна) закінчиться або що у нас будуть умови, які дозволяють нам жити. Але з минулого місяця умови жахливі», – розповів житель Леонід Тарасов. Лише кілька магазинів відкрито. Люди використовують дрова для приготування їжі на вулицях і черпають воду з колодязів. Населення Бахмута до війни становило близько 73 тисяч осіб, але, за словами Павла Кириленка, приблизно 90% залишили місто. Дехто з тих, хто залишився, останніми днями попросив їх евакуювати з районів, куди зараз надто небезпечно для волонтерів чи військових через бойові дії, розповів волонтер місцевої групи допомоги «Восток-SOS» Роман Жиленков. Інші відчувають себе в пастці. «Люди, які виїхали, переїхали, щоб залишитися до своїх дітей або братів і сестер. Їм було куди піти», – розповіла Ілона Єргілєєва, змішуючи суп на відкритому вогні біля дороги. – Але нам нема куди йти. Ось чому ми тут».
Фото: Єфрем Лукацький
Українські військові стріляють з міномета на передовій біля Бахмута, 27 жовтня 2022
Український військовий несе снаряд із письмовим повідомленням для російської армії на передовій біля Бахмута, 27 жовтня 2022
Український офіцер командує під час бою на передовій біля Бахмута, 27 жовтня 2022
Місцеві жителі готують їжу біля свого будинку в Бахмуті, 26 жовтня 2022
Чоловік ховає свого кота в коробку всередині евакуаційного автобуса, залишаючи своє рідне місто Бахмут, 26 жовтня 2022
Наш воїн Дмитро
Перехожий дивиться на автомобіль, пошкоджений російськими обстрілами в центрі Бахмута, 26 жовтня 2022
Місцевий житель Леонід Тарасов зі своїм котом і речами спускається вниз, виходячи з дому в Бахмуті, 26 жовтня 2022
Українські військові працюють із трофейним російським танком Т-80 по дорозі на Бахмут, місце найзапеклішого бою з російськими військами в Донецькій області, 27 жовтня 2022
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 450
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 753
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1588
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2945
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2940
