Злюки бобри, борсуки та єдинороги: шеврони українських військових
Нашивки на рукавах військових можуть розповісти про них набагато більше, ніж просто вказати на приналежність до певного полку чи батальйону. Зібрали нетривіальні шеврони української армії та пояснюємо, звідки на них взялися і що означають галки, морські коники та дракони. Нашивки на формі військових — шеврони й нарукавні знаки — часто плутають. ЗСУ розробляє і затверджує нарукавний знак у формі щита: він головний та офіційний. Шеврон — це вже додаток, тобто також нашивка (з двох смужок V-подібної форми), яка містить уточнюючу інформацію про певні категорії військовослужбовців. Так, у ЗС України шеврони є лише в сержантського складу, і носять їх на погонах. За їхньою кількістю розпізнають звання — молодший сержант, сержант та старший сержант. Але назва «шеврон» більше прижилася, тож її часто використовують для позначення будь-якої нашивки. Військові нарукавні знаки з’явилися лише у XIX столітті. До цього військову частину впізнавали за кольором форми, яка була досить яскравою — червоною, синьою, зеленою. Але озброєння розвивалося, і згодом поцілити у солдата можна було вже з більшої відстані, тому форму почали робити захисного кольору (хакі). Тож одна з основних функцій нашивок — відрізнити своїх від чужих на відстані. Через це в нарукавному знаку використовують не більше чотирьох кольорів та не більше чотирьох знаків чи символів — щоб не складно було роздивитися нашивку неозброєним оком. Інформація на такому знаку вказує на приналежність до певного формування (підрозділу, військової частини, з’єднання) і розповідає про його призначення та особливості діяльності (сухопутні війська, повітряні сили, морська піхота). Плутанина з термінами «шеврон» та «нарукавний знак» почалася після революції 1917 року. Біла гвардія для ідентифікації різних угруповань своєї армії використовувала саме шеврони у класичному розумінні — косі нашивки різних кольорів, і це були її єдині розпізнавальні знаки. Згодом, коли армія почала застосовувати для розрізнення вже нарукавні знаки, їх теж за звичкою продовжили називати шевронами. Після проголошення незалежності українська армія відмовилася від радянських нарукавних знаків і стала створювати власні. Нові емблеми мали бути ближчими до європейських зразків, але чітких вказівок, що та як зображати, не існувало аж до 2018-го. І лише останні роки при розробці емблем українські військові керуються офіційними «Методичними рекомендаціями щодо окремих питань розвитку і впровадження військової символіки у ЗСУ». Методичка забороняє зображати на військових нашивках ікони або інші релігійні символи. Не дозволяється також поєднувати в одній композиції зразки озброєння і військової техніки різних історичних періодів — як «джавелін» із шаблею, наприклад. Не затвердять портрет відомого діяча і не дозволять написати його ім’я, навіть якщо на честь нього названо підрозділ. На нарукавних знаках у принципі не рекомендують розміщувати написи — краще окремою нашивкою. Емблеми розробляють у двох варіантах: у захисних кольорах до польового однострою та повноколірний для всіх інших випадків. Але крім офіційних нарукавних знаків існують неофіційні, які за звичкою теж називають шевронами, або moral patches. Ці неформальні нашивки свідчать у першу чергу про почуття гумору їхніх власників. Військові можуть носити такі патчі лише в польових умовах, а в місцях постійної дислокації, тобто на території військових частин, вони заборонені. Розповідаємо детальніше про деякі як офіційні нарукавні знаки, так і патчі для своїх.
Медичний. Неофіційний нарукавний знак медичної служби 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Був розроблений орієнтовно наприкінці 90-х років. Зараз не використовується.П’ятисоті. Аватарами або смурфами в армії називають хронічних пияків. Також ще кажуть «п’ятисоті» або «двохсотп’ятдесяті» (бо стільки грамів у півлітровій пляшці й «чекушці» відповідно). Цей неофіційний патч використовують скоріше в якості покарання та перестороги для товаришів по службі. Створили його волонтери ще за часів війни на Донбасі.Тигр-винищувач. Офіційний нарукавний знак 9-го винищувального полку. Розроблений орієнтовно в 1997 чи 1998 році українським геральдистом Валерієм Ляховим. У 90-х Ляхов створив цілу серію емблем частин Військово-повітряних сил у такому стилі. Після перемоги у творчому конкурсі командування ВПС затвердило його ескізи емблем як базові. Зараз їх уже не використовують.Українські бойові відьми. На початку війни Ріна Старчеус, айтішниця та мотогонщиця, відправила двох дітей та інших членів родини на захід України, а сама вступила до ТрО. Військову уніформу вона доповнила штучними ельфійськими вухами та квітчастими хустками, пов’язаними на манер арафатки. Пізніше її стиль перейняли інші волонтерки. Так з’явився неофіційний загін українських бойових відьом, а пізніше і їхній нарукавний знак, проєкт якого розробив український дизайнер Андрій Єрмоленко.Підводні диверсанти. Знаки 801-го центру боротьби з ПДСЗ та протимінної боротьби. Перший — офіційний нарукавний знак центру.Другий — старий патч 801-го окремого загону, який до 2014 року дислокувався в Севастополі. Зараз військові центру носять обидва шеврони: один як офіційний, другий як пам’ять. Пояснюють, що особливого символізму на емблемі немає, хіба що акула уособлює поганих хлопців, з якими вони борються.Неофіційний нарукавний знак авторства Андрія ЄрмоленкаМорський. Офіційний нарукавний знак 73-го морського центру СпП імені кошового отамана Антіна Головатого з’явився у 2019 році. На нашивці зображений морський коник із мечем Святослава Хороброго на синьо-зеленому тлі. Коник говорить про морську специфіку центру і означає пристосованість до водного середовища та вміння бути непомітним. А меч — відданість військовій справі, приналежність до військової розвідки, здатність виконувати завдання за будь-яких умов.Галицька галка. Офіційний нарукавний знак 102-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщини. Затверджений у 2021 році. Галка відсилає до галицького походження бригади. Загалом цього птаха в різних варіаціях можна зустріти на галицьких гербах ще з початку ХІ століття. Гірський. Знак 109-го гірсько-піхотного батальйону, що входить до складу 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади в Галичині. У 2018 році офіційно затвердили символіку батальйонів у складі 10-ї бригади. Усі емблеми мають спільні риси — зображують когось із карпатських звірів або птахів, едельвейс (символ витривалості та мужності), схрещені бойові гуцульські топірці (символізують захист, рішучість і тверду вдачу) й гори (Говерла, Бербенескул та Піп Іван Чорногірський). У цьому випадку галка символізує галицьке походження військових. Фенікс на нашивці 146-го окремого ремонтно-відновлювального полкуНарукавний знак механізованого батальйону 1-ї окремої танкової Сіверської бригадиНарукавний знак військової контррозвідки Добровольчого українського корпусу «Правий сектор»Нарукавний знак танкового батальйону 30-ї механізованої бригадиНарукавний знак 12-ї окремої бригади армійської авіації імені генерал-хорунжого Віктора ПавленкаДика качка. Це нашивка зведеного загону повітряних сил «Дика качка». Загін добровольців був сформований у 2014 році, брав участь у боях за Донецький аеропорт. Полковник Богдан Бондар про появу назви та нарукавного знаку загону: «У 2014 році, коли мій загін намагався зайти на позицію «Зеніт», ми декілька днів стояли в селі Тоненькому, і там нас накрило «градами». Згоріла майже вся техніка та особисті речі. Тож ми одягли польську форму, яку підкинули волонтери. А через добу сепари почали писати, що на нашій позиції «з останніх сил тримається польський спецназ». У всьому світі найманців неофіційно називають «дикі гуси», а оскільки ми з авіації, то стали сміятися, що ми дикі качки — летимо та «бомбимо». А потім пішло-поїхало — волонтери придумали шеврон, прапор».«Бойся тучи и пацанов из Бучи». У середині квітня дизайнер Влад Борщ виїхав із Бучі й вирішив створити символіку для своїх, «хлопців з району». Тоді він зробив тираж неофіційних патчів на 150 штук, 80% з яких використовують військові. Фраза «Бойся тучи и пацанов из Бучи» з місцевого сленгу, а кольори — з прапору міста.ЛГБТ-єдиноріг. Неофіційна символіка українських ЛГБТ-військових. Узимку 2021 року до ілюстраторки Насті Левицької звернулися з проханням зробити лого для об’єднання ЛГБТ-військових. «Бриф мене заплутав, бо референси складалися з аніме-картинок, які подобаються представникам спільноти, і вже існуючих військових шевронів, — розповідає Настя. — Врешті зупинилися на впізнаваному образі єдинорога. Але я зробила його не милим і няшним, а хоробрим — з вогнем і військовою амуніцією. Було складно знайти баланс, щоб зображення не виглядало банально, але щоб і з ЛГБТ асоціювалося. І ще треба було подати його серйозно, по-військовому. Ми навіть підчищали у вогні якісь натяки на сексуальні образи, щоб недоброзичливі люди чогось там не побачили». У геральдиці єдиноріг уподібнений до відважного солдата, який скоріше готовий загинути, ніж живим потрапити до рук ворога.Дракон «Нептун». Дракон зображений на офіційному нарукавному знаку 32-го реактивного артилерійського полку. На базі полку проходили випробування ракетних комплексів «Нептун», тож полум’я дракона — це своєрідна аналогія до ракет реактивної артилерії.Войовничий бобер. Офіційний нарукавний знак військової частини А3955 затвердили в лютому 2020 року. Ескіз розробив український художник та графічний дизайнер Роман Шостя. Кольорова гама свідчить про приналежність військового формування до понтонно-мостових частин, які можуть діяти на суходолі й на воді. У геральдиці бобер символізує працездатність, інженерну майстерність, пильність, захист та відданість. Крім того, зображення бобра у світі використовують на позначення співробітництва — воно притаманне понтонно-мостовим підрозділам. У бобра войовничий вигляд, що означає готовність дати відсіч ворогові.Сонечко. Офіційний нарукавний знак Закарпатського добровольчого спецпідрозділу «Сонечко». Командир підрозділу ДРБ «Сонечко» з позивним Друг Сірий і заступник командира Лелека про значення свого нарукавного знаку: «Нашивку було створено на початку російсько-української війни у 2014 році. Тоді загін дислокувався на території дитячого табору «Сонечко», і нас теж почали так називати. Зображення сонечка обрали, щоб показати, що суворі хлопці-спецпризначенці також можуть нести промінчики добра і світла».
Новий Папа Римський Лев XIV у неділю, 18 травня офіційно зійшов на посаду. Він став першим американцем, який очолив Святий престол.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на AP.Про це повідомляють Контракти.UA.
Сьогодні, 18 травня, у Ватикані відбулась інавгураційна меса Папи Лева XIV з нагоди початку його понтифікату.
Під час інавгураційної меси новий понтифік проголосив послання про єдність. Папа Лев XIV сказав, що хоче служити вірянам через два виміри папства: любов і єдність.
"Я хотів би, щоб нашим першим великим бажанням була єдність Церкви, знак єдності та причастя, який стане запорукою для примиреного світу", - сказав він.
У фінальній промові на церемонії інтронізації Папа Римський Лев ХІV згадав про Україну і сказав, що "очікуються перемовини про справедливий мир".
Також під час церемонії він отримав символи папства - вовняну накидку на плечі і так званий "перстень рибалки".
Варто зауважити, що під час інавгурації на площі Святого Петра у Римі зібрались десятки тисяч людей. Там також були присутні низка світових лідерів, зокрема й президент України Володимир Зеленський разом з першою леді Оленою.
Роберт Френсіс Прево став новим Папою Римським
Нагадаємо, 7 травня кардинали Римо-католицької церкви розпочали конклав з метою обрання нового Папи Римського. Однак перший день голосування був провальним, а вже наступного вечора над Сикстинською капелою з'явився білий дим.
Новим Папою Римським став кардинал Роберт Френсіс Прево, який узяв собі папське ім'я Лев XIV. Це перший в історії Папа Римський, який є громадянином Сполучених Штатів Америки (США). 18.05.2025 — 8 — 234
У розвідці вперше представили власні морські дрони, вони здатні знищувати кораблі та літаки
Головне управління розвідки показало новий вітчизняний морський дрон Magura V7, який одночасно може завдавати ударів кораблям агресора, а також управляти системою протиповітряної оборони для знищення цілей. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили у ГУР МО та РБК-Україна.
Завдяки значно збільшеній вантажопідйомності Magura V7 здатний нести корисне навантаження до 650 кг і може одночасно використовуватися як морський дрон-камікадзе і водночас мати на озброєнні керовані ракети або бойовий модуль з кулеметом.
Новий надводний човен отримав довший і ширший корпус. Тепер довжина бойової версії морського дрона становить 7,2 м, а ширина — 2,1 м, тоді як базовий Magura V5 має корпус 5,75 м завдовжки й 1,5 м завширшки.
Також у Magura V7 майже вдвічі збільшено максимальний радіус дії — до 800 морських миль (1480 км), при цьому автономність становить щонайменше дві доби, а при наявності генератора — до семи діб. Максимальна швидкість надводного дрона при повному навантаженні складає не менше 39 вузлів (72 км/год).
«Ви бачите ракети ППО — і це говорить саме за себе. Починаємо витісняти, скажімо так, росіян із повітря над Чорним морем», — cказав очільник ГУР Кирило Буданов.
Нагадаємо, саме цей надводний безпілотник 2 травня вперше в історії успішно уразив два ворожі винищувачі Су-30, тим самим завдавши росіянам шкоди щонайменше на $100 млн. 15.05.2025 — 7 — 802
Через постійні обстріли російської армії українське місто Торецьк, що у Донецькій області, майже повністю зруйноване.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Facebook бригади "Хижак". Про це повідомляють Контракти.UA.
"Колись - місто шахтарів, спорту і культури. Сьогодні - лінія фронту, згарище й порожні вулиці. Так виглядає Торецьк після "освобождєнія". Російська чума випалила все живе", - підписано фото зруйнованого міста.
На знімках показано Торецьк до та після російського вторгнення. Зокрема, стадіон "Авангард", шахту імені святої Матрони, палац культури "Україна", Будинок творчості, багатоповерхівки та вулиці, якими їздив громадський транспорт.
До війни "Торецьк був живим, працьовитим, наповненим людьми містом". Там проживали майже 40 тисяч українців. Працювали шахти, збагачувальна фабрика, хлібокомбінат, заводи.
"Гордістю був палац культури "Україна" при шахті "Центральна" - із зимовим садом, залами для репетицій, дитячими гуртками. А стадіон "Авангард" збирав до 10 тисяч глядачів. Сьогодні - це поле бою", - сказано у повідомленні.
Нагадаємо, за словами глави Донецької ОВА Вадима Філашкіна, у Торецьку залишаються 48 людей, а в Торецькій громаді - 142 людини. Українські військові намагаються доставляти допомогу цим людям.
Раніше 100 окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗСУ показала відео з Торецька після російського вторгнення.
Що відомо про Торецьк
До початку війни на Донбасі у 2014 році Торецьк (до 2016-го - Дзержинськ) був домом для приблизно 35 тисяч людей. Місто мало розвинену промислову інфраструктуру та вирізнялося активним економічним життям.
Його економіка переважно базувалася на вугледобувній галузі: шахти були головними роботодавцями для місцевого населення, а шахтарська праця визначала обличчя міста впродовж поколінь.
У Торецьку також функціонувала залізнична станція, яка слугувала важливим логістичним вузлом для перевезення вугілля й інших вантажів.
Раніше ми писали про те, що ситуація навколо Торецька погіршується, у випадку, якщо росіяни візьмуть його під свій контроль, то "відкриють" вже Костянтинівський напрямок. 15.05.2025 — 8 — 735
Вибухи на російському складі боєприпасів ГРАУ 22 квітня стали найбільшою втратою боєкомплекту з початку війни. Пошкоджено понад 1 кв. км території, знищено стратегічні запаси.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міноборони Великої Британії в Х (Twitter). Про це повідомляють Контракти.UA.
Як зазначається у зведенні, 22 квітня 2025 року на російському 51-му арсеналі боєприпасів ГРАУ у Володимирській області, приблизно за 80 км на схід від Москви, сталося кілька великих вибухів.
За даними українського Центру з протидії дезінформації, на складі зберігалося близько 105 тисяч тонн різних боєприпасів, включно з балістичними, авіаційними та зенітними ракетами, а також артилерійськими снарядами і боєприпасами для стрілецької зброї для боїв на передовій.
Супутникові знімки показують, що значна частина складу, понад 1 кв. км, була пошкоджена вибухами, що свідчить про колосальні втрати на ключовому стратегічному складі, що забезпечує війну Росії в Україні.
Крім того, пошкоджені вогнем, нестабільні боєприпаси, що не розірвалися, могли впасти за межі об'єкта, що потенційно становить небезпеку для цивільного населення поблизу.
Причини вибуху
Міністерство оборони Росії заявило, що вибухи сталися через пожежу, яка потім спричинила детонацію боєприпасів.
"Досить імовірно, що до цієї втрати призвели неналежні процедури поводження зі зброєю і недбале зберігання боєприпасів", - пише британська розвідка.
Це відповідає давній тенденції регулярно підтверджуваної російської некомпетентності щодо безпечного та належного поводження з власними боєприпасами.
"Вибухи 51-го ГРАУ, ймовірно, призвели до найбільшої втрати російських боєприпасів, спричиненої власними діями Росії в поточному конфлікті на сьогоднішній день", - зазначають у Міноборони Британії.
Нагадаємо, російський арсенал у Киржачі у Володимирській області РФ був підірваний 22 квітня 2025 року. 14.05.2025 — 4 — 777
На Подолі виявили печерний комплекс часів Середньовіччя, який міг слугувати сховищем під час воєн.
Унікальний підземний комплекс, виявлений 2022 року на київському Подолі, може стати однією з найцікавіших археологічних знахідок останніх років. Дослідники порівнюють його з відомими підземними містами Каппадокії (Туреччина) та наголошують на його винятковій історичній цінності. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило видання Telegraf.
Група археологів на чолі з архітектором-дослідником історії Києва Дмитром Горбатюком натрапила на вхід до підземелля, перевіряючи давню родинну легенду про печери під старою садибою на Вознесенському узвозі. За ледь помітною цегляною кладкою відкрився 38-метровий лабіринт. Виявилося, що це лише частина розгалуженої системи з чотирьох печер, які, ймовірно, служили сховищем або таємними шляхами ще з часів Русі.
Археолог Тимур Бобровський зазначив, що київські підземелля є рідкісним і важливим археологічним об’єктом. Вони нагадують підземні міста Каппадокії в Туреччині, які також слугували прихистком від ворогів. За його словами, київські печери виконували схожу функцію, забезпечуючи безпеку під час нападів, зокрема після монгольської навали XIII століття.
Розкопки над печерами виявили культурний шар XII століття, що вказує на давнє заселення цієї території. Водночас окремі частини підземель були укріплені цеглою у XIX столітті
У березні 2023 року цей підземний комплекс офіційно став частиною культурної спадщини Києва, що дає нові можливості для його збереження та дослідження.
Нагадаємо, вчені заявили, що 99,999% глибин океану залишаються недослідженими.
Київські печери. Фото: Дмитро Горбатюк 10.05.2025 — 4 — 1695
