Мігрант не пройде! Спецоперація «Полісся» на Чернігівщині
На пункті пропуску «Нові Яриловичі» поблизу українсько-білоруського кордону поліцейські, прикордонники, нацгвардійці, рятувальники, працівники міграційної служби напрацювали ефективний алгоритм взаємодії у нестандартних ситуаціях, зокрема у випадку порушення кордону нелегальними мігрантами. Долучилися до проведення навчань заступник Голови Національної поліції України Олександр Фацевич, перший заступник голови Державної прикордонної служби України Володимир Нікіфоренко та директор Департаменту планування та застосування Головного управління Національної гвардії України Олександр Олещенко. За умовним сценарієм, черговий на пункті пропуску «Нові Яриловичі» отримав інформацію, що на пункт пропуску «Нова Гута» прибули десять автобусів з іноземцями. При цьому білоруські прикордонники вивели автобуси на окрему смугу руху та за допомогою перекладачів скеровують їхні дії. Для перевірки інформації до пункту пропуску виїхав наряд групи реагування патрульної поліції відділу поліції №2 (смт Ріпки). Під час спілкування з прикордонниками поліцейські встановили, що близько 500 осіб мають на меті перетнути кордон. Особовий склад поліції області був піднятий за тривогою. До умовного пункту пропуску державного кордону терміново направили додаткові сили Нацгвардії та прикордонної служби, а також групу перемовників із Нацполіції, підрозділи роти поліції особливого призначення та зведеного загону ГУНП, управління патрульної поліції. На пункті пропуску розгорнули роботу Чернігівського регіонального координаційного штабу. Правоохоронці відпрацювали алгоритми дій під час спроби проникнення іноземців на територію України через пункт пропуску та поза ним. Наступне умовне завдання передбачало, що група нелегалів пересувається лісовим масивом поблизу прикордонного села Вербівка. Злагоджені дії всіх залучених до навчань підрозділів дозволили зупинити мігрантів, а відтак доставити до медичного пункту для перевірки на Covid-19, а далі – до фільтраційного центру, де з ними працювали оперативники, слідчі, міграційна поліція та державна міграційна служба. Зрештою іноземці опинилися в пунктах тимчасового перебування. У подальшому вирішуватиметься питання щодо їх примусового видворення або повернення до країни, з якої вони прибули, чи до країн походження. «Сьогодні ми вкотре продемонстрували, що всі підрозділи системи МВС працюють як єдиний організм. Дякую всім підрозділам за злагоджену і професійну роботу – поліцейським, нацгвадійцям, прикордонникам, співробітникам ДСНС та міграційної служби. Також з нами співпрацюють місцеві органи влади – і це дуже важливо. Адже будь-яка кризова ситуація – на кордоні чи криза, пов’язана зі злочинністю – це спільна проблема. Сьогодні ми показали, як можемо розв’язати її разом. Я переконаний, що в разі загострення ситуації на кордоні ви зможете діяти злагоджено та ефективно», – підсумував заступник Голови Національної поліції Олександр Фацевич.
Поштова площа – одна з найдавніших в Києві, яка у наші дні є улюбленим місцем відпочинку та зустрічей. Проте у 1985 році це місце виглядало зовсім інакше.
Знімки опублікували у спільноті "Kyiv Online" у соціальній мережі Facebook. Можна побачити, якою була ця локація 40 років тому. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
"Поштова площа з трамваями. 1985 рік. Фотографії Гордона Стюарта", – йдеться в повідомленні.
На знімках іноземця можна побачити, якою була ця локація до масштабної реконструкції. Зокрема, тоді тут ще зупинялись трамваї, які їздили на Лівий берег Києва.
Поштова – одна з найдавніших площ Києва. Археологічні дослідження виявили, що торговельні поселення були тут ще в IV столітті. За часів Київської Русі, ймовірно, на ній розміщувалося одне з восьми київських торговищ, що згадуються в літописах.
Нагадаємо, на офіційних знімках радянських часів Київ – зелене місто, з чудовою архітектурою та усміхненими мешканцями. Проте, завдяки роботам українського фотографа Олександра Ранчукова ми можемо побачити іншу столицю та її мешканців, якими вони були у 1970-1980-тих роках.
У далекому 1938 році в Києві були встановлені, у якості пам’ятників, справжні британські танки часів Першої світової війни – Марк V. Один з них можна було побачити на Подолі, а інший – у самісінькому центрі столиці.
Як повідомляв OBOZ.UA, Труханів острів у наші дні – відоме місце відпочинку мешканців Києва, де є пляжі, зокрема й нудистській. Проте мало хто знає, що приймати сонячні ванни "у чому матір народила" тут почали ще в 1918 році.
22.04.2025 — 4 — 45
На офіційних знімках радянських часів Київ – зелене місто, з чудовою архітектурою та усміхненими мешканцями. Проте, завдяки роботам українського фотографа Олександра Ранчукова ми можемо побачити іншу столицю та її мешканців, якими вони були у 1970-1980-тих роках.
Фото опублікували на сторінці спільноті "Клуб корінного киянина" в соцмережі Facebook. Митець вміло передав настрої тієї епохи. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
"1970-1980-ті роки. Київ очима вуличного фотографа Олександра Ранчукова. Це не Київ з листівок, які показують тільки гарні види, це реальне життя... Життя без прикрас, як воно було насправді", – додали в спільноті.
Олександр Ранчуков (1943-2019, Київ) – український фотограф. Навчався у Київському політехнічному інституті та Інституті журналістської майстерності в Києві. Працював фотографом в Науково-дослідницькому інституті теорії та історії архітектури і містобудування (1978 - 1996). Співпрацював з численними архітектурними журналами.
Нагадаємо, Труханів острів у наші дні – відоме місце відпочинку мешканців Києва, де є пляжі, зокрема й нудистській. Проте мало хто знає, що приймати сонячні ванни "у чому матір народила" тут почали ще в 1918 році.
Як повідомляв OBOZ.UA, у першій половині 20-го століття з Києва до Броварів можна було доїхати без пересадок. Для цього існував спеціальний бензотрамвай, який сполучав середмістя столиці та Поштову площу. 20.04.2025 — 13 — 1405
Поліція Києва затримала чотирьох підлітків, які напали на військовослужбовця. Їм загрожує до 4 років в’язниці.
У Києві правоохоронці затримали чотирьох підлітків, які жорстоко напали на військовослужбовця у Гідропарку. Інцидент стався 18 квітня — група юнаків спровокувала конфлікт, повалила чоловіка на землю та била його ногами. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомила пресслужба поліція Києва.
Першими поліція затримала двох 17-річних мешканців столиці. Сьогодні, завдяки оперативним діям, вдалося знайти ще двох учасників нападу — 15-річного та 17-річного киян.
За фактом нападу слідчі Дніпровського управління відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 296 КК України (хуліганство). Нападникам загрожує до 4 років позбавлення волі.
Нагадаємо, у Києві підлітки жорстоко побили чоловіка у військовій формі. 19.04.2025 — 4 — 557
Російські окупанти завдали ракетного удару по Харкову у Страсну п'ятницю, 18 квітня. Внаслідок ворожої атаки є жертва, а кількість постраждалих перевищила 70 осіб.
Що відомо про ракетний удар по Харкову - у матеріалі РБК-Україна нижче. Про це повідомляють Контракти.UA.
За словами мера Харкова Ігоря Терехова, удари по Харкову було завдано балістичними ракетами з касетними боєприпасами. Під час огляду правоохоронці, що підрив ворожої ракети відбувся у повітрі для ураження більшої території та об'єктів.
Варто наголосити, що Росія не вперше б'є по цивільних балістикою з касетними боєприпасами, а ракета вибухає у повітрі. Загарбники вже застосовували таку тактику під час смертоносних ударів по Кривому Рогу та Сумах у квітні.
Також додамо, що російські терористи вдарили по Харкову у важливий для християн день - Страсну п'ятницю, який вважається днем скорботи та тиші. У Вербну неділю, 13 квітня, росіяни завдали ракетного удару по Сумах, внаслідок чого загинуло десятки українців.
Жертва та постраждалі
Після удару по Харкову місцева влада повідомила про п'ятьох постраждалих, але кількість поранених стрімко зростала. Станом на 9:50 мер міста повідомив, що кількість постраждалих зросла до 74 осіб.
За даними Харківської обласної прокуратури, поранення та гострий шок отримали 59 людей. Серед постраждалих - четверо дівчат віком 3, 4, 14 і 16 років, а також 17-річний хлопець.
Голова Харківської ОВА уточнює, що госпіталізували 13 поранених, з них двоє дітей. Четверо постраждалих у важкому стані.
Крім того, у Харкові є жертва російського обстрілу - загинув 79-річний чоловік. Він під час ракетного удару перебував у своїй квартирі.
Пошкодження у Харкові
Під атакою російських терористів опинився Основ'янський район Харкова.
Влучання зафіксовані по житловому кварталу серед багатоквартирних будинків. Ще одна ракета поцілила у цивільне підприємство, внаслідок чого виникла пожежа.
"Внаслідок обстрілу постраждало понад 50 багатоквартирних житлових будинків, а також понад 30 автівок", - повідомив представник Харківської обласної прокуратури.
У ДСНС уточнюють, що через обстріл у Харкові пошкоджені багатоповерхові житлові будинки, навчальний заклад, легкові авто. На території підприємства загорівся дах двоповерхового корпусу, цех та будівля. Вогонь поширився на площу близько 450 квадратних метрів.
Варто зазначити, що у Страсну п'ятницю, 18 квітня, російські загарбники атакували не лише Харків. Під ударом також було місто Дніпро та область. У Дніпрі через ворожу атаку були пошкоджені фітнес-центр, офіс та готель.
Також армія РФ вдарила дронами по Сумах. Окупанти завдали удару по цеху з випікання пасок, внаслідок чого загинув підприємець.
18.04.2025 — 12 — 759
Науковці помітили незвичайне стадо оленів шляхетних — до його складу входять 23 особини, що є рекордною кількістю для заповідника.
У Чорнобильському заповіднику зафіксували рекорд: там помітили унікальне стадо, яке складається з рекордних 23 особин. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це стало відомо з результатів щорічних маршрутних обліків копитних тварин, розповіли в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.
Працівники установи використовують метод обліку за екскрементами диких тварин. Копитні залишають фекалії до 20 разів на добу, тому завдяки цьому способу вдається точно визначати розміщення та шляхи міграції тварин.
Також вчені використовують різні форми візуальних спостережень — самих звірів найчастіше вдається побачити з авто. Помітивши транспортний засіб, тварини на мить зупиняються, придивляються, але зрештою зникають у хащах.
Крім того, за копитними можна детально спостерігати, замаскувавшись у довкіллі.
У ході аналізу фахівці виявили, що на території заповідника зросло навантаження на пасовища. Наслідками цього стало скорочення запасів сухої трав’яної маси, що позитивно впливає на біорізноманіття та зменшує ризики масштабних пожеж.
Водночас великі скупчення сухої рослинності утворюють види, які копитні майже не їдять — куничник та осока.
Працівники заповідника визначили, що там зросла чисельність червонокнижних коней Пржевальського та оленя шляхетного. Науковцям навіть вдалося помітити незвичайне стадо останніх — до його складу входять 23 особини, що є рекордною кількістю для заповідника.
Нагадаємо, у Чорнобильському заповіднику помітили непроханого хижака. 17.04.2025 — 3 — 747
