На межі: фоторепортаж із табору мігрантів у Білорусі
Схоже, що криза на білорусько-польському кордоні завершується. Білоруські прикордонники перевозять мігрантів до тимчасового табору, обладнаного в ангарі. Фотограф Кирило Пантелєєв зняв, як чекають на депортацію ті, хто мріяв потрапити до Європи. Криза почалася кілька тижнів тому, але підстави для неї були закладені давно. З початку року Білорусь збільшила кількість авіарейсів із країн Близького Сходу, водночас у Туреччині, Іраку та Сирії туристичні агенції почали рекламувати поїздки до Білорусі, приблизно тоді ж білоруські консульства взагалі дозволили турфірмам ставити візи в паспорти. Спочатку литовські та польські прикордонники пропускали біженців на територію Європейського союзу, але коли їхня кількість досягла кількох тисяч, кордон закрили. Чиновники ЄС звинуватили владу Білорусі в організації потоку мігрантів. Ситуація загострилася із настанням морозів. За даними деяких ЗМІ, у стихійних таборах біля кордону від переохолодження загинуло близько десятка людей. Декілька тисяч жителів країн Близького Сходу та Африки все ще намагаються нелегально прорватися на територію Європейського союзу. За повідомленнями ЗМІ, у цьому їм допомагають білоруські прикордонники. Але після телефонних переговорів між Олександром Лукашенком та Ангелою Меркель влада Білорусі почала вивозити мігрантів від кордону з ЄС. Частина з них поїхали додому, решту перемістили до тимчасового табору. — Зараз на кордоні Білорусі та Польщі близько двох тисяч людей. Половина все ще намагається прорватися до Європи, решту білоруські прикордонники доставили до тимчасового табору, обладнаного на складі для розмитнення товарів, — він знаходиться за п’ятсот метрів від КПП «Брузги», що за двадцять кілометрів від Гродно. За чутками, скоро тут опиняться й інші мігранти, їх поселять на другому поверсі складу. У ангарах досить тепло, але місця майже немає. Смердить несвіжим взуттям. Провівши тривалий час біля кордону, багато хто застудився. Через кашель, який лунає чи не з кожного відсіку, здається, що ти у лікарні. Вигоди мінімальні: люди сплять у відділеннях для товару, миються на вулиці, їжу їм видають у наметах. Провізії вистачає, однак, щоб отримати її, потрібно відстояти півтори години у черзі. Більшість із тих, хто зібрався на кордоні, — молоді курдські хлопці з Іраку. Є сирійці, але їх менше. В Іраку небезпечно і немає перспектив, тому люди тікають звідти у пошуках кращого життя. Особливо погано живеться бізнесменам. Дівчина на ім’я Тріфа, яка приїхала до Білорусі з Іраку, розповідала, що вдома вони з чоловіком тримали невелику продуктову крамницю. Бізнес довелося закрити після того, як бандити, яких кришували чиновники, почали вимагати у них грошей. Якоїсь миті протистояти їм стало неможливо, і, побоюючись за життя, Тріфа продала все і разом із чоловіком й однорічною донькою вирушила до Європи. Наскільки я знаю, курди зриваються з місця хвилями: спочатку на переїзд наважується одна родина, за нею підтягуються сусіди. Деякі курди, які зараз перебувають у Білорусі, наслідують приклад своїх родичів, яким колись вдалося зачепитися на новому місці. Усі мріють потрапити до Німеччини. Шість років тому ця країна дала притулок мільйону біженців із Сирії, тому тепер багатьом жителям Близького Сходу здається, що вони теж зможуть там осісти. Уряд Німеччини виділяє приїжджим соціальне житло, їм належать якісь виплати. Мешкати у невеликій кімнатці на щомісячну допомогу у розмірі 400 євро краще, ніж животіти в Іраку, де майбутнє туманне. Одна дівчина скаржилася, що її знайомий, який закінчив університет, в Іраку змушений працювати на будівництві. «Хіба таке можливе в Європі?» — дивувалася вона. Німеччина для цих людей — як земля обітована. Тріфа також вважає Німеччину «чарівною». А після розмови запитує, чи не маю випадково розчинного дитячого молока. Дітям у таборі особливо складно, але для сімей є невеликі поблажки. Знайомі журналісти розповідали, що польські прикордонники, відбиваючи атаку біженців, не використовували газ проти курдів із дітьми. Вирушаючи у поїздку, ніхто з цих людей і не думав залишатися в Білорусі. Сьогодні, через кілька тижнів протистояння з польськими прикордонниками, ентузіазм багатьох згас. Через підозри, що їх можуть відправити додому, щодня хтось намагається втекти з центру та дістатися Мінська. Загубитися і перечекати галас у великому місті простіше, ніж у Гродно та околицях. У Мінську мігрантів багато. Вони мешкають у районі готелю «Білорусь», увечері збираються в торговельному центрі неподалік. Про те, що відбувається на кордоні, вони дізнаються з телеграм-каналів та від знайомих. Однак до кордону доїжджають не всі. Коли у людей закінчуються гроші, вони йдуть жити в столичні переходи — самих біженців я там не бачив, але помітив спальники. Вийти за межі табору його мешканці не можуть, тож просять журналістів купувати їм продукти. Через дефіцит сигарети на території табору перетворилися на валюту. Хочеш узяти інтерв’ю у когось із мігрантів чи зняти його — сходи для нього в магазин чи почастуй своїми цигарками. Але як тільки ти дістаєш пачку, її вміст тут же розхоплюють руки, що з’явилися ніби нізвідки. Деякі білоруси приносять до ангару теплий одяг та дитячі іграшки. Інші намагаються заробити на біженцях. Таксист, що мене підвозив у Мінську, казав, що бере з них утричі більше, ніж зі звичайних пасажирів. Один хлопець із Бейрута розповідав, що його побили у Бресті. Перевірити його слова я не можу, але історія звучала переконливо. За чутками, влада Білорусі збирається двома літаками відправити мігрантів додому. На таку перспективу біженці реагують по-різному. Хтось намагається не думати про це, прагнучи вирішити нагальні проблеми: роздобути теплу ковдру чи одяг, зарядити телефон. Інші виглядають пригнічено. Аби потрапити до Європи, вони продали вдома все майно. Повертатися їм нікуди.
Вона — культурне явище, чий вплив виходить далеко за межі кіно.
20 вересня легендарній акторці Софі Лорен виповнилося 90 років. Вона є однією з останніх нині живих зірок Золотого віку Голлівуду і є однією з найвидатніших акторок кіно.
Попри поважний вік, Лорен хоча й не часто, але іноді з'являється на світських заходах, а також 2020 року знялася у фільмі "Життя попереду" свого сина Едоардо Понті. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Лорен народилася у бідній сім'ї 1934 року і була вихована матір'ю. Її кар'єра була довгою, але розпочалася не з кіно. У віці 14 років Лорен взяла участь у конкурсі краси, який вона не виграла, але це стало початком її кар'єри. Вона привернула увагу кінопродюсера Карло Понті, який згодом став її наставником, чоловіком та партнером на все життя. Понті помітив потенціал дівчини і допоміг їй отримати невеликі ролі в італійських фільмах і таким чином розпочалася її кар'єра, яка тривала понад 70 років.
1962 року Софі здобула "Оскар" і це стало проривом у її кар'єрі, адже перемога була новаторською: вперше актор чи акторка здобули премію за роль у фільмі не англійською мовою.
Кар'єра злетіла до нових висот. Вона успішно перейшла до Голлівуду, знімалась разом з деякими найгучнішими іменами в індустрії того часу.
За свою блискучу кар'єру Софі Лорен здобула безліч нагород та почестей. Крім премії "Оскар" за роль у фільмі "Чочара", вона отримала другий "Оскар" 1991 року — почесну нагороду, яка визнає її внесок у світовий кінематограф. Лорен також отримала премію "Золотий глобус", премію BAFTA та премію Каннського кінофестивалю.
Що стосується особистого життя Софі Лорен, то вона була одружена лише один раз. Її чоловіком був Карло Понті, за якого вона вийшла заміж 1957 року. Вони були віддані одне одному до смерті Понті 2007 року. У них народилося двоє синів — Карло Понті-молодший та Едоардо Понті. 20.09.2024 — 14 — 400
У Львові під ранок, 18 вересня, згорів кінотеатр "Дзвін". Будівля повністю згоріла, попередньо, її підпалили.
"Сьогодні, близько 06:00, здійнялася пожежа в кінотеатрі "Дзвін", що біля памʼятника Бандери у Львові", - йдеться у повідомленні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Львівську міськраду. Про це повідомляють Контракти.UA
Приміщення повністю вигоріло, за попередньою інформацією, причина пожежі - підпал.
"Постраждалих в пожежі немає. Натомість зазнали пошкоджень сусідні будівлі - бізнес та приватні помешкання", - додали в міськраді.
Зараз на місці працюють рятувальники та правоохоронні органи.
Як повідомлялося, раніше в центрі Львова сталася пожежа на площі Ринок. Пожежа сталася в одному із закладів харчування.
Крім того, у січні минулого року у Львові пожежники врятували на пожежі 60 людей, із них 10 дітей та евакуювали 20 осіб. Трьох людей було врятовано. 18.09.2024 — 4 — 801
З 11 по 15 вересня у Київській державній академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука проходив другий культурно-мистецький захід «БойчукFest». Про це повідомляють Контракти.UA.
Він включав кілька художніх виставок, більшість — на території інституту, одну — у Літературно-меморіальному музеї-квартирі П. Г. Тичини і одну — у Національному музеї декоративного мистецтва України. Проводилися лекції, було показано кілька кінокартини і спектакль «Алла Горська: вітражі долі». Проходили і майстер-класи.
25 березня цього року на головний корпус академії впали уламки ракети, внаслідок чого був повністю зруйнований спортивний зал та частково пошкоджено актовий зал. Тоді ніхто не постраждав. Навчання тривають.
Всі фотографії зроблені 15 вересня, в день закриття фестивалю. 16.09.2024 — 28 — 2202
За словами місцевих, у місті немає ні води, ні світла, ні зв'язку.
Відоме польське курортне місто Льондек-Здруй, яке біля кордону з Чехією, напередодні затопила сильна повінь. Величезна кількість бруду та гравію, розтрощені навпіл будинки, зруйновані мости — такі наслідки стихії.
Видання RMF24 опублікувало страшні кадри наслідків повені. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У неділю, 15 вересня, потужна хвиля прорвала дамбу і вода затопила курортне місто. Дістатися до населеного пункту з польського боку неможливо, оскільки всі дороги непроїзні. Сусіднє Шльонське також відрізане від світу.
За словами місцевих, ця повінь була страшнішою та більш масштабною, ніж 1997 року. У місті немає ні води, ні світла, ні зв'язку. Люди змушені підніматися на пагорб над курортною частиною, щоб зателефонувати. Також вода зруйнувала майже всі мости.
"Друге обличчя Льондек-Здруя після великої води – це бруд, смуги та гравій, включно з побутовою технікою, уламки дерев, паркани та пінопласт. Це краєвид, який виникає раптово, за сто метрів нижче курортної частини. Що ближче до річки, то більше мулу, а також видно цілі дерева, які несло водою. Розбиті навпіл будинки біля річки, зруйнований історичний ресторан", — йдеться на сайті інформаційного агентства.
Нагадаємо, вихідними Східну Європу накрив циклон "Борис", який приніс рекордні опади. Через масштабні повені "Укрзалізниця" повідомила про нові зміни в русі поїздів.
16.09.2024 — 10 — 967
Принцу Гаррі сьогодні 40: десять фактів з біографії улюбленого онука королеви Єлизавети II
Молодший син принца Чарльза і принцеси Діани народився 15 вересня 1984 року. Читайте кілька цікавих фактів з біографії улюбленого онука королеви Єлизавети II. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
1. Принц Гаррі народився в госпіталі Святої Марії в Паддінгтоні, центральному районі Лондона, там же народився і його старший брат Вільям (а також діти Вільяма і принцеси Кейт - принци Джордж і Луї та принцеса Шарлотта).
До того моменту діти в королівській родині народжувалися в палаці, а не в госпіталі.
2. Мама Гаррі - принцеса Діана - наполягла на тому, щоб її сини навчалися в школі з однолітками, а не були на домашньому навчанні, як це було прийнято раніше в королівських сім'ях. Тому Гаррі відвідував дитячий садок, а потім і школу Везербі в Лондоні, а від 1992 року приєднався до принца Вільяма і став учнем школи Ладгроув в Беркширі, де провчився наступні п'ять років.
3. Мама принца Гаррі загинула в автокатастрофі, коли йому було 12 років. Це сильно вплинуло на хлопчика. У підлітковому віці і пізніше Гаррі вважали "шаленою дитиною", він захоплювався алкоголем і курив марихуану.
4. Після школи Гаррі вступив до Ітонського коледжу, який закінчив в червні 2003 року з поганою оцінкою з географії. Потім взяв академічну відпустку на рік і вирушив подорожувати Австралією і Африкою.
5. У юності Гаррі захоплювався грою в регбі.
6. Закінчив Королівську військову академію в Сандхерсті, отримавши звання другого лейтенанта. Служив в Афганістані, як авіаційний навідник.
7. У 34 роки принц Гаррі одружився з американською акторкою Меган Маркл, з якою прожив у королівській родині два роки. У січні 2020 року подружжя оголосило про свій намір покинути королівську сім'ю, переїхати жити до Канади і скласти з себе повноваження старших членів сім'ї. Вони також відмовилися від фінансування. Королева Єлизавета II задовольнила прохання онука і його дружини.
8. У Гаррі і Меган є син Арчі. У червні 2021 року у пари народилася також дочка Лілібет Діана. Їхні діти отримали титули принца і принцеси.
9. У принца Гаррі дуже теплі стосунки з його двоюрідною сестрою - принцесою Євгенією. Ходять чутки, що, живучи в Америці, принц найбільше сумує за спілкуванням з нею, а не з рідним братом Вільямом.
10. Принц Вільям не підтримав Гаррі в бажанні швидше одружитися з Меган Маркл через що їхні стосунки стали більш прохолодними, ніж раніше. Найкращий друг Гаррі теж радив йому не поспішати з весіллям. 15.09.2024 — 6 — 958
