25.10.2021
— Київ, Україна — birdinflight.com — 8688 МАФы, Киев, жилье
Мій кіоск — моя келія: Історія киянина, який живе в МАФі
Віктору шістдесят три. Останні десять років він живе в кіоску. Свій будинок киянин називає келією і ні на що не скаржиться. Як він там опинився? — Я народився і виріс у Києві. У школі був хуліганом, вчився погано, та й не любив цю справу. Зате полагодити годинник або праску — це запросто. Не міг дочекатися, коли вже зможу піти працювати, робити щось руками. Коли мені виповнилося шістнадцять, влаштувався на завод крутити залізяки. Там я навчився майже всього, що вмію. Я був слюсарем механоскладальних робіт; свердлив деталі, зачищав на них шви. Завод працював на оборонку, все було серйозно: креслення, допуски, перепустки. Деталі, з якими я мав справу, були мікроскопічні, в руку поміщалося дві тисячі штук, не менше. Кладеш деталь на палець і починаєш знімати зі швів сталеві задирки. До кінця зміни палець увесь у крові. Зарплата у мене була як у небіжчика — 40-50 рублів на місяць. Прибиральниці отримували сімдесят. Загалом, спогади про той час не дуже приємні. Коли Союз розвалився, мій брат, якій лагодив взуття, запропонував мені зайнятися тим же. Я сумнівався, але він відкрив спортивну сумку і сказав: «Дивись, Вітьку!» Днище було завалене купюрами — п’ятірками, десятками, четвертаками. Так я почав лагодити взуття. Через місяць подумав: а чи тим я займаюся у житті? Потім одна дівчина принесла босоніжки, їй потрібно було, щоб я поставив набійки. Я все зробив так, як звик робити на заводі, — обточив акуратно, акуратно поставив. Коли вона прийшла забирати їх, то мало не зойкнула від захвату: «Боже, хіба можна таке зробити руками?» Я їй кажу: «Дякую вам, дівчино, за ваш відгук. Тепер я знаю, що правильно обрав ремесло». На місці, де зараз ТЦ «Більшовик», раніше стояв гуртожиток. Там я прожив три роки. Працював у ньому ж, на загальній кухні. Спочатку допомагав братові, потім почав лагодити взуття сам. Клієнтів було багато. У майстерні я познайомився зі своєю дружиною. Одружився — і залишився без даху над головою. Моя колишня дружина родом із Білої Церкви, жила вона у хрущовці з мамою. Умови у них були жахливі: квартира на останньому поверсі, кватирки не відчиняються, влітку дихати нічим. У супруги моєї через це чорні кола під очима були. Я не хотів, щоб мої майбутні діти жили в такому жаху, тому продав київську комуналку, яка дісталася мені від матері, і купив нам із дружиною двушку в Білій Церкві. Через рік після новосілля дружина передумала жити зі мною. Якийсь час ми ще були разом, потім у нас народилася донька, а потім я знову перебрався до Києва — не хотів, щоб діти бачили, як батьки гиркаються. Гуртожиток, в якому я жив і працював у Києві, згорів. Дому у мене не було. Тоді я зняв в оренду цей кіоск, раніше він належав чоботареві. Коли той помер, я купив це місце у його доньки, заплатив тисячу доларів. Кіоск не був підготовлений до життя. Але я прибрав перегородку, через яку тут навіть не можна було стати на повний зріст, установив вікна з подвійним склом і другі двері — щоб не було протягу. Я сплю на лежанці, їжу купую в магазині, іноді готую на електроплитці. Обігрів на електриці, тому взимку тут тепло, а влітку — задуха. Електроенергію беру від кабелю. Туалет, душ — у тренажерній залі навпроти. У мене там бартер: я господареві взуття лагоджу, він мене пускає помитися. Когось такі умови можуть лякати, але я людина віруюча, звик жити в аскезі. На місяць я заробляю в середньому 12 тисяч гривень. У вересні-жовтні, коли люди готують взуття до зими, — майже двадцять. Своє ремесло я люблю за свободу: будь-якої миті можу зачинити майстерню і поїхати куди завгодно. Якщо мене немає, клієнти телефонують. Повна свобода! Взуттєва справа вимагає тонкої ручної роботи, і вона у мене виходить. Колись давно я запитав у майстра, якому належав кіоск, скільки він на день лагодить пар взуття. Той відповів — одну-дві. Я — близько тридцяти. Коли я розповів йому про це, він сказав, що такого не буває. Кіоск — це не будинок, а келія. Ченці в таких живуть і моляться, а я живу, працюю і молюся — і так десять років. Нещодавно я подумав, що не хочу померти в цьому кіоску. Я тридцять років дихаю етилацетатом, від сидячого способу життя у мене страшенно болять ноги. Втомився я, знесилився, тому планую закінчувати цю справу. Десять років тому я купив будиночок на Чернігівщині та скоро переберуся туди назовсім, а кіоск піде на металобрухт. У світі немає нічого вічного і всьому настає кінець.
Артистка разом із дітьми попозувала на "червоному хіднику".
Відома американська акторка Гвінет Пелтроу вперше за тривалий час показалась на публіці з дорослими дітьми. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знаменитість разом із донькою та сином побувала на прем'єрному показі драми "Марті Супрім. Геній комбінацій". Гвінет Пелтроу грає в стрічці головну роль. 16 грудня у Нью-Йорку відбулась прем'єра фільму. На "червоному хіднику" акторку підтримували донька Еппл та син Мозес.
Артистка позувала перед об'єктивами фотокамер в чорній оксамитовій довгій сукні з бантом на плечі. 19-річний Мозем для події обрав білі штани, блакитну сорочку та сірий піджат. Особливої уваги заслуговує 21-річна Еппл, яка одягнула мамину сукню, в якій Пелтроу 30 років тому сяяла на прем'єрі фільму "Емма".
Зазначимо, Гвінет Пелтроу виховує двох дітей. Доньку акторка народила 14 травня 2004 року. Син артистки з'явився на світ 8 квітня 2006-го. Батько дітей Пелтроу – англійський співак Кріс Мартін, з яким вона перебувала в шлюбі від 2003-го до 2016 року.
Нагадаємо, нещодавно голлівудська акторка Кейт Вінслет вперше за тривалий час показалась на публіці з 21-річним сином. Джо Алфі підтримав маму на особливій події. 17.12.2025 — 3 — 189
Вранці неділі, 14 грудня, столицю України - Київ - засипало першим снігом.
Фото першого снігу зібрало РБК-Україна. Про це повідомляють Контракти.UA.
Перший сніг у столиці почав падати ще близько шостої години ранку. Вже тоді жителі міста почали публікувати у соцмережах фото зимової погоди.
А вже через декілька годин вулиці Києва майже не впізнати - сніг випав у всіх районах. Також варто зауважити, що на дорогах спостерігається не велика ожеледиця.
За даними синоптиків, у Києві сьогодні буде хмарно. Вдень очікується помірний мокрий сніг та налипання мокрого снігу. На дорогах ожеледиця. Вітер південний з переходом на північно-західний, 7-12 м/с.
Температура по області вдень від -4 градусів до +1 градусу, у Києві близько температура протримається близько 0 градусів.
Нагадаємо, раніше в Українському гідрометеорологічному центрі оприлюднили коротку кліматичну характеристику грудня в Україні. Крім того, синоптики поділились загальним попереднім прогнозом на перший місяць зими.
А ось синоптик Наталка Діденко розповіла, що у неділю, 14 грудня, в більшості областей України переважатиме хмарна та волога погода з опадами у вигляді дощу та мокрого снігу. Причиною стане так звана улоговинка між двома антициклонами - Frieda та Ellinor. 14.12.2025 — 8 — 897
Остання, «Земля Івана», відкрилася ввечері 12 грудня, на найостаннішому — п’ятому поверсі Національного центру «Український Дім». Тут експозиції влаштовуються вкрай рідко, тим цікавіше сюди потрапити і принагідно роздивитись вітражі під самою стелею і споглянути крізь усі поверхи вниз, на монументальну частину виставки «Хліб».
Експозиція під дахом присвячена художникові Івану Приходьку, якого не стало цього року. Його жанр — наївне мистецтво, але це не тому, що надбання майстрів були для нього недоступні. Навпаки, він вчився все свідоме життя і вибір стилістики був глибоко усвідомлений. Більше всього представлено його живопису, також є скульптури, і на двох великих екранах постійно демонструються документальний фільм Андрія Лисецького «Земля Івана» (2019) та підбірка відеофрагментів. В центрі експозиції — розмальований бубен, він згадується в інших творах.
Виставка «Хліб», що згадувалася вище, розпочала роботу ще 4 грудня. Вона міждисциплінарна: тут і живопис, і скульптура, і обрядові предмети, і господарчі, і документальні матеріали (як паперові документи, так і фотографії) та ще багато всього, що дозволяє з різних боків подивитись на таке явище, як хліб.
А вчора, 11 грудня, на найнижчому поверсі, біля кафе та гардеробу, було урочисто відкрито експозицію «100 кіз Лесі Патоки». Це авторське бачення найпопулярнішого образу українських народних свят.
Усі виставки працюють до 18 січня 2026 року.
Текст та фото — Олександр Зубко 12.12.2025 — 24 — 2011
Російський есмінець "Адмирал Ушаков" більше не у строю — ЗМІ
Проєкт 956, оснащений протикорабельним ракетним комплексом «Москіт», вважався одним із головних есмінців часів СРСР.
Військово-морський флот Росії 6 грудня спустив прапор на ескадреному міноносці «Адмирал Ушаков», який був останнім кораблем проєкту 956 Північного флоту, що діяв. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Канал Центру аналізу стратегій та технологій.
«Адмирал Ушаков» був останнім — 17-м — представником цього проєкту, який увійшов до складу ВМФ СРСР і Росії. У море корабель виходив востаннє 2023 року.
Наразі у російському флоті формально залишився лише один есмінець цього типу — «Настойчивый». Він належить до Балтійського флоту, але фактично не експлуатується.
Ескадрені міноносці проєкту 956 «Сарич» належать до кораблів 1-го рангу з керованим ракетним озброєнням, призначених для дій у далеких морських та океанських районах. Це останній реалізований у СРСР проєкт есмінців цього класу.
Протикорабельні можливості кораблів забезпечує ракетний комплекс «Москіт». Крім того, есмінці оснащені зенітними ракетними системами, артилерією, протичовновими і мінними засобами.
Попри те, що сьогодні проєкт 956 вважається застарілим, РФ неодноразово наголошувала на «прекрасних модернізаційних можливостях» цих кораблів.
До слова, влітку у Санкт-Петербурзі затонув новітній буксир ВМФ Росії «Капітан Ушаков», який був спущений на воду 2022 року. Судно, збудоване за новим проєктом 23470, напередодні накренилося на правий борт і почало набирати воду. Слідчий комітет РФ розпочав перевірку за статтею про «порушення правил безпеки під час робіт» для з’ясування причин інциденту. 09.12.2025 — 4 — 1433
У мережі з'явилися нові фото українського морського безекіпажного катера Magura V7. Його особливість - можливість прямо з моря збивати повітряні цілі.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Facebook фотокореспондента AP Єфрема Лукацького. Про це повідомляють Контракти.UA.
Зокрема, Лукацький опублікував фото і супроводив їх підписом "Морський дрон "Магура V7" від ГУР МО України, оснащений ракетами класу "земля-повітря", пропливає в нерозголошеному місці".
Magura V7 - унікальні у своєму роді морські дрони. У травні 2025 року стало відомо про історичний момент: уперше з таких дронів вдалося збити два багатоцільових винищувачі Су-30. Успішна операція була проведена з акваторії Чорного моря проти російських бойових літаків.
Тоді ж повідомлялося, що Magura V7 озброєні ракетами AIM-9 класу "повітря-повітря", які встановлюються на винищувачі. Унікальність українського випадку саме в тому, що вони вперше почали застосовуватися з морських платформ.
Таким чином, по суті, морські дрони отримали функції засобу протиповітряної оборони.
AIM-9 Sidewinder - американська ракета ближнього радіусу дії, на озброєнні ще з середини 1950-х років. Ракета досі перебуває в серійному виробництві та пережила кілька модернізацій. Більшість модифікацій AIM-9 оснащені інфрачервоною системою самонаведення.
Нагадаємо, раніше РБК-Україна писало, як українські дрони Magura встановили на війні 5 історичних рекордів.
Крім знищення російських літаків, на рахунку Magura успішне ураження ворожих кораблів і вертольотів.
Минулого місяця стало відомо, що Україна і Греція спільно вироблятимуть морські дрони.
Очікується, що морські дрони потраплять до номенклатури озброєнь, експорт яких найближчим часом має намір відкрити Україна. 08.12.2025 — 4 — 1471
