Контракти.ua

14.04.2021 — Афганістан — Reuters, BBC — 17571
война, США, армия, Афганистан, Талибан, Аль-Каида, Байден, 11 сентября
Найдовша американська війна: армія США залишить Афганістан до 11 вересня

Президент США Джо Байден має намір оголосити про виведення американських вояків з Афганістану до 11 вересня. Про це американські ЗМІ повідомили офіційні особи. Таким чином не вдасться дотриматися термінів виведення військ, погоджених минулого року адміністрацією президента Трампа із Талібаном - за цими домовленостями американці мали залишити Афганістан до травня. Раінше президент Байден вже заявляв, що це буде важко виконати до 1 травня. За угодою, підписаною у лютому 2020 року, США та його союзники в НАТО зобов'язувалися вивести усі війська з Афганістану за 14 місяців, якщо Талібан дотримається своїх обіцянок - зокрема, не дозволяти на підконтрольних територіях діяти Аль-Каїді та іншим озброєним угрупованням, а також не полишати мирних переговорів в країні. З того часу Талібан припинив напади на міжнародні сили, але продовжив боротися проти уряду Афганістану. Є побоювання, що коли іноземні збройні сили залишать країни до того, як буде досягнуто надійну угоду між сторонами конфлікту, Талібан може захопити владу. США твердять, що досі в Афганістані залишаються близько 2500 американських військових. На час, коли укладали угоду з Талібаном, там було близько 13 тисяч вояків США. Новий граничний термін виведення американських військ зійдеться у часі із 20 роковинами терористичних нападів на Світовий торговельний центр та Пентагон, що сталися 11 вересня 2001 року. Війська США увійшли до Афганістану саме після терактів 11 вересня 2001 року. Це найтриваліша військова кампанія в американській історії.

Humvee Корпусу морської піхоти США, патрулювання в на півдні Афганістану, 2 грудня 2001

Бійці Північного Альянсу спостерігають за боєм арміїї США з Талібаном, листопад 2001

Бійці 101 повідряно-десантної дивізіі чекають на гелікоптер Chinook для евакуації, провінція Пактіка, лютий 2011

Кріс Сандерсон з Нью-Джерсі, 24 роки, та афганський чоловік з сином, бій у провінції Гільменд, 13 лютого 2010

Солдати 36-го піхотного полку, Кандагар, 3 лютого 2013

Полонені у аеропорту Кандагара, 18 грудня 2001

Десантник Ніколас Дікхат, бій з Талібаном в провінціїї Кандагар, 26 квітня 2012

Леслі Коєр біля могили загиблого брата, Райана Коєра, Вірджінія, 11 березня 2013

Підрив бомби, закладеної Талібаном на дорозі поблизу с пакістанським кордоном, листопад 2012

Афганська поліція і полонений Таліб, провінція Забол, березень 2008

Бій морпіхов з Талібаном, Гільменд, жовтень 2009

Полонені Таліби в школі провінції Кандагар, липень 2010

Солдати 12-ї піхотної дивізії, провінція Кунар, 12 серпня 2009

Сержант морської піхоти Вільям Олас Бі, бій з Талібаном, провінція Гільменд, 18 травня 2008

Морська піхота, евакуація пораненого, провінція Кандагар, 2 жовтня 2010

Капітан Мелвін Кабіб, польова артілерія 101 повітряно-десантноі дивізії, біля підірваного саморобним вибуховим пристроєм броньованого авто американської армії, Кандагар, 23 липня 2010

500-фунтова авіабомба, скинута на позиції Талібана в провінції Нурістан, 11 червня 2012

Афганські бійці та солдати 101 повітряно-десантної дивізії разом тримають позиції, північ Кандагару, 27 липня 2010

Медик намагається врятувати пораненого морпіха, провінція Гільменд, 22 серпня 2010

Гелікоптер CH-47 Chinook, провінція Пактія, 15 липня 2012

Бойова машина Stryker, бій у провінції Кандагар, квітень 2010

Генрі Розенквест, боєць механізованої бригади «Mountain Warriors», компьютерна кімната військової бази в провінції Кунар, серпень 2009

Польова артилерія армії США, Кандагар, 12 червня 2011

Чарлі 1/1, позиція Корпусу морської піхоти США, грудень 2001

Пудрив американського авто в Кабулі, червень 2015

Морська піхота, 10 грудня 2001

Бій в провінції Лагман, грудень 2014

Різдво в Кабулі, 24 грудня 2014

Райан Лемм, 4 роки, салютує на похороні батька, Джозефа Лемма, офіцера поліції Нью-Йорка, загиблого в Афганістані, Манхеттен, 30 грудня 2015

Солдат 3-го Кавалерійського полку віддає шану загиблим бійцям Вітту Мартіну та Реймону Морісу, Баграм, 23 грудня 2014

Фоторепортажі
Теракт у Бучі: усе про затриманого підозрюваного та нові деталі

Теракт у Бучі: усе про затриманого підозрюваного та нові деталі

Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель. У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН. Про це повідомив Офіс генпрокурора. «Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні. За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити. Що відомо про затриманого У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет. Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном. Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера. З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому. Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці. Теракт у Бучі 23 березня За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух. Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути. За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно. Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною. Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради.
23.03.2026 — 4 — 409

Помер Філарет: прощання з патріархом триватиме до неділі

Помер Філарет: прощання з патріархом триватиме до неділі

Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі. Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA. Про це сказано на сайті Православної церкви України. Церемонія прощання Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду. Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин». Поховання Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха. Помер патріарх Філарет 20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб. 9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета. «Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент.
21.03.2026 — 4 — 730

В Антарктиді кит влаштував унікальне

В Антарктиді кит влаштував унікальне "прощальне шоу" для українських науковців

У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків. Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр. Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції. Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень. На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових. За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували. Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних. У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки. Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів.
17.03.2026 — 4 — 1556

Три великих художніх виставки відкрилися у Києві протягом тижня, що минає

Три великих художніх виставки відкрилися у Києві протягом тижня, що минає

Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку. Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток. Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів. А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни. Текст та фото — Олександр Зубко
15.03.2026 — 18 — 2908

Весна. Жіночі імена бойчукізму

Весна. Жіночі імена бойчукізму

Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж. Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися. Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників. Текст та фото — Олександр Зубко
14.03.2026 — 21 — 2907