Янголи-охоронці: фоторепортаж із диспетчерської вишки в аеропорту «Бориспіль»
Окрім пілотів, які безпосередньо керують літаком, насправді авіарейси супроводжує ще велика команда спеціалістів. І це, насамперед, авіадиспетчери, які працюють над тим, щоб літаки успішно піднялись у небо, розминулись з іншими бортами та щасливо приземлились. Щоразу заступаючи на зміну, вони без перебільшення розділяють із екіпажем відповідальність за життя пасажирів, а у кризових ситуаціях — допомагають знайти вихід із ситуації. В Америці їх називають Guardian Angels — Янголи-охоронці. Авіадиспетчери аеродромної диспетчерської вишки Украероруху аеропорту Борисполя, звідки контролюють усі польоти, працюють у три зміни — ранкову, денну та нічну. Тоді один відсипний, і два вихідних. Такий графік не видуманий будь-ким, а регламентований рекомендаціями всесвітніх організацій. Оскільки робота напружена і відповідальна, то добрий відпочинок — дуже важливий фактор. У кожній зміні до карантину нараховувались 12 осіб. Але позаяк, кількість польотів через пандемію скоротилась майже втричі — із 350/добу до 120/добу — зараз на зміну заступає лише половина складу. Перед зміною завжди відбувається інструктаж, під час якого розповідають про погодні умови, кількість рейсів, приліт особливих бортів та інші важливі фактори. Оскільки мова йде про авіаційну безпеку, перед роботою кожен із диспетчерів проходить ретельний медогляд, де їм вимірюють пульс, температуру, а також запитують про загальне самопочуття. І лише після цього видають доступ до праці. Також раз у рік вони повинні отримати сертифікат від нарколога та психолога, а раз у два роки ВЛЕК — медичну сертифікацію авіаційного персоналу. Адже, сідаючи за пульт управління, вони беруть на себе велику відповідальність за життя екіпажу та пасажирів. Щоб потрапити на диспетчерську вишку, на журналістів видання «Вечірній Київ» чекали ще кілька етапів погодження різних служб. Оскільки об’єкт режимний і мова йде про авіаційну безпеку, погодження візиту зайняло близько тижня. Дані спочатку перевіряла служба безпеки Украероруху. По своїх базах оцінювала журналістів і Служба безпеки України. Врешті, за день до запланованої дати візит на вишку таки погодили. Та це ще не все — на місці чекала ще процедура отримання одноденних перепусток, рамка металодетектора та ретельний обшук.
Подія відбулася 16 травня, експозицію розміщено в Українському домі. Обидва творчі об’єднання, «Живописний заповідник» та «Паризька комуна», утворилися наприкінці 1980-х — початку 1990-х років, і стали важливим етапом у формуванні великої кількості нині відомих в Україні та за кордоном художників. Багатьох вже нема на світі. На виставці представлено близько трьох сотень робіт від півсотні авторів, і були вони створені в часи активної діяльності об’єднань. Академічних творів серед них нема. Більшість картин ніколи не експонувалися. Виставка триватиме по 30 червня. 17.05.2024 — 9 — 369
Фотограф Ян Доброносов: "Сьогодні випадково вийшло потрапити до підземної школи Харкова. Був дуже приємно вражений. Усміхнені діти, купа позитивної енергії. І головне дуже велика кількість у вишиванках. Ось така вона, Українська підземна школа Харкова". 15.05.2024 — 18 — 1719
Попри критику міжнародних партнерів парламент в третьому, остаточному, читанні схвалив закон про «іноагентів». «За» проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів – проти. На акції протесту в Тбілісі співробітники МВС Грузії зайняли територію біля парламенту та затримували демонстрантів, передає грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу». Громадські організації та опозиційні партії називають прийнятий парламентом Грузії закон «російським» і вважають, що його метою є ліквідація організацій, які опікуються розвитком демократії, і блокування процесу вступу до Євросоюзу. Негативно висловлюються про законопроєкт ЄС та США. Партія «Грузинська мрія» стверджує, що законопроєкт має на меті стимулювати прозорість неурядових організацій і засобів інформації 14.05.2024 — 13 — 1399
Частина польських фермерів з аграрної організації Orka у четвер розпочала окупацію польського Сейму, вимагаючи відмови від зеленої угоди і блокади імпорту з України, а також зустрічі у цих справах з прем’єр-міністром країни Дональдом Туском. До Сейму кільканадцять протестувальників увійшли на запрошення опозиційних партій "Право і Справедливість" і "Конфедерація", передає Укрінформ з посиланням на PAP. "Ми сьогодні прийшли сюди, аби протестувати проти зеленої угоди, проти відкриття кордону для продуктів з України. Ми б хотіли, щоб нарешті хтось сприйняв нас, фермерів, дуже серйозно", - сказав один з протестувальників. Аграрії мають намір залишатися у приміщенні Сейму, поки з ними не зустрінеться прем’єр. Вони задекларували, що їх згодом замінять представники інших фермерських організацій. Вони мають намір просити маршалка Сейму Шимона Головню, аби той дозволив їм легально протестувати у будинку парламенту. Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський зустрівся з представниками групи фермерів, що протестують в Сеймі. У п’ятницю у Варшаві має відбутися маніфестація фермерів, які протестуватимуть проти зеленої угоди й імпорту з України. 29 квітня польські фермери повністю припинили блокаду кордону з Україною. Польсько-український кордон від листопада минулого року блокували перевізники, а з лютого цього року – польські аграрії. Фото: PAP 09.05.2024 — 8 — 2395
