В Україні почали COVID-вакцинацію: спочатку медики
Вакцинація проти коронавірусу в Україні розпочалася 24 лютого. Упродовж першого дня кампанії провели 159 щеплень проти COVID-19 першою дозою вакцини. У першу чергу вакцинують від COVID-19 медиків госпітальних баз, ковідних лабораторій, мобільних бригад та «швидких». Вакцина від COVID-19 доставлена на всі регіональні склади, повідомив головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко. Щеплення проводять медики спеціально навчених мобільних бригад. Спочатку лікар оглядає пацієнта. Якщо не виявляє протипоказань – медсестра в сусідній кімнаті вводить вакцину. На Дніпропетровщині перші дози вакцини від коронавірусу AstraZeneca (Covishield) отримали медики 21-ї інфекційної лікарні у Дніпрі. Розпочали із завідувача відділом, 70-річного Анатолія Анчишкина. Анчишкин розповів, що бореться з інфекціями ледве не все життя: працював раніше в СЕС, нині – в інфекційці. «Впевнений у необхідності щеплення. Зараз мені ввели частинку вірусу. Тепер імунна система вироблятиме антитіла. За місяць – повтор. Ризики від вакцинації незрівнянно менші за зустріч із «живим» коронавірусом», – зазначив медик. У Запоріжжі від COVID-19 вакцинували першого медика. Ярослав Наговський працює лікарем-анестезіологом в 7-й запорізькій міській лікарні. «Прийняв рішення вакцинуватися, бо хвороба є небезпечною. Я бачу, які тяжкі наслідки мають люди, які до нас госпіталізуються. Вакцинувався 45 хвилин тому. Почуваю себе добре», - сказав лікар. За словами лікаря мобільної бригади, лікаря вищої категорії Олександра Потапова, сьогодні у Запоріжжі були вакциновані 23 медичні працівники. Побічних дій не було в жодного. Він нагадав, що після вакцинації може бути температура, слабкість, а відкритий флакон може зберігатись 6 годин. «25% відмовляються. Це власна позиція людей. Ще 30% перехворіли і мають відтермінувати щеплення на пів року», - сказала координатор з вакцинації обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров'я Марина Колерова. У Львові першою від коронавірусу вакцинували лікаря-інфекціоніста Львівської обласної клінічної інфекційної лікарні Тамілу Алексанян. «Я багато років працюю в інфекційній лікарні, бачила багато різних хвороб, їх завершення і наслідки. Я працюю завідувачем 4-го відділення нашої лікарні, яке від початку пандемії лікує хворих на коронавірус і вже я стільки надивилася, як хвороба вимучує людей, що не мала сумнівів щодо щеплення. Адже тільки шляхом вакцинації можна зупинити коронавірус», - розповіла лікар. Алексанян не була інфікована коронавірусом. Після щеплення себе почуває добре, «якби не брали коментарі, то вже б і забула», додала вона. За словами Алексанян, увесь колектив інфекційної лікарні має бажання вакцинуватися, проте зараз зможуть зробити це лише ті, хто перехворів коронавірусом більше як пів року тому, або ті, хто не був інфікованим. На Харківщині 25 лютого вакцинувалися від коронавірусу перші 20 медичних працівників, решта медиків зі списків «першої хвилі» вирішують, чи робитимуть щеплення вакциною Covishield. За словами директора обласної інфекційної лікарні Павла Нартова, вакциною Covishield погодилися привитися 30 співробітників його закладу (всього в лікарні 308 співробітників). «30 співробітників погодилися, і я готовий вакцинуватися, хоча, як ви знаєте, я перехворів. Коли від початку йшлося про вакцину Pfizer, вакцинуватися хотіло значно більше медиків», - зазначив Нартов. 23 лютого в Україну прибула партія з 500 тис доз вакцини проти COVID-19 Covishield, яка розроблена Оксфордським університетом та компанією AstraZeneca. Цю вакцину для екстреного застосування вже схвалила Всесвітня організація охорони здоров’я, також дозвіл на її використання дали Велика Британія, Європейський Союз та Індія. Вакцина може зберігатися до шести місяців при температурі від +2 до +8 С. Загалом за державний кошт Україна має закупити 12 млн доз вакцини Oxford/AstraZeneca та NovaVax. Міністр охорони здоров'я Максим Степанов повідомив, що досягнуто домовленості з Serum Institute про постачання в Україну додаткових 5 млн доз вакцини від коронавірусної хвороби NovaVax. Окрім цього Україна має отримати від глобальної ініціативи COVAX від 8 до 16 млн доз вакцини проти COVID-19. На початку березня очікується поставка 117 тис. доз вакцини Pfizer, також очікується постачання від 2,2 до 3,7 млн доз вакцин Oxford/AstraZeneca у І–ІІ кварталі 2021 року. Наприкінці 2020 року Україна уклала угоду про постачання 1,9 млн доз вакцини китайського виробника Sinovak. Закупівля буде проведена державним коштом через АТ «Лекхім».
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 433
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 742
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1570
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2924
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2923
