В Україні почали COVID-вакцинацію: спочатку медики
Вакцинація проти коронавірусу в Україні розпочалася 24 лютого. Упродовж першого дня кампанії провели 159 щеплень проти COVID-19 першою дозою вакцини. У першу чергу вакцинують від COVID-19 медиків госпітальних баз, ковідних лабораторій, мобільних бригад та «швидких». Вакцина від COVID-19 доставлена на всі регіональні склади, повідомив головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко. Щеплення проводять медики спеціально навчених мобільних бригад. Спочатку лікар оглядає пацієнта. Якщо не виявляє протипоказань – медсестра в сусідній кімнаті вводить вакцину. На Дніпропетровщині перші дози вакцини від коронавірусу AstraZeneca (Covishield) отримали медики 21-ї інфекційної лікарні у Дніпрі. Розпочали із завідувача відділом, 70-річного Анатолія Анчишкина. Анчишкин розповів, що бореться з інфекціями ледве не все життя: працював раніше в СЕС, нині – в інфекційці. «Впевнений у необхідності щеплення. Зараз мені ввели частинку вірусу. Тепер імунна система вироблятиме антитіла. За місяць – повтор. Ризики від вакцинації незрівнянно менші за зустріч із «живим» коронавірусом», – зазначив медик. У Запоріжжі від COVID-19 вакцинували першого медика. Ярослав Наговський працює лікарем-анестезіологом в 7-й запорізькій міській лікарні. «Прийняв рішення вакцинуватися, бо хвороба є небезпечною. Я бачу, які тяжкі наслідки мають люди, які до нас госпіталізуються. Вакцинувався 45 хвилин тому. Почуваю себе добре», - сказав лікар. За словами лікаря мобільної бригади, лікаря вищої категорії Олександра Потапова, сьогодні у Запоріжжі були вакциновані 23 медичні працівники. Побічних дій не було в жодного. Він нагадав, що після вакцинації може бути температура, слабкість, а відкритий флакон може зберігатись 6 годин. «25% відмовляються. Це власна позиція людей. Ще 30% перехворіли і мають відтермінувати щеплення на пів року», - сказала координатор з вакцинації обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров'я Марина Колерова. У Львові першою від коронавірусу вакцинували лікаря-інфекціоніста Львівської обласної клінічної інфекційної лікарні Тамілу Алексанян. «Я багато років працюю в інфекційній лікарні, бачила багато різних хвороб, їх завершення і наслідки. Я працюю завідувачем 4-го відділення нашої лікарні, яке від початку пандемії лікує хворих на коронавірус і вже я стільки надивилася, як хвороба вимучує людей, що не мала сумнівів щодо щеплення. Адже тільки шляхом вакцинації можна зупинити коронавірус», - розповіла лікар. Алексанян не була інфікована коронавірусом. Після щеплення себе почуває добре, «якби не брали коментарі, то вже б і забула», додала вона. За словами Алексанян, увесь колектив інфекційної лікарні має бажання вакцинуватися, проте зараз зможуть зробити це лише ті, хто перехворів коронавірусом більше як пів року тому, або ті, хто не був інфікованим. На Харківщині 25 лютого вакцинувалися від коронавірусу перші 20 медичних працівників, решта медиків зі списків «першої хвилі» вирішують, чи робитимуть щеплення вакциною Covishield. За словами директора обласної інфекційної лікарні Павла Нартова, вакциною Covishield погодилися привитися 30 співробітників його закладу (всього в лікарні 308 співробітників). «30 співробітників погодилися, і я готовий вакцинуватися, хоча, як ви знаєте, я перехворів. Коли від початку йшлося про вакцину Pfizer, вакцинуватися хотіло значно більше медиків», - зазначив Нартов. 23 лютого в Україну прибула партія з 500 тис доз вакцини проти COVID-19 Covishield, яка розроблена Оксфордським університетом та компанією AstraZeneca. Цю вакцину для екстреного застосування вже схвалила Всесвітня організація охорони здоров’я, також дозвіл на її використання дали Велика Британія, Європейський Союз та Індія. Вакцина може зберігатися до шести місяців при температурі від +2 до +8 С. Загалом за державний кошт Україна має закупити 12 млн доз вакцини Oxford/AstraZeneca та NovaVax. Міністр охорони здоров'я Максим Степанов повідомив, що досягнуто домовленості з Serum Institute про постачання в Україну додаткових 5 млн доз вакцини від коронавірусної хвороби NovaVax. Окрім цього Україна має отримати від глобальної ініціативи COVAX від 8 до 16 млн доз вакцини проти COVID-19. На початку березня очікується поставка 117 тис. доз вакцини Pfizer, також очікується постачання від 2,2 до 3,7 млн доз вакцин Oxford/AstraZeneca у І–ІІ кварталі 2021 року. Наприкінці 2020 року Україна уклала угоду про постачання 1,9 млн доз вакцини китайського виробника Sinovak. Закупівля буде проведена державним коштом через АТ «Лекхім».
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 1108
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 567
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 460
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 799
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 931
