Контракти.ua

Бурштин, моди, сірники та іграшки: що ще можна побачити в незвичайних музеях України

Вишукані сукні та дивні іграшки, старовинні авто та сірникові етикетки, найбільша в світі колекція писанок та «схована на виду у всіх» в центрі Львова колекція військової форми - чого тільки не побачиш в українських музеях! Контракти.ua презентують нову добірку музейних колекцій країни. В Запоріжжі, у нетрях промзони, «заховався» найбільший приватний музей техніки в Україні. Зветься він «Фаетон», на честь відповідного автоклубу, з колекційної збірки якого все почалося. Тут, в колишніх цехах на площі майже в 300 кв. м, виставлені понад 40 зразків авто- і мототехніки з 1920-х по 1980-ті. Експозиція розподілена на цивільну та військову частини. Військовий автопарк включає, крім зібрання зразків другої половини ХХ ст., такі раритети, як «Додж», «Вілліс» і «Опель», найстарішу «ходову» вантажівку в Україні - ГАЗ-АА 1935 р., радянську реактивну систему залпового вогню «Катюша» тощо. Під стелею висить одномоторний літак часів Другої Світової. Є і окрема зала для стрілкової та холодної зброї, і ця зала може б вважатися окремим зброярським музеєм – настільки багато тут експонатів.  В «цивільному» автозалі привертають увагу «Шевроле» декількох моделей, «Форди», «Кадилаки» тощо. Поруч - машини «для народу»: «Фольксвагени» та «Трабанти», ЗІСи та ЗІМи, «Шкоди» та «Олдсмобілі». Окремий зал заповнений побутовим антикваріатом: медалі, прапори, значки, журнали, плакати, інструменти, численні зразки побутової техніки.  Покинемо Запоріжжя та відправимося до с. Вереміївка на лівобережжі Черкащини. Воно відоме тим, що на його околиці з початку 2000-х будується «хутір Тараса Бульби» (він же - музей «Козацькі землі України»), створений істориком, мистецтвознавцем, поетом та художником Володимиром Недяком. Головними об’єктами просто неба є чотири діючі вітряки (споруди 1896-1914 років). Крім того, на хуторі побудовані стайні, кошари, колодязь, комори, льох. Поступово зводиться та облаштовується й головне музейне приміщення – «полковницька світлиця», куди має бути перевезена гігантська етнографічна колекція Недяка: понад 2 тис. зразків старовинного одягу, 4 тис. рушників, дерев'яна сакральна скульптура, ікони, меблі, сотні одиниць різноманітної зброї, включно з рідкісними козацькими фальконетами, жорна – словом, все, що характеризує життя та побут цих степових земель з XVII по XX ст. Є тут і зібрання кам’яних баб – незмінних «маркерів» Дикого поля, цього козацького фронтіру. Ще одна «фішка» музейного хутора – тварини: на хуторі живуть вівці, кози, корови, коні, воли, буйволиця, безліч птахів. Тому екскурсія сюди дуже корисна для усіх вікових категорій. Також на хуторі було знято декілька фільмів. В Харкові є декілька цікавих приватних музеїв, серед яких відзначимо колекцію сірникових етикеток – найбільшу в Україні та одну з найбільших в Європі. Зібрав її пан на ім’я Володимир Лінивий. На полицях створеного ним музею - понад 1 тис. сірникових коробок, а в альбомах – ще понад 6 тис. етикеток – смішних, пафосних, «просвітницьких», гумористичних, патріотичних, передвиборних, рекламних тощо. Тут можна побачити рідкісні серії випусків з акторами, письменниками, пам'ятками і відомими харків'янами. У колекції є цікаві екземпляри з Угорщини, Австрії, Італії, Індонезії, Індії, Таїланду, Канади, США, Австралії, Куби. Є міні-сірники 2 см завдовжки, і величезні - в 20 см. Крім того, В. Лінивий багато років збирає на своєму подвір'ї демонтовані бюсти, пам'ятники і фрагменти монументів Леніну та іншим вождям більшовицької революції. В останні роки його колекція, через декомунізацію, активно поповнюється.  У Львові, прямо на пл. Ринок, розташований, як не дивно, не дуже відомий туристам музей – «Галерея українського військового однострою», хоча існує він з 2002 р. Створив його Богуслав Любів, художник-дизайнер і кравець, який чверть століття тому зайнявся реконструкцією українських мундирів періоду визвольних змагань 1914-50-х рр. На основі старих лекал ним були пошиті перші зразки уніформи, відтворюваної до деталей - від стрічок до орденських планок. На цей час в галереї представлено близько 40 зразків уніформи усіх військових формувань України першої половини ХХ ст., починаючи від молодіжних організацій «Сокіл», «Січ» і «Пласт», мундири Українських Січових Стрільців, Української Галицької Армії, армії УНР, Гетьманської Варти, УПА тощо.  Єдиний в Україні музей бурштину та виробів з нього знаходиться у Рівному. Тут, зокрема, можна побачити диск-амулет, виготовлений близько 2,5 тис. років тому - найдавніший знайдений в Україні бурштиновий виріб, та злиток віком понад 2 млн років – це найстарший екзепляр колекції. В експозиції представлені числені картини, елементи одягу, прикраси і посуд, тонкість виготовлення яких вражає уяву. Не менш вишуканими є і інтер’єри зведеного в стилі модерн Будинку вчених (кол. особняк Вігдоровича), де розташований музей. А ось єдиний в світі музей писанки знаходиться у Коломиї на Івано-Франківщині. Зведений він 2000 року в стилі великоднього яйця. Саме на Прикарпатті традиції фарбування яєць до Великодня набули особливого розвитку, та практично в незмінному вигляді збереглися по наш час. Інтер'єр унікальної будівлі створений з різнокольорового скла, що відтіняє і підкреслює сотні писанок різних розмірів, утворюючих особливі композиції і візерунки. Всього колекція музею налічує понад 10 тис. експонатів, які презентують традиції великоднього розпису різних регіонів України, а також всіх земель, на яких розсілилися українці по світу. У музеї проводяться майстер-класи з писанкарства. Відзначимо й три київських музеї. Перший знаходиться біля пл. Слави, зветься Victoria Museum, і є приватним музеєм міських мод періоду 1830-1920-х рр. Його засновниця та куратор – Вікторія Лисенко – почала збирати колекцію одягу та аксесуарів Британії вікторіанської доби (тому назва музею має декілька сенсових навантажень). Колекція містить бл. 100 чоловічих та жіночих костюмів, а також понад 800 експонатів, які характеризують моду обраної доби. Сукні, костюми і різні аксесуари новому музею надали українські колекціонери О. Шереметьєв, Г. Кокоріна, Т. Дмитренко, В. Гресь та ін. Виставлені тут і речі, які зберігалися в запасниках музеїв. Представлена в тутешніх вітринах і мода, по якій одягалися і піддані імперії Російської - в першу чергу, періоду Срібної доби (1890-1917 рр.) Victoria Museum обладнаний за зразком аналогічних західних музеїв: створено відповідний клімат, захист від сонячного світла, всі експонати забезпечені спеціальною підсвіткою, можна скористатися аудіогідами тощо.  З 2005 р. в Києві, на Кловському узвозі, існує Національний музей іграшки. Його зібрання іграшок вважається одним з найбільш повних в Східній Європі. У музеї - понад 10 тисяч експонатів: ляльки, що повторюють моди семи десятків років, ведмежата і зайці, піонери і солдати, перша штучна ялинка з курячого пір'я і діюча модель парової машини, космічні кораблі і заводні автомобільчики 1960-х й навіть комічна кукурудза-неваляшка, що незмінно викликає своєю формою веселі емоції як у дітей, так і у їх батьків. В музейних вітринах представлені і ексклюзивні авторські роботи, і барвиста колекція українських народних іграшок – до прикладу, гуцульських сирних іграшок, технологія виготовлення яких не має аналогів в світі. Також в музеї постійно проходять тематичні виставки.  Національний музей бджільництва розташований на півдні столиці неподалік скансену в Пироговому. Тут можна почути про життя бджолиної сім'ї, технології, повір'я і легенди, пов'язані зі медозбором, спостерігати за життям бджіл у спеціальних демонстраційних вуликах. І, звичайно ж, мед в цьому музеї можна спробувати та придбати. Крім того, на території діє кабінет апітерапії й медового масажу. Повну версію статті можна прочитати тут: http://kontrakty.ua/article/107364. Павло Ковальов

В Україні з’явилися нові плацкартні вагони: який вигляд вони мають

Відбулася перша в історії незалежної України закупівля саме плацкартних вагонів. 2 травня, «Укрзалізниця» отримала 6 нових плацкартних вагонів на 58 місць кожен. Вихідними вони поповнять склад двогрупного поїзда 22/21–104/103 Львів – Харків, Краматорськ. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомили в «Укрзалізниці», наголосивши, що вперше в історії незалежної України відбулася закупівля саме плацкартних вагонів. Нові вагони, побудовані Крюківським вагонобудівним заводом, вирізняються низкою нововведень. Зокрема, полички отримали м’які бокові спинки, конструкція східців стала зручнішою для піднімання на верхню полицю, а мініперегородки забезпечують дещо більшу приватність порівняно зі старими модифікаціями плацкартів. Під нижніми полицями з’явилося місце для зберігання негабаритної ручної поклажі на кшталт військових рюкзаків або туристичних валіз. Згладжується різниця між нижньою та верхньою полицями завдяки наявності зверху розкладних індивідуальних столиків і відведеного місця для сидіння. Інтер’єр вагонів став помітно світлішим завдяки новій оббивці, а також покращеному керованому освітленню салону. Конструктори приділили увагу навігації для людей з порушеннями зору: контрастне маркування виділяє ручки, поручні та інші елементи взаємодії у вагоні, навігація шрифтом Брайля розташована на рекомендованій, власне, людьми з порушеннями зору висоті, а нумерація місць додатково продубльована об’ємним друком. Традиційно в нових вагонах біля кожного місця є розетки з USB і Type-С, а також 3-режимні індивідуальні світильники. Стандартом як у нових, так і в капітально-відновлених вагонах уже стали кондиціонери, вакуумні туалети та сповивальні столики. В «Укрзалізниці» повідомили, що нові плацкартні вагони стали черговою партією з числа 66 замовлених 2023 року в межах державної програми оновлення рухомого складу. Нагадаємо, раніше в поїзді Київ – Ужгород з’явився новий дитячий вагон, призначений для подорожей батьків із дітьми від 0 до 8 років.
03.05.2025 — 6 — 206

Цвітіння бузку у Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка

Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України запрошує на власні очі побачити бузковий (і не лише) квіт квітневого бузку та цвітіння багатьох інших прегарних декоративних рослин. Сирінгарій і дендрарій чекають вас у гості. Про це повідомляють Контракти.UA.
02.05.2025 — 8 — 485

У Криму під Саками знищено російську ЗРК С-400

В окупованому росіянами Криму, неподалік від міста Саки, було знищено радіолокаційну станцію зенітного ракетного комплексу С-400 "Тріумф". Про це пише РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал "Кримський вітер". Про це повідомляють Контракти.UA. За даними моніторингового каналу, ще у п'ятницю, 25 квітня, невідомі дрони сильно пошкодили і, можливо, повністю вивели з ладу РЛС 96Л6Е. Антена станції сильно пошкоджена, ремонт можливий тільки в заводських умовах. "Цікаво, що наприкінці березня "Наші очі" помітили перекидання РЛС 96Л6Е в напрямку міста Саки. А на початку березня в Саках просто на дорозі згоріла така ж РЛС 96Л6Е", - пише "Кримський вітер". РЛС ЗРК С-400 "Тріумф" Радіолокаційна станція (РЛС) Зенітного ракетного комплексу С-400 "Тріумф" є важливою складовою частиною системи протиповітряної оборони, розробленою Росією. РЛС цього комплексу здатна виявляти і супроводжувати різні повітряні цілі, такі як літаки, крилаті ракети, балістичні ракети та інші повітряні об'єкти. РЛС С-400 має високий рівень дальності виявлення - до 600 км, що дозволяє виявляти загрози на великих відстанях і швидко реагувати на них. Це робить систему однією з найпотужніших у світі для боротьби з повітряними цілями на великих відстанях. РЛС С-400 може одночасно обробляти велику кількість цілей, що дає змогу забезпечити високий рівень інтеграції з іншими ракетними системами та засобами управління, дозволяючи ефективно здійснювати захист від повітряних загроз на всіх рівнях. Вона використовує кілька типів ракет, здатних знищувати цілі на різних відстанях та висотах, від чого залежить успішність боротьби з багатозадачними і різноманітними загрозами. Завдяки цим характеристикам, ЗРК С-400 "Тріумф" є важливим елементом російської системи протиповітряної оборони і активно використовується в різних військових операціях. Раніше ми писали про те, що бійці 43-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила знищили російську пускову установку зенітно-ракетного комплексу С-400.
30.04.2025 — 4 — 744

У мережі показали, яким побачив Київ англійський фотограф у 1958-му році. Архівні знімки

Столиця України завжди приваблювала туристів із різних міст і країн своєю красою та зеленими вулицями. У 1958-му році Київ відвідав англійський фотограф Джон Шульц, який зробив знімки міста та його мешканців. Старі знімки опублікували на сторінці спільноти "Спрага": в Києві цікаво" у соціальній мережі Facebook. Можна роздивитись, яким було місто 67 років тому. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. "Цікавий погляд у минуле! У часи СРСР сміливі іноземні туристи ризикували, щоб зафіксувати на плівку життя без купюр. Їм вдавалося робити унікальні вуличні фото, які потім публікувалися на батьківщині. Сьогодні ці архівні скарби оцифровані, і ми можемо побачити справжній Київ 1958 року очима англійського фотографа Джона Шульца", – йдеться в повідомленні. На старих знімках можна побачити різні локації столиці, зокрема, Андріївський узвіз, Пішохідний міст та Хрещатик. Нагадаємо, на офіційних знімках радянських часів Київ – зелене місто, з чудовою архітектурою та усміхненими мешканцями. Проте завдяки роботам українського фотографа Олександра Ранчукова ми можемо побачити іншу столицю та її мешканців, якими вони були у 1970-1980-х роках. У далекому 1938 році в Києві були встановлені як пам’ятники справжні британські танки часів Першої світової війни – Марк V. Один з них можна було побачити на Подолі, а інший – у самісінькому центрі столиці. Як повідомляв OBOZ.UA, Труханів острів у наші дні – відоме місце відпочинку мешканців Києва, де є пляжі, зокрема й нудистський. Проте мало хто знає, що приймати сонячні ванни "у чому матір народила" тут почали ще в 1918 році.
29.04.2025 — 8 — 782

Третя «Книжкова країна» зібрала понад 72 500 відвідувачів і побила рекорд за кількістю проданих книг

24–27 квітня на ВДНГ пройшла третя «Книжкова країна» — фестиваль, що вже зарекомендував себе як один із найбільших літературних заходів в Україні. Цього сезону подія досягла рекордної кількості проданих книжок. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Окрасою сезону став фантазійний квітковий декор, який перетворив ВДНГ на справжній простір натхнення. Гості фестивалю змогли зануритися в його естетику завдяки гігантським квітам, інтерактивним інсталяціям і дзеркалам із флористичним оздобленням. Тематичні зони для відпочинку — кав’ярні та чайні куточки — гармонійно доповнювали загальну атмосферу. Фестиваль традиційно об’єднав видавництва, авторів, зіркових гостей, блогерів і всіх, хто прагнув приємно провести час у компанії однодумців. «Уже можна впевнено сказати, що „Книжкова країна“ стала важливою частиною літературного й культурного життя українців. Ми щиро пишаємося цим і дякуємо всім, хто підтримує фестиваль і долучається до нього. Цього сезону ми вкотре переконалися, наскільки потрібними є такі події: відвідуваність і зацікавленість залишаються стабільно високими, а програмне наповнення стає різноманітнішим. Наша мета — не лише тримати планку, але й дивувати гостей знову й знову. Вірю, що наступна „Книжкова країна“ також запропонує щось нове і цікаве», — зазначає засновник «Книжкової країни» Євген Мушкін.  Цього сезону на «Книжковій країні» відбулася спеціальна програма «Світове дерево фантастики», присвячена сучасній українській фантастиці. У її межах пройшли дискусії, публічні розмови й презентації про різні жанри — від горору до наукової фантастики та romantasy. Розширилася також програма творчої репрезентації військових і ветеранів #ФРОНТМЕНИ: у її межах відбулися літературні, театральні події, а також виставки.  Крім того, на фестивалі традиційно обрали книгу-переможця Премії книжкових блогерів, якою став роман Любка Дереша «Погляд медузи», а також провели десятки родинних читань разом із відомими українцями.  Протягом чотирьох днів «Книжкової країни» відбулося 365 подій: 120 презентації, 72 дискусій, 63 творчих та літературних майстеркласів, 60 автограф-сесій, 30 читань, 10 сесій ігротек (змагання чи турніри з настільних ігор), чотири театральних вистави, шість квестів. Ці події відвідало близько 13 000 людей. У ярмарку, зокрема, взяли участь 140 учасників: книгарні, видавництва, магазини, незалежні автори тощо.  Загалом цього сезону фестиваль «Книжкова країна» зібрав понад 72 500 гостей. Захід традиційно залучає багато молоді: більш ніж третина відвідувачів — студенти й школярі. Водночас для двох третин гостей «Книжкова країна» стала першим подібним фестивалем.  Географія відвідувачів охопила Київ і Київську область, звідки було понад 90% гостей, а також Одеську, Львівську, Дніпропетровську, Чернігівську, Харківську, Полтавську та інші області.  Переважна більшість відвідувачів залишилися задоволені подією (96%), відчули себе щасливішими (100%) і почувалися в безпеці на території ВДНГ (98%). За даними учасників на фестивалі загалом було придбано близько 90 000 книг на загальну суму 28 млн грн — це рекорд для «Книжкової країни». Серед найменувань, що купували найчастіше:  Книгарня Є: «Однією ногою під Києвом» (Сергій Скришевський), «Тією горою є ви» (Бріанна Вест), «Фронтмени»; Readeat: «Колонія» (Макс Кідрук), «Ми знайдемо свого Марселя» (Інна Мірошниченко), «Вбивчі письменники» (Саша Павлова); Yakaboo: «Купи собі той довбаний букет» (Тара Шустер), «Жінки, що біжать з вовками» (Клариса Пінкола Естес), «Тінь богів» (Джон Ґвінн); Vivat: «Наречена» (Алі Гейзелвуд), «За сіткою» (Стефані Арчер), «Помічниця лиходія» (Ханна Ніколь Мерер), «Ніколи не бреши» (Фріда Мак-Фадден); КСД: «Вище неба» (Ліз Томфорд), «Сутінки» (Пенелопа Дуглас), «Правильне рішення» (Ліз Томфорд), «Двоповня» (Катерина Самойленко); Видавництво «Фабула»: «Книжкові хроніки Анімант Крамб» (Лінь Ріна), «Молитва за Овена Міні» (Джон Ірвінг), «Еліза Геммільтон. Кримінальна справа з валізою» (Лінь Ріна); Видавництво Старого Лева: «Вівці цілі» (Євгенія Кузнєцова), «Спитайте Мієчку» (Євгенія Кузнєцова), «Сорочине вбивство» (Ентоні Горовіц), «Я бачу, вас цікавить пітьма» (Ілларіон Павлюк); Видавництво «Богдан»: «Чи бачать небеса котів», «Жнець без коси» (Олександра Черепан), «Світи вигнання та ілюзій» (Урсула Ле Ґвін); «Лабораторія»: «Там, де живуть книжки» (Віталій Дуленко), «За Перекопом є земля» (Анастасія Левкова), «Усі персонажі вигадані. Або ні» (Юлія Лаба), «З нами житиме еласмотерій» (Роман Голубовський).  У межах фестивалю також відбулася низка соціальних і благодійних ініціатив, спрямованих на підтримку військових і їхніх родин. Збори, зокрема, влаштували фонд Сергія Притули, «Допомогатор» та «Лелека», проєкт «Книга на фронт», а також організації «РІЙ» і «Гуркіт».  Таким чином за три сезони фестиваль «Книжкова країна» зібрав сумарно понад 210 000 відвідувачів, що робить його одним з найбільших у країні. Наступна відбудеться восени — 25–28 вересня на ВДНГ.  Слідкуйте за наступними анонсами «Книжкової країни» в офіційних Facebook та Instagram фестивалю. 
28.04.2025 — 15 — 977

• розміщення реклами