Контракти.ua

Скандальні і унікальні. Які будинки дореволюційного Києва вважалися найпрестижнішими

На 1914 рік Київ був розбудовувся шаленими темпами, випереджаючи по кількості кубометрів нового житла Одесу, Харків та «дихаючи у спину» Петербургу. Тут було зведено чи не рекордне для Російської імперії число прибуткових будинків висотою понад чотири поверхи. Тодішня преса, до слова, щосили обговорювала і засуджувала будівництво «позбавлених смаку монстрів, зведених з безсоромним купецьким шиком та такою ж безсоромною швидкістю». Контракти.ua склали топ-9 знакових багатоповерхових будинків позднеімперского періоду. Для початку – декілька загальних даних. За 1897-1905 рр. в Києві було побудовано 850 прибуткових будинків, у 1907-1914 рр. – близько 1000. У 1914 р. видано дозвіл на будівництво ще 76 будинків, більша частина яких була закінчена до 1917 року. До нашого часу збереглися більше 80% такого роду будинків, зведених з 1887 по 1918 роки. Ціна квартир залежала, багато в чому, від поверху. Найбільш престижними вважалися другий і третій. Площа кімнат зазвичай становила 15-30 кв. м в квартирах з 3-5 кімнат, і 30-50 кв. м - у великих квартирах.  Рентабельність володіння прибутковими будинками була дуже високою - 10-12%, тоді як рента цінних банківських паперів - 4-4,5%.  На жаль, близько десятка шедеврів архітектури, які відігравали дуже важливу роль у формуванні образу і силуету міста, загинуло в пожежах Другої Світової. В цілому, радянські часи для колишніх прибуткових будинків характеризувалися перетворенням їх в величезні комуналки, нищенням внутрішнього, а, подекуди, і зовнішнього, декору. В наші часи насунулася ще більша проблема - багато з них опинилося на десятки років років у руїнованому стані, і досі доля багатьох досі не вирішена.  Почнемо огляд з будинку Бендерського (1897 р.; вул. Вел. Васильківська, 25). Архітектором його був В. Городецький, і це один з перших його суто житлових проектів. Складно уявити, що колись будинок виглядав геть по-іншому. В 1930-х роках з нього показово збили всі «буржуазні» прикраси. Приводом для розправи над декором став шматок карниза, який завалився на тротуар. В 1943 р. будинок горів, і був відновлений у вигляді 1930-х. Але в під’їзді, що дивно, досі зберігаються грати сходів та навіть візерунчасті двері ліфту часів Городецького.  На 1914 р. квартири тут оцінювалися понад 2000 руб. за 6 кімнат, і понад 2200 - за 8, що включало його в першу десятку найдорожчих прибуткових будинків міста. При цьому квартир менш ніж в 4 кімнати в будинку не було.  Наступний наш «герой» - будинок Мороза (1910-12 рр.; вул. Володимирська, 61/11). Зовнішнє декорування цього кутового гіганта є доволі простим, проте унікальними для Києва за фактом збереженості є інтер'єри під'їзду і, як досі стверджується, декількох квартир.  У вестибюлі бачимо витонченої роботи мармурову фігуру сидячої дівчини. Збереглися первісні світильники під стелею і одне з перил маршових сходів італійського мармуру. В деяких квартирах збереглися первісні підлоги і фризи під стелею, на яких використовуються мотиви «квіткового модерну».  До послуг мешканців був ліфт Otis, первісну сантехніку ставила англійська фірма Poре. У будинку були пральня, котельня, і практично у кожного власника - телефон. 6-кімнатні апартаменти (з кухнею і 2 кімнатами для прислуги) на другому поверсі коштували 3100 руб. на рік. 8-кімнатні на більш високих поверхах - до 3400 руб. Інші квартири, в залежності від поверху і розташування вікон (у двір або на вулицю) - від 2184 до 2293 руб.  Далі переміщуємося на Андріївський узвіз, 15. Відомий будинок Орлова (1900-1902 рр., він же - «замок Річарда») цінувався, в першу чергу, за пейзажі з вікон. Цей будинок оповитий декількома скандалами та легендами, починаючи з того, що його зводили незаконно, без дозволу, та ще й за «краденим» проектом одного з нереалізованих петербурзьких будинків. Коли ж Орлова вбили влітку 1910 року на Далекому Сході, його дружина вирішила цю нерухомість продати, аби оплатити борги чоловіка. З того часу і почалися поширюватися легенди про «прокляття» цього будинку тощо.  Вартість квартир в «замку» нам достеменно невідома. На перших трьох поверхах знаходилися чотири квартири з різним числом кімнат, четвертий поверх займала величезна квартира з 11 кімнат (!), на п'ятому знаходилися 3 квартири. У цокольному поверсі були льодовик для зберігання продуктів, бакалійна та м'ясна лавки, перукарня тощо. До розселення будинку в 1980-х в під'їзді можна було побачити живопис з ангелятами і квітами… Далі в нашому нарисі поговоримо про два будинки Л. Гінзбурга. Перший зберігся. Він збудований 1900-1901 рр., і стоїть на вул. Городецького, 9. Цей квартал називають ще «Київський Париж». Близько року після спорудження це був найвищий будинок Києва - 32,5 м, до того ж, на його даху було 5 дерев'яних веж, покритих оцинкованих залізом, кожна по 6,4 м висотою.  Будинок обійшовся Гінзбургу в 573,4 тис. руб. Особливістю його були двоповерхові магазини. Квартири в 11, 9, 3 і 2 кімнати займали ще чотири верхні поверхи. Всього квартир було 14.  Про інтер'єри будинку ось уже 70 років можна говорити тільки в минулому часі. Зберіглися кріхти, здебільшого – відновлені після пожежі 1941 року. Тоді ж відтворили й більшу частину декору, а ось башти - не поновили. В тому ж кварталі Гінзбург звів 1912 року звів найбільший прибутковий будинок Києва – справжній хмарочос. Гігантська споруда мала адресу вул. Інститутська, 14-18: саме на цьому повороті вулиці тепер знаходиться сквер Небесної Сотні.  Гігантська споруда мала форму букви h, а корпуси - різну поверховість, що обумовлено складним рельєфом. Будівництво обійшлося в 1,5 млн руб. Висота корпусів становила 53 м, на вершині знаходилася вежа зі шпилем висотою 14,5 м. Загальна висота будинку - 67,5 м, що за рахунок розташування на високій точці робило будинок домінантою центру, відмінно видною і за Дніпром. В 1912-41 рр. це була найвища будівля в Україні!  У двох корпусах хмарочоса знаходилися 94 квартири - від 2 до 11 кімнат. Частина приміщень використовувалася під готель. При цьому вартість квартир в будинку не перевищувала 2000 руб. Є дані за 1917 рік, згідно з якими квартири тут коштували від 1300 до 1700 руб. Після вибухів 1941 року рештки зруйнованого гіганта розібрали, поставив трохи далі місця торцового корпусу готель з показовою назвою «Москва». Наступний «фігурант» - будинок Сироткіна (1902 р.) - стоїть на вул. Володимирська, 39/24. 10 років він був найвищим житловим будинком Києва (42,5 м з башточкою на куті) - аж до появи хмарочоса Гінзбурга. Квартири в такому будинку вважалися справді елітними: три найбільші з них, по 7-8 кімнат, коштували по 2500 руб. на рік.  В середині 1980-х увесь будинок поставили на реставрацію, яка й досі не завершена, хоча було декілька спроб відкрити тут готель. Інтер’єри не зберіглися – те, що існувало ще в 1980-х, було знищено пожежею та тривалим «недоремонтом».  Знаковим для Києва є і комплекс будинків Родзянка, зведених в 1908-1911 рр. по Ярославому Валу, 14а-14 г. У будинку 14б збереглася значна частина інтер'єрів колишньої 6-кімнатної квартири господаря - вітальня, кабінет, зал, будуар, а на другий поверх ведуть парадні сходи з дзеркалами і жіночими статуями внизу. В цій тут розташовується з 1988 року театр «Сузір'я».  У 1911 році квартира, подібна по плануванню до хазяйської, коштувала 1800 руб. на другому та третьому поверхах. Така ж квартира, але на четвертому-п'ятому поверхах, коштувала 1750 руб., а 5-кімнатна - від 1450 до 1500 руб.  Дуже престижним був і один з двох будинків міського голови І. Дьякова, що в 1912-1941 рр. стояв на пл. Франка, 4 – там, де зараз пам’ятник письменникові. Квартири в ньому сумарно коштували чи не дорожче, ніж у всіх інших прибуткових будинках міста, беручи до уваги і хмарочос Гінзбурга. За даними 1917 року, вартість 6-кімнатних квартири на третьому і четвертому поверхах перевищувала 2 тисяч руб. Найдешевшими вважалися квартири в підвалі і на верхньому поверсі. Річний прибуток від здачі квартир, а також лавки на першому поверсі, становив 51380 руб. Чому на цьому місці після Другої Світової вирішено було нічого не будувати, залишається нез'ясованим.  Ну а найдорожчим та найпрестижнішим прибутковим будинком Києва маємо вважати відомий «будинок з химерами» В. Городецького на Банківській, 10. В ньому було усього 7 квартир. На першому і другому поверхах 9-10-кімнатні квартири (квартира самого Городецького мала 13 кімнат) оцінювалися в 3500 руб., а 8-кімнатна квартира на третьому поверсі - 2750 руб. «Скромні» 2-3-кімнатні квартири з вікнами на двір коштували по 420-510 рублів - набагато дорожче, ніж аналогічні у будь-якому іншому будинку міста.  У 1918 році найдорожчі квартири тут, включаючи і колишню квартиру Городецького, коштували 7593 руб. Зростання цін, ясна річ, був обумовлене інфляцією і революційними потрясіннями, але цей рекорд, з формальних міркувань, можна вважати не побитим. Таким чином, Городецький залишив Києву дійсно унікальний в усіх відношеннях будинок. Повну версію статті читайте тут: http://kontrakty.ua/article/101696  Павло Ковальов

Небесні гіганти: 5 найбільших птахів нашого часу

Деякі птахи в світі досягають високого зросту, і почуваються краще на землі, ніж у небі. Нашу планету населяють птахи різних розмірів. Серед них є ті, хто порівнянний зі зростом людини і при цьому здатний ширяти над хмарами з неймовірною динамікою. Але також у природі є "льотчики", які злітають лише в разі нагальної потреби. Discovery Wildlife розповідає про п'ятьох птахів із найбільшими розмахами крил. Пише УНІАН. Про це повідомляють Контракти.UA. 1. Мандрівний альбатрос (Diomedea exulans) Найбільший літаючий птах, розмах крил якого в розправленому стані сягає 3,5 метра. Це фантастичний планер, здатний пролетіти сотню кілометрів, не зробивши жодного помаху крил. Але коли йому потрібно прискоритися, він може розвинути швидкість до 140 км/год. Мандрівний альбатрос збирається для розмноження великими колоніями на віддалених островах поблизу Південного полярного кола і на деяких островах Південної Атлантики. У негніздовий період цей птах борознить океанські простори. 2. Кучерявий пелікан (Pelecanus crispus) Пелікани - найбільші родини літаючих птахів у світі. Кучерявий пелікан (також відомий як далматинський пелікан) - найбільший у своєму виді і навіть потрапив до Книги рекордів Гіннеса. Довжина його тіла може сягати 1,8 м, а розмах крил - 3,2 м. Тварина отримала свою назву не через плямисте оперення, а насамперед через те, що її ареал проживання включав Далмацію в Хорватії. Проте з 1950-х років вона вимерла в цій місцевості. Тепер цього птаха можна зустріти в Південній Європі, на Близькому та Далекому Сході. Є ще великий білий пелікан із розмахом крил близько 3,6 м, який не надто поступається в розмірах колишньому представнику балканського узбережжя. 3. Лелека марабу (Leptoptilos crumeniferus) Цей гігантський лелека мешкає в Африці на південь від Сахари, його можна відрізнити від інших видів лелек за сіро-білими крилами і довгими голими мішками на горлі. Розмах крил лелеки марабу становить 2,6 м, але за даними натуралістів Фішера і Петерсона, був зареєстрований також екземпляр із розмахом крил 3,7 м. Вони не літають високо в небі, вважаючи за краще залишатися близько до землі, щоб полювати за їжею. Цей вид лелек часто приєднується до стерв'ятників, щоб харчуватися падлом, переміщаючись разом із великими стадами тварин. 4. Андський кондор (Vultur gryphus) Цей птах є найбільшим серед хижих родичів. Андський кондор мешкає в Південній Америці, може досягати висоти 1,4 м і розмаху крил 3,3 м. Вага самців становить 11-15 кг, а самок - до 11 кг. Андський кондор використовує повітряні та термічні потоки, щоб підтримувати своє важке тіло в польоті. Цей вид останнім часом перебуває під серйозною загрозою зникнення. Здійснюються спроби запобігти його вимиранню. 5. Африканська велика дрохва (Ardeotis kori) Це найважчий літаючий птах і один з найбільших. Незважаючи на розмах крил до 2,75 м, дрохва-корі може важити до 19 кг, що досить багато, щоб підняти себе в повітря. Через величезну вагу цей вид дрохв витрачає багато енергії на політ, - вони злітають тільки в разі крайньої необхідності. Африканська велика дрохва воліє проводити більшу частину часу, добуваючи їжу на землі: харчується гусеницями, гнойовими жуками, а також різноманітними травами і насінням. Нині вважається, що понад 50% популяції великої дрохви перебуває далеко від їхніх традиційних ареалів у Центральній Європі та Центральній Азії. В Україні з'являються рідкісні види птахів Як повідомляв УНІАН, уже протягом кількох років в Україні живуть конкуренти для рибалок: рожевий фламінго, рожевий і кучерявий пелікани. Про появу рідкісних птахів розповів виданню Телеграф начальник науково-дослідного відділу ННПП, кандидат біологічних наук Микола Роженко. Крім того, на території України оселився птах, який раніше був рідкісним. Йдеться про припутня, який тепер став постійним мешканцем міст нашої країни. Припутень (або в'яхир) нерідко може зустрітися в міських парках.
27.11.2025 — 5 — 181

Комбінований удар по Києву: кількість загиблих зросла

Зокрема, на Печерську сталося влучання у багатоповерхівку. Сьогодні вночі, 25 листопада, російська армія завдала комбінованого удару по Києву. У столиці кількість загиблих зросла до двох. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомили у пресслужбі Національної поліції. Внаслідок нічної атаки пошкоджено житлові будинки та цивільну інфраструктуру у Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Дніпровському та Печерському районах. У Печерському районі сталося влучання у 22-поверховий будинок. Сталися руйнування та виникла пожежа. У Дніпровському районі виникла пожежа у дев’ятиповерховому будинку. Відомо про двох загиблих, серед яких 86-річна жінка. Особа другого загиблого наразі встановлюється. Пʼять людей зазнали травм. “Двоє загиблих у столиці внаслідок нічної атаки ворога”, - наголосив мер Віталій Кличко. Пізніше він уточнив, що кількість травмованих зросла до дев’яти осіб. Серед потерпілих одна дитина. Трьох дорослих госпіталізували до лікарень, додав міський голова. Нагадаємо, близько сьомої ранку під час масованої повітряної тривоги РФ запустила "Кинджали". У Києві сталися потужні вибухи. Окрім того, у напрямку міста летіли безпілотники та крилаті ракети. Зокрема, зранку під атакою опинився Святошинський район. Через обстріл сталися руйнування в нежитловому приміщенні. За даними влади, щонайменше четверо осіб загинули.
25.11.2025 — 4 — 646

Дві виставки відкрилися на цьому тижні у Національному музеї Київська картинна галерея

Перша — 18 листопада, «Михайло Андрієнко-Нечитайло. Херсон — Париж». Друга, наступного дня — «Те, що болить». Перша — одного художника, друга — колективна. Михайло Андрієнко-Нечитайло народився та виріс у Херсоні, а більшу частину життя мешкав у Парижі. Він є представником спільноти, відомої як Паризька школа (École de Paris). Роботи, що представлені, стисло показують шлях творчих пошуків митця. Це перша в Україні його персональна виставка, вона присвячена третій річниці визволення Херсона від російських загарбників та створена спільно з Херсонським обласним художнім музеєм імені О. О. Шовкуненка. Друга виставка складається з кількох блоків. Центральна частина «нехудожня»: в найбільший залі фотографії разом з текстом розповідають про бійців 82-ї окремої десантно-штурмової бригади, які або зникли безвісти, або загинули, або потрапили у полон. Цей документальний проект «Не народжені для війни» створений їх родинами. Остання зала наповнена живописними картинами, скульптурами, фотографіями дійсних та колишніх військовослужбовців, а також волонтерів. Це проект «Мистецтво, що повертає до життя». Твори різняться і тематикою — якісь цілком мирні, якісь пов’язані з війною. А починається виставка фотографіями Юрія Білака, українця, який зараз мешкає у Франції. На них зображені діти на тлі зруйнованих споруд, в рідних для них місцях — «Дитинство, що втратило тишу». Виставка присвячена Дню захисту дітей, Дню Гідності та Свободи, Міжнародному дню волонтера та Дню Збройних сил України. Обидві триватимуть залишок листопада та майже весь грудень. Дві виставки в неділю завершують свою роботу: «ВІЧ-НА-ВІЧ з Іваном Айвазовським» (про неї ми писали раніше) та Триєнале сценографії імені Данила Лідера «Київська школа». На останній представлено театральні костюми та ескізи до них, макети сцен, фотографії з вистав. Ці предмети пов’язані з театральними подіями, які відбувалися протягом останніх трьох років. Виставка робиться вшосте. З 14 листопада по 2 грудня проходить Фестиваль сучасного колажу CUTOUT 2025. А майже до кінця січня триває виставка «Олександр Мурашко. Київські вібрації», що присвячена 150-річчю від дня народження цього видатного живописця. Текст та фото — Олександр Зубко
23.11.2025 — 25 — 2079

Найменша у світі мавпа може поміститися в долоню: який вигляд вона має

Карликова ігрунка — це пальцеподібна мавпа, яка є найменшим приматом світу, та важить не більше 140 грамів. У глибинах тропічних лісів, що розкинулися п’ятьма країнами Південної Америки, ховається унікальний рекордсмен. Карликова ігрунка, або пальцеподібна мавпа, є не просто дивом природи, а й найменшим приматом у світі. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Її зріст рідко сягає 16 сантиметрів, а вага не перевищує 140 грамів, пише Т4. Цей мініатюрний вид приматів поділяється на дві окремі популяції: північну карликову ігрунку (Cebuella pygmaea) і східну карликову ігрунку (Cebuella niveiventris). Вони демонструють чітку екологічну перевагу, оселяючись переважно в лісових масивах поблизу річкових берегів. Така локалізація забезпечує їм багатий підлісок — густе природне укриття та постійне джерело живлення. Їхнє хутро має характерне оранжево-коричневе забарвлення зі смугастим візерунком, відомим як агуті. Хвости цих мавп значно довші за тіло та слугують важливим інструментом для утримання рівноваги під час спритних пересувань по гілках джунглів. Раціон мавп цього роду є доволі спеціалізованим: вони пристосовані до харчування камеді та деревним соком, для доступу до яких вони вигризають отвори в деревах. Також вони їдять дрібних комах та фрукти. Невеликий розмір робить цих мавп легкою здобиччю для хижаків, таких як: орли, яструби чи змії. Аби захистити себе, ігрунки живуть сімейними групами (можуть налічувати до дев’яти мавп). Перебування у великій спільноті дозволяє ігрункам ефективніше моніторити навколишнє середовище, оперативно помічаючи хижаків і реагуючи на них. Відтворення у пальцеподібних мавп також має свої особливості. Період вагітності триває близько 4,5 місяців, і самка часто народжує близнюків, що є рідкістю для приматів. Піклування про нових членів сім’ї — це спільна справа: батько та старші брати і сестри активно долучаються до виховання малечі, носячи їх на своїх спинах. Проте, майбутнє цих тварин знаходиться під загрозою. За даними Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), обидва підвиди карликових ігрунок наразі класифікуються як вразливі, що свідчить про високий ризик їхнього зникнення в дикій природі. Особливе занепокоєння викликає північна карликова ігрунка, чия популяція, за оцінками, скоротилася на третину (30%) протягом останніх трьох поколінь. «Основними загрозами є погіршення якості середовища існування через нещадну вирубку лісів для видобутку корисних копалин, нафти та плантацій пальмової олії. Крім того, ці унікальні мавпи стають жертвами браконьєрства, потрапляючи до незаконної торгівлі домашніми тваринами, що ще більше ставить під ризик їхнє виживання. Збереження цих мініатюрних чудес природи є важливим завданням для екологів та всього людства», — зазначає видання. Нагадаємо, у Китаї дослідники виявили абсолютно новий вид риб, які мають блідий колір, майже не бачать і мають дивний «ріг» на голові, призначення якого наразі залишається загадкою.
22.11.2025 — 4 — 981

Археологи розкопали ритуальну фігурку жінки та птаха, створену 12 тисяч років тому

Дослідники повідомили про знахідку давньої глиняної фігурки, яка відкриває нові дані про вірування людей періоду переходу до осілого життя. В Ізраїлі під час розкопок знайшли глиняну фігурку віком близько 12 тисяч років із зображеннями жінки та гусака. Дослідники припускають, що артефакт відображає давні вірування у надприродних істот, схожих на тварин. Фігурка належить до епохи переходу людей до осілого життя. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Дослідженняопублікованев журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. Скульптурне зображення було виявлено на території стоянки, що належала Натуфійській культурі, яка існувала приблизно від 12500 до 9500 року до нашої ери. Представники цієї давньої спільноти проживали на землях, що охоплюють сучасні Ізраїль, Йорданію, Ліван, Палестину та Сирію. Натуфійці відомі тим, що вели осілий спосіб життя та, можливо, почали культивувати рослини ще до настання Неолітичної революції — епохи переходу від збирання та полювання до землеробства і тваринництва. Знахідка була зроблена всередині круглого приміщення, яке слугувало місцем поховання. Фігурка лежала поряд із могилою дитини та колекцією людських зубів. Хоча спочатку фігурка була виготовлена з єдиного шматка обпаленої та пофарбованої червоним пігментом глини, на момент виявлення вона розкололася на три фрагменти. Зображення являє собою жінку, що сидить навпочіпки, з примітивно позначеними статевими ознаками: лобок позначено трикутником, а груди — двома симетричними овалами. Цей артефакт є одним із найдавніших відомих зображень жіночої постаті серед культур, які передували Неолітичній революції. Позаду жіночої фігури розташована постать птаха, що ніби обіймає її своїми крилами. Найімовірніше, це зображення гусака, оскільки кістки цих птахів часто знаходять як на цій, так і на інших натуфійських стоянках. Гіпотези та Тлумачення Побутова версія: Одна з початкових гіпотез припускала, що птах міг бути зображений як здобута дичина, яку жінка несе до поселення. Міфологічна версія: Однак, враховуючи нахилену вперед позу жінки, а також те, що птах виглядає живим, дослідники схиляються до міфологічного або ритуального тлумачення. Цілком можливо, що зображення відображає зростання ролі жінки у ритуальних та сакральних практиках тогочасного суспільства. Цікавим додатковим висновком стало порівняння часткового відбитка, знайденого на фігурці, з відбитками сучасних людей. Науковці припустили, що цю скульптуру, найімовірніше, виліпила жінка. Нагадаємо, раніше ми писали про те, що на північ від Кір’ят-Гат археологи з управління старожитностей Ізраїлю розкопали монастир віком 1500 років.
20.11.2025 — 5 — 1231

• розміщення реклами