Контракти.ua

Садиби Черкащини: замки, парки і старосвітські маєтки (частина 1)

Черкаська область - центр правобережної Наддніпрянщини. В XVIII столітті, з закінченням турецько-татарських нападів, ця територія починає «обростати» садибами, в яких оселяється спочатку польська, а потім - місцева українська, російська та інша аристократія. На наш час в області налічується майже 40 садиб, від яких залишилися будь-які матеріальні сліди - в більшості своїй, у вигляді парків та господарських будівель. Контракти.ua запрошують здійснити подорожі деякими з цих маєтків. Почнемо з вже достатньо відомого, але все ще загадкового та незмінно велично-містичного палацу-замку в с. Леськове. Він – найбільша споруда в стилі неоготики на українських теренах. Маєток, парк якого розкинувся на території бл. 90 га, з 1770 року належав чотирьом поколінням польського роду Даховських.  Гігантський палац Даховські спорудили, аби «втерти носа» Потоцьким, слава про уманський парк яких не давала спокою усім сусіднім поміщикам. Брати Карл і Казимир Даховські збудували цілий ансамбль – не тільки палац, але й численні присадибні споруди, стайні і довжелезний паркан. Син Казимира, Тадеуш (1868-1951), влаштував ще одну добудову-перебудову палацу, й у підсумку споруда стала неправильної форми. Замок являє собою, фактично, два корпуси, вміло з'єднаних. 1920-го Тадеуш виїхав до Варшави, вивезши туди й родинні скарби. З 1950-х в замку доволі довго знаходився шпиталь для офіцерів з нервово-психічними розладами. І хоча з початку 2000-х майно шпиталю було вивезено, будівля продовжує перебувати на балансі Міноборони та дуже сильно руйнуватися. Фактично, замок гине на очах… За радянських часів парк Даховських цілеспрямовано засадили щільними рядами дерев - так, нібито, легше було маскувати секретний об'єкт, яким вважався госпіталь. Тепер величезні стовбури підступають до самих стін палацу, надаючи йому додаткову похмурість - і одночасно, «підгризають» його фундаменти. Крім того, частина підвалів давно затоплена, а через будівлю пройшла величезна тріщина. Більшість господарських приміщень, значна частина огорожі, і навіть одна старовинна ваза біля палацу збереглися - і саме своєю занедбаністю надають ансамблю примарну чарівність. В містечку Тальне на нас чекає мисливський будинок Шувалових. Свого часу Тальне було обрано в якості резиденції Ольги Потоцької (1802-1861) - доньки відомих власників Софіївки. Вона перевезла в Тальне і прах своєї знаменитої матері, поклавши його в місцевій церкві. За радянських часів храм розібрали, прах загубився, зате вдалося врятувати надгробну плиту Софії - вона, поряд з кількома надгробками роду Шувалових, з початку 1990-х лежить біля одного з фасадів палацу, формуючи імпровізований цвинтар. Онук Ольги, Павло Шувалов (1847-1902), почав зводити існуючий мисливський палац в стилі французьких замків Луари. Проект склав датський архітектор Андерс Клемменсен (1852-1928), і це єдине на території України творіння уродженця Данії! Клемменсен спроектував будівлю з двох частин - житлової та господарської. Господарське крило має вигляд фахверкової конструкції, а житлова частина нагадує той самий французький замок. Над входом зберігся і герб роду, а три бані на будівлі символізують три шолома на гербі. Скарби палацу вивезли в Умань в кінці 1920-х, де їхні сліди загубилися. В 2000-х почалася реконструкція палацу, але вона й досі незавершена, через що палац руйнується. На першому поверсі ще є мармурова підлога, вціліли і сходи з дерев'яними перилами. Підвал розчищено, і в нього навіть можна спуститися.  А в місті Шпола стоїть резиденція Олександра Абази (1821-1895), аристократа молдавського походження, міністра фінансів Російської імперії. Палац зведений в стилі пізнього класицизму, в 1858 році. Декор його фасаду має яскраво виражені молдавські мотиви. Найцікавішою частиною палацу є галерея на ажурних залізних колонах. Місцева легенда стверджує, що в одній з них можуть бути замуровані якісь скарби. В будівлі знаходиться інтернат для важких підлітків, тому всередину потрапити неможливо. Ще одне варте безумовної уваги місце – Мліїв, «яблунева столиця» України, де жили та працювали видатні підприємці та садівники з родини Симиренків. Головний садівник роду – Лев Платонович (1855-1920), заклав тут сад з найбільшою в Європі колекцією плодово-ягідних і горіхоплідних культур та першу наукову сортову станцію в імперії. Тут його і вбили перевдягнені в бандитів чекісти у передніч Різдва 7 січня 1920 року. Будівля станції збереглася, і продовжує нести свою функцію. Вона являє собою зразок цікавого перехідного стилю - пізнього українського модерну радянських часів. Перед нею стоїть пам'ятник Льву Симиренку. По парку розкидані і господарські споруди ХІХ століття - лабораторії, зерносховища, оранжереї. Зберігся і перший одноповерховий будинок родини, зведений ще в 1855 році - тепер в ньому знаходиться музей Симиренків. Дожила до наших днів і Троїцька церква, біля якої поховані представники родини, включно зі Львом Платоновичем. Серед шевченківських місць Черкащини варто виділити с. Будище, де збереглася садиба Павла Енгельгардта, кріпаком якого був Тарас. Це була літня резиденція пана. Будищанська дача для нас цінна ще й тим, що є однією з небагатьох справжніх споруд, що зберігають пам'ять про дитинство і юність Шевченка. За радянських часів в будівлі знаходилася школа, а в 2011 році почалася реконструкція будинку і парку, на жаль, зупинена через відсутність фінансування. З тих пір будинок знаходиться в стані «пофарбованих руїн». Під загрозою і величезні дуби віком від 800 до 1000 років, що ростуть поблизу будинку. Поруч з селом є старовинний вітряк. Далі подамо нарис ще декількох історичних садиб, вартих нашої уваги. По-перше, це Дібрівка. Скромний будиночок тут збудував поміщик Драчевський. В 1880-х роках його придбали представники роду Антоновичів. Будинок Драчевських-Антоновичів зберігся відносно непогано, встигнувши побувати і інтернатом, і лікарнею, і конторою колгоспу.  В іншому селі, Доброму, бачимо будинок небагатого поміщика, причому стоїть він на фундаменті замку першої половині XVI ст. Для будівництва використовували нижню частину замкових стін. У XIX ст. село належало такому собі Флоріанові Ружицькому. Зараз будівля перебуває у запустінні. В іншому селі - Мокра Калігорка - маєтком володіли декілька родів, а існуючий палац звели росіяни Лопухіни. В них село купив Олексій Нейдгардт (1863-1918) - катеринославський губернатор (1905-1906) та родич прем'єр-міністра Столипіна (його сестра був дружиною прем'єра). Маєток він використовував, як літню дачу на півдні. Останній раз Нейдгардт побував в Калигорці влітку 1916-го, а 1918-го він був розстріляний в Нижньому Новгороді. У будинку ж вже десятки років знаходиться поліклініка. Ще одне село – Мар’янівка – надлежало родині поляків Козаковських. Отсанній пан був розстріляний 1920 року у Умані. У 1930-му поміщицький маєток став центральною садибою колгоспу «13 років Жовтня», й тому вцілів. Також на Черкащині збереглися ще декілька невеликих садиб, як-от в с. Пеніжкове, де можна побачити не тільки головний будинок поміщиків Русецьких (нині в ньому живуть люди), а й господарські будівлі та кам'яні сходи до ставка. В сусідньому селі Чайковка розташовується маєток Гуляницького (побудовано в 1885-1905 рр.), а в с. Ботвинівка (між Леськовим і Доброю) цікавої архітектури панський будинок довгий час був зайнятий школою, а нині використовується як господарське приміщення. Повну версію статті можна прочитати тут: http://kontrakty.ua/article/104932 Павло Ковальов

В Курську партизани "Атеш" вивели з ладу вежу зв'язку окупантів

Агент партизанського руху "Атеш" провів успішну диверсію в російському Курську. Було спалено релейну шафу на місцевій вежі зв'язку. Про це пише РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал "Атеш". Про це повідомляють Контракти.UA. Як пояснили у русі, удар по об’єкту критичної інфраструктури миттєво паралізував роботу військового зв’язку та передачу оперативних даних у Курській області, яка є одним із ключових прикордонних регіонів РФ. "Знищення цього вузла миттєво викликало порушення координації підрозділів окупаційних військ, зокрема тих, що відповідають за логістику та охорону кордону. Передача наказів та управління військами тепер здійснюється зі значними збоями", – заявили в "Атеш". Партизани підкреслили, що подібні дії демонструють: глибокий тил Росії вже не є безпечним. За їхніми словами, агенти "Атеш" діють безпосередньо біля військових об’єктів, які раніше вважалися недосяжними. "Кожна така операція - це крок до дезорганізації російської армії та послаблення контролю кремлівського режиму над своїми територіями", - йдеться у повідомленні. Диверсії руху "Атеш" Як відомо, українські партизани "Атеш" ведуть активну тилову боротьбу з російською армією на тимчасово окупованих територіях України та на території РФ. Нагадаємо, нещодавно агенти руху спалили військову вантажівку російських окупантів, щоб зірвати відправку під Покровськ Донецької області. Перед тим партизани порушили графік руху ешелонів з військовою технікою та особовим складом у Ростовській області. Також повідомлялось, у вересні агенти "Атеш" підірвали залізничні колії в Смоленську, які ведуть до заводу з виготовлення ракет. Підприємство виготовляє ракети Х-59 для Міноборони РФ, беспілотники та іншу військову техніку.
04.11.2025 — 6 — 697

Біля станції "Вернадського" з’явилися перші горбаті кити: який вигляд мають

Українські полярники зафіксували найранішнє повернення горбанів. Українські вчені на антарктичній станції «Академік Вернадський» зафіксували найраніше повернення горбатих китів у район Антарктичного півострова. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це пише Національний антарктичний науковий центр. «Ми підійшли човном до північної частини острова Ховгард, де раніше бачили косаток та антарктичних смугачів. І цього разу зустріли пару косаток, які завели нас у початок протоки Лемейр. Там ми їх втратили, але згодом натрапили на пару горбанів», — розповіла біологиня 30-ї української антарктичної експедиції Зоя Швидка. Хоча перших горбанів сезону в регіоні бачили пасажири суден ще 20 і 22 жовтня, українські полярники зареєстрували пару китів 25 жовтня південніше — у протоці Лемейр. «Нині це найраніша весняна реєстрація горбанів у районі „Вернадського“ — як за спостереженнями українських науковців, так і за даними Happywhale (нагадаємо, що в Антарктиці зараз весна)», — пояснили вчені. Зазвичай горбаті кити Південної півкулі навесні повертаються з місць розмноження біля екватора до антарктичних вод, багатих на криль. Однак їхнє надзвичайно раннє прибуття свідчить про зміни. Науковці Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) пояснюють цей рекордний термін зміною природних факторів. «Зміна клімату, зокрема скорочення площі морського льоду, та скупчення крилю дозволяють горбатим китам залишатися в районі Антарктичного півострова довше. Ймовірно, ті ж фактори зумовили й раннє повернення горбанів зараз», — пояснила біологиня НАНЦ Оксана Савенко. Українські біологи, які комплексно досліджують китоподібних від 2018 року, уже фіксували, що деякі особини залишаються в цьому районі навіть у червні та липні, а акустичний моніторинг виявляв їх навіть у серпні. Нагадаємо, у Канаді морський парк Marineland, що розташований у Ніагарському водоспаді, заявив про намір усипити 30 китів, якщо уряд не виконає його вимоги. Раніше ми писали про те, що абсолютна тиша в океані налякала науковців, адже найбільші істоти нашої планети, сині кити, припинили співати.
01.11.2025 — 3 — 1638

Виставка Wine&Spirits Ukraine проходить у Києві

Цієї осені вона триває два дні — 29 та 30 жовтня, та дислокується не у звичному Міжнародному виставковому центрі, а у Конгресно-виставковому центрі «Парковий». Все інше — звичайне: лекції, демонстраційні дегустації, майстер-класи, і основна частина — власне виставка, на якій представлені вина, міцні напої, та інші напої, які містять спирт, з України та зарубіжжя. Обов’язковий дегустаційний конкурс Wine&Spirits Awards завершився напередодні, нагородження переможців відбулося у перший день роботи виставки. А сам цей день розпочався першою великою дегустацією вина з винограду української селекції, який вже став візитівкою вітчизняного виноробства — Одеського чорного. На ньому було представлено 15 зразків від 7 виробників різних років та різних термінів витримки. Текст та фото — Олександр Зубко
29.10.2025 — 46 — 4720

ЗСУ отримали сучасні катери Combat Boat 90 від Швеції та Норвегії

Українські військові отримали сучасні катери Combat Boat 90 від Швеції та Норвегії, вже сформовано дивізіон на базі цієї техніки. Про це пише РБК-Україна з посиланням на Telegram Військово-морських сил ЗСУ. Про це повідомляють Контракти.UA. "Нещодавно Військово-Морські Сили України отримали Combat Boat 90 від Швеції та Норвегії. Такі катери вже перебувають на озброєнні нашого флоту, і тепер їх стало ще більше – сформовано повний дивізіон на базі цієї техніки", - зазначили у ВМС ЗСУ. Зазначається, що Combat Boat 90 входять до числа найкращих у світі та використовуються у багатьох країнах, зокрема в державах-членах НАТО. Вони швидкісні, маневрові та надійні. Катери призначені для виконання різноманітних завдань: від десантування особового складу й оборони узбережжя до патрулювання та захисту цивільного судноплавства. Катери оснащені відповідно до вимог сучасної війни на морі, а екіпажі пройшли повну підготовку для ефективного використання всіх можливостей техніки. Що відомо про Combat Boat 90 Combat Boat 90 – це військовий швидкісний і маневрений броньований десантний катер, розроблений шведською компанією Dockstavarvet, що входить до складу Saab. Вартість одного катера становить 2,62 млн доларів. Його мала вага, невелика осадка та два водомети дозволяють йому розвивати швидкість до 40 вузлів (74 км/год) на мілководних прибережних водах. Катер вміщує 21 повністю екіпірованого бійця та до 4,5 тонн вантажу. Захищена від уламків рульова рубка має місця для двох операторів та додаткове відкидне поворотне сидіння між ними. Раніше повідомлялось, що вперше в історії НАТО ВМС ЗСУ очолили та здійснювали планування, координацію та управління силами умовного противника під час навчань REPMUS/Dynamic Messenger 25, які відбулись у Португалії.
29.10.2025 — 3 — 1816

Яскраві фарби та мальовничі краєвиди: чим восени вражає Володимирська гірка у Києві

Осінь – прекрасний час для прогулянок Володимирською гіркою. Київ – це місто з чималою кількістю парків та лісових зон, тож фактично мешканці та гості будь-якого району української столиці можуть знайти собі чудове місце для осінніх прогулянок. Пише УНІАН. Про це повідомляють Контракти.UA. І одне з таких місць розташоване в самому серці Києва – це парк "Володимирська гірка" неподалік від Майдану Незалежності. Заклали його у першій половині 19 століття, а у 1972 році він отримав статус парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. У 2019 році було проведено масштабну реконструкцію парку: з'явилися нові альтанки, оглядові майдачики, доріжки, лавки тощо. Загалом на Володимирській гірці приємно гуляти, і з неї також можна потрапити на скляний міст, а далі перейти на Арку Свободи українського народу. Або ж можна вийти до фунікулеру, Михайлівського золотоверхого монастиря, Андріївської церкви та Андріївського узвозу. І головне – прогулюватися парком можна абсолютно безкоштовно. Інші ідеї для осінніх прогулянок у Києві Як раніше повідомляв УНІАН, восени також дуже приємно гуляти парком "Феофанія" на півдні Києва. Вартість входу для дорослих – 60 гривень. Також неподалік розташований музей просто неба у Пирогові, де окрім милування природою також можна дізнатися більше про традиційну українську архітектуру. Вартість входу для дорослих – 150 гривень. Ближче до центру киян та гостей міста восени готовий приймати ботсад імені Гришка, з його величезною територією і тропічною оранжереєю, де можна погрітися. Вартість входу для дорослих – 150 гривень (доступ до оранжереї оплачується додатково).
28.10.2025 — 11 — 1983

• розміщення реклами