Закінчується рік. Тяжкий рік і великий рік. Рік України! Рік болю, рік печалі, рік гідності і Справжніх Людей! Я в Києві. Зранку бігав в спортзалі на біговій дорожці… Почав тоді, коли на ТВ-екрані дорожки Женя Лукашин тільки прибув до Ленінграду, а закінчив уже коли у них була майже любов з Барбарою Брильскою… В спортзалі десяток людей, всі вони заробляють моральне право на новорічну вечерю…
В маркеті люди купляють продукти до новорічного столу. Хтось червону ікру і шампанське “Moet”, а хтось – горілку і ковбасу. Це – нормально… На вході в маркет стоїть молодий хлопець з дерев’яним ящиком. На ящику написано “На ліки пораненим в АТО”. Біля нього черга. Хтось каже, що це аферист… Але навіть це неважливо… Бо це ставлення нації до самої себе. Нація нарешті усвідомила себе… Ми віддаємо сто гривень на поранених замість зайвого “Київського торту”, і це добре, а не погано… Якась бабця купляє гірчицю, чай, молоко, хліб, яблука і мандарини… В неї не вистачає чотирнадцять гривень… - Я заплачу, ідіть, - каже чоловік, що стоїть за нею в черзі… Дитина в черзі на касу захотіла якусь шоколадку… Мати бере “Снікерс”, дитина каже: “Нет мама, она же сделана в России, ты что не видишь?»... Мама кладе снікерс назад і бере “баунті”, який “не зроблений в Росії”… Можливо, це й не зовсім нормально, але сьогодні – це нормально!
На вулиці Клінічній безпритульні собаки їдять ковбасу. Ковбаса порізана і лежить на папері. Її купили собакам небриті і неспортивні мужики, що п’ють пиво зранку на морозі…
На паркінгу відкритий шлагбаум і вісить вивіска: “Сьогодні - безкоштовно, з Новим роком!”…
Молода мама гуляє з дитиною на вулиці. На дитині жовто-блакитна шапка і чорно-червона куртка. Рівень “бандеровості” – 120 процентів…
Туристи з Росії на Хрещатику… Виходять з кафешки біля Бесарабки… Один каже: “Никогда не думал, что тут так классно!”… - Не говори по-русски, - нас расстреляют, - каже йому подруга, - і обоє сміються…
Близькі й дорогі мені люди шлють фотки з Карпат. Там сніжно й гарно. Там гори і вкриті свіжим снігом дерева… Там вдягають коней у новорічні попони якісь і катають туристів з дзвіночками…
На Володимирському ринку акція. Процент від продаж - в АТО… Азербайджанці, які торгують гранатами, передають гривні українським солдатам… Без примусу… Самі. Передають більше, ніж встановлено правилами…
На “плюсах” - “Джентльмени удачі”. Там якраз Євгеній Леонов обіцяє моргала виколоть Ніколє Пітерському… І цей фільм зовсім не злить… Васілій Алібабаєвіч – не ватнік…
На Софіївській площі – новорічний ярмарок. Дівчина замовляє глінтвейн… Видно, що вона сподобалася “глінтвейщику”… Скільки – питає дівчина? – З вас – ніскільки, - у нас акція, - каже “глінтвейщик” і оглядається, щоб його не “попалили”, бо ніякої акції немає…
А трохи далі коло Андріївського узвозу ще один ринок-павільон. Там продаються українські светри… На светрах написано “Сила”, “Воля”, “Правда”…
Біля мого дому сім’я несе ялинку. Живу, але в горщику. Ялинка кривувата і трохи незграбна… Ми її потім посадимо в селі, - каже батько…
“Джентльмени удачі” перериваються рекламою… Українські Солдати йдуть по аеропорту. Люди встають і аплодують їм… “Залишайтеся живими!”… Всі це вже бачили тисячу разів… Але все одно – проймає…
З новим роком тебе, Країно! Велика і Красива Країно! Київ і Львів, Черкаси і Луганськ, Чернівці і Одеса, Житомир і Франківськ, Тернопіль і Миколаїв, з Новим роком Полтаво! З Новим роком, Країно моя! Я тебе дуже сильно і несамовито люблю!!! Все буде добре!