У разі запровадження санкцій Заходу проти Росії, останню може очікувати формат співпраці зі світом за формулою «нафта й газ в обмін на продовольство», як це вже колись було з режимом Саддама Хусейна.
Про це пише оглядач Олександр Крамар.
«Звісно, в разі запровадження санкцій не виключений іще більший спалах агресивності Кремля, наприклад спроба конфіскувати активи західних інвесторів чи перейти до прямої агресії проти України», - пише він.
Однак, вважає він, у нинішній ситуації це може закінчитися для Росії вже зовсім катастрофічно включно з військовим втручанням США і НАТО.
«Там до останнього утримуються від публічних прямолінійних погроз, за інформацією деяких джерел, «аби не принижувати Росію». Однак останнім часом дедалі чіткіше дають зрозуміти, що «не виключають жодних варіантів розвитку подій». Зокрема, старший помічник президента США Барака Обами Ден Пфайфер уже заявив, що підтримка нової української влади «будь-якими можливими засобами» є пріоритетом Адміністрації Обами», - пише оглядач.
Крамар зазначає, що якщо тиск Заходу на Росію буде консолідованим і нехай навіть не відразу, але задіяним на повну потужність, це цілком може завдати Путіну потужного удару й, не виключено, навіть викликати «палацовий переворот».
«Тут напрошуються паралелі із Кримською війною 1853-1856 років. Тоді чергова планова гучна перемога імперії – «жандарма Європи» над завідомо значно слабшим супротивником – Османською імперією – швидко перетворилася на ганебну поразку, коли Росія зіштовхнулася з єдиним фронтом провідних на той час держав Європи. І саме та поразка, як відомо, дала поштовх серйозному внутрішньому реформуванню імперії, якого так не вистачає зараз», - пише Крамар.
За матеріалами "Тижня".