Контракти.ua

23145  —  18.06.13
Укладення шлюбного договору – варто чи ні?
Укладення шлюбного договору – варто чи ні?

Шлюбний договір викликає немалий інтерес до себе і численні запитання як юристів, так і громадян, які бажають укласти такий договір. Однак, за кордоном, на відміну від нашої країни, шлюбний договір вже досить давно став нормою, що забезпечує цивілізовані відносини, і укладення шлюбних договорів є звичайною справою, особливо при укладенні повторних шлюбів.

Мала поширеність шлюбного договору в Україні багато в чому обумовлена низькою поінформованістю населення про його існування і функціях, а також тим, що на сьогодні не всі українці розуміють, що являє собою поняття шлюбного договору. Адже, по-перше, його укладання не є обов’язковим згідно чинного законодавства, по-друге, для більшості молодих пар, які бажають взяти шлюб, укладання договору є неприйнятним із моральних переконань.

Термін «шлюбний договір» у багатьох громадян асоціюється з Голлівудом, кінозірками. Ймовірно це тому, що ще багато років тому в культурній хроніці друкувалися коротенькі нотатки, в яких говорилося, як при розлученні чергова заморська «діва», згідно шлюбного контракту повинна була виплатити не сприйману на слух нечувану суму. Існує думка, що найчастіше шлюбний договір оформляють заможні люди - політики, бізнесмени, співаки, зірки кіно, тобто шлюбні договори розраховані в основному на невеликий прошарок дуже заможних людей і, як правило, з цієї причини становлять особливого інтересу для більшості населення.

За деякими статистичними даними, тільки 5% пар, що вступають в шлюб в країнах, де можливість укладення шлюбного договору давно визнана законодавством, його укладають, причому в більшості випадків це відбувається при вступі у повторний шлюб.

Проте досвід зарубіжних країн останніх років свідчить, що все більше і більше людей середнього статку, вступаючи в шлюб, укладають шлюбні договори. Можливо, одна з основних причин цього пов’язана з ростом числа розлучень і, відповідно, більшість людей прагнуть убезпечити себе якщо не від моральних, то хоча б від матеріальних втрат у разі, якщо шлюб виявиться невдалим.

В якості прикладу можна навести досить відому ситуацію із шлюбом Жаклін Кеннеді та Аристотелем Онассісом, яка отримала досить значне розповсюдження. Аристотель Онассіс коли вів під вінець Жаклін Кеннеді в церкві на острові Скорліос заявив їй: «Як би в майбутньому не склалася наше особисте життя, на твоєму матеріальному становищі це не відіб'ється».

Дана Аристотелем Онассісом перед вівтарем обіцянка була підкріплена шлюбним контрактом. У відповідності з положеннями контракту Жаклін на кишенькові витрати відразу ж виділялося три мільйони доларів, а у випадку розлучення або смерті Онассіса Жаклін належало довічне утримання у розмірі 200 тис., доларів на рік. Не були забуті й діти від першого шлюбу з Джоном Кеннеді: на ім’я кожного з них було відкрито рахунок по одному мільйону доларів.

Слід зауважити, що в Америці, шлюбні контракти, укладають не лише мільярдери і мільйонери, але й люди середнього статку, які не бажають мати неприємностей в разі розлучень, і суди з ними рахуються.

Історія шлюбного договору 

Хибною є думка про те, що право першості у винаході шлюбного контракту належить сучасній Європі або Америці. В Стародавній Греції та Римі чоловік і жінка, перш ніж створити родину, оформляли угоду, де описували свої майнові відносини, відразу обговорюючи також і питання спадкування в майбутньому спільно нажитого майна. Такі домовленості не вважались ганебними, і така «страховка» була дуже поширена аж до приходу християнства. У наступні часи «священний союз» укладався й регулювався винятково церквою. Відновлення інституту шлюбного контракту знову почалося лише наприкінці XVIII - початку XIX століття у Франції, Англії, Німеччині, Австрії. Контракт здобуває юридичну чинність із того моменту, коли на зміну церковному приходить так званий світський шлюб.

Укладення шлюбного договору є виключно добровільною справою обох сторін

В Україні ще за часів Литовсько-Руського князівства існували договори, які укладались при вступі у «состояние малжонское». Цими договорами встановлювались придане нареченої та «вино», яке мав би дати їй чоловік. Все це -  розмір приданого та вина – мало бути записане до так звані «книги городские». Основу укладення шлюбу на землях України протягом 16-19 століть складав договір (зговір, змовини, згода), що укладався між батьками та родичами кожної із сторін. Майже завжди всі майнові аспекти майбутнього сімейного життя молодих обговорювались при сватанні (заручини, зговір). При цьому важливим етапом сватання були оглядини хазяйства молодого, які при позитивному розвитку відносин завершувались шлюбним договором.

Спочатку шлюбний договір укладався в усній формі, а вже починаючи із 17 сторіччя – письмово. Поступово письмова форма стала обов’язкова. Домовленості досягнуті при сватанні оформлювались «шлюбними» або «віновними листами». В зазначених документах закріплювались загальні домовленості про шлюб, умови про розмір приданого нареченої, внеску чоловіка – так званого «віна» або «привінка», подарунки батьків.

Як вбачається шлюбні договори укладались споконвіку. Навіть незважаючи на те, що вони не є повальним захопленням в нашій країні в порівнянні з іншими, не варто нехтувати такою формою страховки свого майбутнього.

Шлюбний договір в Україні. Строки та порядок укладення

Кажуть: «Скільки сімей - стільки й способів життя». Кожна подружня пара самостійно має вирішувати як їй витрачати гроші, як розподілити домашні обов'язки, як користуватися та розпоряджатися майном, організовувати догляд і виховання дітей. Жодних обов’язкових постулатів, інструкцій, ані спеціальних рецептів бути не може. Головне полягає в тому, щоб такий стан речей влаштовувало обох. Щож до шлюбного договору – це закон для двох, він лише офіційно закріпить прийняті подружжям правила, за якими вони мають жити та яких кожен має дотримуватись.

Прийнятий в 2002 році Сімейний кодекс України законодавчо закріпив можливість укладення шлюбного договору.

Укладення шлюбного договору є виключно добровільною справою, що можливо лише за волевиявленням обох сторін. Такий договір укладається в письмовій формі та має бути посвідчений нотаріусом. Слід зазначити, що шлюбний договір може бути укладений як особами, які тільки мають намір вступити до шлюбу, так і особами які вже перебувають у шлюбі. Необхідно зауважити, що для тих хто укладає шлюбний договір до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу, а для тих, хто укладає договір вже перебуваючи у шлюбі – у день його нотаріального посвідчення.

За бажанням та згодою обох сторін шлюбний договір може бути як змінено, так і розірвано, або ж сторони взагалі можуть відмовитись від договору. Зважаючи, що життя завжди вносить свої корективи, правом на зміну умов договору або його розірвання сторони можуть скористатися в будь-який час. Бажання щодо зміни, розірвання або відмови від шлюбного договору має бути взаємним. Нова угода про внесення змін до шлюбного договору укладається в тій же формі, що і сам договір, тобто письмово, та має бути посвідчена нотаріусом. В односторонньому порядку шлюбний договір не можна змінити, розірвати, а також відмовитися. Виключення – судовий порядок, коли за зверненням одного із подружжя суд може розірвати шлюбний договір або змінити. Суд може прийняти рішення про розірвання шлюбного договору лише з підстав, що мають істотне значення. Такими підставами можуть бути, наприклад, каліцтво, важка хвороба одного із подружжя, яка унеможливлює вчинення ним дій особистого характеру, знищення майна, яке давало дохід тощо. Що ж стосується зміни шлюбного договору, то таке рішення суд може прийняти лише у випадку, якщо цього потребують інтереси того з подружжя, яке вимагає зміни договору, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина. При цьому зазначене повинно мати істотне значення. Більш того, судом шлюбний договір може бути визнано недійсним повністю або частково з підстав встановлених цивільним кодексом України для недійсності правочині. Наприклад, шлюбний договір укладено: а) із особою, цивільна дієздатність якої обмежена; б) із дієздатною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними; в) із особою, яка помилилася щодо обставин, що мають істотне значення; г) стороною під впливом обману, насильства, тяжкої для неї обставини, тощо. Звернутися до суду із заявою про визнання шлюбного договору недійсним має право не лише одне із подружжя, а й інші заінтересовані особи, наприклад, батьки, інші родичі подружжя. Законодавством також передбачено можливість подружжя відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов’язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.

Зміст шлюбного договору

За бажанням та згодою обох сторін шлюбний договір може бути як змінено, так і розірвано

Сімейне законодавство дає можливість докладно обговорити майнові питання, що дозволяє виключити невизначеність і виникнення проблем у майбутньому.

І хоча деякі фахівці схиляються до того, що договір веде не до зміцнення шлюбу, а до його розірвання, все-таки тепер у подружжя є вибір: вони можуть будувати свої майнові відносини як на законній, так і на договірній основі, у зв’язку з тим, що до перевірених способів регулювання сімейних відносин додався більш сучасний - шлюбний договір.

В сімейному кодексі відсутні вимоги, щодо обов’язкових умов, які мають міститись в шлюбному договорі. Виходячи із цього, всі умови в шлюбному договорі визначаються на розсуд сторін. Однак, слід пам’ятати, що в Україні на відміну від інших країн шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, особисті відносини між ними та дітьми. Також він не може зменшувати обсягу прав дитини, які їй надані у відповідності до законодавства. Шлюбний договір не може ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище. Це означає, що такий договір не може містити умов про відмову подружжя від майна, від права на одержання аліментів тощо. Адже у такий спосіб одне із подружжя може опинитися у надзвичайно невигідному матеріальному становищі. В даному договорі можуть бути закріплені лише умови щодо обох з подружжя в рівних частках, що мають відповідати загальним принципам співжиття. За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.

В Україні шлюбний договір направлений на визначення в основному майнових прав та обов’язків подружжя. Тобто найважливішим правовим наслідком такого договору є можливість встановлення особливого режиму майна подружжя. Зокрема, в шлюбному договорі може визначатися право власності на майно чоловіка і дружини, що належало їм до шлюбу та набутого за час перебування у шлюбі, наприклад: визначено на розсуд подружжя розмір часток у праві власності на майно, що буде нажито під час шлюбу, передбачено умови поділу спільного майна в разі розірвання шлюбу, може бути встановлено, що певне майно, яке належало одному з подружжя до шлюбу або буде одержано під час шлюбу в дар, стане їхньою спільною сумісною власністю. Окрім того, шлюбним договором може передбачатись яким чином буде здійснюватись у випадку розлучення погашення боргів подружжя - за рахунок спільного чи роздільного майна. Шлюбний договір може містити умову про непоширення на майно, набуте подружжям за час шлюбу, положень про спільну сумісну власність і умову вважати це майно спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них. Іноді в шлюбному договорі передбачаються фінансові санкції на випадок розлучення. Подружжя може передбачити у шлюбному договорі положення про те, з ким залишаться проживати діти у випадку розлучення або окремого проживання батьків. Відповідно може збільшуватися і розмір частки при розподілі спільного майна на користь того із подружжя, з ким проживатимуть діти. Може також бути визначене положення про передачу дитині у користування певного майна, у тому числі й нерухомого, про розмір та порядок стягнення аліментів.

При вирішенні в подальшому спору між подружжям, яке уклало шлюбний контракт, щодо порядку розподілу майна суд в першу чергу буде керуватися не приписами закону, а положеннями шлюбного договору.

Строки шлюбного договору

Шлюбний договір не провокує розлучення, а в більшості випадків утримує від нього

Як і будь-який інший договір, шлюбний договір має містити строки його дії. Законодавством України передбачено, можливість укладення шлюбного договору як на певний строк, так і безстроково. Зазвичай сторони не обумовлюють строк дії шлюбного договору, але слід зауважити, що сторони мають визначене Сімейним кодексом право встановлювати як загальний строк дії договору, так і строки тривалості окремих прав та обов’язків, в тому числі і тих що можуть тривати після припинення шлюбних відносин. Загальний строк дії такого договору обмежується тривалістю існування шлюбу. Водночас, в договорі може бути передбачено строки дії окремих прав та обов’язків, виникнення яких залежить від певних обставин, наприклад, народження дітей. Також умова договору, за якою надається одному із подружжя право довічного проживання в помешканні (особистий сервітут) у разі смерті іншого з подружжя, накладає відповідний обов'язок на спадкоємця померлого.

... варто чи ні?

Питання, щодо необхідності та доцільності укладення шлюбного договору викликає досить протилежні почуття. У будь-якому випадку, перш ніж відповісти на це питання, молодята (подружжя) повинні дізнатися про даний документ якомога більше, щоб зважити всі «за» і «проти». Однак,  необхідно враховувати, що цей документ складається не в зв’язку з перспективою розлучення (хоча він і допомагає вирішити багато питань набагато більш безболісно). Одна з найважливіших функцій шлюбного договору - допомогти подружжю наперед уникнути можливих конфліктів з питань майна, які, у свою чергу, можуть призвести до необхідності розлучення.

Так все ж таки варто чи ні? Юристи відповідають ствердно. По-перше, зменшується ризик залишитися після розлучення «біля розбитого корита», по-друге, ви закріплюєте за собою особисте майно і, по-третє, шлюбний контракт завжди є організуючим і стримуючим фактором.

Нажаль шлюбні договори (контракти) в Україні поки що не набули широкого застосування. Це викликано низкою причин, серед яких, наприклад, те що багато хто в питаннях шлюбів досі відверто воліють витати в хмарах. Як можна високе почуття любові спаплюжити таким меркантильним підходом як укладення шлюбного договору? Та й взагалі, при культі вічної любові як можна на «порозі РАГСу» говорити про розлучення? Однак, всі забувають, що частка тверезого розрахунку не завадить навіть у шлюбі при самому палкому коханні. Шлюб, власне, досить меркантильний інститут: адже спочатку він чергу регулює майнові відносини, а потім вже соціальні та інтимні!

Не слід забувати й той факт, що досить довго ми жили в країні, де «основані на комуністичній ідеології, що заперечувала приватну власність, теорія та практика в сфері сім’ї були неодмінно направлені на «освобождение» людини від матеріальних пут, «вытравливание» з сімейного життя будь-яких елементів користі та матеріального розрахунку». Окрім того у більшості не було ніякого особистого майна. Скільки було душ населення на однин автомобіль - просто згадати смішно. Тому основній масі населення при розлученні окрім дітей нічого було ділити. Єдиним істотним предметом спору могла бути квартира, але і вона теж була державна. Тому чоловік в ті часи цілком міг з гордовито піднятою головою піти з однією валізкою і незабаром отримав би нове дармове житло. А в іншій ситуації, якщо обоє з подружжя на площі прописані - їм і так доводилося цю площу ділити, без усяких там контрактів.

Руслан Редька

Керівник практики корпоративного права АО «Юскутум»

Проте дуже хочеться сподіватись, що шлюбні договори нехай і не відразу, але стануть поширеною практикою. Оскільки у нього є дуже серйозні плюси. По-перше, таким чином можна уникнути багатьох шлюбів заради майна. По-друге шлюбний договір не провокує розлучення, а в більшості випадків утримує від нього. Адже якщо в «недоговірній сім’ї» чоловік або дружина якщо що, можуть говорити «не подобається - йди!», то за наявності шлюбного договору сто разів подумають: тому що в цьому випадку кожен з подружжя позбавляється певної частини спільного майна. По-третє зменшиться кількість розлучень «під гарячу руку», коли чоловік і дружина лаялися-лаялися, а як опам’яталися - свідоцтво про розлучення вже в кишені... При шлюбному контракті, складеному належним чином, жоден з подружжя не зацікавлений у створенні ситуації, що загрожуватиме розлученню. А якщо все ж визнає зроблену помилку і вирішиться на розірвання шлюбу - то принаймні, це рішення буде підтверджено готовністю понести заради свободи певні матеріальні втрати. Та й саме розлучення стає більш спокійним.

Все-таки шлюбний договір - явище досить вигідне. Окрім того, для України шлюбний договір – це насправді «забытое старое».

Закінчуючи, хочеться наголосити, що шлюбний договір покликаний зміцнювати інститут сім’ї, дозволяючи більш повно враховувати інтереси кожного з подружжя, зменшити кількість суперечок і конфліктів між ними, але, навіть якщо почуття й минули, на випадок розлучення і розділу майна - здатний тільки полегшити розлучення подружжя, тобто вирішити це цивілізованим способом.

Статьи по теме
Доктор Комаровський у програмі «Ранок з Україною» розповів, чим займаються його діти
Доктор Комаровський у програмі «Ранок з Україною» розповів, чим займаються його діти

До порад доктора Комаровського у програмі «Ранок з Україною» прислухаються мільйони глядачів каналу «Україна». Лікар-педіатр вищої категорії ділиться не лише досвідом та знаннями, а й розповів про свою сім'ю.
21.01.22 — 923

Ексклюзив «Зiркового шляху»: Денисенко розповіла, що пережила кризу у стосунках із Федінчиком
Ексклюзив «Зiркового шляху»: Денисенко розповіла, що пережила кризу у стосунках із Федінчиком

Акторка Наталка Денисенко розповіла журналістам програми «Зірковий шлях», яка виходить на телеканалі «Україна» у будні, як змінилися її стосунки з чоловіком.
04.10.21 — 1002

4 главные причины, почему в браке мы набираем вес
4 главные причины, почему в браке мы набираем вес

Согласитесь, достаточно распространенная ситуация: стройные жених и невеста после года-двух в браке вдруг становятся внешне будто другими людьми. Он обзаводится животиком и растет вширь в талии, а она уже не носит приталенные платья, так как они скорее указывают на недостатки, чем подчеркивают достоинства.
16.08.21 — 673